04 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2936/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач - 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач - 2) про:
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року в повному обсязі;
зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та в період з 20 жовтня 2017 року по 31 грудня 2022 року в повному обсязі;
зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно з урахуванням абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078, із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року та у Військовій частині НОМЕР_2 в період з 07 вересня 2012 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 17 січня 2025 року.
Позивач вважає, що йому при проходженні військової служби в період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року індексація грошового забезпечення нараховувалась відповідачами у неналежному розмірі.
На звернення представника позивача 16 січня 2025 року до Військової частини НОМЕР_1 про виплату індексації грошового забезпечення у повному розмірі, військова частина листом від 01 лютого 2025 року №09/А-229/232 повідомила, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року не нараховувалась, оскільки кошторисні призначення Державної прикордонної служби України на 2016 та 2017 роки не передбачали здійснення видатків на виплату індексації грошових доходів військовослужбовців.
На звернення представника позивача 16 січня 2025 року до Військової частини НОМЕР_2 про виплату індексації грошового забезпечення у повному розмірі, військова частина листом від 30 січня 2025 року №09/Р-127/219 повідомила, що індексація грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року не була виплачена у зв'язку з відсутністю фінансування на дану виплату. Правових підстав для перерахунку індексації грошового забезпечення за вказані періоди із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року, немає. У період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 була нарахована та виплачена в повному обсязі згідно з чинним законодавством. Правових підстав для перерахунку та виплати індексації за вказаний період немає.
Позивач вважає дії відповідачів щодо визначення інших місяців ніж січень 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно протиправними, оскільки із грудня 2015 року при нарахуванні індексації не міг застосовуватись інший базовий місяць ніж січень 2008 року.
Також зазначає, що у період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року в порушення вимог абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку №1078 Військовою частиною НОМЕР_2 не було нараховано та виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу в березні 2018 року у зв'язку із підвищенням на законодавчому рівні у березні 2018 року посадових окладів військовослужбовцям згідно постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017 року.
Позивач зазначив, що визначення базового місяця для розрахунку індексації з грудня 2015 року залежить виключно від зміни посадового окладу за посадою відповідно до рішень Уряду і такими місяцями є січень 2008 року та березень 2018 року - місяці, у яких набрали чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294) та постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704). Незастосування відповідачами з 01 грудня 2015 року січня 2008 року як базового місяця індексації - місяця підвищення тарифних ставок (окладів) є протиправним, порушує вимоги абзаців першого, другого пункту 5 та пункту 10-2 Порядку №1078, оскільки посадові оклади військовослужбовців за посадами з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року були незмінними.
Окрім цього, абзацами третім - шостим пункту 5 Порядку №1078 окремо врегульовано виплату індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів). За цими правилами для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу, яким з набранням чинності Постановою №704 став березень 2018 року, необхідно враховувати як розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів, так і суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу (березень 2018 року), і якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу; до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078 (103 відсотка).
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У поданому до суду 08 квітня 2025 року через систему “Електронний суд» відзиві на позов представник Військової частини НОМЕР_1 позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю (а.с.74-82). В обґрунтування цієї позиції вказав, що згідно наявних облікових даних ОСОБА_1 з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 та був зарахований на всі види забезпечення. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 18 жовтня 2017 року №537-ОС виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та вибув для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18 жовтня 2017 року. Під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених прикордонному загону коштів.
Щодо встановлення базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення зазначає, що в період з 01 грудня 2015 року по 01 березня 2018 року розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому - до 01 грудня 2015 року, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця» на січень 2008 року) відсутні. Зазначає, що Порядок №1078 не передбачав повернення до раніше встановлених «базових місяців», а передбачав лише поточну зміну «базового місяця» через зміну розмірів доходів.
Згідно довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 йому було нараховано кошти з розрахунку базових місяців для нарахування індексації -лютий 2015 року (на підставі інформації наданої Військовою частиною НОМЕР_2 ), лютий 2017 року згідно Порядку №1078.
З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У поданій до суду 11 квітня 2025 року відповіді на відзив Військової частини НОМЕР_1 представник позивача підтримала вимоги заявлені у позовній заяві, просила позов задовольнити (а.с.94-95).
Представник Військової частини НОМЕР_2 у поданому до суду 14 квітня 2025 року через систему “Електронний суд» відзиві на позов позовні вимоги не визнала та у їх задоволенні просила відмовити повністю (а.с.99-104). В обґрунтування цієї позиції вказала, що позивач проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_2 в період з 07 вересня 2012 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 17 січня 2025 року. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №49-ОС від 17 січня 2025 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_2 з 17 січня 2025 року. Під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених НОМЕР_3 прикордонному загону коштів.
Заперечуючи доводи позову про необхідність врахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013) були не лише внесені суттєві зміни до Порядку №1078, а й підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери, окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців. Поряд з тим пунктом 3 Постанови №1013 визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01 березня 2018 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) в цілях нарахування індексації військовослужбовцям з січня 2008 року на березень 2018 року. Відтак, з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01 грудня 2015 року і включно до 01березня 2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Таким чином, відсутні підстави для встановлення “базового місяця» - січень 2008 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року.
Окрім того, вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, передбаченої нормами абзаців 3,4,6 Порядку №1078 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
Індексація грошового забезпечення за вищевказаний період ОСОБА_1 нарахована та виплачена із встановленням базового місяця березень 2018 року. Даний факт підтверджується особистими картками грошового забезпечення та листом ІНФОРМАЦІЯ_2 №09/Р-127/219 від 30 січня 2025 року. Оскільки, ІНФОРМАЦІЯ_3 вже здійснив виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року із встановленням базового місяця березень 2018 року, заявлені в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Отже, розмір індексації для всіх військовослужбовців станом на березень 2018 року має становити 4463,15 грн. Однак, індивідуально має визначатись розмір індексації - різниці із березня 2018 року.
Відповідно до архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 948,00 грн, а у березні 2018 року становило 8197,20 грн і включало постійні складові, які не мають разового характеру.
З огляду на те, що підвищення доходу позивача в березні 2018 року у зв'язку із підвищенням на законодавчому рівні у березні 2018 року посадових окладів військовослужбовцям згідно постанови КМУ №704 перевищує суму можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року (4463,15 грн), відсутні підстави для нарахування індексації-різниці.
Підсумовуючи наведене вище, доводи представника позивача, щодо наявності у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці відповідно до п. п. 4,5,6 Порядку №1078 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року не підлягають до задоволення.
З урахуванням наведеного просила у задоволенні позову відмовити повністю.
У поданій до суду 16 квітня 2025 року відповіді на відзив Військової частини НОМЕР_2 представник позивача підтримала вимоги заявлені у позовній заяві, просила позов задовольнити (а.с.116-119).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 (за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року) відмовлено.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 та був зарахований на всі види забезпечення, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 №1902 від 08.04.2025 (а.с.85).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 18 жовтня 2017 року №537-ОС старший сержант ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення частини та вибув для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 18 жовтня 2017 року (а.с.85).
ОСОБА_1 в період з 07 вересня 2012 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 17 січня 2025 року проходив військову службу та був зарахований на всі види забезпечення у Військовій частині НОМЕР_2 .
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України від 17 січня 2025 року №49-ОС, штаб-сержанта ОСОБА_1 , звільненого з військової служби в запас наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України від 07 січня 2025 року №12-ОС на підставі підпункту “г» пункту 3 частини 5 статті 26 та пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 17 січня 2025 року (а.с.12).
Як вбачається з довідки про грошове забезпечення та інші види винагород ОСОБА_1 за 2016-2017 роки та з довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року (під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ), позивачу в спірний період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.30 зворот-31,86).
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 - 2022 роки (під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 ), позивачу у січні-лютому 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.107). В період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року Військовою частиною НОМЕР_2 позивачу нараховувалась та була виплачена індексація грошового забезпечення: в 2018 році у розмірі 71,08 грн, в 2019 році у розмірі 1930,15 грн, в 2020 році у розмірі 2664,32 грн, в 2021 році у розмірі 4940,64 грн, в 2022 році у розмірі 12880,68 грн із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації березень 2018 року (а.с.8-11,107).
На звернення представника позивача 16 січня 2025 року до Військової частини НОМЕР_1 про виплату індексації грошового забезпечення у повному розмірі, військова частина листом від 01 лютого 2025 року №09/А-229/232 повідомила, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року не нараховувалась, оскільки кошторисні призначення Державної прикордонної служби України на 2016 та 2017 роки не передбачали здійснення видатків на виплату індексації грошових доходів військовослужбовців (а.с.21-22,30).
На звернення представника позивача 16 січня 2025 року до Військової частини НОМЕР_2 про виплату індексації грошового забезпечення у повному розмірі, військова частина листом від 30 січня 2025 року №09/Р-127/219 повідомила, що індексація грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року не була виплачена у зв'язку з відсутністю фінансування на дану виплату. Правових підстав для перерахунку індексації грошового забезпечення за вказані періоди із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року, немає. У період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 була нарахована та виплачена в повному обсязі згідно з чинним законодавством. Правових підстав для перерахунку та виплати індексації за вказаний період немає (а.с.7,23-24).
Позивач, вважаючи дії відповідачів щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення у неналежному розмірі протиправними, звернувся з даним позовом до суду.
Відтак, спір у цій справі стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року (з урахуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення), та з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року (виходячи з фіксованої величини).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Як визначено пунктом 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1282-XII (зі змінами, внесеними Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - в розмірі 101 відсотка). Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частини перша, друга, шоста статті 5 Закону №1282-XII).
Статтею 9 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Як встановлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право отримати індексацію грошового забезпечення.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).
З 01 грудня 2015 року положення Порядку №1078 діють зі змінами, внесеними Постановою №1013.
За змістом пояснюючої записки до проєкту Постанови №1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку із цим указаною Постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників, зокрема пункт 5 викладено у новій редакції.
Абзацами першим-другим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну “базовий місяць» на “місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення “базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової заробітної плати), “місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін “підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення індексу споживчих цін розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 Постанови №1013 визначено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
За рахунок цього мала б “обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом другим пункту 3 Постанови №1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв із змінами, внесеними Постановою №1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).
Так якщо на виконання пункту 3 Постанови №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися.
Цей висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 15 червня 2023 року у справі №380/1559/22.
Із встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
За таких обставин за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008 року. Для розрахунку індексації з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 року (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець).
У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, та наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 “Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».
Отже, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.12.2015 цей місяць і є базовим, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 року (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець). Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку №1078, з 01.12.2015 це правило застосовується і для новоприйнятих працівників.
Системний спосіб тлумачення приписів Постанови №1013, у взаємозв'язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 дають суду підстави дійти висновку про те, що для проведення індексації грошового забезпечення позивача з 01 грудня 2015 року належало переглянути “базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на “місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, яку він займав. Застосування відповідачем іншого місяця для обчислення індексації у цей період, є протиправним.
Судом встановлено, що відповідачі Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 не застосували для обчислення індексації грошового забезпечення позивача з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року як базовий місяць січень 2008 року, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення та інші види винагород ОСОБА_1 за 2016-2017 роки та довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року, наданими Військовою частиною НОМЕР_1 ; особистою карткою грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік та листом від 30 січня 2025 року №09/Р-127/219, наданими Військовою частиною НОМЕР_2 , вказавши, що місяцями підвищення доходу (базовими місяцями) при нарахуванні індексації за спірні періоди є лютий 2015 року, лютий 2017 року.
Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08 серпня 2017 року №48/о/66-17 на запит Департаменту фінансів Міноборони від 18 липня 2017 року №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18 квітня 2018 року №28/о/66-18 також вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного суд погоджується із доводами позивача, що у спірний період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року - необхідно було застосовувати як базовий місяць січень 2008 року (посадові оклади військовослужбовців за посадами з січня 2008 року по лютий 2018 року включно були незмінними).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі №580/3335/21, від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21, від 28 червня 2022 рорку у справі №420/4841/21 та ін., в яких Верховний Суд дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Застосування роботодавцями іншого місяця для обчислення індексації у період з грудня 2015 року по лютий 2018 року є протиправним, оскільки в зазначений період не вносилися зміни саме до посадових окладів військовослужбовців.
За таких обставин та з урахуванням наведених вище положень законодавства суд дійшов висновку, що позов в цій частині належить задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Надаючи оцінку доводам сторін у решті позовних вимог - щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, суд зазначає таке.
З набранням 01 березня 2018 року чинності Постановою №704 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 - 2022 роки вбачається, що в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року Військовою частиною НОМЕР_2 позивачу нараховувалась та була виплачена індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації березень 2018 року (а.с.8-11,107).
За змістом наведених вище положень Порядку №1078 у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка, виникає право на індексацію (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п'ятий пункту 4 Порядку №1078).
Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держкомстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у позивача виникає право на індексацію, яка виплачувалася їй з грудня 2018 року до дня звільнення.
На думку позивача, починаючи з березня 2018 року (місяць підвищення доходу) відповідачем Військовою частиною НОМЕР_2 безпідставно не було враховано вимоги абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку №1078, зокрема, не встановлено, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу суму індексації, що склалась у місяці підвищення такого доходу.
З 01 грудня 2015 року в абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку №1078 йде мова про індексацію, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку №1078 (зі змінами, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року), передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац четвертий).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу - 2 належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21 із подібними правовідносинами.
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 - 2022 роки в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року Військовою частиною НОМЕР_2 позивачу нараховувалась та була виплачена індексація грошового забезпечення: в 2018 році у розмірі 71,08 грн, в 2019 році у розмірі 1930,15 грн, в 2020 році у розмірі 2664,32 грн, в 2021 році у розмірі 4940,64 грн, в 2022 році у розмірі 12880,68 грн із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації березень 2018 року (а.с.8-11,107).
Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем - 2 проігноровано.
Отже, указані обставини є спірними в цій справі.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2018 рік (а.с.107) розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року становив 8209,92 грн (посадовий оклад - 740,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 50,00 грн, надбавка за вислугу років - 158,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 853,20 грн, надбавка за ОУС - 111,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 3078,72 грн, премія - 3145,00 грн, премія (кінол. 10%) - 74,00 грн), а в березні 2018 року розмір грошового забезпечення становив 8248,52 грн (посадовий оклад - 3080,00 грн, оклад за військовим званням - 880,00 грн, надбавка за вислугу років - 1188,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 51,32, премія - 3049,20 грн).
Таким чином, місячний грошовий дохід позивача у зв'язку з підняттям з 01 березня 2018 року посадових окладів збільшився на 38,60 грн (8248,52 грн - 8209,92 грн).
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн) (вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22).
З наведеного вбачається, що розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, що вказує на наявність підстав для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
За встановлених обставин справи Військова частина НОМЕР_2 не нараховувала і не виплачувала позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з огляду на зміст відзиву на позовну заяву не вирішувала питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації за спірний період.
Суд зазначає, що визначення конкретного розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.
З урахуванням встановлених обставин, наведених норм чинного законодавства України та зазначених правових висновків Верховного Суду, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунок суми індексації, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати позивачу індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з урахуванням виплачених сум.
Щодо твердження представника Військової частини НОМЕР_2 про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_2 , суду зазначає наступне.
Верховним Судом у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 викладена наступна правова позиція щодо застосування строків звернення до суду:
Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») (пп. 65.1 - 65.2 п. 65 постанови).
Отже, з 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати при звільненні, обмежений трьома місяцями з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України від 17 січня 2025 року №49-ОС виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 17 січня 2025 року.
Позивач звернувся із позовною заявою до суду 21 березня 2025 через систему “Електронний суд».
З огляду на викладене, доводи представника Військової частини НОМЕР_2 про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки з позовом про стягнення належної позивачу заробітної плати при звільненні, позивач звернувся в межах трьох місяців з дня звільнення та одержання письмового повідомлення про нараховані та виплачені при звільненні суми грошового забезпечення (та складові, що входили до таких виплат).
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з урахуванням виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач-1: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Відповідач-2: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Суддя Т.М. Димарчук