07 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3064/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест-Спринт» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вест-Спринт» (далі - ТзОВ “Вест-Спринт») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 листопада 2024 року №0305681301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 565813,54 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 05 листопада 2024 року ГУ ДПС у Волинській області проведено перевірку стану збереження майна платника податків ТзОВ “Вест-Спринт», яке перебуває у податковій заставі, та за результатами перевірки складено акт від 07 жовтня 2024 року №61. На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України (далі - ПК України) застосовано штраф у розмірі вартості відчуженого майна, що перебуває у податковій заставі, у сумі 565813,54 грн.
ТзОВ “Вест-Спринт» з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, зазначивши, що в порушення пункту 7 розділу ІІ Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року №584 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2017 року за №858/30726; далі - Положення №584), податковий орган висновок про факт реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, зробив без здійснення перевірки відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку щодо наявності майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки. Фактично висновки відповідача в акті про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, ґрунтуються на припущеннях щодо відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі. Окрім того, податковим повідомленням-рішенням від 05 листопада 2024 року №0305681301 ГУ ДПС у Волинській області застосувало штрафні санкції на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України, який не передбачає відповідальності за відчуження майна, що перебуває в податковій заставі.
З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні (а.с.38-42). В обґрунтування цієї позиції зазначив, що перевірка стану збереження майна ТзОВ “Вест-Спринт», яке перебуває у податковій заставі, проведена за юридичною адресою боржника. При прибутті податкового керуючого 05 листопада 2024 року встановлено відсутність посадових осіб боржника, будь-яких ознак чи вивіски підприємства, описаного майна, що перебуває у податковій заставі. Тому шляхом аналізу реєстрів ГУ ДПС у Волинській області (інформація з державного реєстру транспортних засобів) встановлено відсутність частини описаного майна згідно з актами опису майна від 01 жовтня 2024 №59 у вартісному показнику на суму 404854,92 грн (тягач сідельний Skoda Oktavia, ТМВJG7NE0G0118380, легковий автомобіль Fiat Doblo, ZFA26300006C91868) та від 03 жовтня 2024 року №62 на суму 160958,62 грн (легковий автомобіль Mitsubishi Outlander, JMBXLGF6WDZA0728). На підставі акта перевірки ГУ ДІІС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2024 року №0305681301, яким застосовано штраф у розмірі вартості відчуженого майна, що перебуває у податковій заставі, у сумі 565813,54 грн. При цьому в податковому повідомленні-рішенні внаслідок технічної помилки було сформовано в автоматичному режимі форму податкового повідомлення-рішення в редакції ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, тобто з посиланням на пункт 124.1 статті 124 ПК України, що фактично відповідає статті 116 ПК України в редакції від 16 січня 2020 року №466-ІХ.
Інші заяви по суті справи сторони не подали.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ТзОВ “Вест-Спринт» зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа 12 лютого 2021 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.27).
16 липня 2024 року ГУ ДПС у Волинській області сформувало та надіслало ТзОВ “Вест-Спринт» податкову вимогу за №0006764-1301-0320 (а.с.67).
17 липня 2024 року начальник управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Волинській області прийняв рішення про опис майна у податкову заставу, за яким відповідно до статті 89 ПК України вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТзОВ “Вест-Спринт» (а.с.68).
27 вересня 2024 року податковий керуючий, призначений наказом ГУ ДПС у Волинській області від 16 вересня 2024 року №301, на підставі рішення від 17 липня 2024 року №11278/6/03-20-13-04-06 про опис майна в податкову заставу, склала акт опису майна №44, відповідно до якого проведено опис 16 транспортних засобів на загальну суму 4106955,42 грн (а.с.47-48).
27 вересня 2024 року за №31578269 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження - податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 27 вересня 2024 року №93821719 (а.с.49 зворот-51).
Також 01 жовтня 2024 року податковий керуючий, призначений наказом ГУ ДПС у Волинській області від 16 вересня 2024 року №301, на підставі рішення від 17 липня 2024 року №11278/6/03-20-13-04-06 про опис майна в податкову заставу, склала акт опису майна №59, згідно з яким проведено опис 29 транспортних засобів на загальну суму 6025568,67 грн (а.с.52-55).
01 жовтня 2024 року за №31585314 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження - податкову заставу, що слідує з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 01 жовтня 2024 року №93876923 (а.с.56-59).
Крім того, 03 жовтня 2024 року податковий керуючий, призначений наказом ГУ ДПС у Волинській області від 16 вересня 2024 року №301, на підставі рішення від 17 липня 2024 року №11278/6/03-20-13-04-06 про опис майна в податкову заставу, склала акт опису майна №62, відповідно до якого проведено опис 15 транспортних засобів на загальну суму 2471070,11 грн (а.с.60-62).
03 жовтня 2024 року за №31589005 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження - податкову заставу, що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 03 жовтня 2024 року №93926613 (а.с.62-64).
01 листопада 2024 року ГУ ДПС у Волинській області скерувало на адресу ТзОВ “Вест-Спринт» повідомлення про проведення 05 листопада 2024 року перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (а.с.65), яке було вручене 04 листопада 2024 року особі на прізвище “Іванків», про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.65 зворот).
05 листопада 2024 року податковий керуючий ГУ ДПС у Волинській області склала акт №531 відсутності ТзОВ “Вест-Спринт» за місцезнаходженням (а.с.66) та акт №61 проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, у якому зазначила перелік майна, що було відчужено (3 транспортних засобів на суму 565813,54 грн) (а.с.70-71).
На підставі акта від 05 листопада 2024 року ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2024 року №0305681301 за формою “З», яким на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України застосувало до ТзОВ “Вест-Спринт» штраф в розмірі 565813,54 грн (а.с.73).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Згідно із підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
За приписами пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Відповідно до пункту 90.1 статті 90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.
Згідно із пунктами 91.1, 91.2 статті 91 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом. Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 91.3 статті 91 ПК України визначено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
Відповідно до абзацу другого пункту 92.1 статті 92 ПК України платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (пункт 92.3 статті 92 ПК України).
Згідно із пунктом 116.1 статті 116 ПК України відчуження платником податків майна, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
За приписами пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року №586 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2017 року за №859/30727; далі - Порядок №586), опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3). Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. Понятими не можуть бути працівники податкових органів або правоохоронних та інших державних органів виконавчої влади, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України “Про виконавче провадження».
Правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі, відповідно до статті 91 ПК України, визначені Положенням №584.
Пунктом 1 розділу І Положення №584 установлено, що метою проведення перевірки стану збереження заставного майна є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.
За приписами пунктів 5 - 8 розділу ІІ Положення №584 для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - повідомлення) (додаток 1). Підставою для оформлення повідомлення є погоджене керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) подання податкового керуючого, в якому обґрунтовується необхідність проведення перевірки стану збереження заставного майна. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись безпосередньо у платника податків (за його місцезнаходженням, за місцезнаходженням майна, що перебуває у податковій заставі, в інших місцях зберігання такого майна) або у відповідному контролюючому органі. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись шляхом візуального контролю наявності у такого платника майна і стану його збереження, а також шляхом перевірки відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку та іншої інформації щодо наявності такого майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись одночасно з документальною (плановою або позаплановою) або фактичною перевіркою відповідно до вимог Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цим Положенням.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Положення №584 про проведення перевірки стану збереження заставного майна податковий керуючий попередньо повідомляє платника податків. Безпосередньо перед початком проведення перевірки стану збереження заставного майна податковий керуючий пред'являє платнику податків такі документи: службове посвідчення працівника контролюючого органу; копію наказу контролюючого органу про призначення податковим керуючим такого платника податків; повідомлення, підписане керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та зареєстроване в такому контролюючому органі. Зазначені документи є достатніми для проведення перевірки стану збереження заставного майна й оформлення додаткових документів не є необхідним.
Згідно із пунктами 5 - 6 розділу ІІІ Положення №584 за результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - акт перевірки) (додаток 2), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід'ємною частиною акта перевірки. У разі недотримання податковим керуючим вимог, передбачених цим Положенням, платник податків може повідомити про цей факт керівника відповідного контролюючого органу (його заступника або уповноважену особу) або оскаржити дії податкового керуючого відповідно до чинного законодавства.
Правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається у податкову заставу, та акта перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим визначені Порядком призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 2017 року №529 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2017 року за №786/30654; далі - Порядок №529).
Розділом ІІІ Порядку №529 визначені основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави, до яких належать: здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі (пункт 10); отримання від платника податків інформації та документів про операції з майном, яке перебуває у податковій заставі (пункт 15); вимагання від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами Кодексу) (пункт 16); підготовка матеріалів для застосування штрафу у разі відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу (пункт 17).
З оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 05 листопада 2024 року №0305681301 видно, що штраф за відчуження платником податків майна, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу відповідач формально застосував на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України, хоча фактично на позивача накладено штраф відповідно до пункту 116.1 статті 116 ПК України.
Загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі №808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, але не виключно, в яких Верховний Суд звертає увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №815/3358/15).
З урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами відповідача про те, що допущена у тексті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення описка щодо номера статті ПК України (“124» замість “116»), на підставі якої до позивача застосовані штрафні санкції, не є істотним недоліком цього рішення, та відхиляє доводи позивача про те, що зазначення у вказаному податковому повідомленні-рішенні статті ПК України, яка не передбачає відповідальності за відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, є підставою для задоволення позовних вимог.
Водночас за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про допущення контролюючим органом істотних порушень вимог ПК України, Положення №584 та Порядків №529, №586, що є підставами для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Так акти опису майна від 27 вересня 2024 року №44 (а.с.47-49), від 01 жовтня 2024 року №59 (а.с.52-55) та від 03 жовтня 2024 року №62 (а.с.60-62) не підписані платником податків, в актах відсутні відомості про відмову платника податків від підписання актів опису майна, та здійснення описів майна у присутності не менш як двох понятих, що свідчить про недотримання вимог пункту 89.3 статті 89 ПК України, пункту 3 розділу ІІ Порядку №586.
Пунктами 1, 2 розділу ІІІ Положення №584 чітко передбачено обов'язки податкового керуючого: про проведення перевірки стану збереження заставного майна попередньо повідомити платника податків; безпосередньо перед початком проведення перевірки стану збереження заставного майна пред'явити платнику податків відповідні документи (службове посвідчення працівника контролюючого органу; копію наказу контролюючого органу про призначення податковим керуючим такого платника податків; повідомлення, підписане керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженою особою та зареєстроване в такому контролюючому органі).
Між тим матеріали справи свідчать про те, що на момент складення акта від 05 листопада 2024 року №61 проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, у податкового керуючого були відсутні докази належного повідомлення платника податків про проведення цієї перевірки.
Зокрема, згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повідомлення про проведення 05 листопада 2024 року перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (а.с.65), було вручено особі на прізвище “Іванків» 04 листопада 2024 року (а.с.65 зворот), що не вказує на те, що податковий керуючий завчасно попередньо повідомив платника податків про проведення перевірки.
Акт від 05 листопада 2024 року №61 про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, не підписаний платником податків. Вказане свідчить, що вимоги пункту 2 розділу ІІІ Положення №584 стосовно пред'явлення податковим керуючим платнику податків безпосередньо перед початком проведення перевірки стану збереження заставного майна відповідних документів не були дотримані.
Крім того, податковий керуючий не вимагав від платника податків пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, як це передбачено пунктом 16 Порядку №529, та не забезпечив права платника податків, у випадку його незгоди з фактами, зазначеними в акті перевірки, на висловлення своїх зауважень, які є невід'ємною частиною акта перевірки, чим не дотримано приписів пункту 5 розділу ІІІ Положення №584.
Суд також враховує, що жодної перевірки документів бухгалтерського та податкового обліку щодо наявності заставного майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки, оформленої актом від 05 листопада 2024 року №61, як того вимагає пункт 7 розділу II Положення №584, податковий орган не проводив (на обов'язковості дотримання цих вимог наголошено у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі №380/13712/21).
Зі змісту акта від 05 листопада 2024 року №61 видно, що за юридичною адресою (місто Луцьк, вулиця Коперника, 8А/13) податковий керуючий не виявив описаного майна, що перебуває у податковій заставі, та дійшов висновку про його відчуження. Однак зазначений акт не містять відомостей, коли саме та на користь кого було відчужене заставне майно (транспортні засоби), що унеможливлює перевірити як факт відчуження майна, так і ту обставину, що майно було відчужено після його опису в податкову заставу.
Пунктом 86.7 статті 86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Згідно із підпунктом 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
За приписами пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Підпунктом 3 пункту 1 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254; зі змінами), визначено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: згідно з податковим, митним та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Згідно із пунктом 2 розділу ІІ цього ж Порядку у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: “З» - за самостійне відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого обов'язково потрібна попередня згода контролюючого органу на таке відчуження (додатки 8, 9). При цьому, затверджена додатком 9 до цього Порядку форма податкового повідомлення-рішення “З» передбачає обов'язкове покликання на акт перевірки.
Відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд вважає, що передбачені підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України права платника податків є базовими та контролюючий орган повинен забезпечити реалізацію цих прав під час проведення усіх видів перевірок.
З матеріалів справи видно, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2024 року №0305681301 було прийняті за формою “З» та на підставі акта від 05 листопада 2024 року №61, складеного за результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна, оформленої відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Положення №584.
На думку суду, незважаючи на проведення контролюючим органом перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі відповідно до Положення №584, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17, пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України в частині забезпечення прав платника податків (бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок; подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень у разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки; на участь у розгляді матеріалів перевірки).
Натомість, як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2024 року №0305681301 було прийняте у той самий день, коли було складено акт від 05 листопада 2024 року №61. Вказані обставини прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відразу після проведення перевірки свідчать про те, що право позивача як платника податків на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень контролюючим органом забезпечено не було, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання строку, визначеного пунктом 86.8 статті 86 ПК України (за загальним правилом податкове повідомлення-рішення приймається протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки).
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 05 листопада 2024 року №0305681301 прийнято із суттєвими порушеннями приписів підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17, пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України в частині забезпечення контролюючим органом прав платника податків під час та за наслідками проведення перевірки та в частині строку його прийняття, та з істотними порушеннями вимог Положення №584, Порядків №529, №586, й не відповідає усім критеріям правомірності рішень, визначеним статтею 2 КАС України, у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 8487,20 грн, що підтверджується квитанцією від 26 лютого 2025 року №35 (а.с.5), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.26).
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути судові витрати у сумі 8487,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест-Спринт» (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 128, офіс 43, ідентифікаційний код юридичної особи 44102647) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 05 листопада 2024 року №0305681301.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест-Спринт» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 8487,20 грн (вісім тисяч чотириста вісімдесят сім грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк