Справа №760/18116/25
1-кс/760/8991/25
(повний текст)
02 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 1-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №42025100000000088, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.04.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, із вищою освітою, раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України, -
Виходячи із змісту клопотання, невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, проте не пізніше червня 2022 року, у ОСОБА_5 виник протиправний умисел направлений на допомогу державі-агресору шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, у тому числі суб?єктам господарювання задіяних в діяльності військово-промислового комплексу рф, шляхом допомоги у здійсненні імпортно-експортних операцій з товарами, а саме з підшипниками різних видів. Підшипники використовуються у процесі виробництва промислового устаткування, сфері кольорової металургії, сталеливарної промисловості, авіації, виробництва автомобільної техніки різного призначення.
Для реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_5 до своєї протиправної діяльності залучив свого сина ОСОБА_7 , а також ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Так, за розробленим планом протиправної діяльності, перебуваючи на території України, після початку збройної агресії рф на територію України, громадянин України ОСОБА_5 за попередньою змовою з залученими до протиправної діяльності особами, з метою власного незаконного збагачення, а також з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, забезпечував закупівлю підшипників виробництва промислових підприємств рф з території держави-агресора, а також постачання підшипників на територію рф для подальшого використання їх підприємствами, установами та організаціями держави-агресора.
Так, протягом 2024 року ОСОБА_5 здійснено постачання підшипників на адресу російської компанії ООО «ТК «Азимут» (ИНН 2130012321/213001001, ОГРН 1062130018048, рф, Чувашская Республика-Чувашия, г. Чебоксары, Базовый проезд, д. 4А) на загальну суму 744 952 тис. російських рублів.
Встановлено, що ООО «ТК «Азимут» у період 2024-2025рр. брала участь у 34 контрактах державних закупівель рф, а саме поставок «підшипників вузлів та муфт» до «ФКУ КП-8 УФСИН России по Чувашской Республике-Чувашии» від 31.10.2024 та інших.
Крім цього, ОСОБА_5 здійснено закупівлі підшипників виробництва рф з території держави-агресора, зокрема у суб?єктів господарювання: ООО «ВЗСП», ОАО ЕПК «Самара» (Указом Президента України від 27.05.2023 № 307/2023 введено санкції строком до 27.05.2033), ОАО «Московский завод авиационных подшипников», які в подальшому перевозились на територію Республіки Білорусь, де за допомогою мережі операторів поштових відправлень передавались на територію України та країн Європейського Союзу.
В подальшому, громадянин України ОСОБА_15 та громадянин Словаччини ОСОБА_16 , залучені ОСОБА_5 як водії-перевізники, завозили та вивозили підшипники, виробництва держави-агресора, на митну територію України із укриттям від митного огляду.
Після завезення на територію України, підшипники направлялись поштою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 для подальшої реалізації на території України.
Для забезпечення розрахунків між представниками держави-агресора та учасниками протиправної схеми, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 налагодили механізм перерахування коштів на розрахункові рахунки банків держави-агресора із використанням криптовалюти.
Так, діючи на виконання спільного злочинного умислу, з метою надання допомоги державі-агресору у забезпеченні сталого функціонування економіки, маючи на меті власне незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в період з 01.06.2022 по 10.04.2025 доставив на територію України 32 партії підшипників, виробництва представників держави-агресора, які в подальшому, через операторів поштового зв?язку, були передані ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 для реалізації на території України.
При цьому, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , забезпечили сплату грошових коштів виробникам товарів подвійного призначення на території рф, шляхом використання електронної валюти та кріптобірж, на загальну суму 2043230 російських рублів та USDT, що в еквіваленті становлять 80 000 доларів США.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник проти задоволення клопотання заперечувала та зазначила, що повідомлення про підозру, оголошене ОСОБА_5 , є необґрунтованим, оскільки кваліфікація інкримінованого діяння є помилковою, а передбачені ризики - відсутні.
Зокрема, відсутній ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або суду, оскільки через запровадження воєнного стану він не має змоги перетнути державний кордон. Ризик незаконного впливу на свідків чи вчинення іншого кримінального правопорушення також жодним чином не обґрунтований. Вказані ризики є лише припущеннями органу досудового розслідування та прокурора.
З огляду на викладене, захисник вказала, що на даний момент не існує законних підстав для тримання підозрюваного під вартою, у зв'язку з чим просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Водночас, у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу, просила визначити підозрюваному розмір застави у розмірі, який він здатен внести, а саме - у сумі, що відповідає 80 прожитковим мінімумам для працездатних осіб.
Підозрюваний думку захисника підтримав, підтвердив, що дійсно, займається підприємницькою діяльністю та купував ці підшипники, однак вказав, що вони приїхали не з рф, а із Словаччини. Купив їх та згодом продав. Це був звичайний бізнес.
Вислухавши думки учасників та дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.
За вказаними обставинами злочинної діяльності 30.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Повідомлена підозра обґрунтовується наступними матеріалами кримінального провадження:
- розсекреченими протоколами за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- протоколами оглядів російських суб'єктів господарювання на території держави-агресора;
- протоколами оглядів веб-сайтів російських групи компаній ООО «ВЗСП», ОАО ЕПК «Самара», ОАО «Московский завод авиационных подшипников»;
Отримані під час досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність підозрюваного до вчинення вищевказаного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).
Слідчий суддя погоджується із думкою слідчого та прокурора, що на даний час існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
1. Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 12 років. Також, встановлено, що підозрюваний має стійкі зв'язки з представниками РФ, що дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 проживає в м. Києві, та має стійкі зв'язки з громадянами РФ, що проживають на території РФ, не виключено, що ОСОБА_5 через тимчасово окуповані території може виїхати до рф з метою переховування від органів досудового слідства та суду.
2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_5 , перебуваючи не під вартою може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
3. Незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину
У ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, у тому числі особи, яким відомі обставини вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та домашнього арешту не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність зазначених ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки, зважаючи на характер вчинення інкримінованих йому дій, останній не буде позбавлений можливості ухилитися від органу досудового розслідування.
Таким чином, слідчий суддя не вважає достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, з огляду на те, що ні домашній арешт, ні застава, не особиста порука, ні особисте зобов'язання не зможуть запобігти вчиненню підозрюваним нових злочинів чи запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При визначенні розміру застави слідчий суддя врахував матеріальний стан підозрюваного, зокрема те, що на його утриманні перебуває його мати ОСОБА_17 1944 р.н., яка не може самостійно пересуватися та потребує стороннього догляду. Як зазначає захисник підозрюваного, його матеріальний стан є незадовільним.
Прокурор дані обставини не спростував, в своєму виступі на матеріальний стан підозрюваного взагалі не звернув уваги, будь-яких документів, щоб обґрунтовували визначення більшого розміру застави слідчому судді не надав, а тому слідчий суддя вважає слушною позицію захисту та постановляє найбільш сприятливе для підозрюваного рішення - мінімальний розмір застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що повною мірою зможе забезпечити завдання належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде для нього надмірним тягарем.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб.
Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:
код отримувача за ЄДРПОУ 26268059,
банк отримувача: ДКСУ, м. Київ,
МФО 820172,
рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу
2) не відлучатися із населеного пункту, де останній постійно проживає, а саме м. Миколаїв без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали доручити Головному управлінню СБУ в м. Києві та київській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали в частині дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - по 30 серпня 2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 8 липня 2025 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1