Справа №760/6559/25 Провадження №2/760/8161/25
«08» липня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва:
у складі головуючої - судді Тесленко І.О.,
за участю секретаря судового засідання Бережної С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у березні 2025 року до Солом'янського районного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Сенс Банк», в особі представника - Лойфер Анастасії Олегівни, з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
13 березня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 13 березня 2025 року.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на запит надійшла до суду 31 березня 2025 року.
У період з 31 березня 2025 року по 14 квітня 2025 року суддя перебувала у відпустці.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
16 квітня 2025 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, яке обґрунтоване наступним. 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» по всій територій країни було введено воєнний стан, який продовжує діяти і на теперішній час. Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. За наявною у позивача інформацією ОСОБА_1 призваний до Збройних Сил України 25.03.2022 року за мобілізацією. Враховуючи вищевикладене, просить зупинити провадження по цивільній справі №760/6559/25 за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
06 травня 2025 року від відповідача до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі оскільки він на даний момент постійно перебуває за межами міста Києва у зв'язку із несенням військової служби і не має фізичної можливості бути присутнім в судових засіданнях.
В судове засідання 08 липня 2025 року учасники не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача у клопотанні про зупинення розгляду справи просив його розгляд здійснити за відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з Довідки (Вих. №2622/243 від 17.04.2025 року), капітан ОСОБА_1 , який перебуває на військовій службі: призваний по мобілізації згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 (зі змінами) у військовій частині НОМЕР_1 з 17.01.2025 року по теперішній час.
Судом також досліджено військовий квиток серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження по справі - це врегульоване законом й оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, до припинення перебування у складі Збройних Сил України сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, або у складі інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Правові позиції з цього питання висловлені Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2022 року у справі №456/2541/19, від 29 листопада 2023 року у справі № 161/8166/23, 29 листопада 2023 року у справі №466/5393/22.
Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на розгляд справи упродовж розумного строку, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. При цьому, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст. 6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04).
Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.
У даному випадку норми процесуального права, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов'язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ під час воєнного стану, а тому позивач не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи за такої обставини.
Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Суд звертає увагу на те, що ст. 6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання щодо його перебування у складі Збройних Сил України.
За таких обставин постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі на час перебування відповідача на військовій службі, ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, він (або його представник) зобов'язаний повідомити про це суд.
Суд також, враховує, що з відповідними клопотанням та заявою про зупинення провадження у справі до суду звернулись обидві сторони цивільної справи.
За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання та заяву учасників щодо зупинення провадження у справі задовольнити та зупинити провадження у даній справі до припинення перебування відповідача у складі ЗСУ.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 251, 253, 258 - 261, 293 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника позивача про зупинення розгляду справи та заяву відповідача про зупинення провадження у справі, - задовольнити.
Зупинити провадження у справі № 760/6559/25 (провадження № 2/760/8161/25) за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, до припинення перебування ОСОБА_1 на військовій службі у складі Збройних Сил України.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, зобов'язати відповідача невідкладно повідомити про це суд.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя І. О. Тесленко