СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/7150/25
пр. № 1-кп/759/1158/25
08 липня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105120000061 від 25 лютого 2025 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 27.12.2013 Ізмаїльським міським судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 14.10.2014 Ізмаїльським міським судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, в силу ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України частково приєднано 1 місяць позбавлення волі невідбутого покарання за вироком Ізмаїльського міського суду Одеської області від 27.12.2013, остаточно визначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі;
- 23.03.2018 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
- 22.08.2018 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, в силу ст. 71 КК України до призначеного покарання по даному вироку приєднано частково невідбуте покарання у вигляді 2 роки позбавлення волі за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 23.03.2018, та всього до відбуття визначено 6 років позбавлення волі.
- 17.12.2019 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, згідно ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеса від 23.03.2018, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.08.2020 остаточно визначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі,-
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
установив:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимим, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення (проступок).
Так, 25.02.2025 приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту, що розташована в Святошинському районі м. Києва неподалік станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен», а саме на асфальті біля смітника побачив та підібрав 1 (один) фрагмент блістерної упаковки з написом: «…дон-ЗН…» із вмістом 3 (трьох) таблеток білого кольору, а саме наркотичний засіб - метадон (фенадон). В цей час, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу - метадон (фенадон) для особистого вживання без мети збуту.
Діючи умисно, з метою реалізації свого протиправного умислу, направленого на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу - метадон (фенадон), ОСОБА_3 підібрав вказаний 1 (один) фрагмент блістерної упаковки з написом: «…дон-ЗН…» із вмістом 3 (трьох) таблеток білого кольору, а саме наркотичний засіб - метадон (фенадон), який помістив до правої внутрішньої кишені одягнених на ОСОБА_3 джинсових штанів на той час, тим самим незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати його при собі для особистого вживання без мети збуту.
Продовжуючи свої протиправні дії, незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб - метадон (фенадон), ОСОБА_3 пішки попрямував до станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де того ж дня, тобто 25.02.2025 приблизно о 13 год. 50 хв., у вестибюлі вказаної станції метро і був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності речей, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що у правій внутрішній кишені одягнених на ньому джинсових штанах знаходиться наркотичний засіб - метадон (фенадон), який він придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Після того, ОСОБА_3 був запрошений до кімнати поліції, де останнього було затримано, згідно ст. 298-2 КПК України. В ході особистого обшуку ОСОБА_3 та в присутності двох понятих вилучено із правої внутрішньої кишені одягнених на ОСОБА_3 джинсових штанів на той час, 1 (один) фрагмент блістерної упаковки з написом: «…дон-ЗН…» із вмістом 3 (трьох) таблеток білого кольору, а саме наркотичний засіб - метадон (фенадон).
У вилучених 25.02.2025 на станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві у ОСОБА_3 та у наданих на дослідження таблетках білого кольору, виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Загальна маса метадону (фенадону) у таблетках становить 0,066 г.
Метадон (фенадон), згідно Списку № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся і надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Зазначив, що не допускатиме протиправної поведінки в наступному.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу. При цьому судом роз'яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , показання якого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, який критично оцінює свою поведінку; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має середню освіту, неодружений, офіційно непрацевлаштований, підробляє майстром з укладання плитки на будівництві, раніше судимий, за даними облікової документації КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльська міська центральна лікарня» під наглядом лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття, яке полягає у відвертому особистому осуді обвинуваченим своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, розкриттям усіх обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне, призначити ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Крім цього, враховуючи майновий стан обвинуваченого, сплата штрафу в розмірі 17 000,00 грн. одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, а тому, на підставі ч. 4 ст. 53 КК України, суд вважає за можливе призначити штраф із розстрочкою виплати його частинами строком на 12 місяців.
Цивільний позов не заявлений.
Питання щодо долі речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні, які становлять 3183,60 грн. (висновок експерта від 28.02.2025 № СЕ-19/111-25/12344-НЗПРАП).
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, ч. 15 ст. 615 КПК України, ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити ОСОБА_3 сплату штрафу на дванадцять місяців, шляхом щомісячного внесення ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 1 416,67 грн., починаючи з дати набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні, що становлять 3 183,60 грн. (три тисячі сто вісімдесят три гривні 60 копійок).
Речовий доказ: наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,066 г, - знищити.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1