СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/894/25
пр. № 2/759/2150/25
09 червня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
І. Позиції сторін
Аргументи позивача
30 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана 29 грудня 2024 року адвокаткою Печерицею Н.С., до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов обґрунтований тим, що:
- ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , мати позивача;
- до складу спадщини увійшла 1/2 частка у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (далі - частка квартири);
- спадщину після ОСОБА_2 у рівних частках прийняли ОСОБА_3 , чоловік спадкодавиці, та ОСОБА_4 , мати спадкодавиці;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , баба позивача і мати ОСОБА_2 ;
- до складу спадщини увійшла 1/4 частка квартири, набута в порядку спадкування від дочки, ОСОБА_2 ; спадщину після дочки ОСОБА_5 прийняла, але не оформила;
- 24 грудня 2024 року позивач звернувся до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із пропуском строку прийняття спадщини;
- строк для прийняття спадщини позивач пропустив через повномасштабне вторгнення рф до України, необхідність виїзду разом з родиною у безпечне місце, нестабільну роботу нотаріальних реєстрів, різке погіршення стану здоров'я батька, загальний пригнічений стан через послідовну втрату матері та баби, критичний стан батька, війну в Україні;
- зазначені причини, на думку позивача, є поважними.
З урахуванням наведеного, просив визначити йому додатковий строк у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після баби, ОСОБА_4 .
У судове засідання позивач та його представник, адвокатка Печериця Н.С., не з'явилися. 24 квітня 2025 року представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позов підтримала, просила його задовольнити.
Позиція відповідача
Київська міська рада проти позову заперечила.
30 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС представник Київської міської ради, ОСОБА_6 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивач не надав доказів пропуску строку для прийняття спадщини з поважних причин. Наведені у позові причини не свідчать, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини в установлений законом строк.
З огляду на викладене, просила ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням наданих позивачем доказів поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Представник Київської міської ради в судове засідання не з'явилася. У відзиві на позовну заяву просила слухати справу за відсутності представника Київської міської ради.
Позиція третьої особи
Представник Дванадцятої київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету.
За змістом положень частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за умови, що її належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
ІІ. Процесуальні дії суду
15 січня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, у якій визначив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочав підготовче провадження у справі, призначив підготовче засідання на 06 лютого 2025 року.
30 січня 2025 року представник позивача, адвокатка Печериця Н.С., через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подала заяву про участь у підготовчому засіданні та в усіх подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Зазначену заяву суд задовольнив, про що 31 січня 2025 року постановив відповідну ухвалу.
06 лютого 2025 року, в підготовчому засіданні представник позивача, адвокатка Печериця Н.С., заявила клопотання про витребування у Дванадцятої київської державної нотаріальної контори копій спадкових справ, заведених до майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06 лютого 2025 року суд постановив ухвалу, якою вказане клопотання задовольнив, відклав підготовче засідання на 18 березня 2025 року.
18 березня 2025 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті на 24 квітня 2025 року.
У зв'язку з неявкою сторін судове засідання, призначене на 24 квітня 2025 року, суд відклав на 09 червня 2025 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Обставини, які встановив суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 08.09.2015 року, актовий запис № 1426 від 04.07.1981 (а.с. 36).
ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується:
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Деражичеською сільською радою Лоєвського району Гомельської області 08.09.1958 року (а.с. 37);
- свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів міста Києва 07.12.1979, актовий запис № 2524 (а.с. 38).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21.09.2021, актовий запис № 1214 (а.с. 35).
1/2 (одна друга) частка у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності на підставі:
- 1/3 (одна третя) частка у праві власності - на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією 07.06.2007. Право власності на зазначену частку зареєстроване Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 12.06.2007, номер запису 9365 (а.с. 24);
- 1/6 (одна шоста) частка у праві власності - на підставі договору дарування, посвідченого Основенко Л.М., державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори 02.09.2010 за р. № 4-1780 (а.с. 114-115).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 зареєстрована у Спадковому реєстрі 26.11.2024 за № 73348635, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 79296697, номер справи у нотаріуса 1233/2024 (а.с. 105, зворот).
Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва № 122945140 від 29.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 станом на 21.09.2021 були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 109).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21.11.2022, актовий запис № 21951 (а.с. 30).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 зареєстрована у Спадковому реєстрі 06.12.2024 за № 73408321, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 79443877, номер справи у нотаріуса 1270/2024 (а.с. 179).
Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва № 122944778 від 29.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 станом на 20.11.2022 були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 178, зворот).
24 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті баби, ОСОБА_4 (а.с. 180, зворот).
24 грудня 2024 року державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини. Наведене підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 7642/02-31 від 24.12.2024 (а.с. 186, зворот).
ОСОБА_1 є батьком:
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 17.09.2010 року, актовий запис № 2664 (а.с. 45);
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданим Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 24.10.2017 року, актовий запис № 4352 (а.с. 46);
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданим Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 18.07.2023, актовий запис № 1485 (а.с. 47).
ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи з 03.10.2017; причина інвалідності: захворювання, пов'язане з проходженням військової служби; інвалідність встановлено довічно. Наведене підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0664591 від 10.10.2017 (а.с. 91, зворот-92).
ОСОБА_3 хворіє на рак сечового міхура, що підтверджується направленням на патогістологічне дослідження від 14.09.2022 (а.с. 194-195); виписним епікризом № 2203 від 20.09.2022 (а.с. 197-198); випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 458 від 18.02.2025 (а.с. 198-199).
ІV. Мотиви, оцінка та висновки суду
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Аналогічна за змістом норма наведена у частині першій статті 4 ЦПК України.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).
Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України)
Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
У постанові від 20 червня 2018 року в справі № 643/1216/15-ц Верховний Суд зазначив, що «аналіз статті 1266 ЦК України свідчить, що спадкування за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п'ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб'єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємці за законом.
Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п'ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу)».
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із частиною першою статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, закон гарантує спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Аналіз частини третьої статті 1272 ЦК України свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
До таких правових висновків неодноразово доходив Верховний Суд, зокрема у постановах у справах № 450/1383/18 від 31.01.2020, № 589/1863/13-ц від 12.04.2021, № 686/8011/18 від 28.07.2021.
При цьому об'єктивними, непереборними, істотними труднощами є такі обставини, що не залежать від волі особи, є надзвичайними і невідворотними і які унеможливлюють учинення спадкоємцем передбачених законом дій, спрямованих на прийняття спадщини.
З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: тривалу хворобу спадкоємців; велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
До таких висновків неодноразово доходив Верховний Суд, зокрема в постановах від 17 березня 2021 року в справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року в справі № 361/8259/18.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (див. п. 57 постанови Верховного Суду в справі № 686/5757/23 від 26.06.2024).
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив, що не встиг подати заяву про прийняття спадщини після баби, ОСОБА_4 , в установлений законом строк через повномасштабне вторгнення рф до України, необхідність виїзду разом з родиною у безпечне місце, різке погіршення стану здоров'я батька.
Матеріали справи підтверджують, що:
- ОСОБА_4 в силу приписів ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину після дочки ОСОБА_2 , проте свідоцтво про право на спадщину не одержала;
- до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшла 1/4 частка у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому з урахуванням положень ст. 253, 254, 1270 ЦК України строк для подання заяви про прийняття спадщини сплив 23 травня 2023 року;
- із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5 позивач звернувся 24 грудня 2024 року; тобто поза межами встановленого законом строку.
Суд бере до уваги надані позивачем докази, які з достатнім ступенем переконливості підтверджують, що через воєнний стан в Україні, сімейні обставини (народження третьої дитини, тяжка хвороба батька) позивач мав істотні труднощі у поданні заяви про прийняття спадщини.
За таких обставин, причини через які позивач дійсно протягом встановленого строку після смерті його баби не подавав заяву про прийняття спадщини до органів нотаріату і на які він посилається у позові, суд визнає поважними.
З огляду на викладене, суд задовольняє позов повністю
V. Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач при поданні позову сплатив судовий збір у сумі 1 211,20 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 1194-00141481-6330 від 29.12.2024 (а.с. 55).
Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки сторони не заявляли вимоги щодо відшкодування судових витрат, суд не вирішує питання їх розподілу.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 4, 12, 13, 49, 76-81, 89, 133, 141, 200, 206, 247, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк у 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_4 , баби, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ).
Відповідач: Київська міська рада (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22883141).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дванадцята київська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9).
Повне рішення суду складене 19 червня 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравченко