Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/4494/25
Провадження № 1-кп/758/1287/25
08.07.2025 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду у м. Києва кримінальне провадження № 12025100070000617 від 18.03.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торецьк Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовозобов'язаного, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, працюючого водієм в КП «Київмедспецтранс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має статус внутрішньо переміщеної особи, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:
-22 травня 2024 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
Формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним, обставини, встановлені судом
До Подільського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025100070000617 від 18.03.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджений 22.05.2024 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, та знову вчинив злочин, пов'язаний із незаконним придбанням та зберіганням психотропних речовин, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, у невстановлені під час досудового розслідування час та місці, але не пізніше 18.03.2025 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту.
У невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час однак не пізніше 18.03.2025 ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - РVР, придбав у невстановленої слідством особи вказану психотропну речовину для власного вживання, без мети збуту, яку розпочав незаконно зберігати при собі до 18.03.2025.
Після чого, 18.03.2025 о 14 год. 53 хв. за адресою: м. Київ, вул. І. Виговського, 26, ОСОБА_6 було затримано працівниками поліції та у подальшому, а саме у період часу з 18 год. 31 хв. по 18 год. 44 хв., проведено особистий обшук останнього в ході якого виявлено та вилучено, зокрема, пакет з пазовою застібкою в середині якого містилась особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 1,416 г, яку останній зберігав для власного вживання без мети збуту.
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000, № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Списком № 2 наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу № 280 від 15.05.2015 Міністерства охорони здоров'я України, «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено, що до 0,15 г PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), є невеликим розміром, від 1,5 г до 15,0 г, є великим розміром, 20,0 г і більше, є особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
Так, свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України, - обвинувачений ОСОБА_6 визнав повністю, беззаперечно.
Обвинувачений зазначив, що обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті, - відповідають дійсності і ним не оспорюються. Злочин ним вчинено при обставинах, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, усвідомлює всю протиправність своїх дій, просить суд суворо його не карати, став на шлях виправлення.
Суд, оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_6 , які були надані ним в добровільному порядку під час судового розгляду, з яких видно, що він повністю визнає себе винним в інкримінованих йому діях, - переконаний, що визнання вини обвинуваченим та відповідні його покази, - не є результатом якихось погроз чи обіцянок працівників правоохоронних органів (слідчих, прокурорів), приходить до висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_6 є логічними, послідовними, та, зглядаючись на обставини справи, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, - достовірними та обґрунтованими, а тому вони є однією із підстав для притягнення обвинуваченого ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, органами досудового слідства зібрано і інші докази на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, однак, за клопотанням прокурора, - проти чого обвинувачений не заперечував, та в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, - суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зокрема, суд визнав обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що стосуються речових доказів і судових витрат, обґрунтовуючи своє рішення наступним:
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому ОСОБА_6 було роз'яснено судом в судовому засіданні, які йому зрозумілі.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Відповідно, суд на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються речових доказів і судових витрат, дослідженням доказів, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження.
Правова позиція сторони обвинувачення та захисту
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті. Прокурор вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України, у виді 1 року позбавлення волі, визначивши на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за правилами визначеними у ст. 72 КК України остаточне покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Захисник щодо призначення виду та міри покарання, - просив призначити штраф у великих розмірах або застосувати ст. 75 КК України, обвинувачений на шлях виправлення став, офіційно працевлаштувався.
Матеріали кримінального провадження стосовно речових доказів
В матеріалах кримінального провадження міститься постанова слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 25.03.2025 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, згідно якої: мобільний пакет з пазовою застібкою в середині якого містилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - РVР, загальною масою 1,416г, - визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві.
Постанова слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 19.03.2025 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, згідно якої: мобільний телефон марки «Xiaomi» МЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_4 , який поміщено до сейфпакету ІСR 0097223, політиленовий пакет (конверт) ТОВ «НоваПошта» з наліпкою ТТН № 20451123939044, штани синього кольору, які поміщені до сейфпакету WAR 1276311, - визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві.
Матеріали кримінального провадження, що стосується процесуальних витрат
В матеріалах кримінального провадження міститься висновок експерта №СЕ-19/111-2516586-НЗПРАП від 19.03.2025 року з ілюстративною таблицею, відповідно до якого: надана на дослідження речовина білого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, масою 1,416г.
Згідно довідки про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12025100070000617 від 18.03.2025 становить 1193, 85 грн (одна тисяча сто дев'яносто три грн 85 коп.).
Матеріали кримінального провадження щодо заходів забезпечення кримінального провадження
В матеріалах кримінального провадження міститься ухвала слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24.03.2025 року про арешт майна, справа № 758/3828/25, згідно якої накладено арешт на мобільний телефон марки «Xiaomi» МЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_4 , який поміщено до сейфпакету ІСR 0097223, політиленовий пакет (конверт) ТОВ НоваПошта» з наліпкою ТТН № 20451123939044, штани синього кольору, які поміщені до сейфпакету WAR 1276311.
Мотиви призначення покарання
Оскільки в ході судового розгляду було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого кримінального обвинувачення, необхідно призначити йому покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії нетяжких злочинів, обставини кримінальних проваджень, особу обвинуваченого, зокрема його молодий вік, те, що обвинувачений на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення упродовж року судимий за вчинення аналогічного кримінального правопорушення: вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, який офіційно працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується за місцем роботи позитивно.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Суд при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного.
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Суд також враховує особу винного, який на час вчинення кримінального правопорушення вчинив протягом року після засудження за цією статтею аналогічне кримінальне правопорушення, за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, нове аналогічне кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив у період відбування покарання, а саме пробаційного нагляду, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його молодий вік, стан здоров'я, матеріальний стан, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а саме повне визнання своєї вини, самозасудження злочинної поведінки та твердий намір обвинуваченого в подальшому дотримуватися бездоганної законослухняної поведінки, який офіційно працевлаштований.
Отже суд дійшов висновку, що раніше застосовані до обвинуваченого покарання у виді пробаційного нагляду не є достатніми для запобігання вчиненню ОСОБА_6 аналогічних кримінальних правопорушень, враховуючи, що вказаний злочин вчинено ОСОБА_6 під час пробаційного нагляду, а тому суд, вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 слід призначити покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі реально.
Оскільки ОСОБА_6 раніше був засуджений 22.05.2024 Шевченківським районним судом за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання 2 роки пробаційного нагляду, скоїв кримінальне правопорушення у період пробаційного нагляду, тому, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до новопризначеного покарання , необхідно приєднати частково не відбуте покарання за попереднім вироком, з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, визначивши невідбуту частину покарання з розрахунком: одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку
На підставі ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки ««Xiaomi» МЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_4 , який перебуває в камері зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві, - повернути власнику ОСОБА_6 ; політиленовий пакет (конверт) ТОВ НоваПошта» з наліпкою ТТН № 20451123939044, штани синього кольору, мобільний пакет з пазовою застібкою в середині якого містилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - РVР, загальною масою 1,416г, яке перебуває в камері зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.
Питання про майно, на яке накладено арешт, слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.03.2025 року у справі № 758/3828/25 на мобільний телефон марки «Xiaomi» МЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_4 , політиленовий пакет (конверт) ТОВ Нова Пошта» з наліпкою ТТН № 20451123939044, штани синього кольору, - підлягає скасуванню.
Судові витрати, відповідно до довідки про витрати на експертизу від 19.03.2025 року №СЕ-19/111-25/16586-НЗПРАП, становлять 1193, 85 грн., які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на (один) рік.
Відповідно до ст. ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного судом покарання частково приєднати покарання, не відбуте за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2024 року, та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.03.2025 року №758/3828/25.
Речові докази:
мобільний телефон марки ««Xiaomi» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_4 , який перебуває в камері зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві, - повернути власнику ОСОБА_6 ;
політиленовий пакет (конверт) ТОВ НоваПошта» з наліпкою ТТН № 20451123939044, штани синього кольору, мобільний пакет з пазовою застібкою в середині якого містилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - РVР, загальною масою 1,416г, яке перебуває в камері зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя: ОСОБА_1