печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46376/24-ц
пр. 2-8191/24
20 червня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В.,
при секретарі судового засідання - Косточка В.В.,
за участю представника позивача Чернишов Г.В., ОСОБА_1
представника відповідача Глущенко О.М
представника 3-ї особи Котляр Т.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, третя особа: Київська міська прокуратура про відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, третя особа: Київська міська прокуратура про відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури.
В обґрунтування посилається , що в провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42022102060000070 від 21.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 21 ст. 361, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 361 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Печерської окружної прокуратури міста Києва. В межах кримінального провадження, 25.06.2022 працівниками правоохоронних органів, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва про надання дозволу на проведення обшуку було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до змісту резолютивної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва по справі №757/14672/22-к, «Надано дозвіл групі слідчих у кримінальному провадженні №4202210206000070, а також групі прокурорів у кримінальному провадженні надано дозвіл на проведення обшуку з метою припинення злочинної діяльності, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання' знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також виявлення та вилучення наступних речей, предметів та документів, а саме:- Системних блоків персональних комп'ютерів (СБПК), планшетів, моноблоків, ноутбуків і мак-буків (ППК), моніторів та гарнітур комп'ютерної техніки, серверного обладнення та іншої комп'ютерної техніки, носіїв електронної інформації (флеш карти будь-якого формату, USB-носіїв, носіїв на жорстких магнітних дисках (HDD), носіїв на твердо-тільних дисках (SSD), зовнішніх персональних пристроїв зберігання інформації, що задіяні для здійснення протиправної діяльності;- Блокнотів, паролів, логінів, електронних скриньок, записників, журналів та іншої неофіційної, так званої «чорної» бухгалтерії, нотаток, інструкцій, інших чорнових записів;- Мобільних терміналів (телефонів), сім-карт, та карток-утримувачів, засобів комутації, телекомунікаційного та іншого обладнення, пристроїв та приладів, які забезпечують доступ до локальної мережі, всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет та документи щодо права доступу до мереж зв'язку, оплати за їх використання;- Банківських (кредитні та інші) карток та інших засобів доступу до рахунків, на які або х яких перераховуються грошові кошти, документації чи чорнових записів, за допомогою яких вчиняється кримінальне правопорушення;- Систем відео, - аудіоконтролю, що побудовані на основі відеокамер та мікрофонові, серверів, на які передається та записується інформація. Так, в ході проведення 25.06.2022 обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 , на підставі зазначеної вище ухвали, було виявлено та вилучено:- Мобільний телефон iPhone 11;- Мобільний телефон iPhone 13 Pro;- Мобільний телефон iPhone XS Max;- Системний блок Expert PC Ultimate. Проте, в подальшому слідчі та/або процесуальний керівник у кримінальному провадженні, в супереч вимогам КПК України, не звернулись до місцевого суду із клопотанням про арешт майна, в наслідок чого з 25.06.2022 слідчі протиправно та незаконно утримують тимчасово вилучене майно ОСОБА_3 чим позбавляють останнього права на вільне володіння належному йому на праві власності майна, гарантованого нашою державою.Представником ОСОБА_3 - адвокатом Чернишовим Г.В. до слідчого по даному кримінальному провадження та процесуальному керівнику були подані клопотання та скарги щодо повернення тимчасово вилученого майна у ОСОБА_3 .. На вищезазначені клопотання від Печерської окружної прокуратури м. Києва отримано повідомлення від 21.11.2023 за №56-9440ВИХ-23, за підписом заступника керівника окружної прокуратури Лебедєва Валентина, відповідно до якого: «Досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене на підставі постанови прокурора. У зв'язку з викладеним, роз'яснюю Вам право на звернення до слідчого у кримінальному провадженні - слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві Сидорчука А.О. (адреса: місто Київ, вулиця Князів острозьких, 30) з метою повернення Вам вилученого майна, оскільки відомості, що містяться у вказаних речових доказів не мають доказового значення у кримінальному провадженні». В подальшому сторона захисту неодноразово отримувала тотожні відповіді від Печерської окружної прокуратури, проте уповноважені особи СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві, в тому числі слідчий Марочко Василь Петрович, на протязі року повідомляє, що вилучене майно не можуть найти в камерах схову речових доказів, через що стає очевидним, що воно було втрачено. Проте не зважаючи на лист заступника керівника окружної прокуратури, про можливість повернення тимчасово вилучених речей, слідчий Печерського УП ГУНП у місті Києві протиправно продовжує утримувати вилучене майно та ігнорує клопотання представника ОСОБА_3 .
Таким чином незаконними діями органу досудового розслідування, які полягають у протиправному неповерненні тимчасово вилученого майна та втраті речових доказів, ОСОБА_3 була завдана матеріальна шкода в розмірі 97 733,72 (дев'яносто сім тисяч тридцять три гривні сімдесят дві копійки), яка складається:- з вартості системного блоку Expert PC Ultimate - 19 499 (дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень) - відповідно до фіскального чеку ТОВ «Комфі Трейд Магази «Comfy»- з вартості мобільного телефону iPhone 11, НОМЕР_1 - 20 399,4 (двадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять гривень сорок копійок) - відповідно до висновку експерта № 3250 від 13.09.2024;- з вартості мобільного телефону iPhone 13 Pro 44 320,32 (сорок чотири тисячі триста двадцять гривень тридцять дві копійки) - відповідно до висновку експерта № 3250 від 13.09.2024;- з вартості мобільного телефону iPhone XS Max 13 515 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень) - відповідно до висновку експерта № 3250 від 13.09.2024. Спірні правовідносини у цій справі виникли внаслідок незаконних дій органу досудового розслідування Печерського УП ГУНП у місті Києві щодо неповернення позивачу майна, яке було в нього вилучено в ході проведення обшуку за місцем його мешкання. Неповернення позивачу майна, обумовлено не належним виконанням своїх посадових обов'язків слідчими Печерського УП ГУНП у місті Києві, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні та не забезпечили схороніть тимчасово вилученого майна, що призвело до їх втрати. Вказане також підтверджується тим, що 01.08.2024 до Печерського УП ГУНП у м. Києва був поданий адвокатський запит з метою повідомлення місця зберігання вилученого майна, а також погодження часу та дати повернення належного ОСОБА_3 майна, однак жодної відповіді отримано не було, що лиже підтверджує факт втрати речових доказом працівниками Печерського УП ГУНП у м. Києві. Представники позивача позов підтримали, просили задовольнити.Стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями працівників ГУНП у м. Києві у розмірі 100 000 гривень. Стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої незаконними діями працівників ГУНП у м. Києві у розмірі 97 733,72 грн.
Представник відповідача надав додаткові пояснення, вказував Позивачем правильно визначено відповідачем у справі Державу Україну, але ГУДКСУ у місті Києві не є суб'єктом, до компетенції якого належить представництво інтересів держави, як і Головне управління Національної поліції у м. Києві. Правові відносини з позивачем та ГУНП у м. Києві не виникали. Усі процесуальні рішення приймались, а дії вчинялись уповноваженими службовими особами в рамках кримінального провадження № 4202210206000070. Враховуючи вищевикладене, ГУНП у м. Києві є неналежним відповідачем у справі. Жодних доказів протиправності дій юридичної особи, відповідача у справі позивачем не надано, не зазначені у позовній заяві і правові обґрунтування факту спричинення майнової шкоди відповідачем та причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та діями, бездіяльністю ГУНП у м. Києві Спірні правовідносини, виникли між позивачем та органом досудового розслідування Печерського УП ГУНП у м. Києві при проведенні досудового розслідування слідчим кримінального провадження № 4202210206000070 від 21.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 статті 27, ч. 4 статті 185, ч. 5 статті 27, ч. 2 статті 15, ч. 3 статті 190, ч. 21 статті 361, ч. 2 статті 361, ч. 5 статті 361 КК України. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в позові.
Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві 11.11.2024р. надав суду відзив.
Представник 3-тьої особи в судовому засіданні проти позову заперечував.
Ухвалою суду від 15.10.2024р. відкрито провадження в порядку загального.
Ухвалою суду від 3.12.2024р. закрито підготовче та призначено судове засідання.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, приходить до слідуючого.
Судом встановлено.
В провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42022102060000070 від 21.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 21 ст. 361, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 361 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Печерської окружної прокуратури міста Києва. В межах кримінального провадження, 25.06.2022 працівниками правоохоронних органів, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва про надання дозволу на проведення обшуку було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до змісту резолютивної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва по справі №757/14672/22-к, вбачається наступне: «Надано дозвіл групі слідчих у кримінальному провадженні №4202210206000070, а також групі прокурорів у кримінальному провадженні надано дозвіл на проведення обшуку з метою припинення злочинної діяльності, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання' знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також виявлення та вилучення наступних речей, предметів та документів, а саме:- Системних блоків персональних комп'ютерів (СБПК), планшетів, моноблоків, ноутбуків і мак-буків (ППК), моніторів та гарнітур комп'ютерної техніки, серверного обладнення та іншої комп'ютерної техніки, носіїв електронної інформації (флеш карти будь-якого формату, USB-носіїв, носіїв на жорстких магнітних дисках (HDD), носіїв на твердо-тільних дисках (SSD), зовнішніх персональних пристроїв зберігання інформації, що задіяні для здійснення протиправної діяльності;- Блокнотів, паролів, логінів, електронних скриньок, записників, журналів та іншої неофіційної, так званої «чорної» бухгалтерії, нотаток, інструкцій, інших чорнових записів;- Мобільних терміналів (телефонів), сім-карт, та карток-утримувачів, засобів комутації, телекомунікаційного та іншого обладнення, пристроїв та приладів, які забезпечують доступ до локальної мережі, всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет та документи щодо права доступу до мереж зв'язку, оплати за їх використання;- Банківських (кредитні та інші) карток та інших засобів доступу до рахунків, на які або х яких перераховуються грошові кошти, документації чи чорнових записів, за допомогою яких вчиняється кримінальне правопорушення;- Систем відео, - аудіоконтролю, що побудовані на основі відеокамер та мікрофонові, серверів, на які передається та записується інформація. Так, в ході проведення 25.06.2022 обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 , на підставі зазначеної вище ухвали, було виявлено та вилучено:- Мобільний телефон iPhone 11;- Мобільний телефон iPhone 13 Pro;- Мобільний телефон iPhone XS Max;- Системний блок Expert PC Ultimate.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.
Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (пункт 64, заява № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.
Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст.23 ЦК України).
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18).
У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, в тому числі і у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
В судовому засіданні встановлено , що позивач не звертався до слідчого судді з скаргою в порядку ст..303,169 КПК України щодо повернення вилученого майна.
Згідно листа заступника начальника Печерського УПГУНП в м.Києві від 19.11.24р. вилучене майно у ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 зберігаються у камері схову Печерського УПГУНП в м.Києві відповідно до інструкції про порядок їх зберігання.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності. Суд приходить до висновку , що позовні вимоги є безпідставними. Позивач не надав належних та допустимих доказів спричинення майнової шкоди, не встановлено факту завдання такої шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями та визначеною сумою відшкодування матеріальної шкоди. Крім того не встановлено відсутності майна у органів досудового розслідування, які підлягають повернення в порядку визначеного КПК України.
Також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення моральної шкоди , які є похідними з спричинення матеріальної шкоди.
При таких обставинах позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст..141 ЦПК України в зв'язку з відмовою в позові позивачу не відшкодовуються понесені судові витрати .
Керуючись ст.. 16,22, 1176,1173 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 76-81, 89 , 141, 258, 259, 263-265, 352 ЦПК України суд -
Відмовити в позові ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, третя особа: Київська міська прокуратура про відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк апеляційної скарги з дня складання повного тексту .
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
позивач: : ОСОБА_3 , АДРЕСА_2
відповідач 1: Головне управління Національної поліції у місті Києві,01601м.Київ вул..Володимирська 15
відповідач 2: Держава України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві 01601м.Київ, вул..Терещенківська 11а
третя особа: Київська міська прокуратура ,03150 м.Київ , вул.Предславинська 45/9
Дата складання повного тексту рішення 2.07.2025р.
Суддя Т.В.Остапчук