08.07.2025 Справа № 756/9943/25
№756/9943/25
№2-з/756/116/25
8 липня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання за нею права власності на частину квартири АДРЕСА_1 набутої у шлюбі.
ОСОБА_1 до суду також подано заяву про забезпечення позову. В своїй заяві позивач вказує на існування реальних загроз невиконання рішення суду у зв'язку з можливістю відчуженням майна відповідачем.
Таким чином, з метою забезпечення виконання рішення суду, прийнятого судом за результатами розгляду позову ОСОБА_1 в даній справі, позивач просить суд вжити заходи забезпечення, а саме: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Більше того, у відповідності ст.152 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання забезпечення позову сторони не викликались.
При цьому, дослідивши матеріали позову та поданої заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 3 наведеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
Зі змісту Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Більше того, зміст заходів забезпечення та мета їх застосування, полягає в захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.
З долученого до матеріалів заяви копії Договору купівлі-продажу вбачається, що квартира АДРЕСА_1 придбана 31.10.1997 року під час зареєстрованого шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і оформлена на праві власності за ОСОБА_2 .
Таким чином, враховуючи позовні вимоги, суд вважає, що заява позивача підлягає задоволенню частково, а саме в частині накладення арешту на частину спірної квартири.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 157 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на частину квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_2 .
Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3
Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред'влена до виконання протягом року з дня її постановлення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя А.В. Шевчук