Справа № 939/1049/25
Іменем України
07 липня 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 січня 2024 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 7230433, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів і можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. 28 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №106-МЛ, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 7230433 від 23 січня 2024 року. Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги сума заборгованості відповідача становить 28 440,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 19 080,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1 360,00 грн - прострочена заборгованість за комісією. Враховуючи вказані обставини, просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 7230433 від 23 січня 2024 року в розмірі 28 440,00 грн і судові витрати в розмірі 2 422,40 гривні.
За ухвалою суду від 05 червня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; відповідач відзив на позов суду не направила.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 23 січня 2024 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит № 7230433, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 202956, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000,00 грн, загальним строком кредитування 105 днів, який складається із пільгового та поточного періодів; пільговий період складає 15 днів і завершується 07 лютого 2024 року, поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується датою остаточного погашення заборгованості - 07 травня 2024 року. Пунктом 1.5. договору визначено, що загальні витрати позичальника за пільговий період складають 3 880,00 грн, загальні витрати позичальника за кредитом за весь строк кредитування складають 20 440,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період становить 11 880,00 грн, а за весь строк кредитування 28 440, 00 гривень. Відповідно до п. 1.5.1. комісія за надання кредиту становить 1 360,00 грн, яка нараховується за ставкою 17,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Згідно з умовами п. 1.5.2. - 1.5.3. розмір процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду становить 2 520,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,10% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; розмір процентів протягом поточного періоду становить 16 560,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (а.с.6-14, 15).
28 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №106-МЛ, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 7230433 від 23 січня 2024 року (а.с.17-24).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги сума заборгованості відповідача становить 28 440,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 19 080,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1 360,00 грн - прострочена заборгованість за комісією (а.с.24 зворотній бік).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач звернувся до ОСОБА_1 з претензією вих. № 23608487/2489 від 06 березня 2025 року про зобов'язання протягом 3 днів погасити заборгованість за кредитним договором (а.с. 25).
Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 7230433 від 23 січня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» станом на 13 березня 2025 року включно становить 28 440,00 грн і складається з: 8000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 19 080,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 1 360,00 - прострочена заборгованість за комісією (а.с. 17).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконала, в передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми кредиту 8 000,00 грн і 1 360,00 прострочена сума заборгованості за комісією та вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір про споживчий кредит № 7230433 був укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 23 січня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії, передбачений пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний договір.
Враховуючи, що Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року, а Договір про споживчий кредит № 7230433 був укладений 23 січня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, то суд дійшов висновку про нарахування процентної ставки у відповідності до чинного законодавства, виходячи зі встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 %.
Встановлені фактичні обставини в справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою і відповідачем договору дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, а остання зобов'язувалася повернути наданий кредит у повному обсязі у визначений договором строк до 07 лютого 2024 року.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним договором у розмірі 8 400,00 грн, виходячи з розрахунку: 8 000,00 грн (сума кредиту) х 105 днів (строк кредитування) х 1% = 8 400, 00 грн (загальний розмір відсотків).
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконувала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 7230433 від 23 січня 2024 року в розмірі 17 760,00 грн, з яких: 8 000, грн - прострочена заборгованість за кредитом, 8 400,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками, 1 360,00 - прострочена заборгованість за відсотками.
Оскільки позов ТОВ «Кредит-Капітал» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 512,72 грн, виходячи з розрахунку: 17 760,00 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2 422, 40 грн (сума сплаченого судового збору) / 28 440,00 грн (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 207, 512 - 514, 517, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст. 10-13, 76, 79, 80, 81, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за договором про споживчий кредит № 7230433 від 23 січня 2024 року в розмірі 17 760 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 512 (одна тисяча п'ятсот дванадцять) гривень 72 копійки.
В іншій частині в позові відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 07 липня 2025 року.
СуддяМ.Герасименко