Справа № 939/828/25
03 липня 2025 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М.,
за участі секретаря - Слухай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в селищі Бородянка, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 08 січня 2021 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через несумісність характерів, різні погляди на життя, втрату довіри, шлюб з відповідачем розпався. З 09 лютого 2025 року вони разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують. Наразі відповідач чинить перешкоди у його (позивача) спілкуванні із дитиною. Подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу суперечитиме його (позивача) інтересам, а тому просив шлюб з відповідачем розірвати.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 21 травня 2025 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання.
28 квітня 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Карасьової Л.А. надійшла заява про надання сторонам строку для примирення терміном шість місяців. Вказана заява обґрунтована тим, що у сторін є дитина і їхні стосунки як подружжя можна зберегти.
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року було ухвалено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 клопотання про надання часу на примирення підтримала та просила його задовольнити. Вважає, що у них є спільна дитина, а тому шлюб необхідно зберегти.
Позивач ОСОБА_1 і його представник - адвокат Олійник Б.І. заперечували проти клопотання, зазначивши, що строк на примирення не потрібен. Позивач вказав, що відповідач жодним чином не намагалася примиритися, навпаки почала чинити перепони у його спілкуванні із дитиною. Вважає, що їхній шлюб неможливо зберігти, він не відчуває до відповідача почуття любові, а тому категорично заперечував щодо надання часу на примирення.
Судом встановлено, що сторони з 08 січня 2021 року перебувають в шлюбі, зареєстрованому Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 13).
Від шлюбу мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.12).
Згідно з ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
За змістом статті 56 СК України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання. Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування, зокрема, до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Статтею 111 СК України встановлено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Надання строку для примирення подружжя є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року в справі № 200/952/18.
З огляду на зазначене, суд вважає, що призначення подружжю строку для примирення та зупинення розгляду справи є правом суду, необхідність якого визначається у кожному окремому випадку індивідуально.
Наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на те іншого не є правовою підставою для надання строку для примирення.
Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 вважає, що спільне подальше проживання із ОСОБА_2 не можливе в зв'язку з його беззаперечним переконанням у відсутності в нього до неї почуття любові, неможливості та недоцільності збереження їхньої сім'ї, а надання строку на примирення таким, що суперечить його волевиявленню та інтересам, суд вважає, що надання сторонам строку для примирення є недоцільним, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 251 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про надання строку на примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07 липня 2025 року.
СуддяМ. Герасименко