Провадження № 2/359/1741/2025
Справа № 359/1074/25
10 червня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
при секретарі - Ліман А.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
28.01.2025 року в системі «Електронний суд» ТОВ «ФК «ЕЙС», в інтересах якого діє адвокат Тараненко Артем Ігорович, звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за Кредитним договором №829098438 від 14.02.2022 у розмірі 16427,80 грн. (а.с.2-17).
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2025 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду (а. с. 156-157).
У призначене судове засідання сторони не з'явилися.
07.05.2025 представником позивача адвокатом Тараненко А.І. в системі «Електронний суд» подано заяву, за змістом якої він просить закрити провадження у справі та повернути позивачу сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн., стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00грн. Зазначає, що між ним та відповідачем відсутній предмет спору, оскільки останні сплатив суму заборгованості за кредитним договором. Вбачає підстави для повернення судового збору та стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Відповідач в силу вимог ч.8 ст.128 ЦПК України повідомлений про дату та час судового розгляду належним чином.
Дослідивши подану представником позивача заяву, матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч. 3 вказаної статті учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 522/3680/22 (провадження № 61-12919св23), логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування.
Отже, добровільне задоволення позивачем вимоги позивача після відкриття провадження у цій справі виключає можливість закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору.
Разом із цим, в силу вимог п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Крім того слід зазначити, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Крім того, в силу вимог ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Згідно із платіжною інструкцією від 27 січня 2025 року №6613 (а.с. 1) при подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн..
З урахуванням вимог ч. ч. 1, 3 ст. 142 ЦПК України позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову, що становить 1211,20 гривень, а також стягнути іншу частину понесених витрат по сплаті судового збору за рахунок відповідача.
Крім того, при звернення до суду позивачем повідомлено про те, що витрати на правничу допомогу, складають 6000 гривень, у тому числі: вивчення матеріалів справи (2 год.) - 1000,00 грн., складання позовної заяви (2 год.) - 5000 грн..
На підтвердження таких витрат суду надано:
- копію Договору надання правничої допомоги №03/04/24 від 03 квітня 2024 року , укладеного між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с.121-122);
- копію Додатку №1 до Договору надання правничої допомоги №03/04/24 від 03 квітня 2024 року (а.с.124);
- копію Додаткової угоди №5 від 03 квітня 2024 року до Договору надання правничої допомоги №03/04/24 від 03 квітня 2024 року (а.с.125-129);
- копію Акту прийому-передачі наданих послуг датований 03.06.2024 (а.с.130);
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.131)
- копію довіреності від 04.12.2024 року (а.с.132).
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати включають, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, сторона, яка понесла витрати на оплату послуг адвоката, має право на їх компенсацію за умови документального підтвердження обсягу наданих послуг, їх вартості та фактичної оплати.
Розмір компенсації визначається з урахуванням складності справи, обсягу і змісту наданих послуг, часу, витраченого адвокатом, ціни позову та значення справи для сторони.
Витрати мають бути: реальними (тобто підтвердженими договором, актами, платіжними документами тощо), необхідними (об'єктивно обумовленими змістом і складністю справи),
розумними і співмірними (відповідно до конкретних обставин справи).
При визначенні суми компенсації суд має дотримуватись принципу пропорційності (ст. 11 ЦПК України) та забезпечити баланс між правом на відшкодування і розумністю витрат.
З наданих суду доказів вбачається, що як для позивача, так і для його представника ОСОБА_2 справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є типовою.
Позивач здійснює діяльність з надання фінансових послуг у сфері факторингу, тобто набуває прав та обов'язків кредитора вже на стадії існування заборгованості.
З метою отримання правничої допомоги на початку квітня 2024 року позивач залучив адвокатське об'єднання «Тараненко і партнери» для представництва інтересів у суді у справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами щодо значної кількості боржників.
Ця обставина свідчить про те, що підготовка позовної заяви, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала додаткового вивчення матеріалів справи. Відтак нарахування 1000 грн. за послугу «вивчення матеріалів справи» є очевидно безпідставним.
Крім того, згідно з додатком №1 до Договору про надання правничої допомоги №03/04/24 від 3 квітня 2024 року (а.с. 124), погодинна вартість послуг адвоката зі складання позовної заяви становить 1500 грн. Отже, вартість двогодинної роботи з підготовки позовної заяви становить 3000 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на правничу допомогу. При цьому суд враховує практику ЄСПЛ (справи «Бєлоусов проти України», «Савін проти України»), згідно з якою гонорар адвоката, передбачений умовами договору, визнається фактичними витратами сторони. Тому відсутність у матеріалах справи підтвердження перерахування коштів не є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.142, 255, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 50% понесених витрат по сплаті судового збору в сумі 1211 гривень 20 копійок та частину витрат на правничу допомогу в сумі 3000 гривень, всього на загальну суму 4211 гривень 20 копійок (чотири тисячі двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) 50% сплаченого судового збору відповідно платіжної інструкції ПАТ «Акордбанк» від 27 січня 2025 року №6613 в сумі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, зареєстроване місцезнаходження: м.Київ, вул..Харківське шосе, буд.19 офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що для повернення судового збору платнику необхідно звернутися до Головного управління Державної казначейської служби України (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1) з наступними документами: ухвала суду про повернення судового збору з відміткою про вступ її в законну силу, заява про повернення коштів з бюджету та оригінал або належним чином завірена копія квитанції про сплату судового збору.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Бориспільський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів, який обчислюється з дня її проголошення (підписання).
Учасник справи, якому не був вручений повний текст ухвали в день її проголошення (підписання), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.
Суддя І.В.Муранова-Лесів