Справа № 320/18674/25
Провадження № 2-а/357/248/25
іменем України
"08" липня 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. , розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
В квітні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О. від 23 квітня 2025 року ухвалено передати справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Згідно штампу канцелярії суду, справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 13 червня 2025 року.
Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України, дана справа була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду як справа позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2025 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду 16 червня 2025 року.
Частиною 2 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвалою судді від 19 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк, протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали судді, для усунення недоліків поданої заяви. При цьому, в ухвалі судді не тільки зазначено недоліки позовної заяви з посиланням на відповідні положення законодавства України, а й окремо зазначено конкретні способи усунення вказаних недоліків.
Таким чином, суддею було вжито необхідних заходів для реалізації права позивача на звернення до суду в порядку, визначеному КАС України, та роз'яснено дії, які необхідно вчинити для усунення недоліків позовної заяви та відкриття провадження у справі.
Також, крім недоліків позовної заяви, в ухвалі судді від 19 червня 2025 року позивачу були роз'яснені наслідки у вигляді повернення позовної заяви, якщо недоліки усунуті не будуть та встановлено строк для усунення недоліків, передбачений ч. 2 ст. 169 КАС України.
Згідно ч. 4,5 ст. 18 КАС України єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Частиною 7 ст. 18 КАС України передбачено, що собі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей КАС України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (сервіс Електронного кабінету ЄСІТС).
Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).
Крім того, Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали судді про залишення позову без руху від 19 червня 2025 року було направлено до електронного кабінету позивача Ковінько К.І. у підсистемі "Електронний суд".
З довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі документообігу суду, убачається, що зазначену копію ухвали судді було доставлено до електронного кабінету позивача Ковінько К.І. 20 червня 2025 року 13:25:53.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 761/14537/15-ц, від 18.04.2022 у справі № 750/3275/21, від 27.03.2023 у справі № 300/3013/22, перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Оскільки копія ухвали судді від 19 червня 2025 року доставлена до електронного кабінету позивача 20 червня 2025 року, перебіг п'ятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви закінчився 25 червня 2025 року.
Проте, протягом надано судом п'ятиденного строку з дня отримання ухвали судді, жодних документів на усунення недоліків позову від позивача до суду не надходило.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до загальних норм КАС України учасники справи мають рівні права та обов'язки і зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ст. 44 КАС України).
Добросовісність учасників судового процессу, зокрема, полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц.
Учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Отже, з системного аналізу норм чинного законодавства, можна зробити висновок, що особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Згідно п. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву разом з доданими до неї документами слід повернути позивачеві, в зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 44, 131, п. 2 ч. 4 ст. 169, 293 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, - вважати не поданою та повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Повний текст ухвали складено 08 липня 2025 року.
СуддяО. І. Орєхов