Справа № 733/790/25
Провадження № 2/740/1373/25
08 липня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором № 33125-04/2024 від 25.04.2024 у сумі 24000 грн., а також 2422 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.04.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №33125-04/2024 у вигляді електронного документа, відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику позику у розмірі 5 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши грошові кошти шляхом їх перерахування на картку ОСОБА_1 НОМЕР_1 , яку останній вказав при оформленні кредиту, а відповідач зобов'язання відповідно до умов договору належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.
29.08.2024 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» уклали Договір факторингу № 01.02-26/24, згідно умов якого, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 33125-04/2024.
Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 24000 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9000 грн. - заборгованість за процентами, 10000 грн. - неустойка.
Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 24.04.2025 справу передано підсудністю до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 головуючим суддею визначено Карпуся І.М.
Ухвалою судді 21.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивача у позові просив про розгляд справи за їх відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи сповіщався шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання згідно з п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України. Причини неявки в судове засідання не повідомив, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав.
Враховуючи, що відповідач згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 25.04.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №33125-04/2024, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W2576», а також підписано графік платежів та паспорт споживчого кредиту (а.с.9-16).
Пунктами 1.1, 1.2 договору визначено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 120 днів (дата погашення кредиту 22.08.2024), а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно пункту 1.4 денна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору
Відповідно до п. 1.6 кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної карти № 5168-18хх-хххх-1975.
Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом НБУ з питань здійснення установами фінансового моніторингу. Видача кредитів клієнту товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу Інтернет, тобто через веб-сайт товариства.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписами сторін (п. 7.1 Договору).
Додатком №1 до договору є узгоджений сторонами графік платежів за кредитом (а.с.14)
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, кредитний договір між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 25.04.2024 був укладений в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за договором кредиту виконало у повному обсязі, здійснивши переказ коштів у сумі 5000 грн. на картковий рахунок відповідача, що підтверджується копією листа від 18.03.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с. 25)
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 33125-04/2024 від 25.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.08.2024 склала 24000 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9000 грн. - заборгованість за процентами, 10000 грн. - неустойка (а.с. 22-24).
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
29.08.2024 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» уклали Договір факторингу № 01.02-26/24, згідно умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 33125-04/2024 у сумі 24 000 грн.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування задля спростування заявлених позовних вимог, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій.
Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо повернення тіла кредиту та процентів у визначені договором строки, а відтак позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за кредитом та процентами в розмірі 14000 грн. підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення неустойки, судом ураховується наступне.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Неустойка нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, тому вона підлягає списанню кредитодавцем, а отже у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 10000 грн. неустойки слід відмовити.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «СВЕА ФІНАНС» - у розмірі 14000 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 9000 грн. - заборгованість за відсотками.
Оскільки вимоги позивача задоволено судом на 58,33 % (14000 : 24000 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог - у сумі 1412,99 грн (2422,40 х58,33%).
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 264, 265, 279-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 33125-04/2024 від 25.04.2024 у розмірі 14000 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1412 грн 99 коп., а всього стягнути з нього 15 412 (п'ятнадцять тисяч чотириста дванадцять) грн. 99 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Карпусь