16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/892/25
Провадження № 3/730/404/2025
"07" липня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Ріхтера В.В.,
прокурора Ніжинської окружної прокуратури Ракути В.М.,
особи, щодо якої складено протоколи про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Смолія Б.В.,
розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка народилася у м. Бобровиця Чернігівської області, з вищою освітою (біологічна), одруженої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, тобто у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VIІ від 14.10.2014 року є суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2021 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 08.01.2025, хоча зобов'язана була подати не пізніше 31 січня 2024 року
Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, тобто у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VIІ від 14.10.2014 року є суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2022 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 08.01.2025, хоча зобов'язана була подати не пізніше 31 січня 2024 року.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи до 22 лютого 2023 року депутатом 8-го скликання Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, являючись у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VIІ від 14.10.2014 року суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, у порушення вимог абзацу 1 ч. 2 ст. 45 та п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону, після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію при звільненні (за період, не охоплений раніше поданими деклараціями), за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме, подала таку декларацію 14.04.2025, хоча зобов'язана була подати не пізніше 31 січня 2024 року.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, тобто у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VIІ від 14.10.2014 року є суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, у порушення вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону, після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік (після звільнення), за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме, подала таку декларацію 08.01.2025, хоча зобов'язана була подати до 01 квітня 2024 року.
Оскільки дії ОСОБА_1 носять ознаки правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, справи направлено для розгляду до суду.
Письмових пояснень ОСОБА_1 суду не надала. У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість не визнала у повному обсязі. Зазначила, що 22 лютого 2023 року вона склала депутатські повноваження за особистою заявою. У цей час в Україні йшла війна, а тому декларування не було. У той час, як їй відомо, взагалі ніхто не подавав декларації. Декларування відновилося вже в той час, як вона вже не була депутатом. З нею таке трапилося перший раз у житті. Уважає, що через війну не було необхідно декларуватися. Ба більше, з сільської ради їй не зателефонували та не повідомили, що треба подавати декларацію. Лише 08.01.2025 року їй зателефонували та повідомили про необхідність подачі декларації. Те, що потрібно було ще подавати декларацію після звільнення вона взагалі не знала. Слідчий, який вів її справу, повідомив їй, що треба обов'язково подати декларацію. Вона намагалася це зробити, але сайт НАЗК не працював. Підсумовуючи зазначила, що уважає поважними причинами, які завадили їй вчасно подати декларацію, є: запроваджений воєнний стан, а також те, що їй не повідомили з сільської ради про те, що треба подати декларацію. Також, їй відомо, що це все є «замовлення» щодо неї, справа носить «замовний» характер з метою, щоб її внесли у реєстр корупціонерів та вона не змогла балотуватися у депутати. Це все робить одна відома людина, в тому числі дає вказівки суду, але цю людину вона в суді називати не хоче, але ОСОБА_1 й так все зрозуміло та до чого все йде. Просить звернути увагу, що держава взагалі призупинила декларування, а тому не було змоги подати декларацію, а тому не її вина, що так зробили держава. Зазначила, що не визнає своєї винуватості також через те що не бачить жодних корупційних дій. У неї майновий стан не змінився, а тому корупційної складової немає. Фактично, вона забула про декларації та після звільнення ними не цікавилися, бо вже не була депутатом, а тому уважала, що немає необхідності в подачі декларацій. Також, на неї вплинула війна. Крім того, вона виїжджала за кордон та на декларування не було часу. Акцентує увагу, що намагалася подати декларацію після звільнення уже у січні 2025 року, коли їй слідчий сказав подати таку декларацію. При цьому, коли їй подзвонив слідчий він попросив її написати пояснення та віднести їх у сільську раду, на що вона посміялася, оскільки як таке можливо. Коли вона намагалася подати декларацію після звільнення, вона цього зробити не могла, бо сайт не працював, вона звернулася до НАЗК з заявою, але їй відповіли, що з сайтом все добре, проблем немає. Незважаючи на це, сайт не працював та вона не змогла подати декларацію. А потім поїхала за кордон. Коли повернулася також намагалася подавати, але не могла, лише згодом в неї все вийшло.
Адвокат Смолій Б.В. письмову позицію не виклав. У судовому засіданні зазначив, що не погоджується з протоколами та думкою прокурора про законність складених протоколів. Зазначив, що він разом із ОСОБА_1 приїжджав до слідчого. Це було 05.06.2025 року. Саме в цей день було закрите кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 але ще до закриття такого провадження, він бачив складені протоколи одо ОСОБА_1 , а такого бути не може - наявність кримінального провадження виключає адміністративне притягнення особи, оскільки це подвійна відповідальність. Саме тому складені протоколи є незаконними у зв'язку з чим справа підлягає закриттю. Також, адвокат звертає увагу суду, що працівники поліції постійно моніторять реєстр декларацій, а тому вони не були позбавлені можливості виявити момент вчинення правопорушення, який настав ще у 2023 році. Тому пройшло вже 2 роки з дня вчинення правопорушення, а тому справа підлягає закриттю за строками на підставі ст. 38 КУпАП - треба дивитися на дату вчинення, а не на дату виявлення. Також, зазначив, що вчинені діяння не призвели до тяжких наслідків, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 намагалася подати декларацію, але сайт НАЗК не працював, до неї слід застосувати положення ст. 22 КУпАП та закрити справу за малозначністю.
Прокурор надав суду письмовий мотивований висновок, а також у судовому засіданні підтримав протоколи та вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив визнати винною останню у вчиненні корупційного правопорушення та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 100 НМДГ.
Одночасно прокурор просив суд об'єднати справи щодо ОСОБА_1 , які надійшли до суду та розглядати їх в одному провадженні.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , її захисника, прокурора, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Ураховуючи те, що у провадженні одного судді знаходяться 4 адміністративні справи відносно однієї особи, відповідно до ст. 278 КпАП України, такі справи підлягають об'єднанню в одне провадження, що буде відповідати принципам справедливості, в тому числі й в частині накладеного стягнення, буде відповідати принципам розумності, зекономить час та ресурси суду.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 20.09.2023 № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким передбачено відновлення декларування.
Пунктом 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Відповідно до примітки ст. 172-6 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю», суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно рішення першої сесії восьмого скликання Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області № 2-1 / VIII від 26 листопада 2020 року «Про початок повноважень депутатів Плисківської сільської ради», прийнято до відома факт початку повноважень депутата вказаної ради VIII скликання по округу № 3 Бідної Н.М.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VIІ року є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, яку подала ОСОБА_1 , зареєстровано в Реєстрі лише 08.01.2025 о 13 год. 50 хв. (яка перебуває у відкритому публічному доступі на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції - https://public.nazk.gov.ua).
За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, яку подала ОСОБА_1 , зареєстровано в Реєстрі лише 08.01.2025 о 14 год. 00 хв. (яка перебуває у відкритому публічному доступі на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції - https://public.nazk.gov.ua).
Згідно рішення двадцять дев'ятої сесії восьмого скликання Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 532 - 29 / VIII від 22 лютого 2023 року «Про дострокове припинення повноважень депутата Плисківської сільської ради ОСОБА_1 » п. № 1 достроково припинено депутатські повноваження депутата сільської ради ОСОБА_1 у зв'язку з особистою заявою.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , припинивши 22.02.2023 повноваження депутата 8-го скликання Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, була зобов'язана подати не пізніше 31 січня 2024 року декларацію при звільненні (за період, не охоплений раніше поданими деклараціями).
За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, декларацію при звільненні (за період, не охоплений раніше поданими деклараціями), яку подала ОСОБА_1 , зареєстровано в Реєстрі лише 14.04.2025 о 13 год. 05 хв. (яка перебуває у відкритому публічному доступі на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції - https://public.nazk.gov.ua).
За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2023 рік, яку подала ОСОБА_1 , зареєстровано в Реєстрі лише 08.01.2025 о 14 год. 07 хв. (яка перебуває у відкритому публічному доступі на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції - https://public.nazk.gov.ua).
У відповідності до статті 19 Конституції України, на ОСОБА_1 покладено обов'язки діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання і протидії корупції.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною першою форми визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Реєстру, шляхом заповнення електронної форми.
Як було зазначено вище, декларації ОСОБА_1 були подані набагато пізніше встановленого законодавством терміну.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, тобто у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VIІ від 14.10.2014 року є суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2021 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 08.01.2025, хоча зобов'язана була подати не пізніше 31 січня 2024 року; несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2022 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 08.01.2025, хоча зобов'язана була подати не пізніше 31 січня 2024 року; після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію при звільненні (за період, не охоплений раніше поданими деклараціями), за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме, подала таку декларацію 14.04.2025, хоча зобов'язана була подати не пізніше 31 січня 2024 року; несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2023 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 08.01.2025, хоча зобов'язана була подати не пізніше 31 січня 2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколами про вчинення адміністративного правопорушення, якими встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, даними про послідовність дій користувача інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке вчинила ОСОБА_1 , та надані Національним агентством, згідно яких остання подала декларації поза межами відведеного законом строку, а також поясненнями наданими нею в судовому засіданні та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, що свідчить про наявність в її діях складу даного правопорушення.
Що стосується доводів ОСОБА_1 щодо своєї невинуватості, то такі є непереконливими та ґрунтуються на помилковому трактуванні законодавства.
Так, доводи ОСОБА_1 , що подати вчасно декларації їй завадила війна не є слушними, оскільки усі суб'єкти декларування у країні перебували в однаковому статусі, незважаючи на місце служби та територіальне знаходження. При цьому, суд ураховує, що термін декларування закінчувався 31 січня 2024 року, що давало змогу суб'єктам декларування вчасно виконати свій обов'язок. Тим більше, що Ніжинський район Чернігівської області протягом 2023-2024 років не був під окупацією, на його території не було воєнних дій. Держава провела масштабну компанію щодо відновлення декларування. Роз'яснення стосовно декларування розміщені постійно також у Базі знань НАЗК, на сайті, у відкритому доступі.
Доводи ОСОБА_1 про те, що у зв'язку із введенням воєнного стану не було декларування не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки згідно з роз'ясненням Національного агента за питань запобігання корупції від 07.03.2022 № 4 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, проведення перевірок) Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) не приймало рішення про загальне припинення декларування, НАЗК лише відтермінувало граничний строк подачі декларацій.
Доводи ОСОБА_1 про те, що у період воєнного стану ніхто не подавав декларації судом не оцінюються, оскільки вказані міркування є виключно суб'єктивним сприйняттям дійсності самою ОСОБА_1 .
Доводи ОСОБА_1 про те, що декларування було відновлено вже після того як вона склала повноваження депутата, а тому уважала, що їй вже не треба подавати декларації не ґрунтуються на вимогах закону, які прямо зобов'язують суб'єктів декларування подавати відповідні декларації.
Доводи про те, що з сільської ради їй не зателефонували та не повідомили, що треба подавати декларацію нічим не обґрунтовані, такого обов'язку законодавство на будь-якого не покладає.
Доводи про те, що ОСОБА_1 подавала декларацію на початку 2025 року після звільнення, але в неї не вийшло через те, що сайт не працював, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки жодних доказів цьому суду не надано, в тому числі, й відповідного звернення до НАЗК. Крім того, це не має принципового значення у цій справі, оскільки граничний строк подачі декларацій обмежувався 31 січня 2024 року.
Доводи щодо того, що ця справа є розправою над ОСОБА_1 та носить замовний характер носять характер припущення, ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовилася називати відповідні прізвища, а також звертатися через суд з відповідними заявами.
Доводи про те, що її дії не носять характер корупційних, а вони лише несвоєчасно подала декларації не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки сама стаття 172-6 КУпАП законодавцем віднесена до адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією (глава 13-А КУпАП).
Інші доводи ОСОБА_1 носять суту суб'єктивний характер та не оцінюються судом, оскільки такі виходять за межі юридичної оцінки суду.
Що стосується умисних дій ОСОБА_1 , то суд виходить з того, що як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , що не заперечувалося нею у судовому засіданні, остання ознайомлювалася із антикорупційним законодавством.
Також, ОСОБА_1 входила у склад постійної комісії з питань прав людини, законності, гуманітарних питань, депутатської діяльності, етики та регламенту.
Таким чином, ОСОБА_1 безумовно, в силу своєї депутатської діяльності, була обізнана з вимогами законодавства.
Доводи адвоката Смолія Б.М. також не є переконливими, а тому суд їх відхиляє.
Так, доводи захисника про те, що протоколи були складені ще до закриття кримінального провадження нічим не підтверджені. Як пояснив захисник суду, він не звертався зі скаргами в цій частині ані на слідчого, ані щодо особи яка склала протокол.
Доводи щодо закриття справи у зв'язку з тим, що закінчилися строки притягнення особи до відповідальності спростовуються матеріалами справи, оскільки термін декларування закінчувався 31 січня 2024 року, тобто граничний строк (навіть в частині вчинення а не виявлення, становить 31 січня 2026 року).
Стаття 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
З 12.10.2023 року шляхом прийняття відповідного закону № 3384-IX було відновлено обов'язок подання декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в строк не пізніше 31.01.2024 року.
Разом з тим, ОСОБА_1 подала декларації лише у січні та квітні 2025 року.
При цьому особливістю правопорушень, пов'язаних з корупцією, є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення незалежно від того, чи є зазначене порушення триваючим.
Момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. Факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення.
У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов'язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17).
Згідно до роз'яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов'язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена у складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень, тощо). Висновок про те, що виявлене правопорушення, пов'язане з корупцією як сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 5 червня 2025 року, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, а отже строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП, не закінчились.
Судом враховується й те, що відповіді на запити до поліції надходили без зволікання, протягом березня-квітня 2025 року.
Що стосується доводів адвоката про застосування щодо ОСОБА_1 положень ст. 22 КУпАП.
Відповідно ст. 22 КУпАП, при малозначності правопорушення суддя може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, проте законодавство не містить їх або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі правопорушення, які не становлять шкідливості й не завдають збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Декларування посадовців - один з найефективніших інструментів запобігання корупції у публічному секторі. Завдяки йому кожен громадянин може дізнатися про статки посадовців, а Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) проконтролювати, чи відповідають їхні витрати законним доходам.
Міжнародні стандарти протидії корупції зобов'язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999 року, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003 року, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003 року, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 року та є обов'язковими для України.
Таким чином, адміністративні правопорушення пов'язані з корупцією, не можуть визнаватися малозначними.
Визнання адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією малозначним суперечить принципам запобігання і протидії корупції, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, не сприятиме зміцненню авторитету країни, завдасть шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонування державного апарату, порушить встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування.
Крім того, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які підривають авторитет органів місцевого самоврядування та шкодять суспільним інтересам.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП, по своїй суті не може бути визнане малозначним, оскільки передбачає відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, який є обов'язковим для всіх осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При цьому, вказані особи мають виконувати передбачені законом вимоги щодо фінансового контролю, незалежно від того, чи змінювався їх матеріальних стан, а тому відповідні доводи про відсутність негативних наслідків від дій особи, шкоди, зміни матеріального стану тощо не можуть бути взятими до уваги.
Отже, виходячи з викладеного, судом не встановлено обставин, які б значно знижували суспільну небезпеку вчиненого правопорушення та свідчили про малозначність застосування превентивних антикорупційних механізмів, а тому не знаходить підстав для застосування до останнього положень ст.22 КУпАП.
Загалом, на думку суду, позиція захисника, у цій справі, є доволі суперечливою, такою, що протирічить одночасно якійсь єдиній версії позиції захисту, оскільки останній просив й закрити справу за малозначністю, й закрити справу за відсутність склад адміністративного правопорушення, й закрити справу за спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності, що на думку суду, свідчить лише про намагання за будь-яких обставин закрити дану справу.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
Враховуючи обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до відповідальності, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність, те, що остання одружена, а також на день розгляду справи вже звільнена з відповідної посади, суд дійшов до висновку про необхідність накладення на нього стягнення у виді штрафу, але враховуючи кількість епізодів неподання декларації, у максимальних межах санкції статті.
У відповідності до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За своїм видом та розміром накладене на ОСОБА_1 стягнення сприятиме досягненню визначеній у ст. 23 КУпАП меті адміністративних стягнень та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Також, суд враховує, що ОСОБА_1 порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції», який визначає засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, щодо системи об'єктивного фінансового контролю за майновим станом публічних службовців, тобто вчинене протиправне, винне діяння за яке законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За викладеним, керуючись ст. ст. 252, 283, 284 КУпАП, суд
Справи № 730/892/25, № 730/893/25, № 730/894/25 та № 730/899/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, об'єднати в одне провадження, присвоїти об'єднаній справі єдиний номер № 730/892/25 номер провадження 3/730/404/2025.
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя Ріхтер В.В.