Справа № 474/1206/24
Провадження № 2/474/33/25
Іменем України
04.07.25р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
14.11.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 964331861 від 05.04.2021р. у розмірі 23 644 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.04.2021р. між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ “МШФД») та відповідачкою було укладено кредитний договір № 964331861 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідачка, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказала свої персональні дані.
За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел.
Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора.
Відразу після вчинених дій відповідачкою, 05.04.2021р., ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 7 000 грн. 00 коп. на її банківську карту № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога2.
28.11.2018р., ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс», уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчувався 28.11.2019р.
28.11.2019 ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020р. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020р. між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020р. до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021р. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р. викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018р. та номер як 28/1118-01.
31.12.2021р. сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022р. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020р.
31.12.2022р. сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023р. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020р.
31.12.2023р. сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024р.
Тож позивач зазначає, що з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Пунктом 2.1. розд. 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р., передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Тобто предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р., є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.
Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.
Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги 137 від 08.06.2021р. до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ “Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 14 789 грн. 00 коп.
Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018р. - 31.12.2024р.
Тобто, як стверджує позивач право вимоги за кредитним № 964331861 від 05.04.2021р. перейшло до ТОВ “Таліон плюс» 08.06.2021р., відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги № 137.
05.08.2020р. між ТОВ “Таліон плюс» та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, зі строком дії до 04.08.2021р. Та після, між ними ж, було укладено ряд додаткових угод № 2 від 03.08.2021р., № 3 від 30.12.2022р., якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024р.включно.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023р. до вказаного договору факторингу до ТОВ “Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 23 644 грн. 00 коп.
30.09.2024р. ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 3009/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п.1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024р. від ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 23 644 грн. 00 коп., що також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу.
За таких обставин позивач просив стягнути із відповідачки заборгованість за кредитним договором № 964331861 у заявленому розмірі.
Щодо нарахування процентів за договором, то позивач вказав, що згідно із п. 1.4. кредитного договору № 964331861 від 05.04.2021р. за користування кредитом протягом Дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70% від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3 договору з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50%річних, що становить 1,70% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору: - зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; - з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50% річних, що становить 2,30% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Представник позивача Тараненко А.І. в судові засідання 27.01.2025р., 27.02.2025р., 01.04.2025р., 14.05.2025р., 05.06.2025р. та 04.07.2025р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві, у разі неявки представника позивача в судове засідання, просив розглядати позовну заяву за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, дав згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судові засідання призначені на 27.01.2025р., 27.02.2025р., 01.04.2025р., 14.05.2025р., 05.06.2025р. не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час та місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання рекомендованим листом поштовим зв'язком та через кур'єра ОСОБА_2 (вручена повнолітньому члену сім'ї матері ОСОБА_3 ), а також шляхом вручення судової повістки про виклик до суду безпосередньо в суді.
Водночас 14.05.2025р. відповідачка звернулася на адресу суду із заявою про відкладення судового засідання, яке призначено на 14.05.2025р., в зв'язку з тим, що вона хоче долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про укладення шлюбу та зміну нею прізвища. У телефонограмі № 368 від 05.06.2025р. вона ж просила відкласти судове засідання призначене на 05.06.2025р. так як не має можливості з'явитися до суду в зв'язку з перебуванням на лікуванні в м. Миколаєві, та в ній же зобов'язалася надати підтверджуючі документи.
У судове засідання призначене на 04.07.2025р. відповідачка не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час та місце судового розгляду шляхом вручення судової повістки про виклик до суду безпосередньо в суді. Однак про причини неявки не повідомила, відзив на позов не надала, з заявами чи клопотаннями на адресу суду не зверталася. Нею ж не були надання підтверджуючі документи щодо причин неявки у судове засідання призначене на 05.06.2025р.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без учасників сторін за наявними у справі доказами.
Дослідив письмові докази, судом встановлено наступне.
28.11.2018р. між ТОВ “Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ “МШФД» (клієнт) було укладено договір факторингу № 28/1118-01 згідно умов якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги. При цьому, у договорі факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. визначено терміни, зокрема: боржник - фізична особа з якою укладено кредитний договір, право вимоги до якого уступаються за договором факторингу; кредитний договір - кредитний договір укладений між клієнтом та боржником, права вимоги за яким відступаються; право вимоги - всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги які виникнуть у майбутньому; борг - означає суму грошових коштів які підлягають оплаті клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів, інших сум що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили; реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором, та форма якого наведена у додатку № 1.
Строк дії цього договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. сторони визначили як такий, що закінчується 28.11.2019р. (п. 8.2 договору факторингу).
28.11.2019р. ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 Договору факторингу у новій редакції, а саме строк дії договору продовжено до 31.12.2020р. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020р. між ТОВ “Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ “МШФД» (клієнт) було укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р., згідно умов якої сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції, що наведена у даній додатковій угоді. За текстом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладеного у новій редакцій у даній додатковій угоді № 26 - клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги.
При цьому, у договорі факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладеного у новій редакцій у даній додатковій угоді № 26 визначено терміни, зокрема: боржник - фізична особа з якою укладений кредитний договір, право вимоги до якого уступаються за договором факторингу; кредитний договір - кредитний договір укладений між клієнтом та боржником, права вимоги за яким відступаються; право вимоги - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги які виникнуть у майбутньому; борг - означає суму грошових коштів які підлягають оплаті клієнту боржником за умовами кредитних договорів строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане у майбутньому (майбутня вимога); реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором, та форма якого наведена у додатку № 1.
У додатковій угоді № 26 від 31.12.2020р., в якій текст договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладено у новій редакції, визначено строк його дії - до 31.12.2021р. (п.8.2).
05.04.2021р. відповідачка ОСОБА_1 звернулася з заявкою на ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» на отримання коштів у кредит, в якій зазначила бажану суму кредиту - 7 000 грн. та строк кредиту - 30 днів, а також номер карти НОМЕР_1 .
05.04.2021р. між відповідачкою та ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ “МШФД») було укладено договір № 964331861 (далі - договір № 964331861), згідно п.п. 1.1 - 1.7 розділу 1 якого, сторони погодили, що кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на суму 7 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту продукту “СМАРТ» ТОВ “МШФД». Кредит надається на строк 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період). При цьому у Додатку № 1 Графік платежів визначено дату платежу як 05.05.2021р. Нарахування процентів протягом дисконтного періоду за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70% від суми кредиту за кожен день користування ним. За умови продовження строку дисконтного періоду, з наступного дня після його закінчення нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70% в день від суми кредиту за кожен день користування ним. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку передбаченому п. 1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин сторін застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70% в день від суми кредиту за кожен день користування ним відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. Факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, яка має наслідком продовження строку користування кредитом на наступних умовах: - зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один день, але не більше ніж на 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду; - з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50% річних, що становить 2,30% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
У розділі 4 (п.п. 4.1, 4.4, 4.13, 4.15) договору № 964331861, сторони дійшли згоди, що невід'ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надається позичальнику до укладення договору. Уклавши договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений та повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua. У всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України “Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Договір є електронним документом створеним та збереженим у ІТС кредитодавця та перетвореним електронним засобами у візуальну форму. Підписанням цього Договору позичальник підтвердив, що він отримав від кредитодавця до укладення договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України “Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», включаючи інформацію що наведена у Паспорті споживчого кредиту та Правилах.
За змістом пункту 4.3 розд. 4 договору № 964331861 сторони погодили, що проценти нараховані після закінчення строку дії договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) є процентами за користування грошовими коштами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Строк дії договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2 договору. Строк договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбаченого у п.п. 1.3 та 1.7 договору.
Договір № 782747042 з додатком № 1 до нього (графіком платежів), та Паспортом споживчого кредиту продукту “СМАРТ» до договору № 964331861., підписаний позичальницею ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV98S3T (відправлено 05.04.2021р. 10:01:31 та введено 05.04.2021р. 10:02:02).
30.08.2023р. сформована довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ “МШФД», у якій зазначено тип, сума та процентна ставка кредиту, анкетні дані позичальника, його електронна адреса та номер телефону, а також інформація про подання заявки на кредит - 05.04.2021р. о 10 год. 00 хв. та про відправлення договору позичальнику - 05.04.2021р., акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором) MNV98S3T, який було введено 05.04.2021р. о 10:02:02 год. та інформація про перерахування коштів - 05.04.2021р. о 10:02:13год.
Згідно платіжного доручення № da447bf1-8573-4475-a7ad-892272a84f8e від 05.04.2021р. платника ТОВ “МШФД», отримувачем коштів значиться ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , кредитний рахунок № НОМЕР_1 , сума кредиту 7 000 грн. 00 коп., призначення платежу - переказ коштів згідно договору № 964331861 від 05.04.2021р. для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безкотівкове зарахування Мoneyveo SFD Visa Transfer.
08.08.2024р. АТ “ТАСКОМБАНК», згідно листа № 26/07/24 від 26.07.2024р., надано електронне повідомлення на підтвердження обставин переказу грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби по операціях, що вказані у додатку на 93 арк. У додатку до листа від 08.08.2024р. № 3980/47.7-БТ наявна інформацію про перерахування коштів у сумі 7 000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 що мало місце 05.04.2021р. о 10:02год.
У реєстрі прав вимоги № 137 від 08.06.2021р. складеного на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. зазначено, що на умовах цього договору клієнт відступає фактору право вимоги до боржника (порядковий номер 2919) ОСОБА_1 за договором № 964331861 від 05.04.2021р. в сумі 14 789 грн. 00 коп., з них тіло - 7 000 грн. 00 коп., та проценти - 7 789 грн. 00 коп.
31.12.2021р. між ТОВ “Таліон плюс» та ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 27 у якій сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. - до 31.12.2022р.
31.12.2022р. сторони договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії цього договору до 31.12.2023р. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020р.
31.12.2023р. сторони договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії цього договору до 31.12.2024р.
05.08.2020р. між ТОВ “ФК “Онлайн фінанс» та ТОВ “Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги.
Строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р. - до 04.08.2021р. (п. 8.2).
03.08.2021р. між ТОВ “ФК “Онлайн фінанс» та ТОВ “Таліон плюс» підписано додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р. якою строк дії договору факторингу № 05/0820-01 продовжено до 31.12.2022р.
30.12.2022р. між ТОВ “ФК “Онлайн фінанс» та ТОВ “Таліон плюс» підписано додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р. якою строк дії договору факторингу № 05/0820-01 продовжено до 31.12.2024р.
У реєстрі прав вимоги № 10 від 31.07.2023р. складеного на виконання договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р. зазначено, що на умовах цього договору клієнт відступає фактору право вимоги до боржника (порядковий номер 10 440) ОСОБА_1 в сумі 23 644 грн. 00 коп., з них тіло - 7 000 грн. 00 коп., та проценти - 16 644 грн. 25 коп.
30.09.2024р. між ТОВ “Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ “ФК “Онлайн фінанс» (клієнт) було укладено договір факторингу 3009/24, відповідно до умов якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників. Перелік боржників та підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває права вимоги. Строк договору - до 30.09.2026р. При цьому, у договорі факторингу визначено терміни, зокрема: боржник - позичальника клієнта яким він надав позику або право вимоги до яких набуте клієнтом у відповідності до іншого договору факторингу.
30.09.2024р. ТОВ “Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ “ФК “Онлайн фінанс» (клієнт) підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 3009/24, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 1664, після чого з урахуванням п.1.2 Договору факторингу 3009/24, до клієнта переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до них.
У реєстрі боржників (додаток № 1 до факторингу № 3009/24 між ТОВ “Юніт Капітал» та ТОВ “ФК “Онлайн фінанс») від 30.09.2024р. під порядковим номером 1355 зазначено боржницю ОСОБА_1 , договір № 964331861, сума боргу 23 644 грн. 00 коп. з них тіло - 7 000 грн. 00 коп., та проценти - 16 644 грн. 25 коп.
За розрахунком заборгованості за кредитним договором № 964331861 від 05.04.2021р. виготовленим ТОВ “МШФД» за період з 05.04.2021р. до 08.06.2021р. заборгованість позичальниці за договором значиться станом на 08.06.2021р. як 7 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 7 789 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами. Сплачено процентів у сумі 295 грн. 00 коп. та 960 грн. 00 коп.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 964331861 від 05.04.2021р. виготовленим ТОВ “Таліон плюс», за період з 08.06.2021р. до 31.07.2023р. заборгованість позичальника за договором значиться як 7 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 16 644 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками (нараховані до 02.08.2021р.), тобто в межах дисконтного періоду 30 днів та після закінчення дисконтного періоду, у строк не більше як за 90 днів, відповідно до п.п. 1.2, 1.7 кредитного договору.
Директором ТОВ “Юніт капітал» складено документ з назвою “Виписка з особового рахунку за кредитним договором № 964331861 від 05.04.2021р.» за період з 30.09.2024р. до 09.10.2024, у графі якої “сальдо на кінець періоду, дебет» зазначено 7 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 16 644 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості за договором та доводили б повне виконання боржником кредитних зобов'язань за ними відповідачкою суду не надано.
Встановив вказані обставини, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно - телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.5.3.4 Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, викладеного у новій редакції додатковою угодою №26 від 31 грудня 2020 року, фактор має право нараховувати боржникові після відступлення права вимоги проценти на інші обов'язкові платежі за кредитним договором.
За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачкою та ТОВ “МШФД», кредитного договору, в т.ч. в електронній формі, та перерахування їй кредитних коштів згідно їх умов, невиконання позичальницею обов'язку щодо повернення у погоджені сторонами строки отриманої суми кредиту та процентів, сплата яких передбачена кредитним договором, а також обставини набуття позивачем прав кредитора у спірних правовідносинах, а саме права вимоги до відповідачки за договором № 964331861 від 05.04.2021р. згідно договору факторингу № 3009/24 від 30.09.2024р., та відповідного реєстру боржників.
З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню.
За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 цього кодексу визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України)
Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.
За приписами ст. 138 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розмір витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.
За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закон № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Позивач також просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого надав договір про надання правничої допомоги № 0110/24 між Адвокатським бюро “Тараненко та партнери» і ТОВ “Юніт Капітал», протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 0110/24, додаткову угоду № 14 до Договору про надання правничої допомоги № 0110/24, у якій конкретизовану справу про стягнення заборгованості у якій адвокат зобов'язується надати послуги клієнту (порядковий номер 55, ОСОБА_1 ), акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2024р. на загальну вартість 6 000 грн. (складання позовної заяви - 5 000 грн. у часі 2 години, вивчення матеріалів справи - 500 грн. у часі 1 година та надання усної консультації - 500 грн. у часі 1 година).
З огляду на відсутність заперечень відповідачки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу позивача із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з урахуванням обсягу фактично виконаної адвокатом роботи із представництва позивача в суді, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи принцип диспозитивності щодо заявлених позивачем вимог, суд приходить до висновку про наявності підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у заявленій позивачем сумі 6 000 грн. 00 коп.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором № 964331861 від 05.04.2021р. в сумі 23 644 (двадцять три тисячі шістсот сорок чотири) грн. 00 коп., з яких: 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по кредиту та 16 644 (шістнадцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 00 коп. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10) судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний “08» липня 2025 року.
Суддя Ф.Г. Сокол