465/8583/23
4-с/465/16/25
Ухвала
Іменем України
07.07.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузь В.Я.
за участю секретаря судового засідання Гайдучок І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Яцуляк Тарас Романович, на дії державного виконавця у ВП № 73858738 щодо примусового виконання судового наказу у цивільній справі №465/8583/23, -
встановив:
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Яцуляк Тарас Романович, звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця у ВП № 73858738 щодо примусового виконання судового наказу у цивільній справі №465/8583/23. Скаргу обґрунтовує тим, що 04.12.2023 суддею Франківського районного суду м. Львова Кузем В.Я. видано судовий наказ у цивільній справі №465/8583/23, яким стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/3 (однієї третьої) його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття. З примусового виконання судового наказу відкрито виконавче провадження. Однак, державний виконавець не виконує заходи, передбачені ЗУ "Про виконавче провадження", боржник ухиляється від сплати аліментів, відтак, в нього наявна заборгованість в розмірі 62 761, 00 грн. Відтак, просить скаргу заодоволити, визнати неправомірними дії державного виконавця, зобов"язати встановити усі доходи боржника, провести новий розрахунок по сплаті аліментів, провести нарахування штрафу за прострочення сплати аліментів.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.05.2025 прийнято до розгляду скаргу та призначено судове засідання з її розгляду, визнано обов"язковою явку сторін та державного виконавця або представника Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в провадженні якої перебуває виконавче провадження № 73858738, зобов"язано Франківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) представити матеріали виконавчого провадження № 73858738 для їх дослідження в судовому засіданні.
В чергове судове засідання учасники судового процесу не прибули, державним виконавцем подано заяву про розгляд скарги за її відсутності, разом з тим, долучила до матеріалів скарги новий розрахунок заборгованості.
Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного.
04.12.2023 суддею Франківського районного суду м. Львова Кузем В.Я. видано судовий наказ у цивільній справі №465/8583/23, яким стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/3 (однієї третьої) його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Наказ набрав законної сили.
17.01.2024 головним державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лодинською О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73858738 з примусового виконання судового наказу №465/8583/23 від 16.01.2024.
Однією з вимог скаржниці є надання державним виконавцем проведення нового розрахунку заборгованості в межа виконавчого провадження №73858738.
Державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Корпан М.Г. надано розрахунок заборгованості по аліментах від 30.06.2025, відповідно до якого заборгованість по аліментам за період з вересня 2023 року по червень 2025 року складала 69 280,29 грн., боржником сплачено заборгованість в розмірі 59 248,93 грн.
Станом на 10.06.2025 розмір заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні №73858738 з примусового виконання судового наказу №465/8583/23 від 16.01.2024 складає 10 031, 36 грн.
Крім того, державним виконавцем встановлено, що боржник ОСОБА_2 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
Відтак, станом на час розгляду скарги вимоги скаржниці є неактуальні, скаржниця чи її представник в судове засідання не прибули, докази в спростування сплаченого боргу по аліментах в межах вконавчого провадження, не надали.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 448 ЦПК України , скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.129-1 Конституції України закріплено те, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1-1 ч.1 ст.3 ЗУ "Про виконавче провадження", підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі судових наказів.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: обов'язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об'єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
За приписами ч. 1 ст. 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
У відповідності до ч.1 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. П.1 ч.2 цієї статті вказує на те, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відтак, суд вважає встановленим, що станом на час розгляду скарги державним виконавцем не було порушено вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Отже, зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.447 - 453 ЦПК України, -
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Яцуляк Тарас Романович, на дії державного виконавця у ВП № 73858738 щодо примусового виконання судового наказу у цивільній справі №465/8583/23 - відмовити за безпідставністю такої.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя В. Кузь