Справа № 465/9326/24
Провадження 2-а/465/109/25
Іменем України
08.07.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Титикайлу І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Шевчик Юлії Юріївни серії ЕНА №3402854 від 03.11.2024 року, винесеної за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою серії ЕНА №3402854 від 03.11.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 3400,00 грн. за те, що ОСОБА_1 03.11.2024 року о 13:08 год у м. Львові на вул. Б. Хмельницького, 188А, керував транспортним засобом Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 4.1. Рух прямо, здійснив поворот ліворуч, а також не отримав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1.А ПДР.
З постановою позивач не погоджується повністю, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки транспортним засобом Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 він не керував, за кермом була його дівчина, а ОСОБА_1 був на пасажирському сидінні.
Відповідач не провів об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, не надав жодних доказів його вчинення, жодним чином не врахував пояснення та клопотання позивача, оскільки позивач транспортним засобом не керував, а тому постанова не відповідає вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує на дотримання суб'єктом владних повноважень вимог законодавства при притягненні позивача до адміністративної відповідальності. Зазначає, що поліцейський чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення. Останній, дотримуючись ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395 від 07.11.2015), представився, пояснив позивачеві причину зупинки та почав з'ясовувати всі необхідні обставини для початку розгляду справи по суті. Уже безпосередньо під час розгляду справи позивача було ознайомлено із вимогами ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Відтак, оскільки патрульні спостерігали факт порушення правил дорожнього руху позивачем, а саме не виконання вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», як наслідок здійснено превентивні заходи передбачені ст. 32 та ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Вже під час перевірки документів встановлено, що в позивача відсутнє посвідчення водія. З огляду на зазначене просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Також позивач подав до суду відповідь на відзив, відповідно до якого позивач притягується до відповідальності безпідставно. Відповідачем не надано жодних доказів керування транспортним засобом. Позивач взагалі не керував транспортним засобом та не перебував в середині такого. Відповідачем не долучено до матеріалів справи відеозаписів, які б відображали те, що позивач керував транспортним
Судом встановлено фактичні обставини справи.
Постановою інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Шевчик Юлії Юріївни серії ЕНА №3402854 від 03.11.2024 року про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
За змістом даної постанови, 03.11.2024 року о 13:08 год у м. Львові на вул. Б. Хмельницького, 188А, керував транспортним засобом Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 4.1. Рух прямо, здійснив поворот ліворуч, а також не отримав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1.А ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом п.2.1 а Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтями 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 N 580-VIII визначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Таким чином, положення Закону N580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Водночас, будь-яких інших доказів, окрім постанови від 03.11.2024 року щодо факту порушення позивачем вимог п.п. 4.1, 2.1а Правил дорожнього руху, а саме, що під час керування транспортним засобом, позивач не виконав вимогу дорожнього знаку 4.1. Рух прямо, здійснив поворот ліворуч, а також не отримав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1.А ПДР, які б спростовували твердження позивача, що він ці правила не порушував, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - кінозйомки, відеозапису, тощо відповідачем не надано. Про їх відсутність також свідчить також не заповнена в оскаржуваній постанові графа "До постанови додаються".
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.
Враховуючи, що позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів вчиненя позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії ЕНА №3402854 від 03.11.2024, винесена інспектором без додержання вимог законності, а відтак підлягає скасуванню.
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, відсутність посилання у ній на докази, які були предметом дослідження свідчать про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати у виді судового збору в розмірі 536,80 грн необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 139, 143, 192, 210-211, 241-246, 250 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Шевчик Юлії Юріївни серії ЕНА №3402854 від 03.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 605,60 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , Адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , Фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ,
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Львів вул. Перфецького, буд.19, код ЄДРПОУ 40108646.
Повне рішення складено 08 липня 2025 року.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.