Єдиний унікальний номер 448/361/25
Провадження № 3/448/258/25
07.07.2025 м. Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої - судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Семен І.І.
розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, відомості щодо місця роботи в протоколі відсутні,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - не з'явилася,
захисник - адвокат Каралюс Л.М. - не з'явився,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи
23.02.2025 о 00 годині 53 хвилини у м. Мостиська, вул. Ярослава Мудрого, 27, Яворівського району, Львівської області, гр. ОСОБА_1 керувала автомобілем «РЕНО МЕГАН» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів, почервоніння очей. Гр. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі у встановленому законом порядку категорично відмовилася під відеозапис на бодікамеру.
Констатовано, що своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у справі
ОСОБА_1 в судовому засіданні 07.04.2025 вину у вчиненому заперечила. Пояснила, що того дня 23.02.2025 керувала транспортним засобом близько о 19.00 год, коли приїхала до будинку товаришки. Біля її будинку залишила свій автомобіль, а потім пішла на день народження свого батька. Звідки її привіз до автомобіля товариш. Пояснила, що коли працівники поліції під'їхали до неї, то вона була біля автомобіля, до якого повернулася, оскільки залишила ключі, проте вона не керувала ним. Тому не мала проходити огляд на стан сп'яніння, оскільки не була водієм.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Каралюс Л. М. у судовому засіданні вину особи, інтереси якої він представляє заперечив, покликався на те, що ОСОБА_1 не була водієм транспортного засобу, тому не повинна проходити огляду на стан алкогольного сп'яніння. Наведена обставина свідчить про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та її захисник в судове засідання 07.07.2025 не з'явилися, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, обставини, які б свідчили про поважність причин їх неявки, суду невідомі.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Каралюс Л.М. подав клопотання про закриття провадження у справі, яке долучене до матеріалів справи.
Крім того, неодноразово був скерований лист про виклик працівника поліції ОСОБА_2 , який безпосередньо складав протокол відносно ОСОБА_1 , в судове засідання для надання відповідних пояснень по даному факту.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 є його подругою, вони знайомі багато років. Того дня 23.02.2025 вона зателефонувала йому близько 00.00 год. і попросила забрати її з будинку батька і підвезти до автомобіля, в якому залишила ключі від будинку. Він підвіз її до автомобіля і залишив, моменту коли приїхали працівники поліції до ОСОБА_1 не бачив, бачив тільки їхнє авто по дорозі. Вказав, що вона не керувала транспортним засобом, коли він її бачив. Вважає, що вона не керувала транспортним засобом.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями пункту 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз'яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Диспозицією статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - передбачає адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
За загальним правилом, відповідно до положень ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
ІV. Оцінка Суду
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серій ЕПР1 №254262 від 23.02.2025; рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ст. сержанта поліції А.Кузьмяка від 23.02.2025, в якому вказано, що поліцейськими спільно здійснювалося патрулювання м. Мостиська, в дію коменданської годину був зупинений транспортний засіб «Рено Меган» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час розмови із нею, виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, вона не заперечувала факту вживання алкоголю. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та медичному закладі, на що вона відмовилася; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду; диском з відеозаписом, на якому зафіксовані обставини правопорушення та іншими документами.
Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що на диску зафіксовано, як ОСОБА_1 неодноразово пояснює працівникам поліції, що «їду від тата», «їду до дитини». Поліцейські в ході спілкування із ОСОБА_1 , вказавши на наявність у неї ознак алкогольного сп'яніння пропонують пройти огляд на прилад «Драгер» та медичному закладі, на що вона відмовилася. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що не проходила алкотестеру на місці події, ні в медичному закладі.
Із наявних матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу, автомобіль в дію комендантської години стоїть на проїзній частині дороги, двигун працює, інші особи, крім ОСОБА_1 відсутні. Крім того, із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та в медичній установі.
Дослідженими Судом докази є допустимими, тобто придатними для використання у адміністративному процесі за формоюта належними - придатними для використання в адміністративному процесі за змістом, тому є доказами у розумінні вимог ст.251 КУпАП.
Зібрані докази оцінені Судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи кожен окремо та в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Крім того, жоден із досліджених доказів, ні викладені в ньому обставини жодним чином не оспорені стороною захисту.
Щодо показань свідка ОСОБА_3 , то суд такі до уваги не приймає, оскільки сам свідок зазначив, що моменту коли приїхали працівники поліції до ОСОБА_1 не бачив, бачив тільки їхнє авто по дорозі. Вказав, що вона не керувала транспортним засобом, тільки в той момент, коли він її бачив. Інші доводи свідка грунтуються на припущеннях.
Пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні щодо відсутності її вини, судом до уваги не беруться, оскільки такі не узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами, є непослідовними та не спростовуються матеріалами справи. Суд приходить до висновку, що такі пояснення надані з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Також, суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів.
Суд зазначає, що при дослідженні доказів по справі не встановлено, що ці докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а тому не бере до уваги твердження ОСОБА_1 та її захисника з приводу того, що докази, надані по справі є недопустимими.
Тому протокол складений відносно водія саме за порушення п.2.5 ПДР України, що повністю узгоджується дослідженими матеріалами справи та не свідчить про порушення порядку проведення огляду чи про складення протоколу з порушенням.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Встановлені у суді обставини не підтверджують викладених у протоколі даних про обставини правопорушення.
Дослідженими обставинами справи, встановлені об'єктивні дані, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, які підтверджують факт керування ним транспортним засобом за обставин, наведених в протоколі.
Доводи водія, на які вона покликається як на підстави відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, не надано доказів на підтвердження даних фактів та розцінюються судом критично, як обраний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинене.
При розгляді даної справи, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд також враховує, що згідно із законодавством України вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП становить суспільну небезпеку та є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем небезпеки, яка може бути завдана вказаним діянням.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровувала.
Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Враховуючи вказане, клопотання захисника про закриття провадження до задоволення не підлягає, у його задоволенні слід відмовити.
V. Накладення адміністративного стягнення
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, - не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до громадянки ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VI. Вирішення питання щодо судових витрат.
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, тому вважаю за необхідне стягнути з останньої судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст.ст. 1, 9, 33, 40-1, 245, 250, 251, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», Суд
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2. Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
3. Штраф необхідно сплатити не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення стягнення.
4. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
5. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду виготовлена та підписана 07.07.2025.
Суддя Світлана ГІРЯК