Справа № 462/4213/25
08 липня 2025 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Рух справи.
Позивач ОСОБА_1 12.06.2025 року (вх. № 12893) звернулася до Залізничного районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить розірвати шлюб укладений між сторонами, зареєстрований 25.01.2013 року у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 43.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова - Кирилюка А. І.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.06.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Щодо заяви про залишення без розгляду.
08.07.2025 року (вх. №15185) ОСОБА_1 , до Залізничного районного суду м. Львова до початку розгляду справи по суті, подала письмову заяву про залишення вказаного позову без розгляду.
Суд розглянувши письмову заяву позивача про залишення позовної заяви без розгляду, подану до початку розгляду справи по суті, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.
Подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача, яке не може бути обмежено судом.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2020 року у справі № 585/2152/19 (провадження № 61-4450св20) та від 11.04.2019 року у справі № 712/13263/17 (провадження № 61-29936св18).
Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.07.2022 року у справі № 388/1029/20 (провадження № 61-5083св22):
«За змістом ст. 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому». Пунктом 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.
Суд зобов'язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10.04.2020 року у справі № 548/2531/18 (провадження № 61-2228св20), від 29.06.2021 року у справі № 505/3083/13-ц (провадження № 61-4773св19), від 04.04.2022 року у справі № 441/1609/19 (провадження № 61-20050св21)».
Висновки суду.
Враховуючи, що звернення з заявою про залишення позовної заяви без розгляду є диспозитивним правом позивача, здійснено до початку розгляду справи по суті, залишення позову без розгляду не суперечить закону і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та держави, суд вважає за можливе задовольнити письмову заяву про залишення позову без розгляду.
При цьому, суд роз'яснює, що ч. 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
На підставі наведеного та керуючись ст. 13, 43, 49, 158, 257, 259-261, 352-355 ЦПК України, суд -
постановив:
Письмову заяву ОСОБА_1 , про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: