441/898/25 2/441/657/2025
08.07.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - Ференц О.І.,
за участю секретаря судових засідань - Клок Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням
І. Стислий виклад обставин справи:
Позивач подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача 40000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Позов подано з тих підстав, що ОСОБА_2 вироком суду від 21.03.2025 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, а саме умисному завданні їй удару. Відповідачем не відшкодовано їй жодних коштів в якості відшкодування моральної шкоди, хоча внаслідок її побиття вона отримала сильний стрес, у неї порушився сон та з»явився страх за своє життя і здоров»я, адже вона не знає, що очікувати від нападника в майбутньому, оскільки це не поодинокий випадок його агресії. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 її буденне життя наситилося негативними емоціями, психічними переживаннями, нею понесено моральні втрати, які призвели до позбавлення можливості реалізації її звичок і бажань, які вона могла б реалізувати, не витрачаючи часу на переживання, походи до юристів, правоохоронних органів, підготовку заяв та судового позову, відвідування установ державної влади тощо. Враховуючи присутність психологічно-травмуючого фактору, керуючись принципами розумності та справедливості, оцінює розмір спричиненої їй моральної шкоди в 40000 грн.
ІІ. Процесуальні дії у справі:
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано для розгляду судді Ференц О.І..
19.05.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. Позиція учасників справи:
Позивач в судове засідання не з'явилася, її представник подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. 05.06.2025 року від нього надійшов відзив на позов, у якому проти задоволення позову заперечує з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, перед конфліктом позивач вживала алкогольні напої з його дружиною. Враховуючи те, що таке вживання алкоголю ними є систематичним, а його дружина є матір'ю його двох дітей та, крім цього, є особою з інвалідністю, вважає таку поведінку дружини і позивача аморальною та такою, що негативно впливає на стан здоров'я його дружини. На цьому фоні у нього з дружиною часто виникають непорозуміння, а тому його ставлення до таких подруг його дружини, однак з яких нещодавно передчасно померла, не може бути приязним. 17.01.2025 року він не застосовував жодної фізичної сили до ОСОБА_1 , а лише штовхнув її. Погоджується, що його поведінка була неправильною, але просить врахувати і його психоемоційний стан, коли він приїхав з роботи, а двоє його дітей були самі, так як дружина з ОСОБА_3 вживали алкогольні напої. При цьому він неодноразово просив ОСОБА_1 не зустрічатися з його дружиною і не кликати її до себе додому, однак вона на це ніяк не відреагувала. Відтак просить врахувати тривалу провокаційну поведінку позивача ОСОБА_1 .. Крім цього вказує, що одночасно нанести удар двома долонями у верхню ліву ділянку грудей фізично неможливо, в даному випадку мав місце лише поштовх. Разом з тим ОСОБА_1 , будучи одягненою відповідно до зимового сезону, впала на насип щебеню, вкритий снігом, а тому не могла і не отримала жодних тілесних ушкоджень. Також нею не долучено жодних доказів наявності психологічного стресу, порушення сну та страху за своє життя і здоров'я, такі дані спростовуються тим, що вона постійно проходить біля його будинку та продовжує зустрічатися з його дружиною. Вважає достатньою сатисфакцією для позивача виплату їй моральної шкоди пропорційно до розміру міри покарання, призначеого йому судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, тобто 850 грн.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:
Беручи до уваги письмові заяви по суті спору сторін, проаналізувавши письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Городоцького районного суду Львівської області від 21.03.2025 у справі № 441/158/25 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. Як встановлено вироком суду, ОСОБА_2 17.01.2025 близько 19.10 год., перебуваючи на подвір»ї будинку, що на АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, одночасно долонями обох рук умисно наніс один удар в верхню ділянку грудей потерпілій ОСОБА_1 , внаслідок чого вона впала спиною та головою на насип щебню, чим завдав потерпілій ОСОБА_1 фізичного болю та не спричинив тілесних ушкоджень. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 11/2025 від 21.01.2025 відповідно до наданої для проведення судово-медичної експертизи медичної документації із КНП «1 ТМО м. Львова» ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» відомо, що при обстеженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у січні 2025 року лікарем вищевказаного медичного закладу в потерпілої було виявлено забій м'яких тканин потиличної ділянки у вигляді підшкірної гематоми, однак в зв»язку з відсутністю опису її морфологічних характеристик (форма, розміри, колір тощо) встановити механізм, давність виникнення, ступінь тяжкості та чи міг вказаний забій утворитися при викладених обставинах, в тому числі внаслідок падіння з висоти власного росту, немає можливості. Окрім цього, при обстеженні ОСОБА_1 в медичному закладі 17.01.2025 року було встановлено діагноз: «ЗЧМТ. Струс головного мозку», що не підтверджений об»єктивними судово-медичними даними, а тому при визначенні характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не може бути прийнятий до уваги згідно п.4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995. При огляді у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не виявлено.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи, інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, що визначений законом або договором, а якщо закон або договір ефективного способу захисту не визначають суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно п.3 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частиною 6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. ухвалу Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 216/3521/16-ц, постанову Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19).
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №216/3521/16-ц).
Згідно роз'яснень Пленуму ВСУ, викладених у постанові № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв»язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв»язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Внаслідок незаконних дій ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 було заподіяно моральної шкоди, що виразилася у моральних стражданнях з приводу нанесення їй удару відповідачем, у неї порушився сон, вона отримала сильний стрес, з»явився страх за своє життя і здоров»я, адже вона не знає, що очікувати від нападника в майбутньому, оскільки це не поодинокий випадок його агресії. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 її буденне життя наситилося негативними емоціями, психічними переживаннями, нею понесено моральні втрати, які призвели до позбавлення можливості реалізації її звичок і бажань, які вона могла б реалізувати, не витрачаючи часу на переживання, походи до юристів, правоохоронних органів, підготовку заяв та судового позову, відвідування установ державної влади тощо. Беручи до уваги наведене, керуючись засадами розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 10 000 гривень моральної шкоди.
При цьому суд вважає необґрунтованими заперечення проти позову відповідача ОСОБА_2 в тій частині, що він не заподіював удару потерпілій, а лише штовхнув її, оскільки такі спростовуються вироком Городоцького районного суду Львівської області від 21.03.2025 року, який набрав законної сили, і обставини, викладені у ньому, не підлягають доказуванню в силу вимог ч.6 ст.82 ЦПК України.
V. Розподіл Судових витрат:
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», такий слід стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.11, 22-23, 1167-1168 ЦК України, керуючись ст.7, 10, 12, 13, 82, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави 302 (триста дві) грн. 80 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий Ференц О.І.