(ЗАОЧНЕ)
Єдиний унікальний номер №943/679/25
Провадження №2/943/933/2025
03 липня 2025 року м.Буськ
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Коса І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Ладиги С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Буську цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Самопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
кредитна спілка «Самопоміч» звернулась в суд з цим позовом. Просить стягнути із відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту в сумі 11014,70 грн. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 05 квітня 2024 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір №BS0000000030 строком на дванадцять місяців. За вказаним договором відповідачка ОСОБА_1 отримала у позивача кредит в сумі 7000,00 грн. зі сплатою 57% річних за його користування, який зобов'язалась щомісячно сплачувати в сумі 778,68 грн. із 05.04.2020 до 05.04.2025, однак жодної сплати відповідачкою з моменту отримання кредиту не було. Так, станом на 08.04.2025 року заборгованість по вказаному кредиту становить 11014,70 грн., з яких: 7000 грн. - прострочена сума кредиту; 4014,70 грн. - проценти за користування кредитом. Оскільки відповідачка своїх зобов'язань за договором не виконала, сума несплачених боргових зобов'язань залишається не погашеною, яку позивач просить стягнути з відповідачки в судовому порядку. Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідачки 3028 грн. судового збору, сплаченого ним при поданні цього позову.
Ухвалою судді від 25.04.2025 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки, яка не є підприємцем, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представник позивача Слобода С.Г. в судове засідання не з'явився, направивши заяву про розгляд справи без участі, в якій просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, а заперечень проти заочного розгляду справи не висловив.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки не повідомила, а відзиву на позовну заяву не подавала, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ураховуючи згоду представника позивача, який у поданій до суду заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача та не висловив заперечення проти ухвалення заочного рішення по справі, а відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання та не з'явилася в судове засідання без повідомлення причин, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням частини першої статті ст. 280 ЦПК України.
Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали та з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких мотивів.
Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами п'ятою - сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 05 квітня 2024 року між позивачем КС «Самопоміч» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №BS0000000030 строком на дванадцять місяців.
За вказаним договором відповідач ОСОБА_2 отримала у позивача кредит в сумі 7000,00 грн. зі сплатою 57% річних за його користування строком його користування на дванадцять місяців, тобто на строк до 05.04.2025 року.
Видатковим касовим ордером від 05.04.2024 року підтверджується факт отримання відповідачкою ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 7000,00 грн. в день укладення вищевказаного договору, про що вбачається із матеріалів справи.
З наявної у матеріалах справи Особової картки позичальника щодо стану заборгованості станом на 08.04.2025 року вбачається, що за відповідачкою ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 11014,70 грн., з яких: 7000 грн. - прострочена сума кредиту; 4014,70 грн. - проценти за користування кредитом.
За статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З наведеного вбачається, що між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 мають місце кредитні правовідносини, що підпадають під регулювання норми статті 1054 ЦК України. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Проте, взятих на себе обов'язків за укладеним договором кредиту, відповідач не виконала, спірною сумою позивача користуються.
В силу статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Так, згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до статті 625 цього Кодексу боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідачки перед позивачем, як кредитором у цьому зобов'язанні, його погашення відповідачкою, суд вважає доведеним факт наявності фактично отриманих відповідачкою кредитних коштів, на які вказує позивач, що не були погашені нею у розмірі 11014,70 грн. (тіло кредиту та нараховані відсотки), які підлягають стягненню із відповідачки на користь позивача.
Відтак, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Крім того, приписами частини першої статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при поданні цього позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., а тому враховуючи повне задоволення цього позову, такий збір слід стягнути із відповідачки на користь позивача.
Ураховуючи викладене, та керуючись статтями ст.ст. 2, 4, 10, 12, 76-80, 81, 82, 89, 141, 223, 247, 259, 260, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 354 ЦПК України суд, -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Самопоміч» заборгованість в сумі 11 014,70 грн (одинадцять тисяч чотирнадцять гривень 70 копійок) та судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: КС «Самопоміч» (80600, м. Броди, вул. Петра Полтави, 6А; код ЄДРПОУ 25557436).
Представник позивача: Слобода Сергій Григорович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складено: 08.07.2025 року.
Суддя: І. Б. Кос