ЄУН: 336/11039/24
Провадження №: 2/336/738/2025
02 липня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Прохорової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
Короткий зміст позовних вимог.
Позивачка ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Макаренка О.М. звернулась до суду з позовом до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 .. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з наступного: житловий будинок з прибудовою літ. «А,а», сараї літ. «Б,Г,Д,Е,Ж», гараж літ. «В» та земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий №2323986200:10:002:0003 за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Спадкоємцями першої черги спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 є дружина померлого, їх спільний син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У визначений законом час, позивачка, як дружина померлого, діючи як в своїх інтересах так і в інтересах малолітнього сина, звернулася до приватного нотаріуса Дмитрієвої Н.П. з заявами про прийняття спадщини. Нотаріусом було заведено спадкову справу №142 за 2022 рік. Інші спадкоємці не звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, а отже вважаються такими що не прийняли спадщину. Таким чином, позивачка та малолітній син ОСОБА_7 прийняли спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .. Спадщину у вигляді земельної ділянки площею 0,25 га оформили порівну, отримавши відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом. Отримати ж свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок вони, як спадкоємці, не можуть через відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на будинок, про що нотаріусом надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Посилаючись на викладені обставини просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з наступного: житловий будинок з прибудовою літ. «А,а», сараї літ. «Б,Г,Д,Е,Ж», гараж літ. «В»; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , право власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з наступного: житловий будинок з прибудовою літ. «А,а», сараї літ. «Б,Г,Д,Е,Ж», гараж літ. «В».
Процесуальні дії у справі, позиція сторін.
Ухвалою судді від 13.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою суду від 03.02.2025 витребувано докази у справі, а саме у приватного нотаріуса Дмитрієвої Наталії Павлівни належним чином завірену копію спадкової справи № 143 за 2022 рік, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 07.04.2025 закрито підготовче засідання у справі, справу призначено до судового розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Макаренко О.М. в судове засідання не з'явились.
Представник позивача - адвокат Макаренко О.М. просив позовну заяву задовольнити, справу розглянути без його участі та без участі позивачки, про що до суду подав письмову заяву.
Представник відповідача, Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву не подав.
Частиною 4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Нормативне обґрунтування.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На підставі ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частина 1 ст. 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.
У відповідності до частини першої статті 328 ЦК, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", відповідачами у такій категорії справ є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем прийняття спадщини.
Встановлені судом обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебували у шлюбі, який був зареєстрований 05.08.1994 Відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького міськвиконкому, актовий запис № 984, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.16).
Від шлюбу народився ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.14).
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19).
Після смерті ОСОБА_3 на підставі заяви ОСОБА_1 приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Дмитрієвою Н.П. заведено спадкову справу №142/2022 (а.с. 79-149).
Згідно з Витягом з спадкового реєстру, заповіти, складені від імені померлого ОСОБА_3 відсутні.
Згідно з інформацією Комишуваскої селищної ради від 13.09.2023 на момент смерті з ОСОБА_3 була зареєстрована ОСОБА_1 .
На підставі інформації, отриманої згідно з Повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, приватним нотаріусом Дмитрієвою Н.П. 27.01.2023 направлені повідомлення спадкоємцям після померлого ОСОБА_3 , а саме синам - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які є повнолітніми, матері - ОСОБА_4 ..
Згідно з матеріалами спадкової справи, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини не звертались.
ОСОБА_1 та неповнолітньому ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 на частину спадкового майна.
У видачі свідоцтвом про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно, про що винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
01.03.1999 між членами Пологівської товарної біржі «Агропром-Інвест» ОСОБА_8 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з господарчими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25-26).
На ім'я ОСОБА_3 видано 29.03.1999 реєстраційне посвідчення на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27).
Відомості про право власності внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про що свідчить Інформація з реєстру від 01.11.2024 (а.с.28).
Згідно з технічним паспортом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 нерухоме майно складається з наступного: житловий будинок з прибудовою літ. «А, а», сараї літ. «Б,Г,Д,Е,Ж», гараж літ. «В» (а.с.29-33).
Висновки суду.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 .. Неповнолітній ОСОБА_2 є спільним сином позивачки та померлого ОСОБА_3 ..
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги. Інші спадкоємці: сини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які є повнолітніми, та мати ОСОБА_4 із заявами про отримання спадщини протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини, у тому числі після направлення нотаріусом повідомлення, не звертались.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до приватного нотаріуса Дмитрієвої Н.П. із заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 у встановлений законом строк.
Спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приватним нотаріусом Дмитрієвою Н.П. видані свідоцтва про право на спадщину на частину майна померлого ОСОБА_3 , а саме на земельні ділянки та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
У видачі свідоцтв про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно, оскільки
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний житловий будинок був придбаний ОСОБА_3 01.03.1999 на підставі договору купівлі-продажу будинку, який був укладений між членами Пологівської товарної біржі «Агропром-Інвест» ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Договір купівлі-продажу спірного будинку був укладений 01.03.1999, отже, в даному випадку на момент переходу права власності, правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР.
Згідно зі статтею 41 Цивільного кодексу 1963 року, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Відповідно до статті 224 Цивільного кодексу 1963 року, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 225 Цивільного кодексу 1963 року, право продажу майна належить власникові.
За загальним правилом, визначеним у статті 227 Цивільного кодексу 1963 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Відповідно до ст. ст. 128, 153 ЦК УРСР, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 224 ЦК Української РСР в редакції 1963 року). Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
Зі змісту договору купівлі-продажу від 01.03.1999 вбачається, що даний договір укладений відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований Пологівською товарною біржою «Агропром - Інвест» за № ОН-20. Договір було зареєстровано в Пологівському державному комунальному МП «Імпульс», Запорізької області та видано відповідне реєстраційне посвідчення (ф. № 5).
Відповідно до т. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладання договору купівлі-продажу, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку га обмін товарів допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Таким чином, проаналізувавши вказані норми права, слідує, що вказаний закон не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.
При вчиненні договору купівлі-продажу житлового будинку дії сторін (покупця та продавця) були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу житлового будинку.
Даний правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.
Крім того, зазначений правочин ніким не оспорений.
На підставі вказаного правочину 06.06.2003 відомості про право власності ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , внесені до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом порушує право позивача на спадкування та набуття права власності на спірне нерухоме майно за захистом якого ОСОБА_1 змушена звернутись до суду як у своїх інтересах та і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , адже в позасудовому порядку захистити права не можливо.
Таким чином позовні вимоги щодо визнання права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку житлового будинку (за кожним), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з наступного: житловий будинок з прибудовою літ. «А,а», сараї літ. «Б,Г,Д,Е,Ж», гараж літ. «В». підлягають задоволенню.
Позивач не заявляє вимоги про стягнення судового збору, тому суд дане питання не вирішує.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 265, 280-284, 353, 354 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з наступного: житловий будинок з прибудовою літ. «А,а», сараї літ. «Б,Г,Д,Е,Ж», гараж літ. «В».
Взнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з наступного: житловий будинок з прибудовою літ. «А,а», сараї літ. «Б,Г,Д,Е,Ж», гараж літ. «В».
Інформація про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Комишуваська селищна рада Запорізького району Запорізької області, ЄДРПОУ: 24912390, адреса: Запорізька область, Запорізький район, смт Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, 49.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Савеленко
02.07.25