Справа № 307/1094/25
Провадження № 1-кп/307/74/25
Закарпатської області
про застосування запобіжного заходу
08 липня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 , з сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , його законного представника ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його законного представника ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_11 , представника служби у справах дітей Буштинської селищної ради ОСОБА_8 , представника поліції ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , учня Буштинського ліцею № 2, судимого 22 травня 2024 року вироком Тячівського районного суду Закарпатської області за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 4 (чотири) місяці, з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, 30 жовтня 2024 року вироком Тячівського районного суду Закарпатської області за ч.4 ст.70, ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, з покладання обов'язків, передбачених ст.76 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з початковою освітою, судимості не має,
та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з початковою освітою, не працює, в силу ст.89 КК України, судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
в провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , в другій декаді жовтня 2024 року, більш точного часу органом досудового розслідування встановити не представилось можливим, під час дії на всій території України воєнного стану, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (з подальшим продовженням) за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , проникли на територію дворогосподарства, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_13 , де діючи в умовах воєнного стану, реалізовуючи свій умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, таємно, запевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, всупереч волі володільця, з метою наживи, шляхом вільного доступу, увійшли до гаражного приміщення, звідки викрали бетонозмішувач марки "Agrimotor" моделі "В 1510 FK", об'ємом 155 літрів, потужність 1000 Вт, вартістю 8 539 грн. 30 коп., бензопилу марки "STIHL" моделі "MS 280", вартість якої становить 2 609 грн. 00 коп., а з території дворогосподарства викрали оброблені пиломатеріали, а саме бруси (дошки) породи "Ялина", довжиною 6 м та розмірами 5 см на 15 см, в загальній кількості 25 (двадцять п'ять) штук, вартість яких становить 9 657 грн. 50 коп. Після чого, заволодівши вищевказаним викраденим майном, через огорожу заднього двору, віднесли у дворогосподарство ОСОБА_14 за адресою: вул. Лужна, 5, с-ще Буштино, в якого залишили бетонозмішувач марки "Agrimotor" моделі "В 1510 FK", а бензопилу марки "STIHL" моделі "MS 280" та оброблені пиломатеріали, а саме бруси (дошки) породи "Ялина" віднесли в дворогосподарство ОСОБА_7 , за адресою: вул. Лужна, 4, с-ще Буштино, чим спричинили потерпілій ОСОБА_15 , матеріальну шкоду, на загальну суму 20 805 грн. 80 коп.
Прокурор подада до суду клопотаннч про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що на даний час встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення та може незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Крім цього, ОСОБА_4 більше 4 разів без поважних причин не з'явився у судові засідання та не повідомив про причини своєї неявки.
Вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним ризикам.
Відповідно до ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений може порушити покладені на нього більш м'які зобов'язання.
Метою застосування запобіжного заходу в даному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та зазначив, що є достатні підстави для задоволення даного клопотання, оскільки обвинувачений тривалий час ухиляється від явки в суд.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечили. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що не з'являвся до суду, бо не мав грошових коштів на дорогу.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити. Крім цього пояснив, що ОСОБА_4 не мав грошових коштів, щоб приїхати до суду.
Представник служби у справах дітей Буштинської селищної ради ОСОБА_8 в судовому засіданні просила клопотання задовольнити. Крім цього зазначила, що сама неодноразово просила ОСОБА_4 з'являтися до суду, однак це не дало жодного результату.
Представник Тячівського РВП ГУПН в Закарпатській області ОСОБА_12 в судовому засіданні просила клопотання задовольнити. Крім цього зазначила, що кожного тижня родичі ОСОБА_4 , в тому числі і його законний представник, телефонують до неї з приводу негативної поведінки ОСОБА_4 .
Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке, відповідно до даної норми закону, карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.
Крім цього, ОСОБА_4 судимий 22 травня 2024 року вироком Тячівського районного суду Закарпатської області за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 4 (чотири) місяці, з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, та 30 жовтня 2024 року вироком Тячівського районного суду Закарпатської області за ч.4 ст.70, ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, з покладання обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
ОСОБА_4 в судові засідання, призначені на 30 квітня 2025 року та 14 травня 2025 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Також, ОСОБА_4 в судові засідання, призначені на 11 червня 2025 року та 24 червня 2025 року не з'явися, про час та місце розгляду справи повідомлений не був, оскільки був відсутній по місцю свого проживання.
Отже, ОСОБА_4 тривалий час переховується від суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч.1, 2 ст. 492 КК України, за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Також, суд враховує те, що законний представник ОСОБА_4 , незважаючи на те, що заперечує проти задоволення клопотання, не може забезпечити його належну поведінку та явку до суду.
Судом не береться до уваги пояснення законного представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про те, що він буде намагатися забезпечити його участь в судовому засіданні, оскільки в судовому засіданні 30 квітня 2025 року ОСОБА_5 пояснював, що йому не відомо, де знаходиться ОСОБА_4 , і він не може забезпечити його участь в судове засідання.
Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_4 , є раніше судимим, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, і за яке кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, і в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу може і надалі ухилятися від суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення. Тобто, докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , самі кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується та їх наслідок, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України суд вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_4 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 315, 395, 492 КПК України, суд,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, із визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 18 години 00 хвилини 08 липня 2025 року.
Строк дії ухвали - до 18 години 00 хвилини 05 вересня 2025 року.
Розмір застави визначити у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА України в Закарпатській області, код 26213408, Банк одержувача - ДКСУ, м. Київ, рахунок - UA198201720355209001000018501, код банку отримувача - 820172, призначення платежу - застава.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово Тячівський районний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1