Справа № 298/811/25
Номер провадження 2-о/298/10/25
про повернення заяви
07 липня 2025 року с-ще Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Горват Іван Іванович, де заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ставненська сільська рада (управління соціального захисту населення), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,-
До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області поштовим відправленням надійшла заява подана представником - адвокатом Горват Іваном Івановичем в інтересах заявника ОСОБА_1 , в якій порушується питання про визнання недієздатною ОСОБА_2 , 1969 р.н., встановлення над нею опіки та призначення ОСОБА_1 , 1997 р.н., опікуном над нею.
У заяві зазначається, що заявник ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю та страждає на психічне захворювання, в зв'язку із чим потребує постійного стороннього догляду, оскільки не може самостійно себе обслуговувати, не контролює свою поведінку. Чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не може здійснювати постійний догляд за дружиною, оскільки є пенсіонером і здійснює догляд за їхнім спільним сином ОСОБА_4 , який також є особою з інвалідністю та потребує постійного стороннього догляду. Натомість заявник ОСОБА_1 фактично проживає разом з ОСОБА_2 та здійснює за нею догляд.
Розглянувши матеріали заяви, вважаю, що належить повернути таку заявнику, виходячи з наступного.
Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Стаття 2 СК України визначає учасників сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України.
Частина четверта статті 2 СК України визначає, що Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням.
З аналізу норми частини четвертої статті 2 СК України слід дійти висновку, що такі особи, як: тітка, дядько, племінники та чоловік/дружина племінників виділені з кола єдиних сімейних правовідносин.
Статтею 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї», членами сім'ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Таким чином, названим вище рішенням Конституційного Суду України визначено, що близькими родичами є рідні брати, сестри, онуки, дід і баба.
Так, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України зазначається, що поняття «близькі родичі» міститься у Кримінально-процесуальному кодексі України.
Пунктом 1 частини першої статті 3 КПК України («Визначення основних термінів») визначено, що «близькі родичі та члени сім'ї - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі».
Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» визначає, що близькі родичі - це батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки.
Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 КЗпП України).
Як встановлено матеріалами справи, заявник ОСОБА_1 є племінником заінтересованої особи - ОСОБА_2 , тобто не є її близьким родичем, а відтак, не входить до суб'єктного складу осіб, визначеного ч.3 ст.296 ЦПК України, яким законом надано право на звернення до суду із заявою про визнання особи недієздатною.
Правильність такого висновку, зокрема, про те, що такі особи, як: тітка, дядько та племінники, не віднесені законом, у контексті ч.3 ст.296 ЦПК України, саме до близьких родичів, підтверджено постановою Верховного Суду від 11 червня 2019 року (справа №130/2391/18, провадження №61-1307св19).
Подібні висновки містяться й у постанові Верховного Суду від 20 січня 2022 року (справа №752/24219, провадження №61-16373св21).
Відтак, заявник не входить до суб'єктного складу осіб, визначеного ч.3 ст.296 ЦПК України, яким законом надано право на звернення до суду із заявою про визнання недієздатною громадянки ОСОБА_2 , оскільки доказів того, що заявник є членом сім'ї ОСОБА_2 , чи її близьким родичем, до заяви не додано. Долучені до заяви не підтверджують той факт, що заявник та ОСОБА_2 ведуть спільне господарство, в них наявний спільний бюджет, спільні витрати тощо, що давало б підстави визначити їх як члени сім'ї.
Суд зауважує, що процесуальною правосуб'єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім'ї, у тому числі близькі родичі (частина третя статті 296 ЦПК України). Близькі родичі це фактично особи, які мають особливі права та обов'язки через тісні стосунки між собою. ОСОБА_2 , яка є тіткою заявника ОСОБА_1 , згідно з визначеним у законодавстві України переліком таких осіб, не входить до числа його близьких родичів.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21.
Крім того, у вказаній постанові Велика Палата також зробила висновок і про те, що спільне проживання заявника з особою, над якою заявник бажає здійснювати опіку, протягом виконання роботи по догляду за останнім, не має ознак сімейних відносин між ними.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 має членів сім"ї, які наділені правом на звернення в суд із заявою про визнання особи недієздатною.
Статтею 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що заява ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна подана особою, яка не належить до переліку осіб, визначених вимогами ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заявник ОСОБА_1 не наділений правом для звернення до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, а тому вважаю, що подана заява підлягає поверненню заявнику на підставі вимог п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
При цьому повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185, ст. ст. 260, 294, 296, 354, 355 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Горват Іван Іванович, де заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ставненська сільська рада (управління соціального захисту населення), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,- повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали про повернення заяви у справі направити заявнику та його представнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 07.07.2025.
Суддя Зизич В.В.