04 липня 2025 року
м. Харків
справа № 639/240/24
провадження № 22-ц/818/3621/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Рибкіна Олена Миколаївна про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
На вказане судове рішення, 16 травня 2025 року Харківська міська рада подала апеляційну скаргу.
В апеляційні скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначає, що копію оскаржуваного рішення отримано через Електронний кабінет 11.04.2025. Також зазначає, що самопредставництво у цій справі за дорученням керівництва Юридичного департаменту під час розгляду справи здійснювалось головним спеціалістом - юристконсультом відділу забезпечення виконання судових рішень Юридичного департаменту Харківської міської ради Громовим О.В., який станом на день подачі апеляційної скарги, тобто 11.04.2025 перебував у відпустці у зв'язку з чим самопредставництво передоручено начальнику відділу з питань земельних відносин Юридичного відділу ХМР Бабак О.В. Враховуючи, що більшість документів по справі в підсистемі «Електронний суд» не завантажена, 12.05.2025 до суду першої інстанції було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Можливість ознаймлення зі справою була надана лише 15.05.2025. Також, наголошують, що 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабний воєнний наступ на територію України. З перших днів війни м. Харків потерпає від численних ракетно-бомбових обстрілів ворога. В умовах воєнного стану значно зменшилась чисельність працюючих працівників та працівники переведені на дистанційну роботу, що значно уповільнює реєстрацію вхідної/вихідної кореспонденції, направлення її виконавцю, підготовку процесуальних документів тощо. Також зменшилась чисельність працівників юридичного департаменту. У штаті 47 посад, з яких на цей час у зв'язку з відсутністю фінансування, працюють лише 22 особи, з іншими призупинені трудові відносини до закінчення воєнного стану або працівники перебувають у відпустці за власний рахунок.
Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 09 червня 2025 року доводи наведені скаржником, як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження, визнано неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2025 року залишено без руху, надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме: надання клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням більш поважних доводів для поновлення строку.
Також, було роз'яснено, що у разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення ухвалено 11.04.2025 року, повний текст складено 11.04.2025, копію рішення суду отримано 11.04.2025 року. З апеляційною скаргою скаржник звернувся 16.05.2025 року, тобто з пропуском встановленого ст. 354 ЦПК України строку.
23 червня 2025 року на виконання вимог ухвали від 09.06.2025 Харківська міська рада надала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з обгрунтуванням більш поважних доводів. В обгрунтування клопотання посилаєьться на ті ж самі доводи, а додатково зазначає, що згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376 Харківська міська територіальна громада була у переліку територіальних громад, що розташовані в зоні бойових дій з 24.02.2022 по 15.09.2022, а з 15.09.2022 Харківська міська територіальна громада є у переліку територіальних громад, що розташовані в зоні можливих бойових дій. 02.03.2022 року російські військові вчинили ракетний обстріл центру міста Харкова, внаслідок чого виникла руйнація будівлі Харківської міської ради. Наразі вищевказана будівля не використовується за призначенням, працівники апарату Харківської міської ради переведені на дистанційну форму роботи, що значно уповільнює виконання поставлених задач, зокрема, підготовку процесуальних документів. Робота та функціонування Харківської міської ради та її виконавчих органів ускладнюється знищенням та суттєвим пошкодженням матеріально-технічної бази. Також з початку повномасштабного вторгнення більшість працівників, як і значна кількість інших харків'ян, евакуювалися до безпечних місць на території України та поза її межами та не можуть виконувати свої повноваження відповідно до функцій та обов'язків. Крім того, штатна чисельність працівників Юридичного департаменту Харківської міської ради до повномасштабного вторгнення - 71 штатна одиниця, на цей час - 47 штатних одиниць, фактично працюють лише 22 особи, з них лише 14 осіб мають право представляти інтереси Харківської міської ради в судах (копії листів Служби управління персоналом Харківської міської ради додаються). Крім того, пріоритетними напрямками роботи міської ради на цей час є організація першочергових організаційно-технічних невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, участь в організації роботи щодо компенсації витрат за безоплатне розміщення внутрішньо переміщених осіб, та вирішення інших невідкладних питань, пов'язаних із збройною агресію. Необхідність першочергового та оперативного вирішення вказаних заходів, наявність великої кількості звернень громадян, адвокатських запитів, запитів правоохоронних та контролюючих органів, запитів на публічну інформацію, пов'язані із численними руйнаціями внаслідок військової агресії з боку російської федерації, за умов кадрового дефіциту вимушує вирішувати питання та опрацювати документи у порядку пріоритетності. За умов воєнного стану пріоритетність надається саме питанням життєзабезпечення населення міста та осіб, які вимушено перемістилися до міста Харкова.
Судова колегія вважає, що наведені доводи скаржника є необґрунтованими та не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення було ухвалено 11.04.2025 року, повний текст складено 11.04.2025, копію рішення суду отримано 11.04.2025 року. З апеляційною скаргою скаржник звернувся 16.05.2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Тeuschler v. Germany).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У пункті 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року (справа № 626/2450/14-ц).
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Судова колегія зазначає, що вказані Харківською міською радою причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення процесуального строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, оскільки не визнає причину його пропуску поважною.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
На підставі викладеного, суд відмовляє Харківській міській раді у відкритті апеляційного провадження на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2025 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 квітня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Рибкіна Олена Миколаївна про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді Ю.М.Мальований
Н.П.Пилипчук