07 липня 2025 року
м. Харків
справа № 641/4284/24
провадження № 22-ц/818/2617/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2024 року, постановлене суддею Курганниковою О.А.,
У червні 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за споживчим кредитним договором № 3976940 від 01.10.2021 року в розмірі 30 897,34 грн., судові витрати в розмірі 3028,00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив , що 01.10.2021 року між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» був укладений кредитний договір № 3976940,відповідно до якого Кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 5 100,00 грн. , а останній зобов'язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти на умовах визначених вказаним договором.
13.01.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 13-01/2022-79 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за кредитним договором укладеного з відповідачем . У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило дане право вимоги до ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконував, порушуючи умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість в загальному розмірі 30 897,34 грн. .
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором про споживчий кредит № 3976940 від 01.10.2021 року у розмірі 30 897 грн. 34 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн., а всього стягнути 42 925 (сорок дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн.34 коп..
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, вирішити питання щодо судових витрат.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про доведеність укладення кредитного договору та видачі кредитних коштів. У матеріалах справи відсутні: інформація щодо того, чи проходила особа, яка нібито укладала договір, ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору, відсутні докази створення Відповідачем Особистого кабінету в ІТС Товариства. Доказів того, що Відповідачу було надано його примірник Оригіналу договору одразу після його підписання, матеріали справи не містять. Відповідач заперечує укладення кредитного договору, а також існування оригіналу договору в електронному вигляді з підписами обох сторін у дату його начебто укладення. Щодо наданої копії Паспорту споживчого кредиту, то не можна вважати ого підписаним Сторонами, оскільки про Підпис споживача зазначено про підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, проте сам ідентифікатор не вказаний, навідміну від вказаного ідентифікатора на наданій копії Кредитного договору - J33085. Так само, підписів Сторін не містить і Додаток №1 до Договору - Графік платежів. Щодо Довідки про ідентифікацію, то вона не може бути безспірним доказом проведення ідентифікації, оскільки була сформована самим кредитодавцем ТОВ «МІЛОАН». Щодо доказів видачі кредитних коштів від Кредитодавця Відповідачу.Матеріали справи не містять доказів того, що кредитодавцем ТОВ «МІЛОАН» виконані умови кредитного договору та надано Відповідачу кредит, оскільки відсутні будь-які докази, що платіжні картки, на які начебто Кредитором перераховані кошти, належать Відповідачу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладений кредитний договір №3976940. Відповідно до умов якого останньому надано тип кредиту - споживчий кредит, розмір кредиту - 5100,00 грн, строк -30 днів. Термін (дата) повернення кредиту - 31.10.2021 року.
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та повернення кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 734,40 грн, в грошовому виразі та 414,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтована реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1.-1.5.2 договору.
Відповідно до п. 1.5.1 та 1.5.2. договору комісія за надання кредиту: 153.00 грн, яка нараховується за ставкою 3 % від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом 581, грн 40 коп., які нараховуються за ставкою 0,38 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 30 897,34 грн. , з яких: 4947,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25 797,34 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги ; 153,00 заборгованість з комісії.
13.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №13-01/2022-79 , за умовами якого ТОВ ««МІЛОАН»» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ ««МІЛОАН»» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі й відповідача по справі.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 10.03.2023 до договору відступлення прав вимоги №10-03/2023/01, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по кредитному договору №3976940, яка становить 30897,34 грн., яка складається з: 4947,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25 797,34 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 153,00 заборгованість з комісії.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути заборгованість згідно наданого розрахунку.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Договір ОСОБА_1 підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором № M J33085, 01 жовтня 2021 року о 16:30. Він містить податковий номер відповідача, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в анкеті-заяві на кредит № 3976940 від 01.10.2021 (а.с. 12).
В підписаному сторонами договорі відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку.
На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору № 3976940 кредитором здійснено перекази коштів у розмірі 5110 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , отримувачем зазначена ОСОБА_1 (а.с. 13 зворот).
З ч.2 розділу ІІІ Постанови №705 від 05 листопада 2014 року «Про здійснення операцій з використанням платіжних засобів», зокрема, вбачається, що залежно від умов, за якими здійснюються платіжні операції з використанням електронних платіжних засобів, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми.
Дебетова платіжна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням електронного платіжного засобу в межах залишку коштів, що обліковуються на його рахунку.
Дебетово-кредитна платіжна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням електронного платіжного засобу в межах залишку коштів, що обліковуються на його рахунку, а якщо їх недостатньо або немає, то за рахунок наданого банком кредиту.
Кредитна платіжна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням електронного платіжного засобу за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в межах кредитної лінії.
Аналогічні норми були встановленіиі урозділу ІІІ Постанови №223 від 30 квітня 2010 року «Про здійснення операцій з використанням платіжних засобів», які були чинні на час підписання Анкети-Заяви та втратили чинність 12.11.2014 року.
З аналізу вищевказаного розділу вбачається, що дебетова картка - це різновид банківської платіжної картки, яка призначена для оплати, зокрема, товарів та послуг у тому числі з використанням електронних терміналів, отримання готівки, здійснення інших операцій, доступних у меню банкомата чи установі банку.
Кредитна карта банківська платіжна картка, призначена для здійснення операцій, розрахунки за якими здійснюються виключно за рахунок коштів, наданих банком клієнту в межах встановленого ліміту відповідно до умов кредитного договору.
Кредитна і дебетова картки це дві принципово різні види платіжних інструментів, кожний з який має власні особливості і характеристики.
Основна різниця вказаних видів платіжних карт полягає у джерелі фінансів. Кредитна картка відкривається для використання коштів, наданих банком. Дебетова - для використання особистих коштів.
Даних про те, що картка, на яку здійснено переказ належить відповідачу, матеріали справи не містять.
З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів доходить висновку, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, щодо виконання позивачем умов кредитного договору про надання кредитних коштів.
Частиною 3статті 12 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, у матеріалах справи відсутні докази того, що кредитодавцем виконані умови кредитного договору № 3976940 від 01.10.2021 року та надано позичальнику ОСОБА_1 кредит, оскільки відсутні докази того, що картка, на яку перераховувались кредитні кошти належить відповідачці, та докази того, що ці реквізити вказані відповідачем.
Оскільки законодавство чітко встановлює перелік документів, на підставі яких здійснюється переказ і видача коштів з рахунків, за відсутності таких доказів у позивача вищевикладене означає недоведеність позовних вимог, що унеможливлює і стягнення будь-яких коштів, так як суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що будь-яких належних та допустимих доказів фактичної видачі кредиту відповідачу матеріали справи не містять, відтак такі твердження позивача не можуть бути прийняті судом. За таких умов у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь банку в порядку повернення кредиту будь-яких коштів. А тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення повністю або частково є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ТОВ « Коллект Центр » на користь відповідача підлягає стягненню 5147,60 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр'на користь ОСОБА_1 5147,60 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: В.Б. Яцина
О.Ю. Тичкова