Справа № 344/540/25
Провадження № 22-ц/4808/955/25
Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.
Суддя-доповідач Максюта
03 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Баркова В.М., Пнівчук О.В.,
секретаря Петріва Д.Б.,
з участю представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Ласійчука О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданніцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Іваніва Олега Вікторовича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Антоняком Т.М. 29 квітня 2025 року в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, повний текст якого складено 05 травня 2025 року,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року адвокатом Ласійчуком О.П. поданий позов в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 02.09.1978 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , як пенсіонер МВС України, перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 у справі №300/5600/22, яке набрало законної сили 06.03.2023, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій задоволено повністю. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до складеної Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" нової довідки за № 2634 від 09.12.2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В подальшому, ОСОБА_2 звернувся із заявою до відповідача про виконання рішення суду від 01.02.2023 по справі № 300/5600/22 в добровільному порядку. У відповідь на його заяву відповідач повідомив, що розмір боргу невиплаченої суми коштів складає 229 338,16 грн. за період з 01.12.2019 по 31.03.2023, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.03.2023 № 0900-0405-8/11537. Суму боргу внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України та буде виплачено при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету в порядку черговості з урахуванням дати набрання рішенням суду законної сили.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . Після його смерті державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина А.М. 24.11.2023 року зареєстровано спадкову справу № 650/2023, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 79660875. Єдиним спадкоємцем до майна померлого, відповідно до Глави 86 Цивільного кодексу України є його дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка подала заяву у встановленому законом порядку.
01 липня 2024 року державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А.М. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 % частки квартири. Свідоцтво на частину спадщини за законом, що складається з коштів (донарахованої пенсії) в сумі 229338,16 грн, належних спадкодавцю ОСОБА_2 відповідно до Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 року (справа № 300/5600/22) нотаріусом не видавалось.
Листом від 10.06.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило першу Івано-Франківську державну нотаріальну контору про те, що пенсія ОСОБА_2 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплачена по 30.06.2023. Виплату пенсії з 01.07.2023 припинено у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 . Недоодержаних сум пенсій немає. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 300/5600/22 обліковується заборгованість за період з 01.12.2019 по 31.03.2023 року в сумі 229 338,16 грн, яка включена в Реєстр виконання судових рішень. Рішення суду набрало законної сили 06.03.2023 року. Вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Головним управлінням ведеться облік рішень суду, виплата за якими проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України, а оскільки стягувачем у справі № 300/5600/22 є ОСОБА_2 , підстав для проведення виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі № 300/5600/22 або внесення відомостей про зміну стягувача у даній справі немає.
На переконання представника позивача, у спірних правовідносинах відповідач неправомірно перешкоджає реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання всього належного їй спадкового майна, яке належало спадкодавцю (чоловіку позивача) на підставі рішення суду. Зазначена у листі мотивація відповідача про те, що вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду пенсії за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою; черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, є юридично неспроможною, оскільки усталений порядок виплати органом пенсійного фонду недоотриманої пенсії на підставі рішення суду, жодним чином не впливає на суть та природу такої виплати, яка залишається недоотриманою пенсією. При цьому, згідно закону така недоотримана спадкодавцем пенсія входить до складу спадщини та успадковується на загальних підставах.
Оскільки нараховані, але невиплачені за життя пенсійні виплати у розмірі 229338,16 грн, що належали ОСОБА_2 , залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, його дружина - позивач у справі успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України та має право на їх отримання.
Просив визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на нараховані але невиплачені за життя пенсійні виплати за період часу з 01.04.2019 по 31.03.2023 у розмірі 229338,16 грн, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити позивачці належні їй в порядку спадкування за законом нараховані, але невиплачені за життя її покійного чоловіка ОСОБА_2 пенсійні виплати, що є ефективним поновленням порушених спадкових прав позивачки та стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2 293, 38 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29.04.2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом - задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на нараховані, але невиплачені за життя пенсійні виплати за період часу з 01.04.2019 по 31.03.2023 у розмірі 229 338 (двісті двадцять дев'ять тисяч триста тридцять вісім) гривень 16 копійок, після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача, в порядку спадкування, недоодержану пенсію за життя її чоловіком ОСОБА_2 у сумі 229 338 (двісті двадцять дев'ять тисяч триста тридцять вісім) гривень 16 копійок.
Суд стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2 293 (дві тисячі двісті дев'яносто три гривні) 38 копійок.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подана апеляційна скарга, яка обґрунтована тим, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, оскільки суд керувався положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до яких сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Особою, яка подала апеляційну скаргу, також зазначено, що суд при ухваленні рішення повинен керуватися Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки пенсія призначена померлому саме на підставі цього закону.
Вважає, що у разі переходу права на грошові кошти у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, до членів його сім'ї, такі відносини не можуть вважатися спадковими, у зв'язку з чим не можуть застосовуватися норми спадкового права.
Оскільки, позивачка звернулася до суду про визнання права власності на грошові виплати в порядку спадкування відповідно до норм цивільного судочинства, це на переконання скаржника, суперечить ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» згідно з якою суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Відтак, рішення суду просить скасувати та ухвалити нове яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Позиція інших учасників справи
Позивачка подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у якому зазначила, що рішення суду вважає обґрунтованим та таким що ухвалено без порушень норм матеріального права.
Зазначила, що суми пенсій, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям померлого у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Не існує законодавчих норм у цивільному законодавстві, згідно з якими б встановлювався строк одержання членами сім'ї спадкодавця його соціальних платежів.
Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Представник особи, яка подала апеляційну скаргу, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу без участі представника скаржника.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Вислухавши пояснення представник позивачки ОСОБА_1 , який не визнав апеляційну скаргу, доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Великокам'янською сільською радою Коломийського району 02.09.1978 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 02.09.1978 року (а.с. 11).
ОСОБА_2 , як пенсіонер МВС України, перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 у справі № 300/5600/22, яке набрало законної сили 06.03.2023 (https:// https://reestr.court.gov.ua/Review/108719130), позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій задоволено повністю.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 09.12.2022 №2634 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, встановленого за прирівняною посадою та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 20-24).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом ДРАЦС в м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28 червня 2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис №1518 (а.с. 12).
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №77506503 від 01.07.2024 року, після смерті ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина А.М. 24.11.2023 року зареєстровано спадкову справу № 650/2023 ( а.с. 14).
Згідно довідки, виданої заступником завідувача державної нотаріальної контори А.Фединою № 41/02-14 від 08.01.2025, спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_2 , відповідно до Глави 86 Цивільного кодексу України є його дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка подала заяву у встановленому законом порядку (а.с. 27).
Листом від 10.06.2024 року, у відповідь на запит Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори від 24.05.2024 № 915/02-14, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило, що пенсія ОСОБА_2 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплачена по 30.06.2023 року. Виплату пенсії з 01.07.2023 року припинено у зв'язку з його смертю ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Недоодержаних сум пенсій немає. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 року у справі № 300/5600/22 обліковується заборгованість за період з 01.12.2019 року по 31.03.2023 року в сумі 229 338,16 грн. Рішення суду набрало законної сили 06.03.2023 року. Вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили (а.с.25).
Застосовані норми права
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до вимог ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Ст. 1261 ЦК України, передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1268 ЦК України - спадщина належить спадкоємцеві, незалежно від часу прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст. 1219 ЦК України, передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Ч.ч. 2, 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до положень ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення ч.ч. 2,3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону №2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст. 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення ст. 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання Пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України повинні враховуватись при застосуванні відповідних норм права.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Спір між сторонами у даній справі виник з приводу захисту позивачкою свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.
Підставою своїх позовних вимог позивачка зазначає наявність у неї як спадкоємця після смерті чоловіка права на спадкування недоотриманої суми пенсії.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті чоловіка позивачки відкрилася спадщина, яка крім іншого складається із нарахованої, але недоодержаної пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.03.2023 року, розмір якої становить 229 338,16 грн.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, є законними та обґрунтованими.
ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги, яка у строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, звернулася в нотаріальну контору із відповідною заявою про прийняття спадщини. Інші спадкоємці першої черги, які би прийняли спадщину у встановленому законом порядку, відсутні.
Позивачка ОСОБА_1 , як той з подружжя, який його пережив, у першу чергу має право на спадкування за законом та є єдиною особою, яка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , яку відкрито ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Отже, ефективним способом захисту прав позивачки є саме визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недотриману пенсію в розмірі 229 338,16 грн після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та стягнення з ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на її користь недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 .
Доводи апелянта про те, що недоодержаних сум пенсій немає, а вказана позивачем заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, є необґрунтованими.
Також рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 року, яке набрало законної сили 06.03.2023 року, зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, окрім здійснення перерахунку пенсії, здійснити виплату недоплаченої суми пенсії, яка за життя спадкодавця, ОСОБА_2 не була йому виплачена.
Оскільки сума пенсії, що належала ОСОБА_2 залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю, слід вважати, що вказана сума пенсії не була отримана ОСОБА_2 за життя внаслідок неправомірних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке не виконувало у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, яким його було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 .
Вищевказаним спростовуються і доводи апелянта про те, що підстав для проведення виплати ОСОБА_1 пенсії на виконання рішення суду у справі №300/5600/22 немає.
За викладених обставин, суд першої інстанції встановивши, що позивач має право на спадкове майно - пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним у цих правовідносинах, зробив правильний висновок про задоволення позовних вимог у зв'язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Іваніва Олега Вікторовича, залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2025 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 08.07.2025 р.
Головуючий суддя Максюта І.О.
Судді: Барков В.М.
Пнівчук О.В.