Справа № 346/6822/24
Провадження № 22-ц/4808/949/25
Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.
Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.
08 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2025 року, ухвалене судом у складі головуючого судді Яремин М.П., повний текст рішення складено 18 квітня 2025 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25 грудня 2024 року ТОВ «Бізнес позика» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17.10.2021 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено договір № 419793-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 20000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, визначеному договором. ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, надало відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі шляхом перерахування на банківську картку позичальника, вказану ним при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, частково сплативши кошти, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на 18.12.2024 року позивачем визначено як 35 762,95 грн., з яких: 18 140,87 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 17 622,08 грн. - прострочена заборгованість за процентами. Тому позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 422,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №419793-КС-001 від 17.10.2021 року в загальному розмірі 35 762 гривні 95 копійок, визначену станом на 18.12.2024 року та судові витрати в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судове рішення підлягає скасуванню. Зазначає, що у відзиві на позовну заяву вказував про те, що факт перерахування коштів за кредитним договором йому не доведений, адже представник позивача зазначив, що ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" не є фінансовою установою і до перерахування коштів відношення немає, натомість вказав фінансового посередника ТОВ ФК "Елаєнс", тобто доказом такого факту є довідка від ТзОВ ФК"Елаєнс" від 20.12.2024 року. Однак станом на 20.12.2024 року ТОВ "Елаєнс" не мало ліцензії на надання фінансових послуг, як і ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА". А тому є сумнів щодо цієї довідки як належного доказу у справі. Згідно з викладеними позивачем обставинами особу користувача ідентифіковано, але згідно з інформацією АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у виписці про надходження коштів на карту особу чи установу, відомостей, хто саме перераховував кошти, не встановлено. Основний доказ про перерахунок коштів (первинний бухгалтерський документ) позивач надати не зміг. Отже, перерахування коштів відповідачу за кредитним договором не доведено.
Крім того вказує, що позивачем ні в позовній заяві, ні в доданих документах не надано доказів на обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, а саме не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості за нарахованими відсотками, не наведено правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 17 622,08 грн..
Просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в розмірі 5 389,41 грн, виходячи з того, що тіло кредиту дорівнювало 20 000 грн, і була проведена часткова оплата по кредиту 14 610,59 копійок, а в решті відмовити.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 35 762,95 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 x 30 = 90 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначних справ в силу вимог закону.
Згідно з ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 17.10.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» укладено договір № 419793-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якого позивач як кредитодавець надав відповідачу як позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а останній зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ( том 1, а.с. 41-43 ).
Відповідно до п.1 договору строк кредиту 24 тижні; процентна ставка в день 0,86732500%; комісія за надання кредиту 3 000,00 грн.; загальний розмір наданого кредиту - 20 000,00 грн.; термін дії договору до 03.04.2022 року; орієнтована загальна вартість наданого кредиту - 44 040 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка 3617,04%.
Згідно з п. 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 договору встановлено графік платежів, яким визначено порядок повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором, а саме: платежі з повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, терміни їх сплати.
Відповідно до п. 7. договору позичальник підтвердив, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватися їх, та відповідно укладає договір.
Згідно з п. 10 договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання, якої передбачено законодавством України, зокрема, передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, частиною другою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті кредитодавця.
В пункті 15 договору «Реквізити та підписи сторін» в реквізитах позичальника зазначені телефонний номер позичальника НОМЕР_1 . Договір відповідачем підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-4776.
Відповідно до пропозиції укласти договір (оферти) № 419793-КС-001 про надання кредиту від 17.10.2021 року ТОВ «Бізнес Позика» пропонує відповідачу укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". Оферта містить всі істотні умови кредитування, що містяться у договорі № 419793-КС-001 про надання кредиту від 17.10.2021 року ( том 1, а.с. 51-53 ).
Відповідно до прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 419793-КС-001 про надання кредиту від 17.10.2021 року, ОСОБА_1 із умовами пропозиції (оферти) ТОВ «Бізнес Позика» укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", ознайомлений, повністю і безумовно їх приймає та акцептує. Акцепт містить всі істотні умови кредитування, що містяться у договорі № 419793-КС-001 про надання кредиту від 17.10.2021 року (том 1, а.с. 48-50 ).
Як вбачається з паспорту споживчого кредиту ТОВ «Бізнес позика» надало відповідачу інформацію щодо основних умов кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, щодо порядку повернення кредиту та інші умови (том 1, а.с.44-47).
Відповідно до візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» щодо укладення електронного договору № 419793-КС-001 про надання кредиту від 17.10.2021 року в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://my.bizpozyka.com, 17.10.2021 року о 20:57:54 клієнт, використовуючи номер телефону, ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет; надав всю необхідну інформацію для формування товариством належної пропозиції клієнту; товариство надало клієнту в особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання; клієнту на номер телефону відправлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання паспорта споживчого кредиту; клієнт ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту; товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови договору; клієнт ознайомився з офертою товариства та прийняв її умови; товариство здійснило відправлення в смс-повідомленні на номер телефону клієнта одноразового ідентифікатора G-4776; клієнт здійснив акцептування умов оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором G-4776 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, та надсилаються іншій стороні цього договору); після укладення договору, товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа та відправило клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв'язку, договір та Правила кредитування; товариство розмістило в особистому кабінеті клієнта підписаний договір, Правила кредитування в цілодобовому онлайн доступі (том 1, а. с. 57-58).
Відповідно до анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи), сформованої 19.12.2024 року, ОСОБА_1 надав ТОВ «Бізнес позика» всю інформацію стосовно себе (адреса реєстрації, адреса проживання, дату і місце народження, паспортні дані), а також номер банківського рахунку/банківської картки для перерахування коштів: НОМЕР_2 (а.с.59).
Судом також встановлено, що 14.12.2017 року між ТОВ " Фінансова компанія " Елаєнс " (фінансова компанія ) та ТОВ «Бізнес Позика» ( організація ) укладено договір про надання послуг з переказу грошових коштів ( переказ на картку ) №41084239_14/12/17, відповідно до п.1.1 якого фінансова компанія бере на себе зобов'язання надавати організації послугу " Переказ на картку ", що включає в себе приймання від організації на поточний рахунок ФК грошових коштів, обробку розпоряджень організації відповідно до правил грошових переказів міжнародних платіжних систем " VISA " та " MASTERCARD ", переказ грошових коштів, прийнятих фінансовою компанією від організації, на користь Банка-Еквайра для подальшого зарахування на карткові рахунки клієнтів відповідно до правил МПС ( том 1, а.с. 166-170 ).
04.11.2020 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ТОВ «ПрофітГід» укладено договір про надання послуг № ПГ-5, відповідно до п. 1.1.1 якого останнє забезпечує технологічне обслуговування прийому платежів та перерахування грошових коштів на підставі договору про співробітництво з оператором послуг платіжної інфраструктури ТОВ «Платежі Онлайн», яке під час надання послуг використовує систему «Platon» (том 1, а.с. 172-180).
На виконання умов договору ТОВ «Бізнес Позика» виконало свої зобов'язання, надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 20 000 грн., в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 20.12.2024 року, дата проведення платежу: 17.10.2021 року, призначення платежу: перерахування коштів ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_3 ) згідно до кредитного договору №419793-КС-001 від 17.10.2021 року, сума платежу: 20 000 грн., карта № НОМЕР_2 ( том 1, а.с. 77 ).
Відповідно до долучених позивачем інформаційних довідок від 21.01.2025 року ТОВ " Платежі онлайн " як технологічний оператор платіжних послуг повідомило, що на сайті торговця через платіжний сервіс "Platon" проведені успішні транзакції; юридична особа торговця: ТОВ "Бізпозика"; дані транзакцій: 30.10.2021 року - 3 670 грн., 14.11.2021 року - 3 647,35 грн., 27.11.2021 року - 3 648,86 грн., 12.12.2021 року - 3 644,38 грн., загальна сума - 14 610, 59 грн.; платник ОСОБА_1 ( том 1, а.с. 185-188).
17.10.2021 року з електронної пошти позивача на електронну пошту відповідача, яка зазначена у відповідному розділі кредитного договору (реквізити сторін), - ІНФОРМАЦІЯ_1 , надіслано електронний лист з повідомленням щодо укладення договору, який міститься у додатку (том 1, а.с. 191).
Згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» від 10.02.2025 року та долученої виписки за рахунком, на ім'я ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_4 , на яку, зокрема, 17.01.2021 року здійснено зарахування переказу коштів на суму 20 000 грн. (том 1, а.с. 246, 247).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості, станом на 19.12.2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 419793-КС-001 про надання кредиту від 17.10.2021 року становить в загальному розмірі 35 762,95 грн. та складається із заборгованості: за кредитом - 18 140,87 грн.; за відсотками - 17 622,08 грн. З розрахунку також вбачається, що відповідач як позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів (том 1, а.с. 20-34).
Задовольняючи позов, суд дійшов висновку, що відповідач, уклавши з позивачем електронний договір, за яким ним отримано послуги з надання коштів у кредит, та взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в загальному розмірі 35 762,95 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаний в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.10.2021 між сторонами укладено договір про надання кредиту № 419793-КС-001 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) G-4776.
17 жовтня 2021 року сторони обмінялися пропозицією (офертою) укласти договір про надання кредиту (електронна форма) зі сторони позивача та прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) укласти вказаний договір (електронна форма) зі сторони відповідача.
Позивачем на підтвердження отримання відповідачем кредиту та ознайомлення з умовами кредитування позивачем надано суду наступні докази: Договір про надання кредиту; візуальну форму послідовності дій клієнта; витяг з анкети клієнта; довідку від ТОВ «ФК «Елаєнс» про успішно проведені платежі на загальну суму 20 000,00 грн на кредитну карту відповідача, де призначенням платежів, є перерахування коштів відповідачу за вказаним договором кредиту; правила надання споживчих кредитів позивачем.
Згідно з п. 10 укладеного між сторонами договору про надання кредиту, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору позичальник отримав від кредитодавця інформацію надання якої передбачені законодавством України, зокрема ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Тобто, судом встановлена наявність договірних відносин між відповідачем та позивачем. Факт отримання кредитних коштів підтверджений позивачем письмовими доказами, що спростовує твердження апелянта про недоведеність таких обставин. (т.1 а.с.246-247).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З матеріалів справи вбачається, що умовами договору № 088130-КС-006 про надання кредиту передбачено, що строк кредиту складає 24 тижні, термін дії до 03.04.2022р. з процентною фіксованою ставкою на день в розмірі 0,86732500%. Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Орієнтовна загальна реальна річна процентна ставка становить 3617,04 %.
Пунктом 3 договору також встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.
Згідно з довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором №419793-КС-001 про надання кредиту від 17.10.2021 року станом на 19.12.2024 року позичальник має загальну заборгованість за договором 35 762, 95 грн. з яких: 18 140,87 грн. - заборгованість за кредитом; 17 622, 08 грн - заборгованість за відсотками. Поданий позивачем розрахунок заборгованості є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям.
Отже, вимоги позивача про стягнення відсотків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також колегія суддів зазначає, що умови укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем у судовому порядку не оспорювались.
Визначаючи розмір заборгованості за грошовим зобов'язанням, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося позивачем до 03.04.2022 року (строк дії договору), після вказаної дати нарахування відсотків не здійснювалося. Розмір нарахованих, не погашених відсотків становить 17 622, 08 грн.
Тобто, позивачем ТОВ «Бізнес позика» нарахування відсотків здійснювалося відповідно до погоджених умов договору та в обумовлений сторонами строк кредитування до 03.04.2022 року.
Окрім того, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 здійснював часткове погашення кредитної заборгованості, станом на дату звернення до суду ним не було погашено всієї суми заборгованості.
За розрахунком заборгованості відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором №419793-КС-001 на загальну суму 14 610,59 грн. Вказана сума була врахована позивачем при зверненні до суду, що підтверджується наданим розрахунком.
В свою чергу апелянт такий розрахунок жодним чином не спростував, не навів свого контррозрахунку. Доводи апеляційної скарги зводяться до заперечення факту отримання кредитних коштів, що на думку відповідача нівелює його обов'язок погасити заборгованість по відсотках.
Тому твердження апелянта, що позивачем ані в позовній заяві, ані в доданих документах не надано доказів на обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками, не заслуговують на увагу. Більш того, відповідач просить врахувати факт часткового погашення ним кредитних зобов'язань, що спростовує його позицію про відсутність обов'язку перед позивачем про погашення відсотків за договором.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Бізнес позика» та стягнення з відповідача заборгованість за договором 35 762, 95 грн. з яких: 18 140,87 грн. - заборгованість за кредитом; 17 622, 08 грн - заборгованість за відсотками.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів виконання ним власного обов'язку з видачі кредитних коштів, а надано довідку посередника ТОВ ФК «Елаєнс», яка не відповідають ст. 19 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", ст. 78 ЦПК України, з якої неможливо встановити відправника і отримувача коштів, вона не є первинним бухгалтерським документом, оскільки там не зазначені повні реквізити сторін платежу, неможливо встановити платника та його рахунок, отримувача та його рахунок, колегія суддів відхиляє як безпідставні, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, виконання ТОВ «Бізнес Позика» своїх зобов'язань за договором кредиту підтверджується довідкою, виданою ТОВ ФК «Елаєнс» на підставі договору № 41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів, про інформаційно-технічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ ФК «Елаєнс» та ТОВ «Бізнес Позика» про успішно проведені платежі від 17.10.2021 року з призначенням платежу-перерахування коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 згідно з кредитним договором № 419793-КС-001 від 17.10.2021 року, перерахування здійснено на номер картки відповідача, який був ним вказаний в анкеті клієнта, а саме: НОМЕР_2 . Крім того, ТОВ «Бізнес Позика» не є банківською установою, не відкривало відповідачу рахунку, а здійснювало перерахування кредитних коштів на підставі договорів з посередниками за допомогою їх платіжних систем, про що і надало належні письмові докази. Позивач має ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів в позику, що підтверджує право позивача надавати кошти в позику, тому відсутність подібної ліцензії у ТОВ ФК «Елаєнс» не має значення для правовідносин, що склалися між сторонами ( т.1 а.с.77, 81-83).
Тобто, матеріалами справи підтверджується перерахування коштів ОСОБА_1 на вказаний у договорі номер картки та у визначеному договором розмірі кредиту.
Крім того, як вже зазначалось, відповідач частково сплачував кошти, відповідно до розрахунку заборгованості за договором №419793-КС-001. ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив сплату на загальну суму 14 610,59 грн. Такі дії відповідача свідчить про визнання ним обставин щодо отримання кредиту та наявності заборгованості по його сплаті.
Інші доводи, викладені представником відповідача в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції також не спростовують, на законність судового рішення не впливають. За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів, власним тлумаченням норм законодавства та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим, доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин в оскаржуваному рішенні суду апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін по суті спору, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2025 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 ..
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, відповідно, не підлягають стягненню з позивача понесені судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 08 липня 2025 року
Судді Є.Є. Мальцева
В.А.Девляшевський
В.М. Луганська