Справа № 185/2618/25
Провадження № 2/185/3698/25
08 липня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві,
У березні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мотуз О.В. звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві.
Позиція позивача
Представник позивача посилається на те, що позивачка є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з відповідачем, а саме, працював на посаді гірника очисного забою шахти імені Сташкова в/о « ОСОБА_3 ». Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві № 33, форми Н-1, затвердженого 27.05.1986 року, комісією шахти імені Сташкова в/о «Павлоградвугілля» було встановлено, що 24 травня 1986 року о 17-40 годині з ОСОБА_2 , який займав посаду гірника очисного забою, трапився нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий помер. Обставини нещасного випадку на виробництві: обвалення породи покрівлі, внаслідок чого смертельно був травмований ОСОБА_2 , під час виконання трудових обов'язків. Внаслідок втрати батька, позивачці завдана моральна шкода, яка полягає в постійно психологічно-емоційних відчуттях страждання, депресії, так як позивачка втратила близьку, рідну людину, а тому була позбавлена підтримки, виховання з боку батька, його турботи та любові, що свідчить про втрату нормальних життєвих зв'язків, пов'язаних із смертю батька до сих пір. Представник позивача просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь позивачки, в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві в розмірі 600 000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Не погодившись з позовом, у порядку ст. 178 ЦПК України, представником відповідача Єлістратовим Р.В. надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача не визнає позовні вимоги представника позивача та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представником позивача - адвокатом Мотуз О.В. надані суду додаткові пояснення щодо правових підстав для задоволення позову, вважаючи, що зазначені правові відносини є триваючими, а також підлягають застосуванню норми ЦК УРСР ( в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин).
Позиція відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає у повному обсязі у зв'язку з тим, що відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки діючим на час виникнення між сторонами правовідносин (станом на травень 1986 року) законодавством ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, не було передбачено відшкодування моральної шкоди членам сім'ї потерпілого, оскільки ст. 440-1 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, була внесена до ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, на підставі Закону України "Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян та організації» N 3188-XII від 06 травня 1993 року. Крім того, до набрання чинності зазначеної норми, правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди було врегульовано Законом України «Про охорону праці» та Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету міністрів України №472 від 23 червня 1993 року (зі змінами та доповненнями, затв. постановами КМУ від 18 липня 1994 року № 492, 13.06.1995 року №410, 02 жовтня 1995 року №777, 10 січня 1996 року №34)., тобто також після виникнення між сторонами правовідносин.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи вбачається, що позивачка по справі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , серії НОМЕР_1 , виданого 07.05.1985 міським відділом ЗАГС м. Павлограда, а також свідоцтвом про шлюб щодо зміни прізвища, серії НОМЕР_2 , виданого 19.07.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському району реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 25 років, причина смерті - стискання органів грудної клітини, механічна асфіксія, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 26.05.1986 міським відділом ЗАГС м. Першотравенська.
Померлий ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з відповідачем, а саме, працював на посаді гірника очисного забою шахти імені ОСОБА_6 в/о «Павлоградвугілля» (правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»).
Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві № 33, форми Н-1, затвердженого 27.05.1986 року директором шахти імені Сташкова в/о «Павлоградвугілля» ОСОБА_7 , комісією шахти імені ОСОБА_6 в/о «Павлоградвугілля» було встановлено, що 24 травня 1986 року о 17-40 годині з ОСОБА_2 , який займав посаду гірника очисного забою, трапився нещасний випадок на ділянці видобудку вугілля № 2 шахти імені ОСОБА_6 , внаслідок якого потерпілий помер.
Обставини нещасного випадку на виробництві: обвалення породи покрівлі, внаслідок чого смертельно був травмований ОСОБА_2 , під час виконання трудових обов'язків.
Причини нещасного випадку: порушення паспорту кріплення нижньої ніші 937 лави, в'їзд комбайну ІК-101 у незакріплену нішу, низька виробнича та технологічна дисципліна серед працівників шахти.
Норми права, які застосував суд та висновки
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зокрема, у рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 Конституційний Суду України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Тлумачення статті 5 та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що за загальним правилом дія актів цивільного законодавства в часі має футуроспективний характер, тобто спрямована на майбутнє - акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого батько позивачки смертельно травмувався, чим позивачці спричинено моральну шкоду, що стало підставою для звернення позивачки до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, мав місце 24 травня 1986 року.
Діючим на час виникнення між сторонами правовідносин законодавством ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, не було передбачено відшкодування моральної шкоди членам сім'ї потерпілого, оскільки ст. 440-1 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, була внесена до ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, на підставі Закону України "Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян та організації» N 3188-XII від 06 травня 1993 року.
Крім того, до набрання чинності зазначеної норми, правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди було врегульовано Законом України «Про охорону праці» та Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету міністрів України №472 від 23 червня 1993 року (зі змінами та доповненнями, затв. постановами КМУ від 18 липня 1994 року № 492, 13.06.1995 року №410, 02 жовтня 1995 року №777, 10 січня 1996 року №34)., тобто також після виникнення між сторонами правовідносин.
Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків введено в дію з 1 липня 1993 року.
Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року, який набрав чинності 01 січня 1993 року.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав до задоволення позову, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, слід відмовити повністю.
Суд не бере до уваги посилання представника позивачки, викладених у додаткових поясненнях, на норми ст. 440-1 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, відповідно до якого моральна шкода членам сім'ї загиблого, за наявності для цього підстав, повинна виплачуватись роботодавцем відповідно до ст. 440-1 чинного на час виникнення спірних правовідносин ЦК УРСР 1963 року, у зв'язку з вищевикладеним.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Розподіл судових витрат
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Відповідач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00178353.
Суддя В.М. Бондаренко