Справа № 183/4138/25
№ 1-кп/183/1723/25
02 липня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №12025041350000025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України,
В провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, про продовження строків тримання під вартою, зазначив, що ризики не доведенні. Крім того, його підзахисний має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце мешкання, тобто має соціальні зв'язки, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У разі прийняття рішення про продовження раніше застосованого запобіжного заходу, захисник просив зменшити розмір застави. У разі прийняття рішення про продовження раніше застосованого запобіжного заходу, захисник просив зменшити розмір застави.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов до наступного.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому терміну застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України, одне з яких у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким, за вчинення яких передбаченні покарання за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк, за ч.2 ст.307 КК України - у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, відповідно.
У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 може, як у спосіб погроз так і реально впливати на свідків, які ще не допитані в ході судового розгляду, а тому матиме можливість тиснути на свідків, з метою зміни ними показів в суді.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 , обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропних речовин, законних джерел доходу не має, а тому, перебуваючи на волі, може продовжити вказану злочинну діяльність, тобто вчиняти інші кримінальні правопорушення у тому числі й продовжити здійснювати збут психотропних речовин.
Суд приймає до уваги обставини, на які посилається сторона захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, однак наявність таких обставин не спростовує висновків суду, викладених вище.
За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання останнього винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень; ризик незаконного впливу на свідків, оскільки свідки не допитані в ході судового розгляду; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Тому, на думку суду, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити на 60 днів.
Крім того, відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 майновий та сімейний стан обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які було проаналізовано раніше, суд вважає, що розмір застави у вигляді 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який був раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_5 повинний достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_5 повинні бути покладені обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 331, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України, проживаючому без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 29 серпня 2025 року включно, із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 181 680 гривень 00 копійок.
У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 застави, покласти на останнього наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися без дозволу суду з населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4).
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1