іменем України
Справа № 210/2820/25
Провадження № 2/210/1079/25
03 липня 2025 року Металургійний районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Департаменту розвитку інфраструктури міста виконавчого комітету Криворізької міської ради, Виконавчого комітету Металургійної районної в місті ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням до відповідача ОСОБА_3 посилаючись на те, що позивачі та відповідач ОСОБА_3 є рідними по матері.
Квартира АДРЕСА_1 перебувала з часу заселення в користуванні родини. Вказане житло було надане ще дідусю ( ОСОБА_4 ) та бабусі ( ОСОБА_5 ), які вже померли.
Крім позивачів у вказаному житловому приміщенні зареєстрований відповідач ОСОБА_3 , який після одруження з 2014 року переїхав до помешкання дружини, не підтримує стосунки з рідними, більше десяти років тому виїхав зі спірного житла, місце фактичного проживання відповідача 1 стороні позивачів не відомо.
Разом з тим, відповідач 1 не бере участі у спільному побуті, залишив спірне житло добровільно, позивачі не чинили йому перешкод у проживанні, не приймає участі у виконанні поточного ремонту житла, забрав свої особисті речі, поцупив усі документи, які стосуються родини, за період відсутності не сплачує комунальні та експлуатаційні витрати на утримання житла, при цьому не знімається з реєстрації місця проживання за власним бажанням. Відповідач ОСОБА_3 залишив спірне житло добровільно. За наслідком дій ОСОБА_3 у позивачів виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються з урахуванням реєстрації в помешканні їх рідного брата, тому позивачі зобов'язані сплачувати комунальні послуги, нараховані в тому числі і на відповідача, що значно впливає на їх матеріальний стан.
Просять визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
В судове засідання сторони не викликались.
Відповідачу ОСОБА_3 направлялась позовна заява з додатками та копія ухвали про прийняття до розгляду та відкриття провадження за адресою місця реєстрації. Вказане відправлення повернулось на адресу суду.
Представник відповідача Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради надав заяву про розгляд справи без його участі, просить суд розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з'ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до довідки № 8 від 31.03.2025 року, виданої Криворізькою об'єднаною міською довідково-інформаційною службою, щодо складу осіб, що значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_2 належать: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
У вказаній довідці міститься інформація про спорідненість уповноваженого - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у та була знята з реєстрації 25.11.2016 року.
За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади відповідач ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 29.05.2025 року актовий запис про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано 15.10.2016 року.
У житловому приміщені, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані та постійно проживають лише ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Згідно даних реєстру територіальної громади ОСОБА_2 зареєстрована з 08.02.1994 року, ОСОБА_1 - з 10.08.2000 року.
Згідно Акту від 22.04.2025 року, складеного сусідами, підписи яких підтверджено посадовими особами ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР», ОСОБА_3 фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_2 більше 10 років - з вересня 2014 року по теперішній час.
Разом з тим, ОСОБА_3 , будучи зареєстрованим, залишив спірне житло добровільно, не бере участі у спільному побуті, позивачі не чинили йому перешкод у проживанні, не приймає участі у виконанні поточного ремонту житла, забрав свої особисті речі, поцупив усі документи, які стосуються родини, за період відсутності не сплачує комунальні та експлуатаційні витрати на утримання житла, при цьому не знімається з реєстрації місця проживання за власним бажанням. За наслідком дій ОСОБА_3 у позивачів виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються з урахуванням реєстрації в помешканні їх рідного брата, тому позивачі зобов'язані сплачувати комунальні послуги, нараховані в тому числі і на відповідача, що значно впливає на їх матеріальний стан.
Свідомі дії ОСОБА_3 , зокрема, залишенням житла добровільно, не ініціювання наміру в майбутньому проживати в ньому, відсутність за місцем реєстрації без поважних причин з вересня 2014 року, що в часовому вимірі складає понад 10 (десять років), забирання особистих речей, неприймання участі у спільному побуті, витратах по утриманню квартири та сплаті експлуатаційних і комунальних послуг, відсутність домовленостей щодо порядку користування житлом між сторонами у справі - є підтвердженням втрати інтересу ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_1 .
Разом з тим, реєстрація місця проживання ОСОБА_3 у спірному житловому приміщенні унеможливлює реалізацію права позивачів на приватизацію спірного житла, яке останні використовують на правових підставах та мають передбачене законом право безоплатно набути його у власність, через те, що звернення до органу приватизації передбачає волевиявлення усіх зареєстрованих осіб, зокрема, прояв волі щодо згоди на приватизацію чи відмови від безпосередньо ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.
Згідно зі статтею 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до статті 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Згідно зі статтею 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
За змістом ч.2 ст. 107 ЖК України передбачено наступне: якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Суд враховує, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті.
Оскільки відповідач за вказаною адресою не проживає, це житлове приміщення не є його місцем проживання або місцем перебування, тому він має бути визнаним особою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 втратив право користування спірним жилим приміщенням, в ньому не проживає, не сплачує витрати за користування житловим приміщенням та комунальні послуги, що дає суду підстави визнати відповідача такими, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 9, 64, 65, 71, 72, ЖК України, ст.ст. 12, 76, 81, 82, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко