Справа № 199/8907/25
(1-кп/199/1042/25)
іменем України
08.07.2025 м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12025042220000416, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 22.04.2025, відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утримані неповнолітніх та непрацездатних осіб, військовослужбовця військової служби за контрактом, в посаді стільця 3 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який з 31.01.2025, у зв'язку з неповерненням з лікувального закладу до місця служби, перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-26.06.2024 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців. На підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2024 звільнений умовно-достроково від відбування покарання на підставі ст.811 КК України для проходження військової служби за контрактом, з невідбутою частиною покарання 6 (шість) років 9 (дев'ять) місяців,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.4 ст.185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
потерпіла - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_6
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1-й епізод
Судом визнано доведеним, що солдат ОСОБА_3 проходячи військову службу за контрактом, в посаді стрільця 3 стрілецького в посаді стрільця 3 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , будучи раніше засудженим за умисний тяжкий злочин, до якого застосовано умовно- дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, невідбута частина покарання за яким становить 6 місяців 9 днів, достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеним вище законодавством, що регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, цілком обізнаний про те, що у зв?язку з триваючою повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-1Х, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, який продовжено, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та 19 квітня 2025 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, знаходячись за місцем їх спільної з матір?ю - потерпілою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , - реєстрацією та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , побачив на полиці шафи у спальній кімнаті комп?ютер персональний (планшет) торгової марки «Lenovo» моделі «Tab M10 HD (TB-X306F)», що належить потерпілій, в момент чого у ОСОБА_7 раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), визначивши вказаний планшет об?єктом свого злочинного посягання, реалізуючи раптовість якого, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю в спальній кімнаті ОСОБА_5 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він діє таємно, шляхом вільного доступу, без згоди потерпілої, взяв з полиці шафи комп?ютер персональний (планшет) торгової марки «Lenovo» моделі «Tab M10 HD (TB-X306F)», після чого, тримаючи викрадене майно безпосередньо при собі, залишив місце вчинення злочину, заволодівши у такий спосіб майном ОСОБА_5 та отримав можливість розпоряджатися викраденим на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 3499,67 грн. (три тисячі чотириста дев?яносто дев?ять гривень 67 копійок).
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинено в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
2-й епізод
Далі, ОСОБА_3 , проходячи військову службу за контрактом, в посаді стрільця 3 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , виведеним в розпорядження командира у зв?язку з неповерненням до військової частини після проходження лікування, будучи раніше засудженим за умисний тяжкий злочин, до якого застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, невідбута частина покарання за яким становить 6 місяців 9 днів, достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеним вище законодавством, що регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби. та маючи можливість належно їх виконувати, цілком обізнаний про те, що у зв?язку з триваючою повномасштабною зоройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-1Х, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, який продовжено, а останній раз - Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 № 26/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 15 січня 2025 року №4220-IX, на 90 діб - тобто, до 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову, повторно, в умовах воєнного стану, 11 травня 2025 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 17 годин 00 хвилин, знаходячись за місцем їх спільної з матір?ю - потерпілою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , - реєстрацією та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , побачив на полиці шафи у коридорі виріб із золота (ланцюжок), 585 проби, вагою 2,4 грама, що належить останній, в момент чого у ОСОБА_7 раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), визначивши золотий ланцюжок об?єктом свого злочинного посягання, реалізуючи раптовість якого, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю в коридорі ОСОБА_8 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він діє таємно, без згоди потерпілої, цілком розуміючи, що вчиняє злочин повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, взяв з полиці шафи в коридорі виріб із золота (ланцюжок), 585 проби, вагою 2,4 грама, після чого, тримаючи викрадене майно безпосередньо при собі, залишив місце вчинення злочину, заволодівши у такий спосіб майном ОСОБА_5 та отримав можливість розпоряджатися викраденим на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 6124,78 грн. (шість тисяч сто двадцять чотири гривень 78 копійки).
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілої у суді.
Як пояснив ОСОБА_3 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище він визнає, пояснивши, що 19.04.2025 приблизно о 22 годині 00 хвилин він за місцем спільного проживання разом із матір'ю, у її спальній кімнаті викрав належний матері комп'ютер персональний, який заклад до ломбарду, а 11.05.2025 о 17 год.00 хв. він за місцем спільного проживання разом із матір'ю, викрав золотий виріб із золота (ланцюжок), який належить його матері ОСОБА_5 .
Потерпіла ОСОБА_5 суду повідомила, що ОСОБА_3 , являється їй рідним сином. Він, відбуваючи покарання, пішов воювати із СІЗО та через 2-3 місяці потрапив до лікарні з запаленням легенів. Лікувався у лікарні м. Дніпра, звідки втік, після чого за їх спільним місцем мешкання , перебуваючи у стані сп'яніння, вкрав її речі - планшет та ланцюжок. ОСОБА_3 себе не може контролювати коли перебуває в стані сп'яніння, а останнім часом він був в неадекватному стані, він страшна людина. В подальшому планшет повернула поліція.
В судовому засіданні всі учасники судового провадження не оспорювали обставини, при яких скоєне кримінальне правопорушення, тому суд, за згодою всіх учасників судового провадження, вважав не доцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження, кожен окремо, правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того, учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його умисні дії правильно кваліфіковані:
- за 1-м епізодом: за ч. 4 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану;
- за 2-м епізодом: за ч. 4 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
4.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Суд не відносить до обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки його каяття і сприяння розкриттю злочину висловлене вже після викриття його злочинних дій, та продиктоване бажанням пом'якшити персональну відповідальність за скоєне, а в свою чергу щире каяття, характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Однак вказане у суб'єктивному ставленні обвинуваченого до вчинених ним злочинів відсутнє. Навпаки ОСОБА_3 розумів, що вчинювані ним дії є злочинними, при цьому він розумів наслідки своїх злочинних дій та вчинив кримінальне правопорушення, яке є тяжким.
Разом з тим, ОСОБА_3 не осудив свою поведінку, вибачення у своєї рідної матері ОСОБА_5 , яка є особою похилого віку не попросив, що свідчить про зухвалу поведінку ОСОБА_3 , відносно своєї матері, що визначає відсутність у нього моральних цінностей, які становлять систему загальних правил поведінки людини (соціальних норм), заснованих на співвідношенні критеріїв добра і зла, порядності й непорядності, людяності та жорстокості.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
5.Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, які скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав, перебував на лікування в КП «ДБКЛПД», під час інкримінованого діяння міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Раніше судимий за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 26.06.2024 за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, на підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2024 звільнений умовно-достроково від відбування покарання на підставі ст. 811 КК України для проходження військової служби за контрактом, з невідбутим строком 6 (шість) років 9 (дев'ять) місяців.
Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням положень ч.1 ст. 71 КК України, обвинуваченого та захисника, які просили суворо не карати, позицію потерпілого, яка просила призначити покарання на розсуд суду, також суд враховує відсутність обставин, що пом'якшують покарання та наявність обставин що обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України із застосуванням вимог ст. 71 КК України, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 26.06.2024 за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, та новий злочин за даним провадженням вчинив у період умовно дострокового звільнення на підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2024 на підставі ст. 811 КК України, з невідбутим строком 6 (шість) років 9 (дев'ять) місяців.
Тому, саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 виключно в умовах ізоляції від суспільства із реальним відбуванням покарання.
Дійшовши такого висновку, суд враховує схильність ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки злочин за даним вироком він вчинив у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 811 КК України для проходження військової служби за контрактом, наведене вказує на систематичність злочинних дій ОСОБА_3 та небажання точно і неухильно додержуватися Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо.
6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили продовжити.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 , необхідно стягнути витрати пов'язані із проведенням судових експертиз.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_3 до призначеного покарання частково приєднати покарання не відбуте за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.06.2024, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обрахувати з 20.05.2025 року.
До набрання вироком законної сили продовжити дію раніше обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані із проведенням товарознавчої експертизи в сумі 1 761.18гривень.
Речові докази:
-Планшет темно сірого кольору «Lenovo Tab M10 HD»; ланцюжок з металу жовтого кольору - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_5
-Договір про надання фінансового кредиту під заставу №DP-6/103083/0 від 11.05.2025 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпра ОСОБА_9