29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"08" липня 2025 р. Справа № 924/255/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши в залі судових засідань №305 матеріали заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у справі
за позовом ОСОБА_1 , м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
до Фізичної особи-підприємця Кшановської Антоніни Валеріївни, м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області
про розірвання договору з 01.12.2024р. та стягнення коштів у розмірі 20000 грн.
Представники: не з'явилися
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.06.2025р. у справі № 924/255/25 вирішено: позов ОСОБА_1 , м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області до фізичної особи-підприємця Кшановської Антоніни Валеріївни, м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області про розірвання договору з 01.12.2024р. та стягнення коштів у розмірі 20000 грн. задовольнити частково; стягнути з фізичної особи-підприємця Кшановської Антоніни Валеріївни на користь Анісімової Ірини Олегівни кошти у розмірі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) та 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору; у решті позову відмовити; стягнути з Анісімової Ірини Олегівни на користь фізичної особи-підприємця Кшановської Антоніни Валеріївни 10000 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Представником ОСОБА_1 подано до суду заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
При вирішенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу судом враховується наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Так, у матеріалах справи знаходяться копії договору від 05.12.2024р. про надання правової допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.03.2018р., ордеру від 05.12.2024р. на надання правничої допомоги позивачу адвокатом Суслою І.М. на підставі договору від 05.12.2024р.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
05.12.2024р. між адвокатом Суслою І.М. (Адвокат) та ОСОБА_2 (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого Предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надання правової допомоги та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та умовах, визначених Договором. На виконання даного Договору, Клієнт надає право (уповноважує) Адвоката при здійсненні своїх повноважень: представляти інтереси клієнта та приймати участь у судових засіданнях по адміністративних, цивільних, господарських та кримінальних справах, розробляти правову позицію у справі, скласти позовну заяву, апеляційну та касаційну скарги, підготувати позовні матеріали та подати їх в суд, знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, укладати та підписувати від імені клієнта мирову угоду, заяву про затвердження мирової угоди, інші заяви, які пов'язані з мирним врегулюванням спору, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду в усіх судових інстанціях, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, відмовитись від позову, залишити позовні вимоги без розгляду, визнавати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов, укладати мирову угоду, користуватись іншими процесуальними правами встановленими ЦПК України, КПК України, ГПК України, КАСУ тощо.
Відповідно до п.3.1. Договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.1., 1.2., Клієнт (Анісімова Ірина Олегівна) сплачує Адвокату винагороду у розмірі, визначеному протоколом узгодження вартості послуг до цього Договору.
Між Адвокатом Суслою І.М. та ОСОБА_1 підписано протокол узгодження вартості послуг від 05.12.2024 року, який є додатком до Договору про надання правової допомоги від 05.12.2024 року, згідно з яким визначено перелік наданої правової допомоги (адвокатських послуг) в Господарському суді Хмельницької області, а саме: надання Замовнику правової консультації з предмету позову, визначення норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини - 2000 грн.; збір доказів, ознайомлення та перевірка документів, які були долучені до матеріалів справи - 3000 грн.; пошук судової практики у спірних правовідносинах - 2000 грн.; підготовка адвокатських запитів, заяв, клопотань, проектів мирових угод та інших документів по суті справи - 4000 грн., підготовка позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області про розірвання договору оренди комерційного приміщення та стягнення депозиту - 3500 грн, участь у судових засіданнях Господарського суду Хмельницької області - 5500 грн. Крім того, суду надано розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.
При розгляді заяви позивача про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги суд враховує, що до пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Тобто, із наведеного випливає, що відшкодуванню підлягають не тільки витрати на професійну правничу допомогу, що вже фактично понесені позивачем, але й такі, що будуть понесені у майбутньому.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019р. у справі № 910/906/18.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому у пп. 19, 20 постанови від 07.07.2021р. № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2021 у справі № 910/11547/19 звернуто увагу на те, що ч. 4 ст. 129 ГПК України є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв'язку із чч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, однак ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями чч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
Як роз'яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (чч. 5-6 ст. 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
Отже, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв'язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази, враховуючи предмет позову, обсяг доказів для правового аналізу, ступінь важкості справи, а також часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про те, що стягненню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема, забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін. У стягненні решти витрат позивача на професійну правничу допомогу слід відмовити з огляду на їх безпідставність у цій частині.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про стягнення 20000 грн. витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Кшановської Антоніни Валеріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 10000 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.
Видати наказ.
У задоволенні решти вимог за заявою ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук.: 1 прим. 1 - до справи
Надіслати позивачу та відповідачу до електронного кабінету Електронного суду.