08.07.2025м. СумиСправа № 920/688/25
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/688/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676)
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про стягнення 70 834,92 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 70834,92 грн заборгованості по договору постачання природного газу №17-5189/24-БО-Т від 28.12.2023, з них: основний борг у сумі 54188,96 грн, пеня у сумі 7560,80 грн, 3% річних у сумі 1511,41 грн, інфляційні втрати у сумі 7573,75 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами укладено договір постачання природного газу, відповідачу за період: січень-квітень 2024 поставлено природний газ на загальну суму 219727,86 грн. Відповідач газ спожив, однак з позивачем розрахувався не повному обсязі, що є порушенням умов Договору. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу, інфляційних збитків, 3% річних та пені.
Ухвалою суду від 20.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строк відповідачу для надання відзиву на позовну заяву, позивачу - для надання відповіді на відзив.
Ухвала про відкриття провадження відповідачем отримана 20.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Від відповідача до суду 06.06.2025 надійшов відзив на позов (вх №2729), у якому він не заперечує факт наявності суми основного боргу, проте не погоджується щодо нарахування штрафних санкцій через відсутність відповідного бюджетного призначення.
11.06.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №2835), у якій він просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Суд звертає увагу, що справа розглянута 08.07.2025, оскільки з 18.06.2025 по 04.07.2025 включно суддя Резніченко О.Ю. знаходилась у відпустці, що позбавило суддю можливості дослідити матеріали справи та ухвалити рішення. Тому рішення ухвалене, а текст рішення підготовлено та підписано негайно після виходу судді з відпустки.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між сторонами 28.12.2023 був укладений договір №17-5189/241-БО-Т постачання природного газу (далі за текстом - «Договір»). Вищезазначений факт підтверджується копією Договору (а.с.14-19).
Сторонами суду не надано доказів, що Договір визнавався недійсним у судовому порядку, а тому Договір підлягав обов'язковому виконанню сторонами.
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач (постачальник) зобов'язується поставити відповідачу (споживач) природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується відповідачем для своїх власних потреб.
Зі змісту п. 3.5. Договору вбачається, що приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 3.5.1 Договору Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Згідно з п. 3.5.2 Договору на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Пунктом 3.5.3 Договору передбачено, що Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Відповідно до п. 3.5.4 Договору у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГTC, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Згідно з п. 3.6 Договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Позивач у січні - квітні 2024 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 219727 грн 86 коп., що підтверджується актами (а.с.20-23) та інформацією Оператора ГТС про остаточні відбори природного газу (а.с. 26-30).
Відповідачем частково було сплачено суму основного боргу, проте несплаченою залишилась вартість природного газу в розмірі 54188 грн 96 коп.
Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Позивачем розрахунок позовних вимог додано до позовної заяви (а.с.9-11).
Відповідач заборгованість не сплатив, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини є такими, що встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів, які надані позивачем.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача та враховуючи доведеність факту основної заборгованості відповідача перед позивачем по Договору на загальну суму 54188 грн 96 коп. за січень-квітень 2024 року, заявлена позовна вимога позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків.
Згідно зі ст. ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних збитків додано до позовної заяви (а.с. 10-11).
Суд відхиляє заперечення, викладені у відзиві на позов, що у зв'язку з закінченням бюджетного періоду відповідач не мав змоги оплатити у 2025 році заборгованість за спожитий у березні 2024 та квітні 2024 природний газ оскільки закінчення бюджетного періоду не є підставою для звільнення Відповідача від розрахунків за отриманий товар та від сплати штрафних санкцій та компенсаційних платежів.
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 7560 грн 80 коп. пені (періоди: з 16.05.2024 року - 15.11.2024 року та з 18.06.2024 по 17.12.2024) є правомірною та підлягає задоволенню.
Суд також дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1511 грн 41 коп. 3% річних (періоди: з 16.05.2024 року - 10.04.2025 року та з 18.06.2024 по 10.04.2025) та 7573 грн 75 коп. інфляційних збитків (періоди: з 01.06.2024 року - 31.03.2025 року та з 01.07.2024 по 31.03.2025) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 70834 грн 92 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 54188 грн 96 коп. основного боргу, 7560 грн 80 коп. пені, 1511 грн 41 коп. - 3% річних, 7573 грн 75 коп. інфляційних втрат, 2422 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Оскільки з 18.06.2025 по 04.07.2025 включно суддя Резніченко О.Ю. знаходилась у відпустці, повне судове рішення складено 08.07.2025.
Суддя О.Ю. Резніченко