"26" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2589/24
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. пр-т Хмельницького Богдана, буд. 147)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" (Військовий узвіз, 12, офіс 401,Одеса,Одеська область,65082) про стягнення 375901,36грн.
за участю представників:
від позивача:Гладка В.О. - по довіреності;
від відповідача: Сиротко М.В - по довіреності
Товариство з обмеженою відповідальністю "РИАЛТО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" про стягнення 375901,36грн., з яких вартість втраченого Товару - 263 317,69 грн, митні платежі (податки) нараховані на інвойсову вартість втраченого вантажу - 52 663,54 грн.. митні платежі (податки), нараховані на вартість перевезення втраченого вантажу з Шанхаю, Китай до кордону України, що увійшли у митну вартість втраченого вантажу - 7 208,85 грн.. вартість перевезення втраченого вантажу з Шанхаю, Китай до Дніпра (Україна) -51 658,01 грн.. комісія за здійснення оплати за втрачений вантаж - 1 053,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що Відповідач не виконав зобов'язання за Договором в частині забезпечення збереження вантажів під час перевезення. Частина товару була втрачена на шляху доставки до місця призначення, вартість якого й заявлена позивачем до стягнення. У зв'язку із перевезенням втраченого Товару позивачем були понесені такі збитки, пов'язані з оплатою, перевезенням та митним очищенням саме втраченого вантажу.
Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху.
21.06.2024 позивач надав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Одеської області від "26" червня 2024 р. відкрито провадження у справі № 916/2589/24 за правилами загального позовного провадження.
10.07.2024 відповідач надав відзив на позов та вважає, що вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідач вказує, що з фото що надані позивачем з завантаження у контейнер та з додатку № 1 до висновку експерта вбачається, що дерев'яні ящики мають схожі розміри. Арифметичний підрахунок кількості дерев'яних ящиків розмірами 105х110 см., які можна завантажити до контейнеру 40' HIGH CUBE у два ряди по довжині та три яруси по висоті, способом, який зображений на фото з завантаження доводить, що максимальна кількість ящиків, які можуть поміститься у контейнер з розмірами 105х110 см., складає 66 ящиків. 12 метрів довжина контейнера / 1,05 метри довжина ящика = 11 ящиків у одному ряду, у двух рядах буде в два рази більше, тобто 22 ящики, які складають перший ярус. Таким чином, кількість ящиків розмірами 105 см. довжина х 110 см. ширина, завантажених у три яруси складатиме 66 ящиків. Позивачем не надано ані результатів зважування товару, ані зовнішніх розмірів дерев'яних ящиків, що спростовує висновки експерта, які ґрунтуються виключно на підрахунку сонячних панелей з ящиків та сонячних панелей, які були складені окремо.
На думку відповідача, з огляду на надані докази позивачем та викладені обставини вбачається, що позивачем не доведена наявність в діях або бездіяльності відповідача складу господарського правопорушення, яке полягає у заподіянні збитків позивачеві.
Фактичні обставини та докази надані позивачем вказують, що відправником супровідні документи на вантаж було оформлено з грубими порушеннями, до провізних документів: коносамент, пакувальний аркуш, інвойс, внесена недостовірна інформація про кількість вантажних місць, та кількість вантажу, який доставлявся без належної упаковки, тобто винним у недогляді за завантаженням вантажу згідно оформлених провізних документів є відправник, який не вжив заходів з корегування провізних документів на підставі реально завантаженої кількості товару.
Окремо, Відповідач зазначає, що до претензії позивача, рівно як і до позовної заяви не долучено детальний розрахунок збитків. В позовній заяві міститься речення, що детальний розрахунок збитків буде надано додатково. Тобто, заявлена сума до стягнення у розмірі 375 901,36 грн. є безпідставною та необґрунтованою через відсутність детального розрахунку збитків.
22.07.2024 позивач надав відповідь на відзив та зазначив, що згідно ст. 8 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів: 1. Приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; b) зовнішній стан вантажу і його упаковки. 2. Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обгрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів: 1. Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. 2. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.
Отже, CMR є документом, який доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу. CMR заповнюється відправником вантажу, на підставі інструкцій і вказівок, які він отримує від транспортно - експедиторської компанії. Відправник несе відповідальність за правильність заповнення CMR. Вбачається, якщо накладна CMR не містить ніяких застережень перевізника, то це свідчить про те, що на момент прийняття вантажу вантаж і його упаковка перебували в належному стані, а кількість вантажних місць, їх нумерація та маркування відповідали зазначеним у CMR (далі - ЦМР). Застереження перевізника в цій графі мають особливу значимість під час здавання вантажу вантажоодержувачу, якщо будуть виявлені якісь невідповідності реального стану вантажу тими відомостями, які були вказані в накладній.
Перевізник несе повну відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що відбулося під час транспортування. Тому водій повинен уважно оглянути вантаж і при наявності невідповідності зробити записи в цій графі. Застереження перевізника вписуються тільки в першу сторінку накладної CMR, на інших сторінках вони просто копіюються (Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів). З огляду на зазначене, у відповідності до інформації до ЦМР, що міститься в матеріалах справи, вантаж повністю відповідає кількості вантажу, зазначеного у коносаменті. Звертаю увагу, що у випадку виявлення перевізником недостачі та фактичної невідповідності вантажу із даними, зазначеними у ЦМР, перевізник зобов'язаний викласти свої зауваження, які в даному випадку відсутні. Прийнявши перевізником під час перетарування з контейнеру до автомобіля перевізник підтверджує тим самим, перевірку та відповідність фактичного вантажу до інформації, зазначеної у ЦМР, яка саме є перевізним документом. Жодні застереження перевізника у ЦМР відсутні.
22.07.2024 позивач звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів.
Судом долучені докази до матеріалів справи але до уваги не приймаються так як подані з порушенням строку без клопотання про поновлення строку.
01.08.2024 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив в яких вважає, що аргументи наведені позивачем в відповіді на відзив та докази, які надані позивачем, є необгрунтованими та жодним чином не стосуються предмету спору.
Крім того, відповідач зазначає, що долучений позивачем розрахунок вартості збитків складений на власний суб'єктивний розсуд та поданий з порушенням норм господарського процесуального законодавства. Адже, підпункт 3 частини 3 ст. 162 ГПК України встановлює, що саме позовна заява, а не інший процесуальний документ повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Позивач у позовній заяві визнає, що детальний розрахунок збитків відсутній. Частиною 2 ст. 164 ГПК України визначено, що Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відсутність детального розрахунку збитків та письмових доказів в його обґрунтування є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки вбачається відсутність порушення прав та законних інтересів позивача. Поданий разом з клопотанням, а не позовною заявою, розрахунок вартості збитків, не грунтується на реальній вартості вантажу, послуг з його перевезення, а отже є необгрунтованим та таким, що не відповідає господарському законодавству чи положенню договору між позивачем та відповідачем про транспортно-екпедиторське обслуговування. Отже, заявлена сума до стягнення у розмірі 375 901,36 грн. є безпідставною та необґрунтованою.
Також відповідач вважає, що з фото долучених позивачем, крім авто, неможливо встановити час (момент) та місце здійснення даної фотофіксації. Вказівка позивача про "фото вантажу в авто перевізника на території ліцензійного митного складу під час відкриття тенту авто до моменту розвантаження" не підтверджується самою наявністю даного фото, а отже не може бути доказом у справі. 3) Щодо відомостей CMR. По прибуттю контейнеру в порт призначення GDANSK (Польща) вантаж, який перебував під митним контролем, на митному терміналі було перевантажено з контейнера у тентований автомобіль днз НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , з внесенням відомостей до ЦМР 401298 згідно коносаменту та пакувального аркушу. В місці перетарки вантажів з контейнеру в тентоване авто на рампі відбувається вивантаження з одночасним завантаженням усього, що було вивантажено з контейнеру, тобто вантаж не розформовується окремо на склад враховуючи транзитне перевезення вантажу під митним контролем зі зміною транспортного засобу, що дозволяє пришвидшити доставку, зекономити на складських послугах, уникнути штрафних санкцій за наднормативне користування контейнерним обладнанням через не своєчасне його повернення морському перевізнику.
Таким чином у присутності водія автоперевізника увесь вантаж, що було вивантажено з контейнеру було завантажено до автотранспортного засобу. Інформація про найменування вантажу, вагу, кількість місць, об'єм, вноситься до ЦМР з товаросупровідних документів оформлених відправником, а саме: з коносаменту, пакувального аркушу, специфікації (за наявності). Як було вже зазначено, перерахунок вантажних місць вантажу здійснюється у присутності митного інспектора під час розформування вантажу на митний ліцензійний склад або призначення митницею форм контролю з огляду вмісту контейнерного обладнання. З огляду на те, що контейнер був завантажений до дверей та перетарка не передбачала здійснення будь - яких митних формальностей, огляд та підрахунок вантажу, вантажних місць, зважування не проводиться.
Позивачем, в момент прийняття вантажу, тобто під час відкриття тенту авто, вивантаження вантажу з авто та його складуванні на складі, акт про виявлену недостачу вантажу не складався, фотофіксація ходу вивантаження вантажу на склад не здійснювалася.
Однак, важливе значення для оцінки обставин щодо недостачі вантажу мають відомості про те, яка кількість вантажних місць була зафіксована у причепі авто, стан упаковки, стан пломби, фотофіксація кріплення вантажу та його розміщення у причепі, що дає підстави для безспірних висновків в якому фактично стані було доставлено вантаж позивачеві. Фото кожного ящику, з його маркуванням, розмірами та вмістом до висновку експерта не долучалися, тобто експерт обмежився фотофіксацією, яка не доводить зміст, викладений у описовій частині висновку. Позивач своєю бездіяльністю щодо фіксації недостачі вантажу під час його вивантаження знехтував складанням акту про виявлену недостачу, що може свідчити, що вантаж доставлено з неушкодженою пломбою та у цілісній тарі як то було вантаж завантажено відправником, що звільняє Експедитора від відповідальності за приписами досягнутих домовленостей сторонами згідно п. 5.2.2. Договору.
Ухвалою суду від 16.09.2024р. суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті.
17 січня 2025 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" в порядку ст. 52 ГПК України надійшла заява про заміну сторони (позивача) її правонаступником у справі №916/2589/24, в якій заявник просить суд замінити позивача у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "РИАЛТО" (код ЄДРПОУ 42108674) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 45175680).
В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" зазначає, що 27.12.2024 ТОВ «РИАЛТО» (Первісний Кредитор) та ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (Новий Кредитор) уклали договір № 2 про відступлення права вимоги (надалі - Договір).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від "02" червня 2025 р. замінено позивача у справі № 916/2589/24 Товариство з обмеженою відповідальністю "РИАЛТО" (код ЄДРПОУ 42108674) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. пр-т Хмельницького Богдана, буд. 147; код ЄДРПОУ 45175680).
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" позовні вимоги підтримав у повному обсязі
Представник відповідача позовні вимоги не підтримав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
У судовому засіданні 26.06.2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
15 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РИАЛТО" (надалі - позивач або клієнт) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" (надалі - відповідач або експедитор) був укладений договір № 1507/21 про транспортно-експедиторського обслуговування (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору клієнт доручає, а експедитор зобов'язався організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.
Згідно умов п. 2.1.1. Договору експедитор зобов'язаний за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надати інші послуги клієнтові за погодженням сторін, в тому числі митне оформлення вантажу, оплаті провізної плати (залізничного тарифу) за завантажені та порожні рейси РС та інші послуги/роботи надані залізницею/перевізником. При необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна.
Відповідно до умов п. 2.1.2. Договору експедитор зобов'язаний представляти інтереси клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та іншими організаціями у зв'язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів клієнта.
У випадку заподіяння збитку з вини однієї із сторін, винна сторона зобов'язана відшкодувати такий збиток і виплатити штрафні санкції, передбачені цим Договором. Виплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.1.2. Договору).
Відповідно до умов п. 5.1.3. Договору сторона, яка залучила третю особу до виконання власних зобов'язань за цим договором, несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань цією третьою стороною.
Згідно умов п. 5.2.4. Договору матеріальний збиток, заподіяний клієнтові з вини експедитора або третьої особи, залученого експедитором для такого перевезення, відшкодовується з розрахунку 8,33 SDR (xdr) за один кілограм брутто вантажу, при перевезенні вантажу автотранспортом, згідно курсу НБУ на день заподіяння шкоди, але не вище вартості вантажу, зазначеної в інвойсі, та при перевезенні вантажу морським або повітряним сполученням матеріальний збиток відшкодовується з розрахунку 2 SDR (xdr) за один кілограм брутто вантажу, згідно курсу НБУ на день заподіяння шкоди, але не вище вартості вантажу, зазначеної в інвойсі. Відповідальність за вантаж, при його перевезенні залізничним сполученням, перед відправником чи одержувачем несе залізниця, як то передбачено Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), Статутом залізниці, з розрахунку 6 швейцарських франків за кілограм втраченого вантажу, але не вище вартості втраченого вантажу, яка зазначена в інвойсі на такий вантаж.
При виявленні клієнтом пошкоджень та/або втрати вантажу, такі факти повинні бути зафіксовані документом експерта Торгово-промислової палати або незалежною сюрвейерською службою
Позивач зазначає, що у відповідності до CMR № 401298, інвойсу GK23F0223-01 від 23.02.2023 та пакувального листа, здійснювалось перевезення вантажу клієнта - 77 коробок, які містили такі сонячні модулі: Solar module ALM-50M-36 у кількості 400 одиниць на суму 4840 доларів США, Solar module ALM-100M-36 у кількості 345 одиниць на суму 7659 доларів США, Solar module ALM-180M-36 у кількості 300 одиниць на суму 9855 доларів США, Flexible solar module ALF-50W у кількості 455 одиниць на суму 1638 доларів США, Flexible solar module ALF-70W у кількості 300 одиниць на суму 1665 доларів США, Flexible solar module ALF-100W у кількості 510 одиниць на суму 3570 доларів США, Flexible solar module ALF-120W у кількості 520 одиниць на суму 3952 доларів США, Flexible solar module ALF-180W у кількості 290 одиниць на суму 2552 доларів США. Таким чином Експедитор здійснив організацію вантажів Клієнта, загальна вартість яких складає 35 731,00 доларів США..
26.05.2023 р. при отриманні вантажу у м. Дніпро за вищезазначеними CMR Клієнтом було виявлено недостачу вантажу, про що зазначено Клієнтом в CMR № № 401298.
В подальшому, Висновком № ГО-486 від 01.06.2023 експерта Дмитра Бугайова Дніпропетровської ТПП встановлено, що всередині митно-ліцензійного складського приміщення фактично знаходиться 68 дерев'яних коробок. 54 уороби стягнуті двома поліпропіленовими стрічками, на 13 коробах поліпропіленова стрічка відсутня. Один короб із знятою кришкою, не стягнутий поліпропіленовою стрічкою та є вільний доступ до товару. Частина сонячних фотогальванічних модулів розташовані не в коробах, а укладені на деревяні піддони один на одного. На коробах наклеєні аркуші паперу з інформацією щодо моделі та кількості одиниць в даному коробі. У процесі вивантаження, огляду та підрахунку встановлено: - фактична кількість моделі ALM-50M-36 складає 393 шт (360 шт у дерев'яних коробах та 33 шт окремо на піддоні); - фактична кількість моделі ALM-100M-36 складає 339 шт; - фактична кількість моделі ALM-180M-36 складає 93 шт; - фактична кількість моделі ALF-50W складає 455 шт. (440 шт у дерев'яних коробах та 15 шт окремо на піддоні); - фактична кількість моделі ALF-70W складає 303 шт. (280 шт у дерев'яних коробах та 23 шт окремо на піддоні); - фактична кількість моделі ALF-100W складає 496 шт; - фактична кількість моделі ALF-120W складає 510 шт (480 шт у дерев'яних коробах та 30 шт окремо на піддоні); - фактична кількість моделі ALF-180W складає 289 шт (175 шт у дерев'яних коробах та 114 шт окремо на піддоні).
Позивач зазначає, що відсутні (втрачені) такі моделі сонячних модулей: - моделі ALM-50M-36 - відсутні 7 шт на суму 84,70 доларів США; - моделі ALM-100M-36 - відсутні 6 шт на суму 133,20 доларів США; - моделі ALM-180M-36 - відсутні 207 шт на суму 6 799,95 доларів США; - моделі ALF-100W - відсутні 14 шт на суму 98,00 доларів США; - моделі ALF-120W - відсутні 10 шт на суму 76,00 доларів США; - моделі ALF-180W - відсутні 1 шт на суму 8,80 доларів США на загальну суму 7 200,65 доларів США згідно з інвойсом GK23F0223-01 від 23.02.2023 без урахування ПДВ, що за курсом НБУ, зазначеному у графі 23 митної декларації 23UA110140004456U0 (36,5686 грн/ 1 доларів США) становить 263 317,69 грн.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач не виконав зобов'язання за Договором в частині забезпечення збереження вантажів під час перевезення. Частина товару була втрачена на шляху доставки до місця призначення, вартість якого й заявлена позивачем до стягнення.
У зв'язку із перевезенням втраченого Товару позивачвказує, що були понесені такі збитки, пов'язані з оплатою, перевезенням та митним очищенням саме втраченого вантажу, що склали: - митні платежі (податки) нараховані на інвойсову вартість втраченого вантажу - 52 663,54 грн. - митні платежі (податки), нараховані на вартість перевезення втраченого вантажу з Шанхаю, Китай до кордону України, що увійшли у митну вартість втраченого вантажу - 7 208,85 грн. - вартість перевезення втраченого вантажу з Шанхаю, Китай до Дніпра (Україна) - 51 658,01 грн. - комісія за здійснення оплати за втрачений вантаж - 1 053,27 грн.
01.10.2023 року позивач направив відповідачу претензію за вих №1409/23 від 14.09.2023 про оплату вказаних коштів, що підтверджується описом вкладення та накладною із трек-номером 5200501124513. Претензію відповідач отримав 05.10.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" 375901,36грн., з яких вартість втраченого Товару - 263 317,69 грн, митні платежі (податки) нараховані на інвойсову вартість втраченого вантажу - 52 663,54 грн.. митні платежі (податки), нараховані на вартість перевезення втраченого вантажу з Шанхаю, Китай до кордону України, що увійшли у митну вартість втраченого вантажу - 7 208,85 грн.. вартість перевезення втраченого вантажу з Шанхаю, Китай до Дніпра (Україна) -51 658,01 грн.. комісія за здійснення оплати за втрачений вантаж - 1 053,27 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
У відповідності до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
У пункті 8 частини 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом статті 216 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Ураховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №904/3189/19, від 10.12.2018 у справі №902/320/17).
Відтак, cуд зазначає, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов'язань.
При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється по за межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв'язку.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги з покладення на ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" збитків, спричинених втратою товару, зокрема, посилається на те, що 26.05.2023 р. при отриманні вантажу у м. Дніпро за вищезазначеними CMR Клієнтом було виявлено недостачу вантажу, про що зазначено Клієнтом в CMR № № 401298.
Доказом, який підтверджує наявність втрати товару у справі, є Висновок експерта № ГО-486 від 01.06.2023, в якому зафіксовано, що під час огляду товару було виявлено всередині митно-ліцензійного складського приміщення фактично знаходиться 68 дерев'яних коробок. 54 уороби стягнуті двома поліпропіленовими стрічками, на 13 коробах поліпропіленова стрічка відсутня. Один короб із знятою кришкою, не стягнутий поліпропіленовою стрічкою та є вільний доступ до товару. Частина сонячних фотогальванічних модулів розташовані не в коробах, а укладені на деревяні піддони один на одного. На коробах наклеєні аркуші паперу з інформацією щодо моделі та кількості одиниць в даному коробі. У процесі вивантаження, огляду та підрахунку встановлено: - фактична кількість моделі ALM-50M-36 складає 393 шт (360 шт у дерев'яних коробах та 33 шт окремо на піддоні); - фактична кількість моделі ALM-100M-36 складає 339 шт; - фактична кількість моделі ALM-180M-36 складає 93 шт; - фактична кількість моделі ALF-50W складає 455 шт. (440 шт у дерев'яних коробах та 15 шт окремо на піддоні); - фактична кількість моделі ALF-70W складає 303 шт. (280 шт у дерев'яних коробах та 23 шт окремо на піддоні); - фактична кількість моделі ALF-100W складає 496 шт; - фактична кількість моделі ALF-120W складає 510 шт (480 шт у дерев'яних коробах та 30 шт окремо на піддоні); - фактична кількість моделі ALF-180W складає 289 шт (175 шт у дерев'яних коробах та 114 шт окремо на піддоні) Тобто вбачається, що відсутні (втрачені) такі моделі сонячних модулей: - моделі ALM-50M-36 - відсутні 7 шт на суму 84,70 доларів США; - моделі ALM-100M-36 - відсутні 6 шт на суму 133,20 доларів США; - моделі ALM-180M-36 - відсутні 207 шт на суму 6 799,95 доларів США; - моделі ALF-100W - відсутні 14 шт на суму 98,00 доларів США; - моделі ALF-120W - відсутні 10 шт на суму 76,00 доларів США; - моделі ALF-180W - відсутні 1 шт на суму 8,80 доларів США..
Щодо Висновку експерта № ГО-486 від 01.06.2023, суд зазначає, що статтею 98 ГПК України внормовано, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ч. 7 ст. 98).
Відповідно до ч. 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Висновок експерта № ГО-486 від 01.06.2023 був складений на замовлення ТОВ "Риалто" до порушення провадження у справі № 916/2589/24, і в ньому не зазначено, що він підготовлений для подання до суду. Вказаний висновок водночас не містить відомостей щодо попередження (обізнаність) експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
З огляду на викладене, суд вважає, що Висновок експерта № ГО-486 від 01.06.2023 не має сили висновку судової експертизи, а є висновком спеціаліста, у зв'язку з чим оцінюється не за правилами статті 98-109 ГПК України, а як письмовий доказ за правилами ст.ст. 86, 91 ГПК України.
Матеріали справи також свідчать, що згідно комерційного інвойсу від 23.02.2023 № GK23F0223-01 доставка товару здійснювалась морем на умовах постачання FOB Shanghai. FOB англ. Free On Board, або Франко борт - термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.
За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. За вказаними умовами постачання відправник, який виступає зі сторони позивача, оформлює товаросупровідні документи на вантаж, які повинні відповідати реальним числовим значенням щодо товару, як по найменуванню та кількості штук, так і по вантажним місцям і вазі.
Відправник здійснював замитнення вантажу відтак контейнер було завантажено на морське судно, прийняте морським перевізником від відправника. По прибуттю контейнеру в порт призначення GDANSK (Польща) за умовами домовленостей між позивачем та відповідачем вантаж, який перебував під митним контролем, на митному терміналі було перевантажено з контейнера у тентований автомобіль днз НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , з внесенням відомостей до ЦМР 401298 згідно коносаменту та пакувального аркушу. В місці перетарки вантажів з контейнеру в тентоване авто на рампі відбувається вивантаження з одночасним завантаженням усього, що було вивантажено з контейнеру, тобто вантаж не розформовується окремо на склад враховуючи транзитне перевезення вантажу під митним контролем зі зміною транспортного засобу, що дозволяє пришвидшити доставку, зекономити на складських послугах, уникнути штрафних санкцій за наднормативне користування контейнерним обладнанням через не своєчасне його повернення морському перевізнику. Таким чином у присутності водія автоперевізника увесь вантаж, що було вивантажено з контейнеру було завантажено до автотранспортного засобу. Інформація про найменування вантажу, вагу, кількість місць, об'єм, вноситься до ЦМР з товаросупровідних документів оформлених відправником, а саме: з коносаменту, пакувального аркушу, специфікації (за наявності).
Перерахунок вантажних місць вантажу здійснюється у присутності митного інспектора під час розформування вантажу на митний ліцензійний склад або призначення митницею форм контролю з огляду вмісту контейнерного обладнання. З огляду на те, що контейнер був завантажений до дверей та перетарка не передбачала здійснення будь - яких митних формальностей, огляд та підрахунок вантажу, вантажних місць, зважування не проводиться.
Позивачем не додано до матеріалів справи, акт про виявлення недостачі під час вивантаження вантажу вантажоотримувачем у присутності водія не складався та запис в ЦМР 401298 про нестачу товару зроблений після проведеного підрахунку на складі.
Таким чином, у справі відсутні докази, які б дійсно підтверджували, що позивачем виявлено нестачу товару саме в момент вивантаження товару, а наданий Висновок експерта № ГО-486 від 01.06.2023 не може братись судом до уваги, позаяк не підтверджує, що нестача товару сталась саме з вини експедитора.
Отже, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що докази, які додані позивачем до позовної заяви лише надають суду можливість припускати той факт, що нестача товару можливо була здійснена з вини ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ".
Тобто подані докази достеменно не підтверджують факт пошкодження товару саме з вини ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ", а отже, суд не може дійсно стверджувати про те, що позивач поніс збитки у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" своїх обов'язків як експедитора.
В свою чергу суд акцентує увагу тому, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Відповідно до статей ст. 73, 74 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Відповідно до ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.
Відтак, суд, досліджуючи докази у даній справі приходить до висновків, що позивачем не доведено наявності у відповідача протиправної поведінки, а саме, факту того, що саме з вини ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" була нестача товару, що призвело до понесення позивачем збитків у розмірі 375901,36 грн.
Таким чином, позивачем не доведено прямої причетності відповідача до пошкодження товару, а відтак і причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками позивача.
Отже, у зв'язку з відсутністю (недоведеністю) протиправної поведінки відповідача, в суду наявні підстави стверджувати, що у останнього в контексті викладених вище положень матеріального права, відсутня наявність складу цивільного правопорушення, а відтак і відсутні підстави для стягнення з останнього заявлених позивачем збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до приписів статі 129 ГПК України судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ" про стягнення 375901,36грн. - відмовити повністю.
2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача .
Повний текст рішення складено 07 липня 2025 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов