65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/571/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Марченко Станіслава Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Коротков С.О.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі -ТОВ "ФК "ЄАПБ") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Марченко Станіслава Миколайовича про стягнення заборгованості за Кредитним договором №015/91775/586776 від 04.07.2019р. у розмірі 239 035 грн 57 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 29 295 грн 49 коп.
Ухвалою суду від 24.02.2025р. залишено позовну заяву без руху.
04 березня 2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 10.03.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/571/25, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 03.04.2025р. Ухвалою суду від 03.04.2025р. відкладено судове засідання на 29.04.2025р. Ухвалою суду від 30.04.2025р. відкладено судове засідання на 20.05.2025р. Ухвалою суду від 20.05.2025р. судове засідання призначено на 03.07.2025р.
Позивач - ТОВ "ФК "ЄАПБ", підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Також просить здійснювати розгляд справи за відсутністю представника позивача.
Відповідач - ФОП Марченко Станіслав Миколайович, не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Місцезнаходженням відповідача згідно інформації, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань є : 74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Миколи Гоголя, буд. 41.
У зв'язку із тимчасовою окупацією м. Каховка, відділення «Укрпошти» не працюють, ухвали суду по справі №916/571/25 було розміщено на офіційному сайті Господарського суду Одеської області.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце та час судових засідань.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків».
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи викладене вище, матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач у справі зазначає, що Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райфайзен Банк» (далі - АТ «Райфайзен Банк»/Банк/Кредитор) та фізична особа-підприємець Марченко Станіслав Миколайович (Позичальник) уклали Договір про надання овердрафту №015/91775/586776 від 04 липня 2019р. (далі - Кредитний договір/Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Кредитор на умовах Договору надає Позичальнику протягом Строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах Поточного ліміту, а Позичальник зобов'язується використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.9. Договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити Овердрафт/Кредитну заборгованість, сплатити проценти за користування Овердрафтом/Кредитною заборгованістю та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором, у строки, передбачені Договором, але не пізніше Дати закінчення Строку Овердрафту.
Згідно п. 1.4. Договору на дату укладання Договору Поточний ліміт складає 380 000,00 гривень.
Відповідно до п. 1.6. Договору з моменту виникнення дебетового сальдо на Поточному рахунку, кредитор вважається таким, що надав Позичальнику Овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на Поточному рахунку кожного календарного дня, або сума Кредитної заборгованості є заборгованістю за Овердрафтом.
Пунктом 1.7. Договору визначено, що строк Овердрафту: з дати виконання Позичальником умов, передбачених пунктом 2.1. Договору, по Дату закінчення Строку Овердрафту' (включно), тобто за умови: сплати комісії, передбаченої пунктом 4.9 Договору; укладення та належне виконання Договорів забезпечення та набрання чинності договорами страхування (полісами) на користь Кредитора, як вигодонабувача, відповідно до статті 3 Договору; 2.1.3. відсутність обставин Дефолту;
Як зазначає позивач, у розділі «Визначення термінів» Кредитного договору поточним рахунком Позичальника зазначено № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Райфайзен Банк Аваль».
На твердження позивача, факт отримання Позичальником кредитних коштів підтверджується випискою по особовому рахунку з 04.07.2019р. по 03.07.2020р.
Згідно п. 4.1. Кредитного договору проценти за користування Овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 22 % річних.
Позивач звертає увагу, що відповідно до п.1 Додаткової угоди № 015/91775/586776/1 від 11 березня 2020р. до Договору про надання овердрафту №015/91775/586776 від 04.07.2019р. Сторони домовились з 12 березня 2020 року викласти пункт 4.1. Договору в наступній редакції: « 4.1. Проценти за користування Овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 18 % річних.». Згідно п.2 Додаткової угоди всі інші умови Договору залишаються без змін.
Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору з дати скасування Максимального ліміту та Поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених в пунктах 8.2 та 8.3 (крім підпункту 8.3.4) Договору, проценти за користування Кредитною заборгованістю розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40% річних.
Нарахування процентів за користування Овердрафтом/ Кредитною заборгованістю здійснюється виходячи з зазначених у Договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за Овердрафтом/Кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності Безперервного дебетового сальдо/Кредитної заборгованості (п.4.3 Договору).
Відповідно до п. 4.8. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування Овердрафтом/ Кредитною заборгованістю щомісяця в Дату сплати процентів (25 число місяця), та остаточно, при погашенні Овердрафту/ Кредитної заборгованості з дотриманням порядку, передбаченого пунктом 4.13. Договору, та з врахуванням наступних періодів: в першому календарному місяці користування Овердрафтом/ Кредитною заборгованістю - за період з дня надання Овердрафту/ виникнення Кредитної заборгованості по день, що передує календарному дню Дати сплати процентів; в наступних календарних місяцях - за період з календарного дня Дати сплати процентів попереднього місяця (включно) по день, що передує календарному дню Дати сплати процентів; в останній календарний місяць - за період з календарного дня Дати сплати процентів попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення Овердрафту/ Кредитної заборгованості.
Позивач зазначає, що станом - на 30.07.2024р. за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 268 331 грн 06 коп., із яких: 239 035 грн 57 коп.- прострочена заборгованість за кредитом; 29 295 грн 49 коп.- прострочена заборгованість за відсотками.
Як заявляє позивач, 24.07.2024р. між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2- 72, у відповідності до умов якого АТ "Райффайзен Банк" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні АТ "Райффайзен Банк" права вимоги до Боржників, що вказані у Реєстрі(ах) Боржників (Портфель Заборгованості).
Згідно п.п.2.2. Договору відступлення права вимоги відступлення Новому кредитору Прав Вимоги відбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру(ів) Боржників. Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах і Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами та Договорами забезпечення (п.п.2.3. Договору відступлення права вимоги).
Як зазначає позивач, відповідно до Реєстру Боржників №4 від 30.07.2024р. до Договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024р. ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до ФОП Марченко С.М. в сумі 268 331 грн 06 коп., з яких: 239 035 грн 57 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 295 грн 49 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно п. 5.5. Договору відступлення права вимоги з Дати відступлення Права Вимоги Новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані із подальшим стягненням заборгованості за Кредитними договорами та зверненням стягнення за Договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із Прав Вимоги та звернення стягнення за Договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України.
Пунктом 2.6. Договору відступлення права вимоги визначено, що відступлення Прав Вимоги за Договором здійснюється без згоди Боржників за Кредитними договорами та/або Поручителів за Договорами забезпечення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 553, 554, 598, 599, 610, 612, 626, 627, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 239 035 грн 57 коп. та заборгованість за відсотками у розмірі 29 295 грн 49 коп.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Розглянув матеріали справи, суд встановив, що 04.07.2019р. між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк» (Кредитор) та Фізичною особою - підприємцем Марченко Станіславом Миколайовичем (Позичальник) було укладено Договір про надання овердрафту №015/91775/586776 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Кредитор на умовах Договору надає Позичальнику протягом Строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах Поточного ліміту.
Згідно ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
В розділі «Визначення термінів» сторони погодили, що Дата закінчення строку Овердрафту - 04.07.2022р. або інший день (календарна дата), до закінчення якого Позичальник зобов'язаний здійснити повне погашення заборгованості за Договором (погашення Овердрафту/ Кредитної заборгованості, сплату Процентів, комісій, пені та інших передбачених Договором платежів, в тому числі відшкодування витрат та збитків Кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням Позичальником умов Договору та/або Договорів забезпечення). Поточний рахунок - поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код банку 380805), до якого встановлено Овердрафт.
Згідно з п. 1.2. Договору Позичальник зобов'язується використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.9. Договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити Овердрафт/Кредитну заборгованість, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором, у строки, передбачені Договором, але не пізніше Дати закінчення Строку Овердрафту.
У п. 1.3. Договору вказано, що максимальний ліміт за Договором складає 1 140 000,00 грн., у межах якого встановлюється Поточний ліміт.
Відповідно до п. 1.4. Договору на дату укладання Договору Поточний ліміт складає 380 000,00 грн. Поточний ліміт за Договором не може перевищувати 70 % від середньомісячних надходжень за останні три календарних місяці на всі поточні рахунки Позичальника, відкриті у Кредитора. При цьому розрахунок середньомісячних надходжень здійснюється відповідно до пункту 2.4 Договору. В подальшому Поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 2 Договору.
У п. 1.6. Договору визначено, що з моменту виникнення Дебетового сальдо на Поточному рахунку Кредитор вважається таким, що надав Позичальнику Овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на Поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, або сума Кредитної заборгованості є заборгованістю Позичальника за Овердрафтом.
Строк Овердрафту: з дати виконання Позичальником умов, передбачених пунктом 2.1. Договору, по Дату закінчення Строку Овердрафту (включно) (п. 1.7. Договору).
Строк доступності Овердрафту: з дати початку Строку Овердрафту, визначеною згідно пункту 1.6 Договору, по Дату закінчення Строку доступності Овердрафту (включно) (п. 1.8. Договору).
Пунктом 1.12 Договору сторони погодили, що протягом трьох місяців з дати укладення Договору Позичальник зобов'язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки Позичальника, відкриті у Кредитора, в розмірі не менше 100 % відсотків від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках Позичальника та підтримувати зазначений показник до повного виконання Позичальником зобов'язань за Договором. При цьому до обсягу безготівкових надходжень грошових коштів на всі поточні рахунки Позичальника, відкриті у Кредитора, не зараховуються: кредитні кошти; кошти, отримані за рахунок надання/повернення фінансової допомоги; а також кошти, перераховані з вкладних (депозитних) рахунків. Протягом трьох місяців від дати укладання Договору зазначене зобов'язання не вважається порушеним.
Згідно з п. 4.1. Договору проценти за користування проценти за користування Овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 22 % річних.
11 березня 2020р. сторони підписали Додаткову угоду № 015/91775/5 86776/1 до Договору про надання овердрафту № 015/91775/5 86776 від 04.07.2019р., у п. 1 якої домовились викласти пункт 4.1. Договору в наступній редакції: « 4.1. Проценти за користування Овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 18 % річних.». Згідно п.2 Додаткової угоди всі інші умови Договору залишаються без змін.
З дати скасування Максимального ліміту та Поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених в пунктах 8.2 та 8.3 (крім підпункту 8.3.4) Договору, проценти за користування Кредитною заборгованістю розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40 % річних (п. 4.2. Договору).
Відповідно до п. 4.3. Договору нарахування Процентів здійснюється виходячи з зазначених у Договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за Овердрафтом/ Кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності Безперервного дебетового сальдо/ Кредитної заборгованості.
Згідно з п. 4.8. Договору Позичальник зобов'язаний сплачувати Проценти щомісяця в дату сплати Процентів, та остаточно, при погашенні Овердрафту/ Кредитної заборгованості з дотриманням порядку, передбаченого пунктом 4.12. Договору, та з врахуванням наступних періодів:
- в першому календарному місяці користування Овердрафтом/ Кредитною заборгованістю - за період з дня надання Овердрафту/ виникнення Кредитної заборгованості по день, що передує календарному дню Дати сплати процентів;
- в наступних календарних місяцях - за період з календарного дня Дати сплати процентів попереднього місяця (включно) по день, що передує календарному дню Дати сплати процентів;
- в останній календарний місяць - за період з календарного дня Дати сплати Процентів попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення Овердрафту/ Кредитної заборгованості.
Згідно з п. 5.1. Договору протягом строку Овердрафту Позичальник зобов'язаний здійснювати погашення Овердрафту не пізніше останнього дня Максимального строку Безперервного дебетового сальдо та не пізніше Дати закінчення строку Овердрафту, в залежності від того, яка дата настане раніше. Якщо останній календарний день Максимального строку Безперервного дебетового сальдо не є Банківським днем, то для погашення такого Дебетового сальдо Позичальник має забезпечити наявність грошових коштів на Поточному рахунку на кінець останнього Банківського дня, що передує останньому календарному дню Максимального строку Безперервного дебетового сальдо. Якщо Дата закінчення Строку Овердрафту не є Банківським днем, то для погашення Овердрафту Позичальник зобов'язаний забезпечити наявність грошових коштів на Поточному рахунку для погашення Дебетового сальдо, Процентів та інших платежів, на кінець останнього Банківського дня, що передує Даті закінчення Строку овердрафту.
Судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору позивач перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти, що підтверджується випискою по особовому рахунку з 04.07.2019р. по 03.07.2020р.
Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 30.07.2024р. у відповідача за Договором утворилась заборгованість у розмірі 268 331 грн 06 коп., із яких: 239 035 грн 57 коп. - заборгованість за кредитом, в тому числі 239 035 грн 57 коп. прострочена заборгованість за кредитом; 29 295 грн 49 коп. - заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 29 295 грн 49 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
В подальшому, 24.07.2024р. між АТ “Райффайзен Банк» (Первісний кредитор) та ТОВ “ФК “ЄАПБ» (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-72, відповідно до п. 2.1. якого, на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі(ах) боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в Додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.2. договору відступлення права вимоги сторони узгодили, що відступлення новому кредитору зазначених в попередньому Реєстрі боржників (Додаток № 1 до договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2. договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в Додатку № 2 до договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.
Згідно із п. 2.3. договору відступлення права вимоги внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах та договорах забезпечення, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників та поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення.
Пунктом 2.6. договору відступлення права вимоги визначено, що відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.
Протягом 10 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за цим договором первісний кредитор здійснює розсилку повідомлень боржникам та поручителям про відступлення новому кредитору прав вимоги згідно діючого законодавства України (п. 2.7. договору відступлення права вимоги).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 4 від 30.07.2024р. до договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024р., ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ФОП Марченко С.М. у розмірі 268 331 грн 06 коп., із яких: 239 035 грн 57 коп. - прострочена заборгованість за кредитом та 29 295 грн 49 коп. - прострочена заборгованість за відсотками.
За матеріалами справи, ТОВ “ФК “ЄАПБ» перерахувало АТ “Райффайзен Банк» оплату за відступлення прав вимоги згідно договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024р. у розмірі 9 954 359,21 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 372 від 24.07.2024р..
Згідно п. 5.5. Договору відступлення права вимоги з дати відступлення Права Вимоги Новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані із подальшим стягненням заборгованості за Кредитними договорами та зверненням стягнення за Договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із Прав Вимоги та звернення стягнення за Договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України.
Господарський суд зазначає, що набуття позивачем права вимоги за кредитним Договором №015/91775/586776 від 04.07.2019р. підтверджується договором відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024р., доказами оплати права вимоги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною першою ст. 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно із ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою ст. 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У відповідності до ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з матеріалами справи, відповідач заборгованості за кредитним договором не погасив, доказів суду на підтвердження таких фактів не надав.
Судом перевірено наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок суми заборгованості і нарахованих відсотків, та визнано його правильним.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ “ФК “ЄАПБ» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Марченко Станіслава Миколайовича заборгованості за Кредитним договором №015/91775/586776 від 04.07.2019р. у розмірі 239 035 грн 57 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 29 295 грн 49 коп.
Відповідно до ч.3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів відповідно до положень ст. 129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до Фізичної особи-підприємця Марченко Станіслава Миколайовича про стягнення заборгованості за Кредитним договором №015/91775/586776 від 04.07.2019р. у розмірі 239 035 грн 57 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 29 295 грн 49 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Марченко Станіслава Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за Кредитним договором №015/91775/586776 від 04.07.2019р. у розмірі 239 035 грн 57 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 29 295 грн 49 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 024 грн 97 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 08 липня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога