65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/968/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
секретар судового засідання Кафланова А.С.
розглянувши справу № 916/968/25 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Державного підприємства “Укрхімтрансаміак» /ЄДРПОУ 31517060, адреса - 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 15/
до відповідача: Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» /ЄДРПОУ 00206539, адреса - 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Заводська, буд. 3/
про зобов'язання вчинити певні дії
за участі представників учасників справи:
від позивача: адвокат Метель О.Д. на підставі ордеру;
від відповідача: не з'явився;
14.03.2025 Державне підприємство “Укрхімтрансаміак» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. №994/25/ до Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод», в якій просить зобов'язати Акціонерне товариство “Одеський припортовий завод» виконати п.6.6. Інструкції № 3-2200-08-21 “Про взаємодію між ДП “Укрхімтрансаміак» і АТ “Одеський припортовий завод» при передачі-прийманні рідкого аміаку в натурі та надавати Державному підприємству “Укрхімтрансаміак» актуальну інформацію щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4, в тому числі надати інформацію щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4 починаючи з 04.11.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем вимог Інструкції №3-2200-08-21 “Про взаємодію між ДП “Укрхімтрансаміак» і АТ “Одеський припортовий завод» при передачі-прийманні рідкого аміаку. При цьому позивач зазначає, що починаючи з 03.11.2022 з незрозумілих причин, без жодних попередніх обговорень та пояснень, відповідач в односторонньому порядку припинив виконання своїх обов'язків з надання інформації щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4, які передбачені Інструкцією. Також, в подальшому, в продовж 2023 року, позивачу стало відомо, що АТ ОПЗ здійснював подальшу викачку транзитного аміаку (як речового доказу) зі сховищ SТ 1-4, що підтверджується відповідями АРМА та Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України на адвокатські запити представника позивача. Враховуючи технологічну пов'язаність відповідача та позивача, обмін інформацію технічного характеру між ними є невід'ємною складовою їх взаємодії. Таким чином, позивач звертає увагу суду, що отримання актуальної інформації про кількість аміаку (т) в сховищах SТ 1-4 є критично важливим в контексті виконання позивачем своїх функцій та обов'язків перед державою Україна. З огляду на вищевикладене, на час звернення до суду з даною позовною заявою відповідачем порушуються умови Інструкції шляхом невиконання свого обов'язку щодо надання інформації щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4, що призводить до порушення прав та обов'язків позивача. Виходячи з вищевикладеного та з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, позивач змушений звернутись до суду з даною позовною заявою.
Позов пред'явлено на підставі ст. ст. 11, 202-208, 215, 525, 256 ЦК України.
Ухвалою суду від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/968/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "23" квітня 2025 р. на 10:30.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч.2 Ухвала про відкриття провадження у справі (загальне)» від 19.03.2025 по справі №916/968/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 20.03.2025 о 19:05.
У підготовчому засіданні 23.04.2025 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.05.2025 року на 14:30 год.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики» від 23.04.2025 по справі №916/968/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 23.04.2025 о 16:14.
12.05.2025 на адресу суду надійшла заява позивача державного підприємства “Укрхімтрансаміак» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції /вх. № 14974/25 від 12.05.2025/ у справі № 916/968/25, подана через систему “Електронний суд» представником Гегельською Н.А.
Ухвалою суду від 13.05.2025 заяву позивача державного підприємства “Укрхімтрансаміак» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 14974/25 від 12.05.2025/ у справі № 916/968/25 - залишено без розгляду.
У підготовчому засіданні 13.05.2025 року представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, задля надання до суду коректних додатків до позовної заяви, у зв'язку з чим судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення у підготовчому засіданні та призначено розгляд справи на 21.05.2025 року на 11:15 год.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики» від 14.05.2025 по справі №916/968/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 16.05.2025 о 18:09.
19.05.2025 судом отримано клопотання позивача /вх.№15837/25/, яким уточнене правильне написання найменування сховищ.
У судовому засіданні 21.05.2025 за участі представника позивача Державного підприємства “Укрхімтрансаміак» судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті на 18.06.2025 о 11:30.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики» від 21.05.2025 по справі №916/968/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 21.05.2025 о 19:34.
18.06.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони в м. Одеса та Одеській повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 18.06.2025 судове засідання для розгляду справи по суті, відкладене на "27" червня 2025 р. на 12:00.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики» від 18.06.2025 по справі №916/968/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 19.06.2025 о 21:08.
Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Всі ухвали Господарського суду Одеської області по справі №916/968/25 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.
До судового засідання представник відповідача не з'явився. Правом на подання відзиву відповідач не скористався, будь-яких заяв щодо розгляду справи до суду не подав.
27.06.2025 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні оголошено перерву на стадії ухвалення судового рішення до "03" липня 2025 р. о 09:20.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» (надалі - «ДП Укрхімтрансаміак», «Позивач») створене наказом Державного комітету промислової політики України від 5 червня 2001 року № 223 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 року № 571 «Про утворення державного підприємства «Укрхімтрансаміак».
Відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України та положень Статуту Позивача, ДП «Укрхімтрансаміак» було створене з метою здійснення транзиту аміаку трубопровідним транспортом через територію України, проведення розрахунків з підприємствами, що беруть участь у його транзиті та підвищення безпеки експлуатації українського відрізку аміакопроводу «Тольятті - Горлівка - Одеса» (надалі - «Магістральний аміакопровід»).
Транспортування (транзит) аміаку Магістральним аміакопроводом здійснювалось ділянкою «кордон росія/Україна - термінал АТ «Одеський припортовий завод»). Магістральний аміакопровід - це унікальний за своїми технічними рішеннями, масштабами та призначенням об'єкт, який транспортував рідкий аміак від ДП «Укрхімтрансаміак» безпосередньо до АТ ОПЗ, звідки він поставляється на експорт.
В процесі транзиту аміаку українським відрізком аміакопроводу, як правило, були задіяні три основні сторони: підприємство-виробник аміаку (замовник послуг транзиту), ДП "Укрхімтрансаміак", як транспортувальник аміаку через територію України та АТ «Одеський припортовий завод», як комплекс з перевантаження аміаку.
Відповідно до положень статті 12 Заклну України «Про трубопровідний транспорт», ДП «Укрхімтрансаміак» здійснює свою господарську діяльність на підставі договірних взаємовідносин з іншими учасниками в процесі транзиту аміаку.
Починаючи з моменту свого створення, ДП Укрхімтрансаміак та АТ «Одеський припортовий завод» (надалі - «АТ ОПЗ», «Відповідач»), будучи технологічно пов'язаними, мали відповідні договірні відносини предметом яких було надання АТ ОПЗ єдиної неподільної комплексної послуги з приймання, захолоджування, зберігання та відвантаження аміаку на морські судна.
Так, відповідно до умов Договору 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 (надалі - «Договір») (в попередній період діяв аналогічний Договір 1006/1ТА-2018 від 14.12.2018), який був укладений між позивачем та відповідачем, зокрема, Замовник [ДП «Укрхімтрансаміак»] забезпечував поставку з магістрального аміакопроводу «Тольятті - Горлівка - Одеса» на АТ «ОПЗ», а Виконавець [АТ ОПЗ] надавав послуги з прийому, зхолодженню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку [З сукупного аналізу положень Договору випливає, що транзит аміаку через територію України вважається здійсненим -після відвантаження аміаку на морські судна.].
Згідно з п.п. 2.1.1 обов'язком Замовника зокрема є забезпечити підтверджене Виконавцем, рівномірне щодобове постачання аміаку рідкого в обсязі, як правило, 5250-7560 тонн. За згодою Сторін, в залежності від виробничих умов, може встановлюватися інше навантаження, аж до 8200 тонн на добу, за умови, що температура аміаку, що поступає по аміакопроводу не перевищує 15 градусів Цельсія.
Відповідно до п.п. 2.2.1 обов'язком Виконавця є забезпечити щодобовий прийом в обсязі зазначеному в п. 2.1.1., а також захолодження, зберігання і відвантаження на судна транзитного аміаку рідкого російського походження поставленого Замовником, при дотриманні ним пп. 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4., 3.1. відповідно до узгоджених обсягів (п.п. 2.1.6., 2.1.7.) за винятком обставин з причин не залежних від Виконавця (відключення або обмеження по природному газу, електроенергії із зовнішніх мереж і т.п.).
Починаючи з 2014 року ДП «Укрхімтрансаміак» було внесено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до реєстру суб'єктів природних монополій, як суб'єкта, який провадить діяльність транзиту аміаку магістральними трубопроводами.
Відповідно до інформації, що міститься у Рішенні Антимонопольного Комітету України від 21.02.2017 № 51-р, за 2015 рік у середньому 78% обсягу ПАТ "ОПЗ" на морські судна становив саме аміак, який надходив по трубопроводу від ДП "Укрхімтрансаміак", а починаючи з грудня 2015 року обсяг перевантаження становив 90% і більше, а за десять місяців 2016 року обсяг перевантаження становив у середньому 98%.
Тобто, обидва суб'єкти господарювання є взаємозалежними один від одного в частині послуг з приймання, захолоджування, зберігання та відвантаження на морські судна аміаку.
Зважаючи на викладене, зокрема на зв'язки позивача та відповідача у їх господарській діяльності, між ними було укладено чималу кількість супутніх правочинів, які регулюють їх взаємодію щодо транспортування та перевантаження аміаку на морські судна.
Зокрема, у 2021 році між позивачем та відповідачем було укладено правочин - Інструкція № 3-2200-08-21 «Про взаємодію між ДП «Укрхімтрансаміак» і АТ «Одеський припортовий завод» при передачі-прийманні рідкого аміаку (надалі - «Інструкція»), яка підписана зі сторони АТ ОПЗ: 1) Начальником управління логістики - С.І. Кімінчіджі; 2) Заступником головного інженера ВТВ - Л.В. Лісовським; 3) та Начальником ЦПА - О.С. Васильєвим, а зі сторони ДП «Укрхімтрансаміак»: 1) Головним інженером начальником департаменту з технічного обслуговування, ремонтів та телекомунікацій - ОСОБА_1 ; 2) Начальником ДОУМА - Ю.О. Гуржій ; та 3) Головним інженером Миколаївського УМ - Д.Ю. Панов. Також, 14.04.2021 Інструкція була затверджена Головним інженером АТ ОПЗ - С.В. Журавльовим, а 12.05.2021 - затверджена Заступником Директора ДП Укрхімтрансаміак - І.З. Бурак.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції, інструкція визначає порядок взаємодії посадових осіб та змінного персоналу ОПЗ та УХТА [ДП Укрхімтрансаміак] при нормальній експлуатації магістрального аміакопроводу, а також під час виникнення виробничих неполадок та/або позаштатних ситуацій.
Відповідно до п. 6.6. Інструкції Диспетчер ОПЗ надає диспетчеру ЦПУ «Одеса» [Згідно з п.4.1 Інструкції, начальник ЦПУ «Одеса» є відповідальною особою за передачу аміаку від ДП Укрхімтрансаміак.] [ДП Укрхімтрансаміак] дані щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4 станом на 23:00.
Таким чином, задля забезпечення належного виконання сторонами своїх обов'язків, Відповідач, взяв на себе, зокрема, обов'язок звітувати щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4 1ч4. При цьому, позивач звертає увагу суду, що надання зазначеної інформації є надзвичайно важливим для позивача в контексті основного виду господарської діяльності, а саме транзит аміаку та контролю його кількості, враховуючи те, що залишки відтранспортованого аміаку продовжують знаходиться в режимі транзит, що підтверджено листом Енергетичної митниці від 23.09.2024 № 7.6-2/28- 03-01/8.19/4642 (надалі - «лист Енергетичної митниці від 23.09.2024»).
Тим не менш, незважаючи на викладене, починаючи з 03.11.2022 відповідач припинив виконання своїх зобов'язань передбачених Інструкцією в односторонньому порядку та перестав надавати інформацію про кількость аміаку (т) в сховищах SТ 1-4.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням виконати свої обов'язки передбачені Інструкцією та надати актуальну інформацію про кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4, що зокрема підтверджується листами № 1/06-31 від 23.02.2023, № 1/01-36 від 03.03.2023 та 1/13-49 від 17.03.2023. Однак, відповідач безпідставно відмовлявся від виконання своїх обов'язків за Інструкцію, посилаючись у своїх листах №344 від 02.03.2023 та № 411 від 13.03.2023 на те, що: і) на даний момент транспортування аміаку припинено; іі) Договір №1006/1ТА-2019 на надання послуг з прийому, захолоджування, зберігання і відвантаження на судна транзитного аміаку, що надходить по аміакопроводу від підприємств росії, який було укладено у березні 2019 між ДП Укрхімтрансаміак та ОПЗ (надалі - «Договір»), припинив свою дію 28.02.2022; ііі) зафіксований сторонами залишок аміаку - було арештовано та передано в якості речового доказу - Агентству з розшуку та менеджменту активів (надалі - «АРМА»), як результат, відповідач нібито не володіє інформаціє щодо залишку аміаку, що не відповідає дійсності.
У той же час, позивач наголошує на тому, що зазначені відповідачем підстави не звільняють його від виконанням обов'язку передбаченого Інструкцією.
Позивач зауважує, що ні Інструкція, ні Договір не містять положення, яке б вказувало, що обов'язки передбачені Інструкцією припиняються унаслідок припинення/розірвання/ визнання недійним Договору.
Також, Позивач наголошує, що зобов'язання за Договором та Інструкцією не є взаємозалежними та є самостійними.
Більш того, незважаючи на те, що Договір був припинений 28.02.2022, сторонами, у Акті № 1 звірки балансу руху аміаку російського походження було зафіксовано, що залишки аміаку у сховищах АТ ОПЗ SТ 1-4, станом на 01.03.2022, становлять - 42 080,923 тони, які, перебувають в режимі «Транзит», що офіційно визнається відповідачем у його листі №1011 від 22.02.2022 та підтверджується листом Енергетичної митниці від 23.09.2024. В даному контексті важливим є також той факт, що згаданий залишок аміаку російського походження об'ємом 42 080,923 тони, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2022 у справі 761/7277/22, має зберігатися відповідачем, як речовий доказ.
В той же час, як слідує з сукупного аналізу постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 року № 571 та Статуту Позивача, фактично, Державою Україна було покладено на ДП «Укрхімтрансаміак» функції, що полягали у: i. здійсненні транзиту аміаку російського та українського походження трубопровідним та іншим транспортом через територію України; а також, ii. проведенні розрахунків з підприємствами, що беруть участь у його транзиті згідно з умовами договорів.
З огляду на викладене, позивач, будучи на 100% державним підприємством та особою відповідальною за здійснення транзиту аміаку через територію України трубопровідним транспортом, зобов'язаний, в силу своїх функцій та обов'язків, звітувати перед державою та бути обізнаним про аміак рідкий, який перебуває в режимі «Транзит» на території України.
Як наслідок, відповідач, усвідомлюючи обов'язки, які були покладені державою на позивача, продовжував виконувати свої обов'язки за Інструкцію, зокрема, з надання інформації щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4 до 03.11.2022, що підтверджується отриманням оперативної інформації від відповідача (подобові рапорти) про кількість аміаку (т) в сховищах SТ 1-4, саме 03.11.2022. Так, відповідно до останньої інформації, отриманої позивачем від відповідача, станом на 03.11.2022 в сховищах SТ 1-4 знаходилося лише 29 078 т аміаку.
Зважаючи на комплексну послугу, що надавалася відповідачем, залишки аміаку сформувалися після завантаження 22.02.2022 останнього судна GAS GROUPER та повинні складати 42 080,923 тонн.
Позивач зазначає, що починаючи з 03.11.2022, з незрозумілих причин, без жодних попередніх обговорень та пояснень, відповідач в односторонньому порядку припинив виконання своїх обов'язків з надання інформації щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4, які передбачені Інструкцією.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є зобов'язання Акціонерне товариство “Одеський припортовий завод» виконати п.6.6. Інструкції № 3-2200-08-21 “Про взаємодію між ДП “Укрхімтрансаміак» і АТ “Одеський припортовий завод» при передачі-прийманні рідкого аміаку в натурі та надавати Державному підприємству “Укрхімтрансаміак» актуальну інформацію щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4, в тому числі надати інформацію щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4 починаючи з 04.11.2022 року.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 та 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
В свою чергу, ст. 203 ЦК України встановлює вимоги до правочину, зокрема:
1. Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти, в тому числі, правочини між юридичними особами. З наведеного вбачається, що Інструкція відповідає ознакам правочину, оскільки вона: є двостороннім правочином - породжує права і обов'язки як у відповідача та і у позивача; вчинена у письмовій формі, що відповідає вимогам чинного законодавства; підписана та затверджена уповноваженими особами позивача та відповідача; спрямована на настання реальних наслідків.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В даному контексті варто зазначити, що дійсність Інструкції не заперечувалась відповідачем, не оскаржувалась в судовому порядку, а сама Інструкція виконувалась добросовісно сторонами спору до 03.11.2022.
Таким чином, суд погоджується з доводами сторони позивача, що Інструкція є правочином, вчиненим та засвідченим відповідачем з однією сторони, та позивачем з іншої, який покликаний встановити та врегулювати обов'язки та порядок їх виконання для кожної зі сторін задля забезпечення безпечних умов експлуатації магістрального аміакопроводу. ii.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також, з аналізу ст. 525 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України випливає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положення 6.6. Інструкції, у відповідача (його відповідальної особи) існує обов'язок регулярно надавати позивачеві (його визначеній особі) інформацію щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4 станом на 23:00, проте відповідач відмовляється від виконання зазначеного обов'язку, чим порушує права позивача.
Таким чином, примусове виконання обов'язку в натурі, шляхом зобов'язання відповідача надати актуальну інформацію щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4 - є ефективним способом захисту порушених прав позивача.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
Доказів на спростування правової позиції позивача стороною відповідача суду не надано.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 216 від 14.03.2025.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, з урахуванням коефіцієнту 0,8 судовий збір у даній справі становить 2 422,40 грн (переплата - 605,60 грн).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідача. При цьому сума переплати судового збору може бути повернута позивачеві на підставі відповідного клопотання, поданого до суду.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Державного підприємства “Укрхімтрансаміак до Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
2. Зобов'язати Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» (код ЄДРПОУ 00206539) виконати п.6.6. Інструкції № 3-2200-08-21 «Про взаємодію між ДП «Укрхімтрансаміак» і АТ «Одеський припортовий завод» при передачі-прийманні рідкого аміаку в натурі та надавати Державному підприємству «Укрхімтрансаміак» (код ЄДРПОУ: 31517060) актуальну інформацію щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4, в тому числі надати інформацію щодо кількості аміаку (т) в сховищах SТ 1-4 починаючи з 04.11.2022 року.
3. Стягнути з Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» /ЄДРПОУ 00206539, адреса - 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Заводська, буд. 3/ на користь Державного підприємства “Укрхімтрансаміак» /ЄДРПОУ 31517060, адреса - 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 15/ судовий збір в розмірі 2422,40 грн /дві тисячі двадцять дві гривні 40 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 липня 2025 р.
Суддя Н.Д. Петренко