вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1244/25
За позовом Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ СЕЙЛ"
про стягнення 862 489, 15 грн
Суддя В.М. Антонова
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
1. Стислий виклад позовних вимог
Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ СЕЙЛ" (надалі - відповідач) про стягнення 862 489, 15 грн, з яких: 407 667, 60 грн основний борг, 410 657, 56 грн пеня та 44 163, 99 грн 13% безпідставно сплаченого ПДВ.
Позовні вимоги, із посиланням на ст.15, 16, 526, 527, 530, 549, 610, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.193, 199, 222 Господарського кодексу України, акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача №262607/30/382 від 26.09.2024 складений Північним офісом Держаудитслужби, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №66 від 23.11.2021, оскільки позивач оплатив і отримав смарт-картки на дизельне паливо та бензин, проте в зв'язку із відсутністю палива позивач направив відповідачу лист про обмін талонів на аналогічний товар, який є в наявності. Позивач повертав бензин та дизельне паливо, яке було відсутнє на АЗС частинами, згідно видаткових накладних на повернення, а в обмін отримав за видатковими накладними бензин та дизельне паливо за вищою ціною, в зв'язку з чим сума договору не змінилась але кількість товару зменшилась та позивач недоотримав 14 100 літрів палива, на загальну суму 407 667, 60 грн.
Крім цього, відповідно до пункту 82 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України діяла ставка ПДВ 7%, а не 20%, а тому відповідачем безпідставно включено до вартості пального ПДВ на 13% більше, що складає 44 163, 99 грн.
Також у зв'язку із несвоєчасним відвантаженням товару позивач, із посиланням на п.6.3. договору, просить стягнути з відповідача 410 657, 56 грн пені.
2. Стислий виклад позицій відповідача
Відповідач заперечує щодо позову та, зокрема, зазначає, що акт ревізії Північного офісу Держаудитслужби, який складено за результатами внутрішнього аудиту позивача є його внутрішнім документом, направленим на вчинення керівниками установи дій щодо усунення недоліків діяльності останнього, в тому числі і задля відшкодування коштів, які кваліфіковані як збитки аудиторською групою.
Відповідач належним чином у визначені договором терміни та в повному об'ємі виконав умови договору щодо поставки товару (ДК 021:2015 код 09130000-9 «Нафта i дистиляти» (дизельне паливо, бензин), по талонам, в асортименті, кількості та за цінами, які визначені у специфікації (додаток № 1), що підтверджено сторонами підписаною видатковою накладною від 08.12.2021 №ЦОГСО023322 та звітом про виконання договору про закупівлю UA-2021-10-14-000005-c, дата формування звіту: 26.12.2022 опублікованим позивачем на сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-14-000005-c.
Станом на дату проведення перевірки Північним офісом Держаудитслужби зазначеної вище закупівлі та складення акта перевірки закупівель від 26.09.2024 №262607-30/382 договір був виконаний в повному об'ємі, позивач не мав жодних претензій до відповідача.
Щодо вимоги позивача про стягнення надмірно сплаченої суми ПДВ, відповідач посилається на те, що платнику не потрібно здійснювати жодних коригувань з ПДВ у разі, якщо перша та друга події за операцією з постачання пально-мастильних матеріалів відбувалися в розриві дати до й після, та відповідно змінювалась ставка податку ПДВ. Такі ставки застосовують на дату події (аванс чи відвантаження).
3. Процесуальні дії в справі
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
28.04.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків з долученою до неї новою редакцією позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
20.05.2025 від відповідача надійшов відзив.
Беручи до уваги наведене вище та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
23.11.2021 між позивачем (далі - покупець) та відповідачем (далі - постачальник) укладено договір №66 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується у 2021 році поставити покупцю товар ДК 021:2015 код 09130000-9 «Нафта і дистиляти» (дизельне паливо, бензин), ідентифікатор закупівлі UA-2021-10-14-000005-с по смарт-карткам або талонам (далі - товар), в асортименті, кількості та за цінами, які визначені в специфікації (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
Обсяг закупівлі товару, що постачається відповідно до цього договору, може бути зменшений покупцем залежно від реального фінансування видатків (п.1.2. договору).
Згідно із п.1.3. договору під терміном смарт-карта або талон розуміється «Універсальний бланк-дозвіл на відпуск нафтопродуктів»:
- талоном є - документ встановленого постачальником зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право покупця та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС, надає право покупцю або уповноваженому користувачу в будь-який час отримати товар на АЗС, не є платіжним документом, що підтверджує оплату товару, має певний ступінь захисту та є власністю постачальника, передається покупцю у тимчасове користування відповідно до умов договору.
- смарт-карта - емітований постачальником та захищений від підробки документ внутрішнього (постачальник-покупець) обігу в вигляді пластикової картки з вмонтованою мікросхемою, яка зберігає інформацію щодо асортименту, виду, типу та кількості передплачених та/або отриманих покупцем товарів у грошових та/або натуральних показниках, та одночасно документ, який підтверджує право покупця на нафтопродукти і надає можливість її власнику/пред'явнику отримувати від постачальника нафтопродукти за умови її (смарт-карти) пред'явлення в мережі АЗС/АЗК постачальника з урахуванням замовленої покупцем схеми лімітів постачання товарів. Смарт-карті присвоюється ідентифікаційний номер і код доступу. Смарт-карта не є засобом розрахунку та являє собою товаророзпорядче доручення покупця про відвантаження товару уповноваженими особами постачальника її пред'явнику.
Пунктом 1.4. сторонами погоджено, що дія «універсального бланку-дозволу» на відпуск нафтопродуктів» встановлюється на строк не менше 1 (одного) року, обчислення якого розпочинається з дати отримання покупцем смарт-карток або талонів, зазначених у видатковій накладній.
Відповідно до п.3.1. договору ціна договору становить 869 400, 00 грн у тому числі ПДВ 144 900, 00 грн та відповідає вартості товару, яка зазначена в специфікації до договору (додаток №1 до договору).
Ціна (з ПДВ) за один літр товару складає: бензин А-95 - 30, 30 грн; дизельне паливо - 28, 32 грн (п.3.2. договору).
Згідно із п.3.7. договору покупець оплачує постачальнику товар за фактом поставки протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі товару та видаткової накладної щодо кожної відповідної партії товару, на підставі виставленого постачальником рахунку, але не раніше дня реєстрації постачальником оформленої належним чином податкової накладної.
У пункті 3.8. договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний скласти та зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у порядку та в строки, визначені ст.201 Податкового Кодексу України.
Відповідно до п.4.1. договору постачальник зобов'язаний поставити товар відповідно до заявок покупця протягом 1 доби з дати надходження заявки від покупця на поставку всього товару або його частини (партії) у повному обсязі відповідно до специфікації (додаток №1 до договору) до даного договору не пізніше 24.12.2021.
Сторони визначили, що поставка товару відбувається за наступною адресою: 03057, м. Київ, пр-т Перемоги 38а.
Згідно із п.4.3. договору постачальник зобов'язується забезпечувати заправку автомобілів покупця через сітку АЗС, на яких буде здійснюватись відпуск товару, але не менше однієї заправної станції в кожному адміністративному районі міста Києва. Відпуск товару з АЗС здійснюється за «універсальними бланками-дозволами» на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997. Постачальник відпускає товар за пред'явленими «Універсальними бланками-дозволами», відповідно до кількості зазначених у них літрів та виду товару.
Пунктом 4.4. договору встановлено, що передача покупцю товару за цим договором здійснюється постачальником на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні «універсального бланку-дозволу», який є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного в «універсальному бланку-дозволі» об'єму і марки товару передбаченого талоном, та виду, типу і кількості товару - передбаченого смарт-карткою, після чого всі обов'язки сторін вважаються виконаними, а товар вважається переданим постачальником - з моменту фактичної заправки автомобіля покупця певного кількістю/об'ємом товару, який зазначений в «універсальному бланку-дозволі».
Постачальник відпускає товар на всю кількість пред'явлених «універсальних бланків-дозволів» (п.4.5. договору).
Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент фактичного отримання товару з АЗС, зазначених у переліку, який є додатком №2 до даного договору (п.4.6. договору).
Відповідно до п.4.7. договору по закінченню терміну, який зазначений у п.1.4. цього договору, зобов'язання постачальника по відпуску товару припиняються. При цьому постачальник за вимогою покупця зобов'язаний повернути покупцеві вартість товару, не отриманого покупцем у зв'язку із закінченням терміну дії «універсального бланку-дозволу» (далі - розрахунок). У разі непред'явлення покупцем зазначеної вище вимоги, нереалізовані «універсальні бланки-дозволи», строк дії яких закінчився, замінюються на нові з урахуванням кількості та виду товару попередніх «універсальних бланків-дозволів».
Згідно із п.4.8. договору розрахунок з покупцем здійснюється виходячи з вартості товару на момент його купівлі. При цьому розрахунок з покупцем здійснюється виключно після проведення постачальником перевірки наданих «універсальних бланків-дозволів» на предмет їх відповідності затвердженим зразкам, здійсненого по них відпуску товару, їх погашення, але не пізніше 7 робочих днів з моменту надання покупцем «універсальних бланків-дозволів» постачальнику.
Постачальник, зокрема, зобов'язаний забезпечити наявність та передати визначену кількість пального за першою вимогою покупця по факту пред'явлення ним «універсального бланку-дозволу» на певній АЗС. Відпускати товар на всю вказану у пред'явлених «універсальних бланках-дозволах» кількість (пп.6.3.4., 6.3.5. договору).
У пункті 6.3. договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасного відвантаження товару покупець може стягнути з постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від вартості недопоставленого товару.
Пеня нараховується та стягується за весь термін прострочення оплати за товар. У випадку недостатності суми здійсненого платежу для виконання грошового зобов'язання в повному обсязі така сума погашає вимоги в першу чергу щодо основної суми боргу, а потім - неустойки. Сплата стороною неустойки (пені, штрафу) не звільняє цю сторону від обов'язку належно виконати умови договору в повному обсязі (п.6.5. договору).
Згідно із п.6.7. договору покупець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, повідомивши про це постачальника за 3 календарні дні до розірвання договору, в разі якщо протягом 3 календарних днів покупець не має змоги отримати товар на АЗС постачальника, вказаних у договорі.
Підтвердження факту того, що АЗС постачальника не відпускають товар, комісією покупця складається акт за кожний день неможливості отримання товару (п.6.7.1. договору).
Відповідно до п.6.9. договору при припиненні дії даного договору покупець має право повернути оплачені, але невикористані (непогашені) «універсальні бланки-дозволи», а постачальник повертає вартість товару згідно цін, зазначених у відповідних видаткових накладних.
Пунктами 7.1., 7.2., 7.3. договору сторонами погоджено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо вони доведуть, що таке невиконання сталося внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини). Під обставинами непереборної сили маються на увазі зовнішні та надзвичайні обставини, які не існували на час підписання цього договору, виникли незалежно від волі сторін, про виникнення яких сторони не могли знати та діям яких сторони не могли перешкоджати за допомогою способів та засобів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо вимагати та зажадати від сторони, що підпала під вплив обставин непереборної сили. Обставинами непереборної сили є пожежі, землетруси, війни, воєнні дії, страйки, блокади, епідемії, заборонні міри міжнародних організацій, органів державної влади та управління, а також інші обставини, які не залежать від волі сторін.
Згідно із п.7.4. договору строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається при виникненні обставин, зазначених у пп.7.1., 7.2., 7.3. цього договору, на час протягом якого зазначені обставини будуть діяти.
У пункті 7.5. договору сторони погодили, що сторона, яка потрапила під дію обставин непереборної сили та в результаті цього не може виконати зобов'язання за цим договором, зобов'язана терміново не пізніше трьох календарних днів з моменту їх виникнення, в усній або письмовій формі повідомити про це другу сторону.
Відповідно до п.7.6. договору факт наявності та термін дії обставин непереборної сили підтверджується довідкою Торгово-промислової палати.
Згідно із п.10.4. договору внесення змін та/або доповнень до договору може бути здійснено за взаємною згодою сторін шляхом оформлення відповідної додаткової угоди до договору та підписаної сторонами.
У пункті 10.5. договору сторонами погоджено, що істотні умови даного договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених договором та ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження у тому числі обставини непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі в разі коливання ціни товарів на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю в зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до змін таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміну курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни цін.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань сторонами (п.9.1. договору).
Доказів продовження строку дії договору матеріали справи не місять.
Також сторонами погоджено специфікацію (додаток №1 до договору) на поставку товару на загальну вартість 869 400, 00 грн, а саме бензину А-95 кількістю 10 000 літрів вартістю по 30, 30 грн з ПДВ за літр та дизельного палива кількістю 20 000 літрів вартістю 28, 32 грн з ПДВ за літр.
Крім цього, сторонами погоджено перелік АЗС постачальника (додаток №2 до договору).
На виконання умов договору відповідач поставив позивачу талонів на бензин А-95 кількість 10 000 літрів на суму 303 000, 00 грн та дизельне паливо кількістю 20 000 літрів на суму 566 400, 00 грн, що в загальній сумі складає 869 400, 00 грн з ПДВ та підтверджується видатковою накладеною №ЦОГС-О023322 від 08.12.2021, яка підписана з обох сторін без зауважень та заперечень.
Також у вказаній видатковій накладні зазначено, що строк дії талонів 1 рік з моменту видачі.
Доказів оплати товару за вказаною видаткової накладної матеріали справи не містять.
Відповідач повідомив позивача листами за вих.№01/03/22 від 01.03.2022 та за вих.№23/05/22 від 23.05.2022, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України нафтобазове сховище, на якому зберігалось пальне, що забезпечувало виконання зобов'язань перед позивачем, знищено. Частина автотранспортного парку, який забезпечує безперебійну логістику, пошкоджено, частина АЗС, через які здійснювалась реалізація пального, також знищено або значно пошкоджено. Повідомив, що перш за все зобов'язаний здійснити постачання пальним ЗСУ, МВС, СБУ та інші структури, відповідачем здійснюються заходи, щодо скорішого відновлення ланцюгів постачання та місць зберігання.
У матеріалах справи наявні листи позивача адресовані відповідачу в період з квітня по вересень, у яких зв'язку із відсутністю на АЗС палива, зокрема, за договором про закупівлю №66 від 23.11.2021 позивач просив відповідача обміняти талони на аналог, який є в наявності.
Доказів направлення вказаних листів відповідачу чи їх отримання ним матеріли справи не містять.
У подальшому між позивачем та відповідачем підписано накладні на повернення палива дизельного ДП-Євро5-ВО згідно ДСТУ 7688.2015, а саме: №ЦО-000000271 від 03.05.2022 в кількості 4 000 літрів на суму 113 280, 00 грн, №ЦО-000000398 від 13.05.2022 в кількості 4 000 літрів на суму 113 280, 00 грн, №ЦО-000000586 від 01.06.2022 в кількості 2 000 літрів на суму 56 640, 00 грн, №ЦО-000000619 від 08.06.2022 в кількості 1 000 літрів на суму 28 320, 00 грн, №ЦО-000000703 від 20.06.2022 в кількості 2 820 літрів на суму 79 862, 40 грн, №ЦО-000000761 від 30.06.2022 в кількості 4 000 літрів на суму 113 280, 00 грн та №ЦО-000000882 від 25.07.2022 в кількості 2 180 літрів на суму 61 737, 60 грн.
Також сторонами підписано накладні на повернення бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0 згідно ДСТУ 7687:2015, а саме: №ЦО-000000586 від 01.06.2022 в кількості 1 000 літрів на суму 30 300, 00 грн, №ЦО-000000619 від 08.06.2022 в кількості 2 000 літрів на суму 60 600, 00 грн, №ЦО-000000703 від 20.06.2022 в кількості 2 000 літрів на суму 60 600, 00 грн, №ЦО-000001038 від 23.08.2022 в кількості 2 000 літрів на суму 60 600, 00 грн, №ЦО-000001271 від 05.09.2022 в кількості 2 000 літрів на суму 60 600, 00 грн, №ЦО-000001500 від 13.09.2022 в кількості 1 000 літрів на суму 30 300, 00 грн.
Отже, відповідно до вказаних накладних на повернення позивачем повернуто відповідачу талонів на бензин А-95 кількість 10 000 літрів та дизельне паливо кількістю 20 000 літрів на загальну суму 869 400, 00 грн.
Доказів оплати видаткових накладних на повернення матеріали справи не містять.
У свою чергу відповідно до видаткової накладної №ЦОГС-0005273 від 03.05.2022 відповідач поставив позивачу талонів на паливо дизельне «Ventus diesel» Євро5-ВО згідно ДСТУ 7688-2015 кількістю 2 300 літрів, вартістю 49,2521730 грн з ПДВ за літр на суму 113 280, 00 грн, у якій також міститься посилання на договір №66 від 23.11.2021 та зазначений строк дії талонів 2 тижня з моменту видачі.
Крім цього, відповідач поставив позивачу талонів, строк дії яких 2 тижня з моменту видачі, на паливо дизельне «Ventus diesel» Євро5-ВО згідно ДСТУ 7688-2015 кількістю 1 990 літрів, вартістю 47,44 грн без ПДВ за літр на суму 113 280, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №ЦОГС-0008613 від 13.05.2025 та зазначений строк дії талонів 2 тижня з моменту видачі.
Відповідно до видаткової накладної №ЦОГС-0014817 від 01.06.2025 відповідач поставив позивачу талонів на паливо дизельне «Ventus diesel» Євро5-ВО згідно ДСТУ 7688-2015 кількістю 900 літрів, вартістю 52,44 грн без ПДВ за літр на суму 47 200, 00 грн та талонів на бензин автомобільний «Ventus 95» А-95Євро5-Е0 згідно ДСТУ 7687:2015 кількістю 530 літрів, вартістю 47,64 грн без ПДВ за літр на суму 25 250, 00 грн, що в загальній сумі складає 86 940, 00 грн, у якій також міститься посилання на договір №66 від 23.11.2021 та зазначений строк дії талонів 4 тижня з моменту видачі.
Відповідач поставив позивачу талонів, строк дії яких 4 тижня з моменту видачі, на паливо дизельне «Ventus diesel» Євро5-ВО згідно ДСТУ 7688-2015 кількістю 450 літрів, вартістю 52,44 грн без ПДВ за літр на суму 23 600, 00 грн та на бензин автомобільний «Ventus 95» А-95Євро5-Е0 згідно ДСТУ 7687:2015 кількістю 1 060 літрів, вартістю 47,64 грн без ПДВ за літр на суму 50 500, 00 грн, що в загальній сумі складає 88 920, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №ЦОГС-0016688 від 08.06.2022, у якій також міститься посилання на договір №66 від 23.11.2021.
Крім цього, відповідач поставив позивачу талонів, строк дії яких 4 тижні з моменту видачі, на паливо дизельне «Ventus diesel» Євро5-ВО згідно ДСТУ 7688-2015 кількістю 1 380 літрів, вартістю 48,23 грн без ПДВ на суму 66 552, 00 грн та на бензин автомобільний «Ventus 95» А-95Євро5-Е0 згідно ДСТУ 7687:2015 кількістю 1 170 літрів, вартістю 43,16 грн без ПДВ на суму 50 500, 00 грн, що в загальній сумі складає 140 462, 40 грн, що підтверджується видатковою накладною №ЦОГС-0020406 від 20.06.2022, у якій також міститься посилання на договір №66 від 23.11.2021.
Відповідно до видаткової накладної №ЦОГС-00227722 від 30.06.2022 відповідач поставив позивачу талонів, строк дії яких 4 тижня з моменту видачі, на паливо дизельне «Ventus diesel» Євро5-ВО згідно ДСТУ 7688-2015 кількістю 1 950 літрів, вартістю по 48,41 грн без ПДВ на загальну суму 113 280, 00 грн, у якій також міститься посилання на договір №66 від 23.11.2021.
Також відповідно до видаткової накладної №ЦОГС-0027199 від 25.07.2022 відповідач поставив позивачу талонів, строк дії яких 90 днів з моменту видачі, на паливо дизельне «Ventus diesel» Євро5-ВО згідно ДСТУ 7688-2015 кількістю 1 150 літрів, вартістю 44,74 без ПДВ на загальну суму 61 737, 60 грн.
Відповідач поставив позивачу талонів, строк дії яких 90 днів з моменту видачі, на бензин автомобільний «Ventus 95» А-95Євро5-Е0 згідно ДСТУ 7687:2015 кількістю 1 200 літрів, вартістю по 42,08 грн без ПДВ за літр на загальну суму 60 600, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №ЦОГС-0027777 від 23.08.2022.
Відповідно до видаткової накладної №ЦОГС-0028615 від 05.09.2022 відповідач поставив позивачу талонів, строк дії яких 90 днів з моменту видачі, на бензин автомобільний «Ventus 95» А-95Євро5-Е0 згідно ДСТУ 7687:2015 кількістю 1 210 літрів, вартістю 41,74 грн без ПДВ за літр на суму 60 600, 00 грн.
Також відповідно до видаткової накладної №ЦОГС-0029250 від 13.09.2022 відповідач поставив позивачу талонів, строк дії яких 90 днів з моменту видачі, на бензин автомобільний «Ventus 95» А-95Євро5-Е0 згідно ДСТУ 7687:2015 кількістю 610 літрів, вартістю по 41,39 грн без ПДВ за літр на загальну суму 30 300, 00 грн, у якій також міститься посилання на договір №66 від 23.11.2021.
Відповідач поставив позивачу талонів, строк дії яких 90 днів з моменту видачі, на паливо дизельне «Ventus diesel» Євро5-ВО згідно ДСТУ 7688-2015 кількістю 770 літрів вартістю по 44,29 грн без ПДВ за літр на загальну суму 40 920, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №ЦОГС-0028616 від 05.09.2022.
26.09.2024 Північним офісом Держаудитслужби складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» за період з 01.01.2018 по 31.03.2024, відповідно до якого протягом періоду з 08.12.2021 до 03.05.2022 позивач не здійснював заправку автомобілів на АЗС згідно з універсального бланку-дозволу за договором, а тому відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором у термін до 24.12.2021 (п.4.1. договору), що є підставою для нарахування штрафних санкцій передбачених п. 6.3. договору.
Позивач повертав бензин та дизельне паливо, яке було відсутнє на АЗС частинами, згідно видаткових накладних на повернення, а в обмін отримав за видатковими накладними бензин та дизельне паливо за вищою ціною, в зв'язку з чим сума договору не змінилась але кількість товару зменшилась та позивач недоотримав 14 100 літрів палива, без укладання додаткових угод до договору щодо зміни ціни товару за літр. Крім цього, відповідно до пункту 82 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України діяла ставка ПДВ 7%, а не 20%, а тому відповідачем безпідставно включено до вартості пального ПДВ на 13% більше.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п.3.1. договору ціна договору становить 869 400, 00 грн у тому числі ПДВ 144 900, 00 грн та відповідає вартості товару, яка зазначена в специфікації до договору (додаток №1 до договору).
Ціна (з ПДВ) за один літр товару складає: бензин А-95 - 30, 30 грн; дизельне паливо - 28, 32 грн (п.3.2. договору).
Відповідно до п.4.1. договору постачальник зобов'язаний поставити товар відповідно до заявок покупця протягом 1 доби з дати надходження заявки від покупця на поставку всього товару або його частини (партії) у повному обсязі відповідно до специфікації (додаток №1 до договору) до даного договору не пізніше 24.12.2021.
На виконання умов договору відповідач поставив позивачу талонів на бензин А-95 кількість 10 000 літрів на суму 303 000, 00 грн та дизельне паливо кількістю 20 000 літрів на суму 566 400, 00 грн, що в загальній сумі складає 869 400, 00 грн з ПДВ та підтверджується видатковою накладеною №ЦОГС-О023322 від 08.12.2021, яка підписана з обох сторін без зауважень та заперечень.
Заявок позивача на поставку товару матеріали справи не містять та позивачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано, а тому відповідачем поставлено товар позивачу (08.12.2021) в строк погоджений сторонами в п.4.1. договору (пізніше 24.12.2021).
Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент фактичного отримання товару з АЗС, зазначених у переліку, який є додатком №2 до даного договору (п.4.6. договору).
Матеріали справи не містять доказів реалізації талонів на бензин А-95 кількість 10 000 літрів на суму 303 000, 00 грн та дизельне паливо кількістю 20 000 літрів на суму 566 400, 00 грн, що в загальній сумі складає 869 400, 00 грн з ПДВ
Постачальник, зокрема, зобов'язаний забезпечити наявність та передати визначену кількість пального за першою вимогою покупця по факту пред'явлення ним «універсального бланку-дозволу» на певній АЗС. Відпускати товар на всю вказану у пред'явлених «універсальних бланках-дозволах» кількість (пп.6.3.4., 6.3.5. договору).
У пункті 6.3. договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасного відвантаження товару покупець може стягнути з постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від вартості недопоставленого товару.
За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У пункті 6.7.1. договору сторонами погоджено, що підтвердження факту того, що АЗС постачальника не відпускають товар, комісією покупця складається акт за кожний день неможливості отримання товару.
Положеннями пп.3, 6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України закріплено принципи свободи договору, справедливості, добросовісності та розумності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Матеріали справи не містять та позивачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано актів неможливості отримання товару складених у відповідності до п.6.7.1. договору, на підтвердження того, що АЗС постачальника не відпускають товар.
Відповідно до п.4.7. договору по закінченню терміну, який зазначений у п.1.4. цього договору, зобов'язання постачальника по відпуску товару припиняються.
Пунктом 1.4. договору сторонами погоджено, що дія «універсального бланку-дозволу» на відпуск нафтопродуктів» встановлюється на строк не менше 1 (одного) року, обчислення якого розпочинається з дати отримання покупцем смарт-карток або талонів, зазначених у видатковій накладній.
Оскільки, видаткова накладена №ЦОГС-О023322 підписана сторонами 08.12.2021, то відповідно до п.4.7. договору зобов'язання відповідач по відпуску товару припинилися 08.12.2022.
Враховуючи зазначене вище та те, що матеріали справи не містять доказів несвоєчасного відвантаження товару, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 410 657, 56 грн нарахованої відповідно до п.6.3. договору є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Згідно ч.2 ст.570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.
Згідно з ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до п.6.9. договору при припиненні дії даного договору покупець має право повернути оплачені, але невикористані (непогашені) «універсальні бланки-дозволи», а постачальник повертає вартість товару згідно цін, зазначених у відповідних видаткових накладних.
Так, між позивачем та відповідачем підписано накладні на повернення палива дизельного ДП-Євро5-ВО згідно ДСТУ 7688.2015, а саме: №ЦО-000000271 від 03.05.2022 в кількості 4 000 літрів на суму 113 280, 00 грн, №ЦО-000000398 від 13.05.2022 в кількості 4 000 літрів на суму 113 280, 00 грн, №ЦО-000000586 від 01.06.2022 в кількості 2 000 літрів на суму 56 640, 00 грн, №ЦО-000000619 від 08.06.2022 в кількості 1 000 літрів на суму 28 320, 00 грн, №ЦО-000000703 від 20.06.2022 в кількості 2 820 літрів на суму 79 862, 40 грн, №ЦО-000000761 від 30.06.2022 в кількості 4 000 літрів на суму 113 280, 00 грн та №ЦО-000000882 від 25.07.2022 в кількості 2 180 літрів на суму 61 737, 60 грн.
Також сторонами підписано накладні на повернення бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0 згідно ДСТУ 7687:2015, а саме: №ЦО-000000586 від 01.06.2022 в кількості 1 000 літрів на суму 30 300, 00 грн, №ЦО-000000619 від 08.06.2022 в кількості 2 000 літрів на суму 60 600, 00 грн, №ЦО-000000703 від 20.06.2022 в кількості 2 000 літрів на суму 60 600, 00 грн, №ЦО-000001038 від 23.08.2022 в кількості 2 000 літрів на суму 60 600, 00 грн, №ЦО-000001271 від 05.09.2022 в кількості 2 000 літрів на суму 60 600, 00 грн, №ЦО-000001500 від 13.09.2022 в кількості 1 000 літрів на суму 30 300, 00 грн.
Отже, відповідно до вказаних накладних на повернення позивачем повернуто відповідачу талонів на бензин А-95 кількість 10 000 літрів та дизельне паливо кількістю 20 000 літрів на загальну суму 869 400, 00 грн.
Із реалізацією покупцем його права на повернення передоплати за договором, правочин, що витікає з цього договору, припиняється та виникає нове грошове зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №925/125/14.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Доказів пред'явлення позивачем відповідачу вимоги про повернення грошових коштів у розмірі 869 400, 00 грн матеріали справи не містять, проте, в матеріалах справи наявні видаткові накладні на поставку відповідачем позивачу товару, а саме: №ЦОГС-0005273 від 03.05.2022, №ЦОГС-0008613 від 13.05.2022, №ЦОГС-0014817 від 01.06.2022, №ЦОГС-0016688 від 08.06.2022, №ЦОГС-0020406 від 20.06.2022, №ЦОГС-00227722 від 30.06.2022, №ЦОГС-0027199 від 25.07.2022, №ЦОГС-0027777 від 23.08.2022, №ЦОГС-0028615 від 05.09.2022, №ЦОГС-0029250 від 13.09.2022 та №ЦОГС-0028616 від 05.09.2022.
Позивач зазначає, що ним повертались талони отримані за видатковою накладеною №ЦОГС-О023322 від 08.12.2021 та в замін отримані інші талони за вказаними вище видатковими накладними, в оплату за які, зарахована сума, яка підлягала поверненню за видатковою накладеною №ЦОГС-О023322 від 08.12.2021 (869 400, 00 грн) і поставка товару за такими видатковими накладними здійснювалась на виконання спірного договору, проте суд звертає увагу, що:
по-перше ціна палива погоджена в п.3.2. договору складає з ПДВ за бензин А-95 - 30, 30 грн та за дизельне паливо - 28, 32 грн, тоді як вартість палива поставленого за вказаними вище накладеними варіювалась від 41,39 грн без ПДВ до 52,44 грн без ПДВ;
по-друге в пункті 1.4. договору сторонами погоджено, що дія «універсального бланку-дозволу» на відпуск нафтопродуктів» встановлюється на строк не менше 1 (одного) року, тоді як у вказаних видаткових накладних вказаний строк дії талові від 2 тижнів до 90 днів;
по-третє матеріали справи не місять доказів внесення змін до договору, зокрема, щодо ціни товару чи терміну дії талонів, так, згідно із п.10.4. договору внесення змін та/або доповнень до договору може бути здійснено за взаємною згодою сторін шляхом оформлення відповідної додаткової угоди до договору та підписаної сторонами;
по-четверте в пункті 10.5. договору сторонами погоджено, що істотні умови даного договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених договором та ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»;
по-п'яте вказані вище накладні датовані з 03.05.2022 по 05.09.2022, тоді як відповідно до п.9.1. договору дія договору до 31.12.2021 та доказів продовження строку дії договору матеріали справи не місять;
по-шосте у деяких видаткових накладних взагалі відсутнє посилання на спірний договір.
Так, згідно ч.2 статті 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися в спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 ЦК України).
При цьому, відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Оскільки вказані вище видаткові накладні містять найменування товару, його кількість, ціну, загальну вартість, суд дійшов висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору поставки щодо кожної видаткової накладної окремо.
Згідно з ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.2 ст.640 ЦК України).
У свою чергу, відповідно до ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
За приписами ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Враховуючи зазначене, суд встановив, що між сторонами було укладено договори поставки в спрощений спосіб щодо кожної вказаної вище видаткової накладної окремо, а саме: №ЦОГС-0005273 від 03.05.2022, №ЦОГС-0008613 від 13.05.2022, №ЦОГС-0014817 від 01.06.2022, №ЦОГС-0016688 від 08.06.2022, №ЦОГС-0020406 від 20.06.2022, №ЦОГС-00227722 від 30.06.2022, №ЦОГС-0027199 від 25.07.2022, №ЦОГС-0027777 від 23.08.2022, №ЦОГС-0028615 від 05.09.2022, №ЦОГС-0029250 від 13.09.2022 та №ЦОГС-0028616 від 05.09.2022.
У свою чергу, позивач зазначає, що отримав товар за видатковими накладними: №ЦОГС-0005273 від 03.05.2022, №ЦОГС-0008613 від 13.05.2022, №ЦОГС-0014817 від 01.06.2022, №ЦОГС-0016688 від 08.06.2022, №ЦОГС-0020406 від 20.06.2022, №ЦОГС-00227722 від 30.06.2022, №ЦОГС-0027199 від 25.07.2022, №ЦОГС-0027777 від 23.08.2022, №ЦОГС-0028615 від 05.09.2022, №ЦОГС-0029250 від 13.09.2022 та №ЦОГС-0028616 від 05.09.2022 за вищою ціною, в зв'язку з чим сума договору не змінилась але кількість товару зменшилась та позивач недоотримав 14 100 літрів палива на загальну суму 407 667, 60 грн, а тому просив стягнути вказану суму з відповідача.
Суд повторно звертає увагу, що строк дії договору відповідно до п.9.1. договору закінчився 31.12.2021.
Відповідно до вказаних вище накладних на повернення товару позивачем з 03.05.2022 по 05.09.2022 повернуто відповідачу отримані за договором талони на бензин А-95 кількість 10 000 літрів та дизельне паливо кількістю 20 000 літрів на загальну суму 869 400, 00 грн.
Суд зазначає, що позивач не був позбавлений права на реалізацію свого права щодо пред'явлення вимоги до відповідача про повернення передоплати за договором у розмірі 869 400, 00 грн.
Сума попередньої оплати за не отриманий товар за договором, яка підлягала поверненню позивачу (869 400, 00 грн) зарахована в якості оплати товару проставленого з 03.05.2022 по 05.09.2022 за вказаними вище видатковими накладними (кожна з яких є окремим договором поставки укладеним в спрощений спосіб), зворотнього матеріали справи не містять.
Посилання позивача, що відповідачем поставлявся товар з 03.05.2022 по 05.09.2022 на виконання умов договору №66 від 23.11.2021 та останнім недопоставлено товар за договором є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи викладене вище, вимоги позивача про стягнення 407 667, 60 грн вартості 14 100 літрів недоотриманого палива за договором №66 від 23.11.2021 задоволенню не підлягають.
Щодо посилань позивача, що відповідачем включено до вартості товару за вказаними накладними ПДВ у розмір 20%, тоді як відповідно до пункту 82 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України діяла ставка ПДВ 7%, а тому відповідачем безпідставно включено до вартості пального ПДВ на 13% більше, то суд зазначає наступне.
Справляння податку на додану вартість регулюється розділом V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України. Статтею 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) визначено: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Виходячи з системного аналізу пункту 9.1 статті 9, підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, статті 180, статті 188 Податкового кодексу України, податок на додану вартість (ПДВ) - це загальнодержавний непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем (споживачем робіт, послуг), але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (виробник, надавач послуг), тобто особа, що здійснює господарську діяльність (платник податку).
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису (п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України).
Відповідач поставив відповідачу талонів на бензин А-95 кількість 10 000 літрів на суму 303 000, 00 грн та дизельне паливо кількістю 20 000 літрів на суму 566 400, 00 грн, що в загальній сумі складає 869 400, 00 грн з ПДВ та підтверджується видатковою накладеною №ЦОГС-О023322 від 08.12.2021.
На дату вказаної події діяла ставка ПДВ 20%, яка і застосована відповідачем до цієї операції, в подальшому сторонами відписано видаткові накладні на повернення талонів на суму 869 400, 00 грн.
Доказів повернення позивачу 869 400, 00 грн матеріали справи не містять, у свою чергу відповідачем поставлено позивачу товару на загальну суму 910 320, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладеними: №ЦОГС-0005273 від 03.05.2022, №ЦОГС-0008613 від 13.05.2022, №ЦОГС-0014817 від 01.06.2022, №ЦОГС-0016688 від 08.06.2022, №ЦОГС-0020406 від 20.06.2022, №ЦОГС-00227722 від 30.06.2022, №ЦОГС-0027199 від 25.07.2022, №ЦОГС-0027777 від 23.08.2022, №ЦОГС-0028615 від 05.09.2022, №ЦОГС-0029250 від 13.09.2022 та №ЦОГС-0028616 від 05.09.2022.
Як встановлено судом вище кожна видаткова накладна: №ЦОГС-0005273 від 03.05.2022, №ЦОГС-0008613 від 13.05.2022, №ЦОГС-0014817 від 01.06.2022, №ЦОГС-0016688 від 08.06.2022, №ЦОГС-0020406 від 20.06.2022, №ЦОГС-00227722 від 30.06.2022, №ЦОГС-0027199 від 25.07.2022, №ЦОГС-0027777 від 23.08.2022, №ЦОГС-0028615 від 05.09.2022, №ЦОГС-0029250 від 13.09.2022 та №ЦОГС-0028616 від 05.09.2022 є окремим договором укладеним в спрощений спосіб.
Попередня оплата за нереалізований товар за договором №66 від 23.11.2021, яка підлягала поверненню позивачу зарахована відповідачем у якості оплати товару за вказаними накладними, зворотнього матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 82 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.
На дату здійснення операцій за видатковими накладними: діяла ставка ПДВ у розмірі 7%, проте як убачається із накладних №ЦОГС-0008613 від 13.05.2022, №ЦОГС-0014817 від 01.06.2022, №ЦОГС-0016688 від 08.06.2022, №ЦОГС-0020406 від 20.06.2022, №ЦОГС-00227722 від 30.06.2022, №ЦОГС-0027199 від 25.07.2022, №ЦОГС-0027777 від 23.08.2022, №ЦОГС-0028615 від 05.09.2022, №ЦОГС-0029250 від 13.09.2022 та №ЦОГС-0028616 від 05.09.2022, усупереч пункту 82 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України відповідачем застосовано ставку ПДВ у розмірі 20%.
Суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок різниці ПДВ виконаний арифметично невірно, а тому судом здійснено власний розрахунок ПДВ наступним чином:
Видаткова накладнаВартість товару без ПДВ (грн)Вартість товару з ПДВ 7% (грн)Вартість товару згідно накладних з ПДВ 20%Різниця 13% (грн)
№ЦОГС-0008613 від 13.05.2022,94 400,00101 008,00113 280,0012 272,00
№ЦОГС-0014817 від 01.06.2022,72 450,0077 521,5086 940,009 418,50
№ЦОГС-0016688 від 08.06.2022,74 100,0079 287, 0088 920, 009 633,00
№ЦОГС-0020406 від 20.06.2022,117 052,00125 245,64140 462,4015 216,76
№ЦОГС-00227722 від 30.06.2022,94 400,00101 008,00113 280,0012 272,00
№ЦОГС-0027199 від 25.07.2022,51 448,0055 049,3661 737,606 688, 24
№ЦОГС-0027777 від 23.08.2022,50 500,0054 035,0060 600,006 565,00
№ЦОГС-0028615 від 05.09.2022,50 500,0054 035,0060 600,006 565,00
№ЦОГС-0029250 від 13.09.2022 та25 250,0027 017,5030 300,003 282,50
№ЦОГС-0028616 від 05.09.202234 100,0036 487,0040 920,004 433,00
Всього664 200,00710 694, 00797 040, 0086 346, 00
Отже, за вказаними накладними відповідачем безпідставно нараховано 13% ПДВ на суму 86 346, 00 грн.
Щодо видаткової накладної №ЦОГС-0005273 від 03.05.2022 на суму 113 280, 00 грн, суд зазначає, що в ній зазначена вартість за літер пального з ПДВ (49,2521730 грн), будь-яких інших доказів з яких суд зміг би встановити, яка ставка ПДВ застосована відповідачем 7% чи 20% до вартості пального за вказаною накладною матеріали справи не містять, а тому посилання позивача на порушення відповідачем пункту 82 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України за вказаною операцією є безпідставними та необґрунтованими.
Позивач просить суд стягнути 44 163, 99 грн 13% безпідставно сплаченого ПДВ.
Враховуючи положення ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України згідно якого, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги в межах заявлених позивачем вимог, стягненню підлягають 44 163, 99 грн 13% безпідставно сплаченого ПДВ.
Крім цього, за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 18.02.2020 у справі № 910/7984/16, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами передачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Отже, оскільки виявлені контролюючим органом порушення, зазначені у акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача №262607/30/382 від 26.09.2024, який складений Північним офісом Держаудитслужби, не впливають на умови укладених між сторонами договорів та не можуть їх змінювати, посилання позивача на акт ревізії як на підставу для задоволення позовних вимог є безпідставними, оскільки цей акт сам по собі не є належним та допустимим доказом порушення відповідачем свої договірних зобов'язань.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 44 163, 99 грн 13% безпідставно сплаченого ПДВ.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Окрім цього, відповідно до платіжних доручень №92 від 13.02.2025 на суму 13 687, 65 грн та №124 від 21.02.2025 на суму 805, 52 грн позивачем сплачено 14 493, 17 грн судового збору за звернення з позовом до Господарського суду Київської області. Згідно з виписками ці кошти були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України.
Суд зазначає, що ціна позову становить 862 489, 15 грн, а тому позивачу належало сплатити 12 937, 34 грн судового збору, отже, позивачем було переплачено 1 555, 83 грн судового збору.
Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Суд роз'яснює позивачу, що він у праві звернутися до суду з заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 1 555, 83 грн.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ СЕЙЛ" про стягнення 862 489, 15 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ СЕЙЛ" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 54, оф. 3, ідентифікаційний код 41915030) на користь Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 41680696) 44 163 (сорок чотири тисячі сто шістдесят три) грн 99 коп. 13% безпідставно сплаченого ПДВ та 662 (шістсот шістдесят дві) грн 46 коп. судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя В.М. Антонова