ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2025Справа № 910/4468/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Автомотів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескулаб Центр"
про стягнення 17445,13 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликалися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннер Автомотів" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескулаб Центр" про стягнення 17445,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № Service-64604-R від 29.01.2025.
Ухвалою суду від 17.04.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
22.04.2025 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 17.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610249449477 ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 07.05.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
29.01.2025 між Філією «Віннер РКН» ТОВ «Віннер Автомотів», що діє в інтересах ТОВ «Віннер Автомотів» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ескулаб Центр" (замовник) укладено договір на технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів № Service-64604-R відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику комплекс робіт з сервісного (технічного) обслуговування та/або гарантійного і післягарантійного ремонту транспортних засобів торговельної марки «Renault» (далі - «ДТЗ») на власному обладнанні з використанням власних деталей, вузлів, агрегатів (запчастин) та витратних матеріалів, а Замовник в строки передбачені Договором здійснювати оплату за виконані роботи, використані запчастини і витратні матеріали та вчасно отримувати ДТЗ від виконавця після виконання робіт з сервісного (технічного) обслуговування та/або ремонту ДТЗ. Сервісне (технічне) обслуговування та/або гарантійний і післягарантійний ремонт здійснювався на станції сервісного обслуговування Виконавця, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 24-Д (далі - «СТО»).
Згідно з пп. 4.2.1 договору, роботи з сервісного (технічного) обслуговування та/або ремонту ДТЗ приймаються Замовником за Актом виконаних робіт, в якому зазначається їх види (перелік), використані деталі, вузли, агрегати, витратні матеріали та їх вартість. Акт підписується Сторонами та є підставою для проведення розрахунків.
Відповідно до пп. 4.3.1 договору Замовник зобов'язаний оплатити вартість виконаних робіт, запасних частин та витратних матеріалів за відповідним замовленням, або запчастин, придбаних через відділ роздрібного продажу запчастин, з урахуванням розміру передоплати (якщо сплачувалась передоплата), протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт Сторонами, або дати його складання виконавцем у випадках, передбачених п.п. 4.2.5 п. 2.4 цього договору.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його укладення, що визначена в преамбулі договору, за умови його підписання, скріплення печатками (за наявності) сторін та діє до 31.12.2026 (п. 7.1 договору).
В підтвердження обставин виконання позивачем робіт за договором № Service-64604-R від 29.01.2025 та прийняття їх відповідачем до матеріалів справи долучено: акт виконаних робіт № 9423069 від 30.01.2025 на суму 17221,02 грн підписаний обома контрагентами. В підтвердження повноважень підписанта від імені відповідача до матеріалів справи долучено довіреність № 2 від 29.01.2024 (дійсна до 31.01.2025). Зауваження з боку відповідача на акті відсутні.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості № 250228/3 від 28.02.2025 на суму 17221,02 грн. Докази направлення в матеріалах справи.
Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму заборгованості не сплатив.
Укладений між сторонами договір є змішаний, та містить елементи договору підряду та договору про надання послуг.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Як обумовлено ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами обумовлено, що оплата виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту.
Оскільки, акт сторонами був підписаний 30.01.2025, то відповідач зобов'язаний був оплатити вартість робіт у строк до 06.02.2025 (включно). А отже, відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання з 07.02.2025.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 17221,02 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.
У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 86,34 грн за загальний період з 06.02.2025 по 07.04.2025 та втрати від інфляції в розмірі 137,77 грн за лютий 2025.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.
Як встановлено судом, прострочення відповідача настало з 07.02.2025, а отже позивач невірно визначив період нарахування 3% річних.
Згідно перерахунку суду, з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 84,93 грн.
Суд перевірив розрахунок втрат від інфляції за лютий 2025 та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму втрат від інфляції у розмірі 137,77 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
З огляду на встановлені судом обставини, позов підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескулаб Центр" (79069, м. Львів, вул. Шевченка Т., будинок 313, ідентифікаційний код 44589291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Автомотів" (08112, Київська область, Бучанський район, с. Капітанівка, вул. Дачна, будинок 5-А, ідентифікаційний код 33496598) основний борг в розмірі 17221 (сімнадцять тисяч двісті двадцять одну) грн 02 коп., інфляційні втрати в розмірі 137 (сто тридцять сім) грн 77 коп., 3% річних в розмірі 84 (вісімдесят чотири) грн 93 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 20 коп.
3. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1,41 грн - відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко