ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2025Справа № 910/4820/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - транспортне підприємство «Міськбуд Інвест»
про стягнення 236 308, 59 грн.
Без виклику представників сторін.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 236 308, 59 грн.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Як зазначає позивач у позовній заяві між Державним підприємством «Адміністрація річкових портів» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно - транспортне підприємство «Міськбуд Інвест» (далі - Відповідач) було укладено договір про надання послуг від 01.05.2024 № 01/05-757.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань за Договором в частині оплати наданих послуг Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення заборгованості, та штрафних санкцій на загальну суму 378 538,69 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №910/12214/24 позов задоволено повністю та стягнуто з Відповідача - суму основної заборгованості в розмірі 330 048,00 грн. яка складається з плати за послуги з травня по вересень 2024 року, та авансового платежу за грудень 2024 року, 20 862,45 грн. пені, 19 252,80 грн. штрафу, 2 394,21 грн. 3% річних та 5 981,23 грн. інфляційних втрат. Розрахунок ціни позову у справі №910/12214/24 було здійснено станом на 26.09.2024.
Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №910/12214/24 встановлено, що ДП «Адміністрація річкових портів» (виконавець) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» перебувають у правовідносинах на підставі договору про надання послуг від 01.05.2024 № 01/05-757, ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» не виконало зобов'язання за Договором з травня 2024 по вересень 2024, а також за грудень 2024 (авансовий платіж), у зв'язку із чим, зобов'язано сплатити основну заборгованість в розмірі 330 048,00 грн., пеню в сумі 20 862,45 грн., штраф в сумі 19 252,80 грн., 3 % річних в сумі 2 394,21 грн., інфляційні втрати в сумі 5 981,23 грн., ДП «Адміністрація річкових портів» виконало зобов'язання за Договором, на підтвердження чого є оформлені належним чином, акти здачі-приймання наданих послуг за вищевказаний період, згідно яких розмір основної заборгованості складає 330 048,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Звертаючись до Господарського суду міста Києва з даним позовом Позивач зазначає, що у нього наявні підстави на стягнення з Відповідача пені, а також передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум за період, з моменту здійснення розрахунку позовних вимог (27.09.2024) і до теперішнього часу (14.04.2025).
Позивач посилається на те, що на дату звернення до суду у справі №910/12214/24 у Відповідача не настав обов'язок щодо оплати послуг за жовтень та листопад 2024 року. Також, враховуючи передбачені пунктом 5.2 Договору строки і дату розрахунку позовних вимог, до складу позовних вимог у справі не було включено вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 7 % штрафу, в порядку п. 5.2 Договору за вересень 2024 року.
Станом на 14.04.2025 Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором в частині оплати за послуги за жовтень та листопад 2024, у зв'язку із чим, Позивачем включено до розрахунку ціни цього позову стягнення заборгованості за договором про надання послуг від 01.05.2024 № 01/05-757, за вказані періоди.
01.05.2024 між Позивачем як виконавцем та Відповідачем як замовником було укладено Договір № 01/05-757 про надання послуг (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, Виконавець надає Замовнику на платній основі послуги для експлуатації гідротехнічної споруди з метою організації місць відпочинку, інв. № 1590, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Набережне шосе, 1, (далі - ГТС), та є державною власністю і належить Виконавцю на праві господарського відання. Межі ГТС визначені в схематичному плані технічного паспорту.
Договір укладений на строк з 01 травня 2024 року до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань згідно цього Договору (п. 2.1. Договору).
Згідно з пп. 3.3.1. п. 3.3. Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги до моменту фактичного звільнення ГТС.
Замовник зобов'язаний протягом 5 банківських днів з дати укладення цього Договору, оплатити вартість послуг Виконавця, у сумі, визначеній згідно п. 4.1. цього Договору, за перший і останній місяць дії цього Договору (пп. 3.3.1.1. п. 3.3. Договору);
Відповідно до п. 4.1. Договору, вартість послуг складає - 55 008,00 грн, в тому числі ПДВ - 9 168,00 грн на місяць. Плата за послуги, нараховується з дати укладання цього Договору (п. 4.3. Договору).
Пунктом 4.7. Договору передбачено, що плата за послуги сплачується Замовником щомісячно до 10 числа розрахункового місяця.
Згідно з п. 4.8. Договору, здавання послуг Виконавцем та приймання їх Замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який Замовник зобов'язаний отримати у Виконавця до 5 числа місяця, який йде за звітним.
У разі неотримання Замовником в передбачені п. 4.8. Договору строки акта приймання-передачі наданих послуг, акт підписується Виконавцем з позначенням про відмову у підписанні його Замовником, та оформлений таким чином акт вважається оформленим належним чином, а послуги прийнятими Замовником в повному обсязі (п. 4.9. Договору).
Відповідно до п. 4.10. Договору, Замовник протягом трьох днів із дня одержання акта приймання-передачі наданих послуг, зобов'язаний вручити Виконавцю підписаний акт приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову у підписанні.
У разі неотримання Виконавцем підписаного зі сторони Замовника акта приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови в його підписанні, у строк, встановлений п. 4.10. Договору, акт підписується Виконавцем з позначенням про відмову у підписанні його Замовником, та оформлений таким чином акт вважається оформленим належним чином, а послуги прийнятими Замовником в повному обсязі (п. 4.11. Договору).
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що у випадку невиконання Замовником, передбаченого цим Договором грошового зобов'язання, у встановлений Договором строк, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення до дати повного виконання зобов'язання. У випадку порушення зобов'язання понад у 20 днів, Замовник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми невиконаного грошового зобов'язання.
Сторони розуміють, що укладають цей Договір в період воєнного стану, встановленого Указом Президента України віл 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з подальшими змінами, та погоджуються а тим, що до їх правовідносин, які гуртуються на даному Договорі, не застосовуються положення про обставини непереборної сили. Сторони беруть на себе зобов'язання про оплаті всіх належних платежів, не залежно віх настання/існування обставин непереборної сили (п. 5.6. Договору).
Пунктом 5.7. Договору передбачено, що строки нарахування та стягнення штрафних санкцій за цим Договором не обмежені строком, встановленим ст. 232 Господарського кодексу України.
Вся інформація, повідомлення, попередження і документи на виконання цього Договору будуть вважатися переданими однією Стороною та отриманими другою Стороною Договору з моменту їх передачі відповідній уповноваженій особі особисто під підпис або поштовим зв'язком (цінним листом з описом вкладення) за реквізитами, вказаними у розділі 9 цього Договору. При цьому і виключно за таких умов Сторони вважатимуть датою передачі та отримання інформації, повідомлення, попередження або документів саме дату їх передачі відповідній уповноваженій особі особисто під підпис або дату отримання листа, зазначену в повідомленні про вручення. В разі неотримання Стороною листа, направленого за реквізитами, вказаними у реквізитах цього Договору, датою передачі та отримання інформації вважається дата відправлення листа поштовим зв'язком (п. 8.9. Договору).
В позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість, яка становить 236 308,59 грн. і складається з:
- суми інфляційних нарахувань за прострочення зобов'язання за період з 01.09.2024 по 26.09.2024 в розмірі: 4 950,72 грн.
- суми пені за прострочення зобов'язання за період з 27.09.2024 по 14.04.2025 в розмірі: 50 240,80 грн. (за період, після розрахунку позовних вимог у справі №910/12214/24);
- суми інфляційних нарахувань за прострочення зобов'язання за період з 27.09.2024 по 14.04.2025 в розмірі: 29 406,65 грн. (за період, після розрахунку позовних вимог у справі №910/12214/24);
- суми 3% річних за прострочення зобов'язання за період з 27.09.2024 по 14.04.2025 в розмірі: 5 418,33 грн. (за період, після розрахунку позовних вимог у справі №910/12214/24);
- суми основної заборгованості (платежі за жовтень 2024 року та листопад 2024 року згідно п. 4.1 Договору) в розмірі 110 016,00 грн.;
- суми пені за прострочення зобов'язання в розмірі 14 441,40 грн. (платежі за жовтень 2024 року та листопад 2024 року згідно п. 4.1 Договору);
- суми 3% річних за прострочення зобов'язання в розмірі 1 540,09 грн. (платежі за жовтень 2024 року та листопад 2024 року згідно п. 4.1 Договору);
- суми інфляційних нарахувань за прострочення зобов'язання в розмірі: 8742,92 грн. (платежі за жовтень 2024 року та листопад 2024 року згідно п. 4.1 Договору);
- суми 7% штраф у за прострочення зобов'язання понад 20 днів в сумі: 11551,68 грн., за вересень, жовтень та листопад 2024 року (право на стягнення якого виникло після розрахунку позовних вимог у справі №910/12214/24).
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінившмподані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Правовідносини сторін виникли на підставі Договору № 01/05-757 про надання послуг від 01.05.2024.
Частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша ст. 903 ЦК України).
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини першої ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підтвердження надання послуг за Договором позивачем (виконавцем) були складені Акти надання послуг.
Однак, в порушення умов Договору відповідачем (замовником) зобов'язання щодо отримання актів приймання-передачі наданих послуг у визначені Договором строки (до 5 числа місяця, який йде за звітним) та підписання вказаних актів не виконано належним чином. Доказів вмотивованої відмови від їх підписання в порядку, передбаченому п.п. 4.8-4.11 Договору, відповідачем не надано.
Умовами Договору встановлена чітка сума оплати за послуги та строк їх оплати.
Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з пп. 3.3.1.1. п. 3.3. Договору, Замовник зобов'язаний протягом 5 банківських днів з дати укладення цього Договору, оплатити вартість послуг Виконавця, у сумі, визначеній згідно п. 4.1. цього Договору у розмірі 55 008,00 грн, за перший і останній місяць дії цього Договору. Плата за послуги сплачується Замовником щомісячно до 10 числа розрахункового місяця (п. 4.7. Договору).
Відповідач не висловив також жодних заперечень проти позову і в ході розгляду справи судом.
За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги викладене, оцінивши подані позивачем докази та наведені обґрунтування, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 110 016, 00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 64 682, 20 грн. пені та 11 551, 68 грн. штраф, суд зазначає наступне.
В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частинами четвертою та шостою ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Частиною шостою ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що у випадку невиконання Замовником, передбаченого цим Договором грошового зобов'язання, у встановлений Договором строк, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення до дати повного виконання зобов'язання. У випадку порушення зобов'язання понад у 20 днів, Замовник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми невиконаного грошового зобов'язання.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення неустойки та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19
Перевіривши наданий розрахунок пені, судом встановлено, що він розрахований вірно з урахуванням умов Договору та положень законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у заявленому розмірі 64 682, 20 грн.
Суд також перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу, передбачений п. 5.2. Договору, і встановив, що розрахунок здійснено арифметично правильно, що має наслідком задоволення цих вимог у заявленому розмірі 11 551, 68 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши наданий розрахунок 3% річних, судом встановлено, що він розрахований вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню у заявленому розмірі 6 958, 42 грн.
Суд також перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, і встановив, що розрахунок здійснено арифметично правильно, що має наслідком задоволення цих вимог у заявленому розмірі 43 100, 29 грн.
Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову, судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-транспортне підприємство «Міськбуд Інвест» (03037, місто Київ, вулиця Освіти, будинок 18; ідентифікаційний код: 41939994) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 14; ідентифікаційний код: 33404067) - 110 016 (сто десять тисяч шістнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 64 682 (шістдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 20 коп. пені, 11 551 (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 68 коп. штрафу, 43 100 (сорок три тисячі сто) грн 29 коп. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 6 958 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн 42 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва