Ухвала від 08.07.2025 по справі 909/69/22

Справа № 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.07.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретаря судового засідання Попович Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації/фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) з грошовими вимогами до боржника у справі № 909/69/22 про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"

представники не з"явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліваро" про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод".

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2023 по справі №909/69/22 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (код 00218271) відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №№1732 від 11.11.2015).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2025 продовжено строк ліквідаційної процедури ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. на 3 місяців - до 08.07.2025.

До господарського суду 13.06.2025 надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить суд визнати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) кредитором боржника - Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод" з грошовими вимогами у загальному розмірі 289 279, 73 гривень, з яких: 222 080, 31 гривня - заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2021 по 04.04.2023 (включаючи податки та обов'язкові платежі); 7 392, 33 гривні - заборгованість по вихідній допомозі при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку (включаючи податки та обов'язкові платежі); 28 513, 62 гривні - заборгованість по компенсації за невикористану відпустку (включаючи податки та обов'язкові платежі); 31293,47гривень - заборгованість по компенсації у зв'язку із порушенням термінів виплати заробітної плати за період з 01.03.2021 по 31.03.2023.

Подана заява містить клопотання заявника про розгляд заяви про визнання кредиторських вимог у справі проводити без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2025 по справі №909/69/22 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог до боржника прийнято та приєднано до матеріалів справи, призначено судове засідання з розгляду заяву на 08.07.2025.

19.06.2025 від ліквідатора надійшло повідомлення про результати розгляду вимог кредитора фізичної особи ОСОБА_1 .

Ліквідатор, кредитор та представник боржника у судове засідання не з'явилися; про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Ліквідатор направив суду клопотання про розгляд заяви з грошовими вимогами за його відсутності.

Розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 23.01.1984 року по 31.07.2023 року працював в ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" на посаді електрозварювальника на автоматичних та напівавтоматичних машинах.

Ліквідатором ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод", арбітражним керуючим Демчаном О. І. видано наказ №1-П від 31.07.2023, відповідно до якого заявника звільнено з роботи на підставі ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Відповідно до частин 4 та 7 статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з статтею 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

За змістом ст.ст. 47,115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов'язку настає відповідальність, установлена статтею 117 КЗпП України.

За приписами статей 95, 115, 116 КЗпП України, статей 21, 30 Закону України «Про оплату праці» відсутність заборгованості перед позивачем із заробітної плати має довести роботодавець. Аналогічної правової позиції дотримується КГС ВС від 17.04.2019 у справах №911/460/15 (1), №911/460/15 (2).

Долученою до заяви з грошовими вимогами довідкою форми ОК-5 підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно працював, як найманий працівник ПрАТ ІФАЗ та йому було нараховано, але не виплачено заробітну плату за період з січня 2021 року по 04.04.2023 року, яка становить 222080,31грн..

Відповідно до ст. 74 Кодексу законів про працю України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ст. 75 Кодексу законів про працю України).

Приписами ст. 79 Кодексу законів про працю України встановлено, що щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Відповідно до ст. 83 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Аналогічне правове регулювання встановлено в конструкції ст. 24 Закону України «Про відпустки».

Як зазначено у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 24.06.2011 №208/13/116-11 «Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток», кількість днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові, має розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часу. Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. Тому при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у постанові Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», тобто прив'язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової") допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Відповідно до п. 7 Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні (ст. 73 Кодексу законів про працю України), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Враховуючи вищевикладене, розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати кредитора повинен містити відомості про отримані останнім доходи за останні 12 місяців, що передували його звільненню, та зважаючи відсутність в у Індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 даних про нараховані та виплачені мені доходи за означений період, для обчислення середньої заробітної плати мною взято до уваги відомості з довідки форми ОК-5 з липня 2020 року по червень 2021 року, за якою моя заробітна плата складає: 132 007, 30 гривень.

Кількість календарних днів розрахункового періоду (останні 12 календарних місяців роботи) без врахування святкових і неробочих днів, встановлених законодавством становить: 250 днів. Отже, середня заробітна плата за вищевказаний період складає 132 007, 30 гривень /250 = 528,03 гривні.

Сума компенсації за невикористані щорічні відпустки становить 28513, 62 гривні (54 календарних дні невикористаної щорічної відпустки *528,03 гривні середньої заробітної плати за 12 місяців).

Згідно зі статтею 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1,2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Так, середньомісячне число робочих днів для розрахунку середньомісячного заробітку для виплати вихідної допомоги становить: травні 2021 року -18 робочих днів та у червні 2021 року -20 робочих днів: 38 робочих днів /2=19 робочих днів. Отже сума вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку становить: 19 робочих днів*389, 07 гривень = 7 392, 33 гривні.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Сума компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період з 01.03.2021 до 31.03.2023 становить: 31 293, 47 гривень (117.03 фн. + 108.70 фн. + 265.42 фн. + 50.61 фн. + 32.32 фн. - 74.42 фн. + 529.18 фн. + 456.08 фн. + 460.53 фн. + 382.98 фн. +919.36 грн. +1241.77 грн. + 3760.26 фн. + 2784.59 фн. +2611.33 грн. + 3202.09 фн. + 771.28 фн. + 1287.81 фн. + 2349.37 фн. + 3271.37 фн. + 964.22 фн. + 1010.26 фн. + 1209.70 фн. +1106.72 фн. + 2474.91 грн.).

Підсумовуючи наведене суд констатує, що кредиторські грошові вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації/фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) до боржника ПрАТ ІФАЗ підлягають визнанню та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства в сумі 289279,73грн.

Водночас, заявлена сума заборгованості включає в собі податки (ГІДФО та військовий збір) з доходу у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які в силу приписів Податкового кодексу України має нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету роботодавець.

Керуючись ст. ст. 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 11, 74, 86, 202, 234-236 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації/фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) з грошовими вимогами - задовольнити.

2. Визнати грошові вимоги кредитора фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації/фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) до ПрАТ "ІФАЗ" у розмірі 289279,73 грн. з яких:

- 222 080, 31 гривня - заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2021 по 04.04.2023 (включаючи податки та обов'язкові платежі);

- 7 392, 33 гривні - заборгованість по вихідній допомозі при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку (включаючи податки та обов'язкові платежі);

- 28 513, 62 гривні - заборгованість по компенсації за невикористану відпустку (включаючи податки та обов'язкові платежі);

- 31 293, 47 гривень - заборгованість по компенсації у зв'язку із порушенням термінів виплати заробітної плати за період з 01.03.2021 по 31.03.2023.

3. Включити означені вимоги до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Суддя Шкіндер П.А.