07.07.2025 Справа № 916/2366/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, м. Одеса про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 916/2366/25
за позовом Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, (65026, м. Одеса, вул. Гавана, буд. 1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8)
про стягнення 1 560 563,25 грн.
Без виклику учасників справи
03.07.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Господарського суду Запорізької області згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі № 916/2366/25 за підсудністю надійшла позовна вих. б/н від 16.06.2025, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 16.06.2025, (вх. № 2226/08-07/25 від 03.07.2025) Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя про стягнення 1 518 822,50 грн. збитків за непоставлений товар за договором про закупівлю № 643 від 19.07.2024 та 41 740,75 грн. штрафу, що разом становить 1 560 563,25 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 справу № 916/2366/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Разом з позовною заявою через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заява Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, м. Одеса вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 16.06.2025, (вх. № 13628/08-08/25 від 03.07.2025) про вжиття заходів забезпечення позову, якою позивач на підставі ст., ст. 136-139 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1) накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189);
2) накладення арешту на грошові кошти, розміщенні на банківських рахунках в банківських установах, які відкриті на ім'я та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.07.2025 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 916/2366/25 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що предметом позову є стягнення 1 518 822,50 грн. збитків, завданих позивачу не поставленням товару за договором про закупівлю № 643 від 19.07.2024, та 41 740,75 грн. штрафу за порушення умов договору. Підставою позову визначено невиконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю № 643 від 19.07.2024 в частині постачання пального згідно довірчих документів (паливних талонів, скретч-каток). Як стверджує позивач, окрім невиконання зобов'язань за договором в частині поставки пального, відповідачем залишені без відповіді вимоги позивача про поставку товару та претензія про сплату збитків та штрафу. Отже, поведінка відповідача, обґрунтовано свідчить про неблагонадійність, як ділового партнера та велику вірогідність ухилення від виконання рішення суду у майбутньому, аналогічно ухиленню від виконання договірних зобов'язань. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позовних вимог, щодо накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачу, може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Розглянувши заяву Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.
Правила застосування заходів забезпечення позову регламентовані положеннями глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. ст. 136 - 144 цього Кодексу.
Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Також передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дорани проти Ірландії» зазначено, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Європейський суд з прав людини також наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі «Каіч та інші проти Хорватії»).
Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 суд зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Суд констатує, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачу або підлягають передачі або сплаті і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У даному випадку, у цій справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов'язку відшкодувати позивачу вартість сплаченого, але не поставленого позивачу товару за договором про закупівлю № 643 від 19.07.2024, в розмірі 1 518 822,50 грн. та сплатити 41 740,75 грн. штрафу за порушення умов договору про закупівлю № 643 від 19.07.2024.
Суд зауважує, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися належним йому майном, є беззаперечною, а тому в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Суд зазначає, що за умови неможливості встановити достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках у всіх банківських установах, для задоволення вимог про стягнення коштів у розмірі 1 560 563,25 грн., то доцільно накласти арешт на грошові кошти відповідача саме у межах суми, яка достатня для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів.
Доцільність забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача забезпечить виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а необхідність полягає в можливості відповідача в будь-який момент розпорядитись коштами або відчужити майно. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, відповідач матиме безумовну можливість виконати рішення, за умови наявності в нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
З огляду на все вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог (1 560 563,25 грн.), відповідає ст., ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог та направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту.
Отже, попередження можливого порушення прав позивача при розгляді справи судом перебуває в прямій залежності від цілісності майна та незмінності суб'єкта їх володіння під час вирішення спору судом, що, на думку суду, цілком співмірним, виправданим та необхідними є саме застосування заходів забезпечення позову, ніж не застосування їх, адже наслідки незастосування таких заходів можуть, з урахуванням обставин справи, призвести до більш обтяжливих та негативних наслідків саме для позивача, ніж для відповідача у справі.
Щодо вимоги про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», суд зазначає, що заявником не подано доказів щодо наявності у відповідача такого майна, на яке можливо накладення арешту.
Натомість суд констатує, що згідно отриманих судом Відповіді № 1546067 від 07.07.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Відповіді № 1546075 від 07.07.2025 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо суб'єкта за кодом ЄДРПОУ 40308189 у вказаних Реєстрах інформація відсутня.
З огляду на наведене, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», у зв'язку з чим у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині відмовляється.
За таких обставин, заява Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частин 7 та 9 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст., ст. 73, 74, 86, 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд
1. Заяву Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, м. Одеса вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 16.06.2025, (вх. № 13628/08-08/25 від 03.07.2025) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. 8; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово кредитних установах, у межах ціни позову в сумі 1 560 56325 грн. (один мільйон п'ятсот шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят три гривні 25 коп.), до постановлення у даній справі рішення суду та набрання ним законної сили.
Боржником за даним заходом забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. 8; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189).
Стягувачем за даним заходом забезпечення позову є: Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, (65026, м. Одеса, вул. Гавана, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи 20991240).
3. В іншій частині в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 16.06.2025, (вх. № 13628/08-08/25 від 03.07.2025) відмовити.
4. Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення та набрання законної сили, а саме з 07.07.2025, виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, є виконавчим документом зі строком пред'явлення до 08.07.2028.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 07.07.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя Н.Г. Зінченко