майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"24" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/117/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Гребеннікова Н.П.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третіх осіб: не з'явились;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
до Приватного підприємства "Укрпалетсистем"
треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпетроліумгруп"
- Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС
про стягнення 21 532,35грн
Процесуальні дії по справі.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Укрпалетсистем" 21 532,35грн матеріальної шкоди.
В якості правових підстав позивач посилається, зокрема, на ст.993, 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування".
Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.03.2025 о 10:30.
Судом долучено до матеріалів справи виготовлену через автоматизовану систему "Єдиний державний реєстр судових рішень" копію постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05.07.2024 у справі №759/13089/24 (провадження №3/759/4683/24).
Ухвалою суду від 06.03.2025 постановлено відкласти підготовче засідання на "03" квітня 2025 р. об 11:00; позивачу надати, зокрема, письмові пояснення щодо визначення відповідача та щодо залучення третьої особи.
Позивач вимоги ухвали суду від 06.03.2025 виконав частково, 25.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла лише довідка про розмір заборгованості відповідача.
Ухвалою суду від 03.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на "01" травня 2025 р. об 11:30.
10.04.2025 за вх.№01-44/1081/25 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи.
Ухвалою суду від 01.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження; залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпетроліумгруп" та Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС"; відкладено підготовче засідання на "27" травня 2025 р. о 14:15.
16.05.2025 до суду від представника третьої особи ПАТ "Страхова група "ТАС" надійшла копія полісу ЕР 220569746 від 25.04.2024.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 27.05.2025 не з'явились, ухвала від 01.05.2025 надіслана одержувачам Приватному підприємству "Укрпалетсистем" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпетроліумгруп" в їх електронні кабінети, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с.98-99). Вимоги ухвали суду від 01.05.2025 останніми не виконано.
Представник позивача в судовому засіданні 27.05.2025 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, повідомив про надання всіх доказів, необхідних для розгляду справи, не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.
Ухвалою від 27.05.2025 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу №906/117/25 до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на "24" червня 2025 р. о 14:15; третій особі ТОВ "Укрпетроліумгруп" виконати вимоги ухвали суду від 01.05.2025.
В судове засідання 24.06.2025 сторони та треті особи повноважних представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду від 27.05.2025 в їх електронні кабінети (а.с.102-103).
Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сторони та треті особи мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, сторони та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання суду в справі №906/117/25.
Згідно з п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання не визнана обов'язковою, суд вважає, що їх відсутність не перешкоджатиме розгляду справи.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, тому справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 24.06.2025 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є роботодавцем ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок якого спричинено майнову шкоду застрахованому Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" автомобілю.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Треті особи письмові пояснення по суті справи не надали.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
17.05.2024 за №030106/4057/0000296/1 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (надалі - позивач) та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу TOYOTA (д.р.н. НОМЕР_1 ). Договір було укладено відповідно до Закону України "Про страхування" (а.с.10 на звороті).
Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду 3024170382848442, що складена Управлінням патрульної поліції в місті Києві, вбачається, що 10.06.2024 о 08:30 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: транспортного засобу сідельний тягач МЕRCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_2 ), з напівпричепом ALI RIZA USTA (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував водій ОСОБА_1 (власником транспортних засобів вказано ТОВ "Укрпетроліумгруп") та легкового транспортного засобу TOYOTA (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керувала водій ОСОБА_2 (власник автомобіля) (а.с.17-19).
У зазначеній довідці вказано, що механічні пошкодження отримали: сідельний тягач МЕRCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_2 ) в бокову праву частину, легковий автомобіль TOYOTA (д.р.н. НОМЕР_1 ) в бокову ліву частину.
Також у довідці зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.10.3. ПДР. За фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП, складено адміністративний протокол AAД 856660 на підставі ст.124 КУпАП.
Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05.07.2024 у справі №759/13089/24 (провадження №3/759/4683/24), ОСОБА_1 , працюючого водієм ПП "Укрпалетсистем", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.46).
Страхувальник транспортного засобу TOYOTA (д.р.н. НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 звернулася до позивача - ПрАТ "СК "Уніка" з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку №19685791053 від 11.06.2024, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.9 на звороті).
Згідно виставленого ТОВ "Саміт Моторз Україна" рахунку на оплату №СР00-077156 від 12.06.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля TOYOTA (д.р.н. НОМЕР_1 ) складає 125 428,06грн (а.с.11).
Відповідно до страхового акту 19685791053 від 19.06.2024 (а.с.8 на звороті), ПрАТ "СК "Уніка" кваліфікувало обставини ДТП, що мали місце 10.06.2024, як страховий випадок згідно умов договору страхування №030106/4057/0000296/1 від 17.05.2024 та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування ТОВ "Саміт Моторз Україна" в розмірі 125 428,06грн, шляхом безготівкового переказу, про що свідчить платіжна інструкція №170237 від 20.06.2024 (а.с.9).
Як вбачається з акту №78619 від 12.07.2024 виконаних робіт/послуг та передання/прийняття автомобіля, вартість відновлювального ремонту автомобіля TOYOTA (д.р.н. НОМЕР_1 ), виконаного ТОВ "Саміт Моторз Україна" за замовленням ОСОБА_2 , склав 125 428,06грн (а.с.12).
Згідно полісу серії ЕР 220569746, який був дійсний станом на 10.06.2024, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу МЕRCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_2 ), була застрахована в ПрАТ "СГ "ТАС", ліміт відповідальності страховика за шкоду майну становить 160 000,00грн, ліміт за шкоду життю та здоров'ю - 320 000,00грн, франшиза - 3 200,00грн (а.с.21, 95).
У відповіді за вих.№13149/9124/ТС від 22.07.2024 Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" викладений розрахунок страхового відшкодування, який виглядає наступним чином:
125 428,06грн (матеріальний збиток завданий власнику автомобіля TOYOTA (д.р.н. НОМЕР_1 ) згідно рахунка №СР00-077156 від 12.06.2024 ТОВ "Саміт Моторз Україна") мінус 3 200,00грн (франшиза) та мінус 18 332,35грн (коефіцієнт зносу замінених складових) = 103 895,71грн (а.с. 21 на звороті).
Відповідно до платіжного доручення № 426891 від 23.07.2024, Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" здійснило сплату Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Уніка" страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 103 895,71грн (а.с.22).
Таким чином, вбачається, що різниця між розміром страхового відшкодування здійсненого ПрАТ "СК "Уніка" 125 428,06грн та сумою страхового відшкодування здійсненого ПрАТ "СГ" ТАС" на користь позивача в розмірі 103 895,71грн, становить 21 532,35грн, що є предметом позовних вимог заявлених до ПП "Укрпалетсистем" як роботодавця ОСОБА_1 водія винного у вчиненні ДТП.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 979 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.
Відповідно до п.69 ст.1 Закону України "Про страхування", страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством;
Згідно зі ст.980 ЦК України, предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Статтею 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.
Частиною 2 статті 11 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про страхування" та інших законах України.
Згідно з п.59 ст.1 Закону України "Про страхування", страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.
Відповідно до п.50 ст.1 Закону України "Про страхування", страхова виплата (страхове відшкодування) - це грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Пунктом 77 статті 1 Закону України "Про страхування" визначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з вимогами ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до вимог ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як було встановлено судом, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом свого роботодавця та створив аварійну ситуацію, наслідком якої стала дорожньо-транспортна пригода, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова Група "ТАС". Згідно полісу серії ЕР 220569746, який був дійсний станом на 10.06.2024, ліміт відповідальності страховика за шкоду майну становить 160 000,00грн, ліміт за шкоду життю та здоров'ю - 320 000,00грн, франшиза - 3 200,00грн (а.с.21).
Згідно зі ст.26 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов'язані, зокрема, з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2024 Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" здійснило сплату Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Уніка" страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 103 895,71грн згідно платіжного доручення №426891 (а.с.22).
Відповідно до ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З аналізу норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України, можна зробити висновок, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі 426/16825/16-ц та у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 р. №916/2554/17).
Як зазначає позивач, та не оспорюється відповідачем, володільцем транспортного засобу сідельний тягач МЕRCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_2 ), з напівпричепом ALI RIZA USTA (д.р.н. НОМЕР_3 ) є Приватне підприємство "Укрпалетсистем".
Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 05.07.2024 у справі №759/13089/24 (провадження №3/759/4683/24) встановлено, що водій транспортного засобу сідельний тягач МЕRCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_2 ), з напівпричепом ALI RIZA USTA (д.р.н. НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 є працівником Приватного підприємства "Укрпалетсистем".
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Відтак, суд приходить до висновку, що при вирішенні даної справи, доведенню не підлягають обставини щодо наявності вини у діях ОСОБА_1 (який на момент ДТП був працівником відповідача) та що володільцем транспортного засобу, яким він керував, є Приватне підприємство "Укрпалетсистем".
Судом встановлено, що позивачем, як страховиком власника постраждалого внаслідок ДТП транспортного засобу здійснено виплату страхового відшкодування, в розмірі 125 428,06грн, натомість страховиком відповідача відшкодовано позивачу 103 895,71грн (із суми 125 428,06грн вирахувано коефіцієнт зносу в розмірі 18 332,35грн та франшизу в розмірі 3 200,00грн).
Таким чином, зважаючи на викладене вище, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" перейшло право вимоги на отримання від відповідальної особи (Приватного підприємства "Укрпалетсистем") компенсації матеріальної шкоди в розмірі 21 532,35грн матеріальної шкоди (125 428,06 - 18 332,35грн - 3 200,00грн).
За змістом ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Отже, приймаючи до уваги, що вартість майнового збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, який було сплачено позивачем на підставі договору добровільного страхування в сумі 125 428,06грн, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування страховиком відповідача в сумі 103 895,71грн, то з відповідача, як відповідальної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням яка дорівнює 21 532,35грн.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1, 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладені обставини, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ "СК "Уніка" до ПП "Укрпалетсистем" про стягнення 21 532,35грн, є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані відповідачем під час розгляду справи, відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 8 000,00грн.
Частиною 3 статті 123 ГПК України встановлено, щодо витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами 1, 2 статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамист.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (наведений правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 11.11.2021 у справі №910/7520/20).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23.01.2014, у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та у постановах від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00грн до суду подано копії:
- договору доручення №1 ВНМ, укладеного 01.11.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" та Фізичною особою підприємцем Волчек Наталією Миколаївною (а.с.22 на звороті - 23), відповідно до якого та з урахуванням п. 2 додаткової угоди від 01.11.2023 (а.с.23 на звороті), ФОП Волчек Н.М. з метою виконання умов договору, має право залучати для виконання покладених на неї обов'язків адвокатів, адвокатські бюро чи адвокатські об'єднання на договірних засадах, оплачувати їх послуги, які підлягають відшкодуванню довірителем на умовах порядку та строки визначені ч. 5 договору;
- договору про надання правової допомоги №2/23ю, укладеного 02.11.2023 між ФОП Волчек Н.М. та Адвокатським бюро "Білий", та додатку №1 до даного договору від 16.08.2024, відповідно до якого, Адвокатське бюро "Білий" зобов'язується за дорученням ФОП Волчек Н.М. надати правову допомогу та послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", зокрема і по страховому акту 19685791053 (а.с.24-25);
- акту (звіту) прийому-передачі наданих послуг №1/35837 від 27.01.2025, відповідно до якого вартість послуг Адвокатського бюро "Білий" складає 8 000,00грн (а.с. 26);
- довіреності №13 від 06.01.2025, якою ПрАТ "СК "Уніка" уповноважило Білого Віталія Сергійовича представляти інтереси підприємства, зокрема в усіх підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, в державних та правоохоронних органах, у відносинах з фізичними та юридичними особами, в прокуратурі та в судах загальної юрисдикції (зокрема адміністративних судах), господарських судах, судах вищого рівня (а.с.27);
- свідоцтва Білого В.С. про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС №000229 від 14.08.2019 (а.с.26 на звороті).
У справі №906/117/25 предметом позову є стягнення 21 532,35грн матеріальної шкоди.
Позовна заява містить опис обставин з посиланням на норми матеріального права, що не є складним процесом у виконанні відповідних робіт та значними затратами у часі. Кількість документів, необхідних для підготовки позовної заяви, є невеликою. Щодо обсягу наданих адвокатом послуг, то суд зазначає, що підготовка позовної заяви здійснена не зовсім якісно. Адвокатом подано позовну заяву з посиланням на редакцію ст. 27 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996, який втратив чинність 01.01.2024 на підставі Закону № 1909-IX.
Також суд приймає до уваги те, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, тому потреба у підготовці позивачем відповіді на відзив - відсутня, а отже адвокат позивача жодних витрат на це не поніс.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи характер та рівень складності даної справи, принцип пропорційності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00грн.
Інші витрати, понесені позивачем на оплату професійної правничої допомоги суд покладає на позивача, який взяв на себе відповідні зобов'язання за договором доручення №1 ВНМ від 01.11.2023 та з урахуванням договору про надання правової допомоги №2/23ю від 02.11.2023.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (11571, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Ушомир, вул. Березюка, буд. 15, ідентифікаційний код 32285225) , на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (04112, місто Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 В, корп. 4 , ідентифікаційний код 20033533):
- 21 532,35грн матеріальної шкоди;
- 3 028,00грн судового збору;
- 3 000,00грн витрат на професійну правову допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.07.25
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1 - позивачу через електронний суд, його представнику на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1
2 - відповідачу через електронний суд
3 - 4 третім особам через електронний суд