майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"03" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/631/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Балабанов Г.Л. - дов. №909 від 27.06.2024 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХБУДЗЕМ"
про стягнення 141 748, 42 грн
Процесуальні дії по справі.
Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали суду від 19.05.2025 розглянув справу за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХБУДЗЕМ" про стягнення 141 748, 42 грн за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначив на 23.06.2025 о 11:00.
Згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.05.2025 надіслано ТОВ "Архбудзем" на його електронну адресу arhbudzem23@gmail.com 20.05.2025.
11.06.2025 до Суду повернулася ухвала про відкриття провадження справі від 19.05.2025, надіслана на адресу ТОВ "Архбудзем" з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд ухвалою від 23.06.2025 ухвалив провести судове засідання призначене на 23.06.2025 о 11:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Суд ухвалою від 23.06.2025 оголосив перерву в судовому засіданні на 03.07.2025 о 10:00.
Виклад питання про можливість розгляду справи за наявними матеріалами, Суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до змісту п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абз. 2 п. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Суд звертає увагу на те, що ухвалу суду про відкриття провадження у справа 19.05.2025 надсилалася Відповідачу на його електронну пошту, ухвала від 03.07.2025 надсилалися Відповідачу через підсистему "Електронний суд" в його електронний кабінет о 19:34 23.06.2025, з урахуванням абз. 2 п. 6 ч. 5 ст. 242 ГПК України, вручено 24.06.2025, про що свідчать довідка про доставки електронного листа (а.с. 84).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов'язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ч. 4 ст. 11 Кодексу).
Як нагадує Суд у справі «Осіпов проти України», стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
У судовому засіданні 03.07.2025 розглянуто справу по суті та за наявними матеріалами, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Акціонерне товариство Укргазвидобування" в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудзем" про стягнення 141 748, 42 грн, з яких: 89 249, 00 грн пені, 52 499, 42 грн штрафу (тут і далі за текстом - Позивач, Відповідач, Суд).
В обґрунтування підстав поданого позову Позивач доводить, що за умовами укладеного 10.10.2024 Договору про надання послуг №938/УПГГК/24, Відповідач взяв на себе зобов'язання надати послуги "Послуги з експертного обстеження будівель та споруд", а Позивач прийняти і оплатити належним чином якісно надані послуги з умовами цього Договору.
Позивач у позові доводить, що відповідно до умов п. 5.1. зазначеного договору, результатом надання послуг є надані у власність замовнику: експертні висновки про технічний стан будівельних конструкцій будівель та споруд з висновками і рекомендаціями, стосовно подальшої надійної та безпечної експлуатації будівель; технічний звіт оформлений українською мовою та наданий замовнику в паперовому вигляді в 3 (трьох) примірниках та на електронному носії в форматі PDF; паспорт об'єкта. В разі виявлення необхідності проведення ремонтних робіт - надати дефектні акти з обсягами робіт, детальний перелік заходів з відновлення експлуатаційних властивостей об'єкта (стислі технічні рішення щодо методів ремонту, підсилення або заміни дефектних конструкцій та основ), необхідні креслення та розрахунки, плани виконаних робіт.
Позивач у позові зазначає, що на виконання умов укладеного договору, на електрону пошту Відповідача arhbudzem23@gmail.com 16.10.2024 була направлена заявка на початок надання послуг №008.1.17-008.1.1-2-1577, згідно якої Відповідач з урахуванням п. 5.1. договору зобов'язаний був приступити до надання послуг та закінчити їх до 31.12.2024.
Позивач доводить, що Відповідач свої договірні зобов'язання в частині дотримання строків надання послуг не виконав, на підставі п. 7.4. Договору надання послуг №938/УПГГК/24 від 10.10.2024 йому нараховано пеню в сумі 89 249, 00 грн та 52 499, 42 грн штрафу.
23.06.2025 до Суду надійшло клопотання представника ТОВ "Архбудзем" Віктора Давиденка про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості у іншому судовому засіданні. Одночасно вказав на те, що Відповідач позовні вимоги не визнає, а також вбачає підстави для зменшення розміру неустойки, про що будуть подані відповідні клопотання та докази.
23.06.2025 до Суду надійшло клопотання керівника ТОВ "Архбудзем" Владислава Москаленка про перенесення розгляду справи на іншу дату.
03.07.2025 до Суду представник Позивача Геннадій Балабанов надіслав клопотання про долучення доказів (вх. г/с №8486/25 від 03.07.2025) згідно якого просить Суд долучити до матеріалів справи лист Відповідача від 02.07.2025 та докази його отримання, в якості доказів, які підтверджують невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг №938/УПГГК/24 від 10.10.2024.
Процесуальна позиція Суду - задовольнити клопотання представника Позивача Геннадія Балабанова про долучення доказів (вх. г/с №8486/25 від 03.07.2025), долучити до матеріалів справи лист ТОВ "Архбудзем" від 02.07.2024, докази отримання листа від 02.07.2025.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Справу розглянуто за наявними в ній доказами на підставі п. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
1. 10.10.2024 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ "Укргазвидобування" (як Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архбудзем" (як Відповідач, Виконавець) був укладений Договір надання послуг №938/УПГГК/24 (тут і далі з текстом - Договір №938/УПГГК/24), відповідно до якого Виконавець зобов'язався своїми силами, засобами надати послуги "Послуги з експертного обстеження будівель та споруд", зазначені в пункті 1.2. Договору, а Замовник прийняти і оплатити належним чином якісно надані послуги згідно з умовами цього Договору.
Найменування послуг, місце та кількісні характеристики послуг за цим Договором визначені в Додатку №1 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Технічне завдання)"(далі - Технічне завдання), що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору №938/УПГГК/24).
Калькуляція вартості послуг, в якій визначаються обсяги послуг, складається Виконавцем та підлягає погодженню Замовником. Надання послуг, що є предметом цього Договору здійснюється за допомогою обладнання Виконавця (п. 1.3. Договору №938/УПГГК/24).
Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника (п. 1.4. Договору №938/УПГГК/24).
Результатом надання послуг є надані у власність Замовнику:
- експертні висновки про технічний стан будівельних конструкцій будівель та споруд, з висновками і рекомендаціями, стосовно подальшої надійної та безпечної експлуатації будівель;
- технічний звіт оформлений українською мовою та наданий замовнику в паперовому вигляді в 3 (трьох) примірниках та на електронному носії в фоpматі PDF;
- паспорт об'єкта;
В разі виявлення необхідності проведення ремонтних робіт - надати дефектні акти з обсягами робіт, детальний перелік заходів з відновлення експлуатаційних властивостей об'єкта (стислі технічні рішення щодо методів ремонту, підсилення або заміни дефектних конструкцій, рекомендації з поліпшення експлуатації будівельних конструкцій та основ), необхідні креслення та розрахунки, план виконання робіт (п. 1.5. Договору №938/УПГГ/24).
Загальна ціна (сума) Договору визначена в Додатку №2 "Договірна ціна", що складаний на підставі Додатку №2.1 "Розрахунок кошторисної вартості (калькуляції, тощо), що є невід'ємними частинами цього Договору, та не може перевищувати 749 991, 67 грн (сімсот сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна грн 67 коп), без ПДВ (п. 3.1. Договору №938/УПГГ/24).
До вартості послуг включені усі витрати Виконавця, пов'язані з наданням послуг (п. 3.2. Договору №938/УПГГ/24).
Розрахунки з Виконавцем за надані послуги проводяться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30-ти календарних днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг та отримання рахунку на оплату (п. 4.1. Договору №938/УПГГ/24).
У п. 5.1. Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили, що строк надання послуг: початок надання послуг: не пізніше п'яти робочих днів після направлення листа-заявки (замовлення) від замовника на електронну адресу виконавця. Закінчення надання послуг: до 31.12.2024.
Сторони у п. 5.2. Договору №938/УПГГ/24 визначили місце надання послуг.
Права та обов'язки сторін сторони визначили у розділі 6 Договору №938/УПГГ/24, згідно якого, замовник, серед іншого, зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати за якісно надані послуги виконавцю на підставі кожного акта здачі-приймання наданих послуг (підп. 6.1.1. п. 6.1. Договору №938/УПГГ/24); надавати Виконавцю вихідні дані обгрунтовано необхідні для надання послуг, наявні лише у Замовника, вичерпний перелік яких Виконавець вказує в запиті згідно п. 6.3.5. Договору (підп. 6.1.3. п. 6.1. Договору №938/УПГГ/24).
В свою чергу, Виконавець зобов'язаний, зокрема, забезпечити надання послуг у строки та в обсягах, що встановлені цим Договором (підп. 6.3.1. п. 6.3. Договору №938/УПГГ/24); протягом 5 календарних днів після підписання договору Виконавець надає Замовнику письмовий запит з вичерпним переліком вихідних даних, наявних лише у Замовника, необхідних для надання послуг. Направлення Виконавцем запиту та/або отримання ним вихідних даних від Замовника не є підставою для того, щоб строки надання послуг, які передбачені цим договором переривались, зупинялись, продовжувались або обраховувались спочатку (підп. 6.3.5. п. 6.3. Договору №938/УПГГ/24).
У разі порушення з вини Виконавця строків надання послуг або ненадання послуг загалом, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг із врахуванням ПДВ, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості із врахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ) (п. 7.4. Договору №938/УПГГ/24).
Сплата господарських санкцій не звільняє сторони від виконання зобов'язань або усунення порушень (п. 7.11. Договору №938/УПГГ/24).
Строк дії Договору, згідно п. 10.1. якого, з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками (за наявності) сторін, за умови надання Виконавцем забезпечення виконання своїх зобов'язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2. цього Договору і діє до 31.03.2025 (включно).
У Додатку №1 до Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили Інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Технічне завдання) (а.с.18(зворот)-22).
У Додатку №2 до Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили Договірну ціну (а.с. 23-25).
У Додатку №2.1. до Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили Розрахунок кошторисної вартості (калькуляції, тощо) "Послуги з технічного огляду та випробувань (послуги з експертного обстеження будівель і споруд)" (а.с. 25 (зворот).
У Додатку №3 до Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили Санкційне застереження (а.с. 26).
У Додатку №4 до Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили Інформацію про власників Виконавця, включаючи кінцевого бенефіціарного власника (а.с. 27).
У Додатку №5 до Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили Перелік штрафних санкцій до Виконавця за порушення вимог у галузі ОП та ПБ, що стягуються незалежно від сплати Виконавцем завданих Замовнику збитків (а.с. 27 (зворот)-31).
У Додатку №6 до Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили Перелік порушень та штрафних санкцій до Виконавця/Субвиконавця за порушення вимог в галузі охорони навколишнього середовища (а.с. 32-33).
У Додатку №7 до Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили Чек-лист проведення технічного аудиту за Договором (форма) (а.с. 34).
У Додатку №8 до Договору №938/КПГГ/24 сторони погодили форму банківської гарантії як забезпечення виконання зобов'язань за договором закупівлі (а.с. 34 (зворот) -39).
У Додатку №9 до Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили про врегулювання відносин електронного документообігу (а.с. 39 (зворот)-40).
2. Замовник листом за №008.1.17-008.1-2-1577 від 16.10.2024 надіслав Виконавцю на його електрону пошту заявку про початок надання послуг (а.с. 41).
3. Позивач листом за №008.1.17-008.1.1-1-205 від 16.04.2025 надіслав Відповідачу вимогу про сплату пені на суму 73 499, 18 грн та штрафу на суму 52 499, 42 грн посилаючись на ненадання Виконавцем послуги, передбаченої умовами Договору №938/УППГ/24 в межах встановленого Договором строку надання послуг, який закінчився 31.12.2024.
4. Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Відповідача в примусовому порядку за ненадання послуг, визначених Договором №938/УПГГ/24 пені на суму 89 249, 00 грн та 52 499, 42 грн штрафу, нарахованих на підставі п. 7.4. Договору №938/УПГГ/24.
5. В ході судового розгляду справи, Відповідач надіслав 02.07.2025 Позивачу лист "Про надання необхідної інформації та документів для виконання умов Договору №938/УПГГ/24 від 10.10.2024" в якому просив, з метою усунення зауважень до технічних звітів та паспортів визначених в технічному завданні №1 до договору №938/УПГГ/24 від 10.10.2024, надати вихідні дані на всі будівлі та споруди, що підлягають експертному обстеженню, а саме: технічні паспорти БТІ; будівельні креслення; проектну документацію; експертні висновки про технічний стан будівельних конструкцій; технічні звіти, дефектні акти; паспорти об'єктів; інформацію щодо площ та будівельного об'єму всіх будівель та споруд.
6. Предметом спору є вимога Позивача про наявність/відсутність підстав для застосування до Відповідача штрафних санкцій за невиконання умов Договору №938/УПГГ/24.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
1. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 викладено правову позицію, відповідно до якої за частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тому, як дійшла висновку Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 у справі №688/2908/16-ц, і до моменту укладення договору сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
Принцип справедливості, добросовісності та розумності включає, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (близький за змістом висновок, викладено у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19 Великої Палати Верховного Суду).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Частина перша статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
2. Відповідно до статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його предмет, умови, права та обов'язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.
Судом встановлено, що за умовами п. 1.1. Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили, що найменування послуг, місце та кількісні характеристики послуг за цим Договором визначені в Додатку №1 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі".
У Додатку №1 до Договору №938/УПГГ/24 Технічне завдання сторони визначили види послуг: послуги з технічного огляду та випробовувань (послуги з експертного обстеження будівель та споруд).
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.1 ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.
Суд констатує, що істотною умовою договорів про надання послуг є предмет, яким є послуга, що має, зокрема, такі ознаки:
- послуга не має матеріального, речового результату;
- послуга спрямована на задоволення потреб і має грошову оцінку;
- послуга невіддільна від джерела, тісно пов'язана з особою виконавця та процесом її надання, надання послуги здійснюється виконавцем особисто;
- послугу неможливо зберігати, вона існує лише на той час, коли надається;
- надання та споживання послуги відбувається одночасно;
- в послугах "продається" (передається) не, власне, результат, а дії, що призвели до нього.
У питанні розмежування "послуг" з "роботами" (предметом договору підряду), варто враховувати, що "роботи" - це діяльність, результат якої має матеріальне вираження і може бути реалізований для задоволення потреб фізичних чи юридичних осіб. Водночас "послуги" - це діяльність, результат якої не має, як правило, матеріального вираження, вони реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності.
Тобто, якщо у зобов'язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то при наданні послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Послуга споживається у процесі її надання. Грошовій оцінці підлягає не сам результат, а дії, які до нього призвели.
Верховний Суд у постанові від 04.09.2023 у справі №910/5352/21 зробив правові висновки щодо розмежування договір підряду і надання послуг, а саме:
"109. Відокремлення договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт (договорів підряду) можливо здійснити за наступними критеріями:
- предмет договору підряду є завжди індивідуалізованим, тобто являє собою матеріалізований результат зусиль (робіт) підрядника. Результат роботи підрядника виражається в тій чи іншій матеріальній формі;
- основним результатом при наданні послуг є результат нематеріального характеру, який не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, має економічну цінність та корисний ефект для замовника такої послуги".
Суд констатує, що сторони у п. 1.5. Договору №938/УПГГ/24 погодили, що результатом надання послуг є надані у власність Замовнику: експертні висновки про технічний стан будівельних конструкцій будівель та споруд (...), технічний звіт (...).
В свою чергу, за умовами п. 5.4. Договору №938/УПГГ/24 сторони погодили, що здача-приймання наданих послуг по Договору здійснюється шляхом підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг після їх надання Виконавцем (...).
Таким чином, предмет Договору №938/УПГГ/24 є індивідуалізованим, а результат роботи має матеріальну форму, який мав бути переданий у встановленому Договором №938/УПГГ/24 порядку замовнику для його подальшого використання у власних цілях за актом здачі- приймання.
З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку, що Договір №938/УПГГ/24 є змішаним договором, оскільки містить умови, притаманні як договору про надання послуг, так і договору підряду.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як зазначав Суд, за умовами п. 5.1. Договору №938/УПГГ/24 строк надання послуг: початок надання послуг становив не пізніше п'яти робочих днів після направлення листа-заявки (замовлення) від Замовника на електронну адресу Виконавця. Закінчення надання послуг: до 31.12.2024.
Отже, Виконавець зобов'язаний був надати послуги до 31.12.2024.
Судом встановлено, що Замовник надіслав Виконавцю заявку про початок надання послуг 16.10.2024 за №008.1.17-008.1.1-5-1577 у спосіб надіслання на його електронну пошту arhbudzem23@gmail.com.
В подальшому, Замовник звернувся 16.04.2025 до Виконавця з вимогою за №008.1.17-008.1.1-1-502 в якій вказав про те, що Виконавець не надав послуги, передбачені Договором №938/УПГГ/24 в межах встановленого строку надання послуг та який закінчився 31.12.2024. Одночасно вимагав сплати суми пені в розмірі 73 499, 18 грн та 52 499, 42 грн штрафу.
Судом встановлено, Відповідач в ході судового розгляду спору надіслав 02.07.2025 Позивачу лист "Про надання необхідної інформації та документів для виконання умов Договору №938/УПГГ/24 від 10.10.2024" в якому просив надати вихідні дані на всі будівлі та споруди, що підлягають експертному обстеженню, а саме: технічні паспорти БТІ; будівельні креслення; проектну документацію; експертні висновки про технічний стан будівельних конструкцій; технічні звіти, дефектні акти; паспорти об'єктів; інформацію щодо площ та будівельного об'єму всіх будівель та спору.
Суд бере до уваги п. 6.3.5. Договору №938/УПГГ/24, відповідно до якого вказаний лист мав бути надісланий Замовнику протягом п'яти календарних днів після підписання договору, тоді як фактично надіслано після закінчення строку надання послуг, та, в свою чергу, закінчення строку дії Договору №938/УПГГ/24.
Крім того, Суд звертає увагу на абз. 2 підп. 6.3.5. п. 6.3. Договору №938/УПГГ/24 у якому сторони погодили, що направлення Виконавцем запиту та/або отримання ним вихідних даних від Замовника не є підставою для того, щоб строки надання послуг, які передбачені цим договором переривались, зупинялись, продовжувались або обраховувались спочатку.
3. Згідно ст. 599 ЦК України за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
У постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16 зазначено, що усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади згідно з якими здійснюється виконання зобов'язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Саме тому, за загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати (постанова ОП КЦС у складі ВС від 23.01.2019 у справі №355/385/17).
Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20).
З урахуванням зазначеного, добросовісність має бути принципом здійснення господарської діяльності для обох контрагентів договору.
4. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (частини третя статті 14 ЦК України).
Тому застосування кредитором штрафних санкцій, встановлених у договорі за невиконання боржником договірних обов'язків є способом захисту порушеного права, що встановлений договором. Про застосування штрафних санкцій як спосіб захисту порушеного права до прикладу йдеться у ч.2 ст. 20 ГК України.
5. Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК).
Отже, якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання він вчиняє протиправну бездіяльність, що виявляється в ухиленні від дій, які він повинен був здійснити в силу договору. Бездіяльність - це, як правило, пасивна поведінка, однак також вольова.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК), зокрема: 1) розірвання договору; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків.
Сплату неустойки (штрафу) та відшкодування збитків можливо охарактеризувати загальним поняттям "санкція" - визначена міра майнових чи інших невигідних для особи наслідків невиконання вимог закону та/або умов договору.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст. 231 ГПК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Судом встановлено, що у п. 7.4. Договору №938/УПГГ/24, У разі порушення з вини Виконавця строків надання послуг або ненадання послуг загалом, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг із врахуванням ПДВ, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості із врахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ).
Позивачем нараховано до стягнення пеню в сумі 89 249, 00 грн та 52 499, 42 грн штрафу в розмірі 7%.
Суд приймає до уваги, що завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсацій можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
До моменту порушення зобов'язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України (п.7.38 постанови ВПВС від 01.06.2021р. у справі №910/12876/19).
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що за змістом ч. 1 ст. 614 ЦК України вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання, зокрема, для запобігання шкоди (постанова від 29.06.2022 у справі 3477/874/19).
Таким чином, відсутність вини у невиконанні зобов'язання чи у простроченні виконання доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 617 цього ж Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, за змістом ст.ст. 614 та 617 ЦК України вина особи, яка порушила зобов'язання презюмується. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.
Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов'язків ( пункти 4, 5 частини п'ятої статті 13 ГПК України).
Велика Палата Верховного Суду висновує, що звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов'язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов'язку та зміст цього обов'язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.
У свою чергу процесуальні обов'язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача як кредитора у зобов'язанні. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов'язок доведення обставин, за які відповідає боржник, зокрема, щодо вчинення боржником дій, які мають наслідком припинення зобов'язання, у випадку, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов'язками (постанова від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
Велика Палата Верховного Суду також акцентує, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд дійшов висновку позов про стягнення 89 249, 00грн пені та 52 499, 42грн штрафу задовольнити.
6. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).
У зв'язку з викладеним, Позивач довів обґрунтованість вимог, тоді як Відповідач їх не спростував.
Щодо розподілу судового збору.
Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
При зверненні з позовною заявою до суду Позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422, 40 грн
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судовий збір покладається на Відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудзем" (вул. Лесі Українки, 29, с. Буки, Житомирського району, Житомирської області, 12423, код ЄДРПОУ 43735762) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 300197750:
- 89 249, 00грн пені;
- 52 499, 42грн штрафу;
- 2 422, 40грн судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 08.07.25
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 справу, 2-3 сторонам через Ел.суд