вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.06.2025м. ДніпроСправа № 904/9209/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Цибульської К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпро
до відповідача-1: Дніпровської міської ради, м. Дніпро
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артбуд-Проект» м. Дніпро
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича м. Дніпро
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства освіти і науки України, м. Київ
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро
За участю - Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро
про визнання недійсним рішень міської ради, скасування рішень приватного нотаріуса, припинення права комунальної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі, припинення права оренди
Представники:
від позивача: Гордієнко Т.О., довіреність, адвокат;
від відповідача-1: Остапенко П.В., самопредставництво, витяг з ЄДР;
від віповідача-2: Кириченко Є.В., ордер, адвокат; Шабатенко А.М. - виписка з ЄДР, керівник
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: Кушнірчук Н.В., довіреність, представник;
від прокуратури: Шустова В.А., службове посвідчення, прокурор.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 24.09.2021 № 83-552-34 до Дніпровської міської ради, в якому просить визнання недійсним рішення Дніпровської міської ради "Про надання ТОВ «Артбуд-Проект» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (Соборний район)" від 02.09.2020 № 318/60.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на зазначеній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна - будівлі (споруди), що є державною власністю і закріплені за ДНУ на праві господарського відання. Як вбачається з долученого до рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 № 318/60 графічного матеріалу: зазначена в рішенні територія є частиною земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ДНУ і відноситься до земель державної власності. Отже, прийняття рішення здійснено за відсутності компетенції органу місцевого самоврядування, визначеної ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України. Також, позивач зазначає, що при прийнятті рішення порушено приписи ст. 123 Земельного кодексу України в частині отримання обов'язкових погоджень щодо даного питання. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України у клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Позивач наголошує, що ДНУ (як землекористувач) не надавав згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на користь ТОВ «Артбуд-Проект» та на вилучення земельної ділянки (частини ділянки) у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького, 36. Дана згода також не надавалася і Міністерством освіти і науки України, що здійснює контроль та управління спірною земельною ділянкою від імені держави. Наведене свідчить, що рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 № 318/60 прийнято за відсутності обов'язкових погоджень, передбачених законом. Вказані обставини на думку позивача свідчать про незаконність оскаржуваного рішення, у зв'язку із чим воно підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.
Ухвалою господарського суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 20.01.2022.
05.01.2021 від Дніпровської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання вказує на те, що надані позивачем документи не можуть підтверджувати право постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки правовстановлюючі документи, які підтверджують постійне користування земельною ділянкою до 1991 року, регламентовані відповідними нормативно правовими актами. Відповідно до ЗУ "Про земельний кадастр" передбачено, що у Державному земельному кадастрі підлягають державній реєстрації сформовані земельні ділянки.
За приписами ст. 125 ЗУ передбачено, що виникнення права на земельну ділянку, а також право на постійне користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту Державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 Закону встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідач звертає увагу на те, що в Державному земельному кадастрі відсутня інформація щодо зареєстрованого права користування на спірну земельну ділянку за позивачем.
З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, недоведеними, та такими, що не підлягають задоволенню.
20.01.2021 від позивача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ «Артбуд-Проект».
Ухвалою господарського суду від 20.01.2022 за клопотанням позивача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено ТОВ «Артбуд-Проект»; підготовче засідання відкладено на 08.02.2022.
02.02.2022 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій останній вказує на те, що оскільки згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування лише із земель комунальної власності відповідних територіальних громад, надання Дніпровською міською радою дозволу ТОВ «Артбуд-Проект» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Дмитра Яворницького, 36 - Г (що є державною власністю) вчинено за відсутності повноважень, визначених законом.
Доказів прийняття рішення про передачу земельної ділянки у м. Дніпро по просп. Д. Яворницького, 36 з державної власності у власність територіальної громади на підставі ч. 5 ст. 84 ЗК України не надано, оскільки такі рішення не приймалися.
Позивач звертає увагу на те, що право на земельну ділянку було оформлене належним чином відповідно до норм законодавства, що діяло на момент виникнення такого права, і ці документи визнаються державою і є дійсними.
Доводи відповідача щодо відсутності права власності внаслідок не проведення його державної реєстрації є такими, що не відповідають чинному законодавству та правовим позиціям Верховного Суду.
У підготовчому засіданні 08.02.2022 представник позивача надав клопотання про витребування доказів у справі від 08.02.2022 № б/н, в якому просив суд витребувати від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи №1284934012101 в електронній (паперовій) формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії з реєстрації за ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер №1284934012101), номер запису про реєстрацію права власності 21098940.
Клопотання позивача залишено на розгляді у суду.
Ухвалою господарського суду від 08.02.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за клопотанням сторін; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 01.03.2022.
22.02.2022 на адресу суду надійшли заперечення від Дніпровської міської ради на відповідь на відзив, в яких викладено заперечення на доводи позивача та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Доводи позивача щодо закріпленого права користування земельною ділянкою за останнім не підтверджується належними доказами, позивачем не надано доказів того, що таке право на земельну ділянку за ним було зареєстроване в Державному земельному кадастрі, як того вимагає законодавство, а тому, на думку відповідача, доводи позивача щодо виникнення у нього такого права є помилковими.
Відповідач звертає увагу на те, що обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону.
Крім того, відповідач зазначає, що незавершене будівництво розташоване на землях територіальної громади міста Дніпра, інформація щодо реєстрації земельної ділянки за позивачем в Державному земельному кадастрі відсутня, в тому числі відсутня інформація і щодо реєстрації таких прав в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Таким чином, оспорюване рішення є таким, яке прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та жодним чином не порушує права позивача.
У призначений судом час 01.03.2022 підготовче засідання не відбулося, у зв'язку з обставинами, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.
Ухвалою господарського суду від 01.03.2022 доведено до відома сторін, що про дату та час розгляду справи буде повідомлено додатковою ухвалою суду.
Ухвалою господарського суду від 26.05.2022 підготовче засідання по справі призначене на 14.06.2022, ухвалено здійснювати розгляд справи у підготовчому провадженні в межах розумних строків.
06.06.2022 третя особа (ТОВ «Артбуд-Проект») надала до суду письмові пояснення від 02.06.2022 № б/н, в яких зазначила наступне.
Доводи позивача, що право власності (постійного користування) ДНУ на земельну ділянку, яка згідно дозволу на розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки надана ТОВ «Артбуд-Проект», підтверджується виписом з актів земельної реєстрації від 27.06.1934 за Інститутом народної освіти не має ані правового підґрунтя, ані реального підтвердження будь-якими доказами, так як позивач, є юридичною особою, зареєстрованою у 2000, що не має будь якого відношення до Інституту народної освіти.
ТОВ «Артбуд-Проект» звертає увагу суду на те, що будь-яких доказів, що свідчили б про право власності позивача, як державної установи, на земельну ділянку, яка згідно дозволу на розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки наданої ТОВ «Артбуд-Проект», та на об'єкти нерухомого майна на ній (і що взагалі вони там є) позивачем не надано, таким чином, у рішенні Дніпровської міської ради від 02.09.2020 № 318/60 порушення права позивача не вбачається, а також порушення компетенції відсутні.
Враховуючи вищевикладене, третя особа вважає, що у позивача відсутнє право власності (користування) земельною ділянкою за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 36, а також на земельну ділянку, яка згідно дозволу на розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки надана ТОВ «Артбуд-Проект», на підставі оспорюваного дозволу наданого Дніпровською міською радою від 02.09.2020 № 318/60.
14.06.2022 позивачем подано до канцелярії суду заяву про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
14.06.2022 відповідачем подано до канцелярії суду клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 14.06.2022 підготовче засідання відкладено на 28.06.2022 за клопотанням третьої особи.
28.06.2025 позивачем до канцелярії суду подано клопотання, в якому останній просив суд:
- відкласти розгляд справи для можливості уточнити позовні вимоги;
- витребувати від Дніпровської міської ради засвідчену копію договору оренди № 156 від 20.06.2022, з додатками до вказаного договору.
28.06.2022 позивач надав відповідь на пояснення третьої особи від 24.06.2022 № б/н, в якій заперечує стосовно доводів, викладених ТОВ «Артбуд-Проект» у поясненнях.
У підготовчому засіданні 28.06.2022 оголошено перерву до 14.07.2022.
У підготовчому засіданні 14.07.2022 позивач подав позовну заяву (уточнену) від 14.07.2022 № 83-552-38, відповідно до якої просив суд:
1) рішення Дніпровської міської ради "Про надання ТОВ «Артбуд-Проект» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (Соборний район)" від 02.09.2020 № 318/60 - визнати недійсним;
2) рішення Дніпровської міської ради "Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (Соборний район) в оренду ТОВ «Артбуд-Проект» по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку" від 23.02.2022 №161/16 - визнати недійсним;
3) рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 та державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про право власності/довірчої власності 47113075, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В.) - скасувати;
4) право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2601188212020 - припинити;
5) договір оренди землі від 20.06.2022, укладений між Дніпровською міською радою і ТОВ "АРТБУД-ПРОЕКТ", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. і зареєстрований в реєстрі за №156 - визнати недійсним;
6) рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 та державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2601188212020 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 47113123, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В.) - скасувати;
7) право ТОВ «Артбуд-Проект» оренди земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2601188212020 - припинити.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначає, що:
- оскаржувані рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 № 318/60 та від 23.02.2022 №161/16 прийняті відповідачем за відсутності компетенції органу місцевого самоврядування, визначеної ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України;
- рішення від 23.02.2022 №161/16 прийняте відповідачем із порушенням норм ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 по просп. Дмитра Яворницького, 36 Г передана в оренду третій особі за відсутності факту настання підстав для припинення права власності чи користування позивача на вказану земельну ділянку, визначених ст. ст. 140, 141 Земельного кодексу України;
- з огляду на неправомірність оскаржуваного рішення Дніпровської міської ради від 23.02.2022 №161/16 та внаслідок визнання його недійсним у судовому порядку, рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022 та державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 - підлягають скасуванню, а право комунальної власності на зазначену земельну ділянку - припиненню;
- оскільки надана ТОВ «Артбуд-Проект» земельна ділянка по фактичному розміщенню нежитлової будівлі є частиною земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні позивача і відноситься до земель державної власності, Дніпровська міська рада не має повноважень з надання її в оренду виходячи зі змісту ст.12, 122, 124 Земельного кодексу України; таким чином, договір оренди землі про передачу в оренду ТОВ «Артбуд-Проект» земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2601188212020, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. 20.06.2022 і зареєстрований в реєстрі за №156, укладено з порушенням норм закону, даний договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України;
- внаслідок визнання недійсним договору оренди землі від 20.06.2022, рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер : 63922933 від 20.06.2022 і державна реєстрація права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 47113123) підлягають скасуванню, а зареєстроване право користування ТОВ «Артбуд-Проект» земельною ділянкою (інше речове право) площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2601188212020 - підлягає припиненню.
Позивач стверджує, що позовна заява (уточнена) від 14.07.2022 № 83-552-38 подана ним в межах процесуальних прав, визначених ч. 3 ст. 46 ГПК України; при цьому позивач не вважає зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміну посилань на норми матеріального чи процесуального права.
Одночасно позивачем до суду подано наступні клопотання:
- про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Артбуд-Проект», з огляду на уточнення позовних вимог, та виключення вказаної юридичної особи зі складу третіх осіб по даній справі;
- про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С.В., з огляду на те, що прийняте судом у даній справі рішення за уточненими позовними вимогами може вплинути на права та обов'язки вказаної особи.
Ухвалою господарського суду від 08.08.2022 у прийнятті позовної заяви (уточненої) від 14.07.2022 № 83-552-38 Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара відмовлено.
Ухвалою господарського суду від 09.08.2022 задоволено клопотання Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара про витребування доказів.
19.08.2022 на адресу суду надійшов запит Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2022 про витребування матеріалів справи № 904/9209/21, у зв'язку із надходженням апеляційної скарги Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022.
Ухвалою господарського суду від 19.08.2022 зупинено провадження у справі №904/9209/21 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області; справу № 904/9209/21 направлено до Центрального апеляційного господарського суду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.102022 апеляційну скаргу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара задоволено; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 у справі № 904/9209/21 скасовано; справу передано на розгляд суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду від 21.11.2022 поновлено провадження у справі № 904/9209/21.
Ухвалою господарського суду від 21.11.2022 позовну заяву (уточнену) прийнято до розгляду; залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Артбуд-Проект» та виключено його зі складу третіх осіб; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича; підготовче засідання призначено на 14.12.2022.
Ухвалою господарського суду від 14.12.2022 підготовче засідання відкладено на 26.01.2023.
12.12.2022 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому останній вказує на те, що позивачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що за ним закріплено право постійного користування спірною земельною ділянкою.
Відповідач-1 звертає увагу на те, що з наданих позивачем доказів щодо закріпленої за ним території не можливо встановити, що спірна земельна ділянка розташована на цій території, оскільки фактично спірна земельна ділянка яка, на думку позивача, закріплена за університетом є не сформованою.
Крім того, відповідач-1 вважає, що державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є обов'язковою, тобто, саме з моменту реєстрації законодавець пов'язує виникнення прав на таку земельну ділянку.
В свою чергу, в Державному земельному кадастрі відсутня інформація щодо зареєстрованого права користування на спірну земельну ділянку за позивачем.
З огляду на те, що незавершене будівництво розташоване на землях територіальної громади міста Дніпра, інформація щодо реєстрації земельної ділянки за позивачем в Державному земельному кадастрі відсутня, в тому числі відсутня інформація і щодо реєстрації таких прав в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, відповідач-1 вважає, що оспорюване рішення від 02.09.2020 № 318/60 є таким, яке прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та жодним чином не порушує права позивача.
Також, відповідач наголошує на тому, що позивачем було обрано неефективний спосіб захисту (неналежний), що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.
26.01.2023 від третьої особи - приватного нотаріуса Пустового С.В. надійшли письмові пояснення, відповідно до яких вказує, що надані заявником (Дніпровською міською радою) документи відповідають вимогам чинного законодавства, тому нотаріусом було здійснено посвідчення спірного договору оренди землі та проведені відповідні реєстраційні дії, з дотриманням порядку проведення державної реєстрації, а підстави для відмови в проведенні реєстраційних дій відсутні.
В судовому засіданні 26.01.2023 представник відповідача - 2 надав відзив на уточнену позовну заяву, в якому останній вказує на те, що твердження позивача стосовно того, що Інститут народної освіти це є нинішній ДНУ, документально не підтверджено будь-якими доказами, та спростовано відомостями ЄДР.
Відповідач-2 звертає увагу суду на те, що право позивача на спірну земельну ділянку відсутнє, не підтверджується належними та допустимими доказами, а отже оспорювані рішення та укладений договір оренди землі будь-яким чином не порушують права позивача.
Таким чином, необхідно врахувати той факт, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Також, відповідача-2 зазначає про те, що вимоги щодо скасування рішень нотаріуса про реєстрацію права та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки є похідними від первісних вимог про визнання недійсним рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 № 318/60, тому не підлягають задоволенню.
Ухвалою господарського суду від 26.01.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за клопотанням сторін; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.02.2023.
14.02.2023 відповідач-2 подав до суду додаткові письмові пояснення, в яких останній вказує на те, що посилання позивача на Випис з актів земельної реєстрації від 27.06.1934 за Інститутом народної освіти як на підставу виникнення права постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 36 за позивачем, не знаходить свого реального прояву, як з огляду на те, що цей документ видано на іншу юридичну особу, так і з огляду на відсутність реєстрації даної земельної ділянки за позивачем, будь-яких доказів та обґрунтувань які б указували на правомірність такого документу, як з точки зору законодавства, що діяло на час видачі документу, так і з точки зору нинішнього законодавства, відносно позивача, позивачем до суду не надано.
Крім того, відповідач-2 стверджує про те, що обставини встановлені в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007 по справі № 39/341-07 щодо права позивача на спірну земельну ділянку спростовуються, а правова оцінка, надана судом у вказаній справі, факту наявності такого права, не є обов'язковою для господарського суду.
Також, на думку відповідача-2, відсутність доказів про реалізацію своїх прав та виконання обов'язків землекористувача, свідчить про те, що позивач не тільки юридично, а й фактично не є землекористувачем спірної земельної ділянки.
Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, відповідач-2 вказує на те, що у позивача відсутнє право користуватися спірною земельною ділянкою, а також позивач будь-яким чином не обґрунтовує, що він збирається робити на земельній ділянці, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача-2, прийняті оспорювані рішення та договір оренди землі будь-яким чином не порушують права позивача, а позивач не має матеріально-правових підстав звертатися за захистом цього права, у тому числі у визначений спосіб - шляхом оспорювання вказаних рішень відповідача-1 та укладеного між відповідачами договору оренди землі, тобто звернутися з такими позовними вимогами позивач міг би тільки за наявності у нього порушеного права на спірну земельну ділянку.
У підготовчому засіданні 16.02.2023 представник позивача надав відповідь на відзив відповідача-1 на позовну заяву (уточнену), в якій вказує про те, що згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування лише із земель комунальної власності відповідних територіальних громад, надання Дніпровською міською радою дозволу ТОВ «Артбуд-Проект» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що є державною власністю, вчинено за відсутності повноважень, визначених законом.
Позивач вважає, що ДНУ має право постійного користування земельною ділянкою у АДРЕСА_1 , реєстрація якої затверджена Дніпропетровською міською радою 10.07.1930 за протоколом № 55 й занесена до загального реєстру земельних ділянок по м. Дніпропетровську 04.04.1930 за № 1328, що посвідчено виписом з актів земельної реєстрації на земельну дільницю від 27.06.1934, і вказаний документ є належним підтвердженням даного права позивача.
Позивач звертає увагу на те, що в даній справі відсутні підстави для застосування норм ст. 377 ЦК України до ТОВ «Артбуд-Проект», оскільки у попереднього власника об'єкта - ОСОБА_1 не було права користуватися земельною ділянкою, на якій він розташований, а відтак, таке право користування не могло перейти до ТОВ «Артбуд-Проект» на підставі даної статті.
Крім того, позивач вказує на те, що заперечення щодо можливості застосування до відносин в межах справи № 904/9209/21 норм ст. 120 ЗК України, аналогічні викладеним запереченням щодо застосування норм ст. 377 ЦК України, зокрема відсутність права на користування земельною ділянкою у попереднього власника об'єкта нерухомого майна - ОСОБА_1 .
Ухвалою господарського суду від 16.02.2023 судом застосовано розумні строки для розгляду справи у підготовчому провадженні, підготовче засідання відкладено на 09.03.2023.
02.03.2023 від відповідача - 1 надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких викладена правова позиція, аналогічна за змістом, що міститься у відзиві на уточнену позовну заяву.
08.03.2023 від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення приватного нотаріуса Пустового С.В., в яких останній вказує на те, що письмові пояснення приватного нотаріуса Пустового С.В. по суті уточненої позовної заяви підлягають відхиленню судом, внаслідок їх невідповідності чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи № 904/9209/21.
Того ж дня від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2 від 06.03.2023 № б/н, в якому останній вказує наступне.
Відомості про належність державі навчального корпусу № 2 з допоміжними будівлями (спорудами) та прилеглої до нього земельної ділянки площею 1,473 га у АДРЕСА_1 включено до Інформаційної системи МОН «Юридичні особи» і дане майно обліковується у складі активів, належних державі Україна.
Наведене вказує, що посилання ТОВ «Артбуд-Проект» на ст.ст. 80,81,82, 87,89 ЦК України (який набрав чинності з 01.01.2004) є безпідставними, оскільки його норми не мають зворотної (ретроспективної) дії в частині відносин створення юридичних осіб, що відбулися до набрання ним чинності, а міркування щодо заснування ДНУ у 2000 році не відповідають дійсності та спростовуються поданими до справи доказами.
Також, не мають будь-якого правового обґрунтування наведені у відзиві на позов заперечення відповідача-2 щодо відсутності у ДНУ права постійного користування земельною ділянкою у АДРЕСА_1 .
З поданих до справи документів незаперечно вбачається, що право постійного користування ДНУ земельною ділянкою у АДРЕСА_1 документально підтверджено в належному порядку, а безпосередня земельна ділянка є сформованою і зареєстрованою як об'єкт майнових відносин за законодавством, що діяло на момент виникнення у позивача права користування земельною ділянкою, і ці документи є чинними до даного часу.
Позивач звертає увагу суду на те, що при розгляді справи № 39/341-07 господарським судом підтверджено право постійного користування ДНУ земельною ділянкою у АДРЕСА_1 на підставі ст. 152 ЗК України та поновлено порушене право землекористувача із застосуванням ефективного способу захисту.
Позивач повторно звертає увагу на те, що в даній справі відсутні підстави для застосування норм ст. 377 ЦК України до ТОВ «Артбуд-Проект», оскільки у попереднього власника об'єкта - ОСОБА_1 не було права користуватися земельною ділянкою, на якій він розташований, а відтак, таке право користування не могло перейти до ТОВ «Артбуд-Проект» на підставі даної статті.
Крім того, позивач вказує на те, що заперечення щодо можливості застосування до відносин в межах справи № 904/9209/21 норм ст. 120 ЗК України, аналогічні викладеним запереченням щодо застосування норм ст. 377 ЦК України, зокрема відсутність права на користування земельною ділянкою у попереднього власника об'єкта нерухомого майна - ОСОБА_1
09.03.2023 підготовче засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному.
Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 20.03.2023 підготовче засідання призначене на 30.03.2023.
30.03.2023 позивач подав до суду додаткові матеріали на підтвердження позовних вимог.
Крім того, у підготовчому засіданні 30.03.2023 представник позивача подав клопотання про призначення земельно-технічної експертизи.
У підготовчому засіданні 30.03.2023 представник відповідача-1 заперечував проти задоволення клопотання позивача, вважає його безпідставним; представник відповідача -2 заявив про необхідність ознайомлення з наданими позивачем додатковими матеріалами та надання письмових пояснень на предмет заявленого клопотання про призначення експертизи, у зв'язку з чим, просив оголосити перерву в засіданні.
У підготовчому засіданні 30.03.2023 оголошено перерву до 11.04.2023.
Клопотання позивача про призначення експертизи залишено на розгляді у суду.
Ухвалою господарського суду від 11.04.2023 підготовче засідання відкладене на 04.05.2023.
02.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання Міністерства освіти і науки України про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
04.05.2023 відповідач-2 подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що заперечує проти запропонованої позивачем установи для проведення експертного дослідження; просив суд доручити проведення експертизи експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Того ж дня відповідач-2 подав до суду клопотання про призначення судової незалежної земельно-технічної експертизи.
Ухвалою господарського суду від 04.05.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство освіти і науки України; підготовче засідання відкладено на 20.06.2023 о 12:30 год.
19.06.2023 позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача-2 про призначення незалежної земельно-технічної експертизи.
19.06.2023 через систему "Електронний суд" третьою особою-2 подано клопотання про забезпечення участі Міністерства освіти та науки України у підготовчому засіданні 20.06.2023 та у всіх наступних засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Того ж дня на електронну адресу суду надійшло клопотання Міністерства освіти та науки України про призначення у справі земельно-технічної експертизи, в якому підтримав клопотання позивача в частині переліку питань та експертної установи.
Ухвалою господарського суду від 20.06.2023 підготовче засідання відкладено на 27.06.2023.
23.06.2023 через систему "Електронний суд" Міністерство освіти та науки України подало до суду письмові пояснення щодо позову та відзиву від 23.06.2023 № б/н, в яких просило задовольнити позовні вимоги університету у повному обсязі.
У призначене підготовче засідання 27.06.2023 треті особи явку повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою суду від 27.06.2023 призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на час проведення експертизи провадження у справі № 904/9209/21 зупинено.
10.10.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повернулась справа № 904/9209/21 разом з висновком експерта № 3126-23 від 26.09.2024.
Ухвалою господарського суду від 28.10.2024 поновлено провадження у справі № 904/9209/21; розгляд якої призначений у підготовчому провадженні на 19.11.2024.
Ухвалою суду від 19.11.2024 підготовче засідання відкладено на 10.12.2024.
10.12.2024 відповідачем-2 подані письмові пояснення щодо висновку експерта.
10.12.2024 позивачем подано заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.
Ухвалою суду від 10.12.2024 підготовче засідання відкладено на 14.01.2025.
07.01.2025 відповідачем-2 до суду подані заперечення щодо заяви позивача про залучення третьої особи.
13.01.2025 позивачем подано заяву про долучення до матеріалів справи наступних документів:
- виписки із актів земельної реєстрації на земельну дільницю від 27.06.1934, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міщенко М.В.;
- листа ДНУ за вих.№88-552-58 від 22.03.2023;
- листа Державного архіву Дніпропетровської області за вих.№182/0/126-23 від 03.04.2023 р.
14.01.2025 відповідачем-1 до суду подані:
- додаткові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позовної заяви;
- заперечення щодо заяви позивача про залучення третьої особи до участі у справі.
Крім того, 14.01.2025 позивачем до суду надані наступні документи:
- пояснення на доповнення до заяви про залучення третьої особи;
- клопотання про призначення у справі повторної земельно-технічної експертизи, в якому останній просить суд призначити по справі №904/9209/21 повторну земельно-технічну експертизу, на вирішення експерта поставити наступне питання:
- чи наявне накладання земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:325:0151 та земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на підставі картки володіння від 26.08.1924 за реєстраційним №12916/5 (реєстрація ділянки затверджена Дніпропетровською міськрадою 10.07.1930 за протоколом №55 і занесена до загального реєстру земельних дільниць по м. Дніпропетровську 04.04.1930 під номером 1328), що посвідчено виписом із актів земельної реєстрації на земельну дільницю від 27.06.1934, та якою є площа накладання (за наявності)?
Проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (49033, м. Дніпро, тупик Будівельний, 1).
В обґрунтування клопотання про призначення у справі повторної земельно-технічної експертизи позивач зазначає, що попередній висновок експерта від 26.09.2024 № 3126-23 не містить інформації щодо спірних відносин в межах справи № 904/9209/21.
У підготовчому засіданні 14.01.2025 оголошено перерву до 30.01.2025.
28.01.2025 позивачем до суду подана заява про долучення документів до матеріалів справи.
Одночасно, 28.01.2025 відповідачем-2 до суду подані заперечення щодо клопотання позивача про призначення повторної судової експертизи, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні вищевказаного клопотання.
30.01.2025 від Дніпропетровської обласної прокуратури до суду надійшла заява про вступ у дану справу.
Ухвалою суду від 30.01.2025 відкладено підготовче засідання на 04.03.2025; залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.
24.02.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про долучення доказів на підтвердження направлення на адресу третьої особи-3 позовної заяви з додатками, до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 04.03.2025 оголошувалась перерва до 11.03.2025.
05.03.2025 від Дніпровської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій остання просить суд задовольнити клопотання Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара про призначення повторної земельно-технічної експертизи в повному обсязі.
10.03.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення по справі з документальним обґрунтуванням.
10.03.2025 від відповідача-2 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні клопотання позивача про призначення повторної земельно-технічної експертизи, у випадку задоволення клопотання та призначення земельно-технічної експертизи, на вирішення експерта поставити таке питання:
- чи є порушення меж земельних ділянок відповідно до наявних у Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара правовстановлюючих документів та документів із землеустрою на ці земельні ділянки?
У підготовчому засіданні 11.03.2025 оголошувалась перерва до 17.03.2025.
14.03.2025 від відповідача-2 через систему "Електронний суд" надійшло уточнене клопотання, в якому останній просить суд:
- відмовити в задоволенні клопотання позивача про призначення повторної земельно-технічної експертизи;
- у випадку задоволення клопотання позивача, просить призначити комплексну судову експертизу, на вирішення експерта поставити такі питання:
- чи відповідає фактичне постійне землекористування Дніпропетровським національним університетом імені Олеся Гончара земельною ділянкою за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 36 площею 1,4730 га, а також за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 36 Г, V площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 правовстановлюючим документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам на дату винесення рішення Дніпровської міської ради "Про надання ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по проспекту Дмитра Яворницького, 36 Г (Соборний район)" від 02.09.2020 № 318/60, та на дату винесення рішення Дніпровської міської ради "Про передачу земельної ділянки по просп. Дмитра Яворницького, 36 Г (Соборний район) в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку" від 23.02.2022 № 161/16?
- Чи відповідає розроблена документація із землеустрою на земельну ділянку та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, на підставі яких земельна ділянка по просп. Дмитра Яворницького, 36 Г (Соборний район) у м. Дніпро, передана в оренду ТОВ "Артбуд-Проект" код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, яка належить на праві власності останньому?
17.03.2025 Дніпропетровською обласною державною адміністрацією подано клопотання, в якому третя особа-3 просить проводити розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, у відповідності до чинного законодавства України.
У підготовчому засіданні 17.03.2025 відповідачем-1 до суду подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: Постанову ОП КГС від 20.12.2024 року справа № 910/21682/15 (910/17038/21).
У судовому засіданні 17.03.2025 оголошено перерву до 01.04.2025.
20.03.2025 відповідачем-1 до суду подано клопотання про відмову у позові Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, в якому останній вказує на те, що у заявлених позивачем правовідносинах відсутні жодні порушення прав та законних інтересів останнього, оскільки законодавство України не наділяє землекористувача (позивача) правом звертатися до суду з позовом в інтересах держави, бо така функція покладена виключно на спеціально уповноважені органи, а дії органу місцевого самоврядування щодо реєстрації за собою права власності на земельну ділянку не впливають на зміст можливого права землекористування позивача та вказує на відсутність спірних питань між позивачем та відповідачами.
Отже, враховуючи, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного останнім способу захисту і правової оцінки по суті спору, Дніпровська міська рада просить відмовити у задоволені позову позивача у повному обсязі.
27.03.2025 відповідачем-2 до суду подана заява, в якій останній підтримує позицію, викладену відповідачем-1 у клопотання від 20.03.2025, та просить суд відмовити у задоволені позову в повному обсязі, з огляду на таке:
- звертаючись із позовом, позивач не зазначив конкретних обставин, які порушують його право постійного користування саме внаслідок переходу права власності на спірну земельну ділянку до відповідача. Заперечення позивача проти переходу права власності на спірну земельну ділянку з державної форми власності на комунальну за відсутності посилання на протиправність дій відповідача у прийнятті оспорюваного рішення міської ради не свідчать про порушення його прав постійного користування, оскільки ґрунтуються на припущеннях щодо можливості порушення такого права у майбутньому. Отже, зміна власника земельної ділянки не свідчить про порушення прав та інтересів позивача, які би підлягали судовому захисту.
Таким чином, посилання у позові тільки на перехід права власності на земельну ділянку з державної на комунальну, не можна вважати таким, що автоматично призводить до порушення прав та інтересів постійного землекористувача, без посилання на конкретні порушення його прав та інтересів, завданих внаслідок такого переходу.
Однак, відповідач-2 вважає, що головним є те, що із заявлених позивачем вимог основною є вимога про припинення права комунальної власності міської ради та про визнання права державної власності на земельні ділянки, від вирішення якої залежить вирішення інших заявлених вимог. Оспорюючи право власності відповідача, позивач, якому право власності (а також: жодним документом не підтверджено право землекористування) на спірні земельні ділянки не належить, фактично виступив на захист права власності держави, від імені якої у цьому випадку має повноваження діяти Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, отже звертаючись з цим позовом, позивач, не маючи повноважень, безпідставно перебрав на себе права та обов'язки державного органу.
- Посилаючись на правові позиції Верховного Суду, відповідач-2 вказує на те, що у справі 904/9209/21 для встановлення наявності у позивача підстав для захисту права вирішальним є з'ясування того, чи набув він у встановленому законом порядку права постійного користування землею, щодо якої наявний спір.
Всупереч викладеному із тексту позовної заяви не вбачається, на підставі яких належних та допустимих доказів, які можна оцінити із урахування такого стандарту доказування, як «вірогідність доказів», та встановити, що позивач у встановленому законом порядку набув право постійного користування саме на земельну ділянку щодо якої наявний спір у цій справі.
На думку відповідача-2, наведення одного лише переліку наявних в матеріалах справи документів (їх копій), наданих Позивачем, зокрема, Випису з актів земельної реєстрації на земельну дільницю від 27.06.1934, технічний паспорт, складений Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації станом на 05.05.1988 та інших, не дає можливості встановити обставину - факт набуття позивачем права постійного користування саме тією землею, щодо якої виник спір.
- Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007 у справі №39/341-07 не має преюдиціального значення у справі №904/9209/21, оскільки: відсутня тотожність предмета спору; відсутня тотожність сторін; фактичні обставини змінилися, зокрема, земельна ділянка отримала кадастровий номер, змінився її правовий режим, і вона була передана в оренду іншій особі.
Суд має самостійно оцінювати наявність або відсутність у позивача права постійного користування землею на момент розгляду справи, а не на підставі застарілих фактів.
Отже, відповідач-2 вважає, що господарський суд не повинен брати до уваги рішення 2007 року як преюдиціальне і має вирішувати питання про право на землю виключно на підставі чинного законодавства, наявних доказів у справі та актуальних обставин справи.
Враховуючи вищенаведене, вбачається, що у заявлених позивачем правовідносинах відсутні жодні порушення прав та законних інтересів останнього, оскільки законодавство України не наділяє можливого землекористувача (позивача) правом звертатися до суду з позовом в інтересах держави, бо така функція покладена виключно на спеціально уповноважені органи, а дії органу місцевого самоврядування щодо реєстрації за собою права власності на земельну ділянку - не впливають на зміст можливого права землекористування позивача та вказує на відсутність спірних питань між сторонами.
31.03.2025 від третьої особи-3 (Дніпропетровської обласної державної адміністрації) надійшли пояснення по справі, в яких зазначено наступне.
У державній власності залишаються земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; та/або які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Враховуючи вищенаведене, земельна ділянка, загальною площею 1,4730 га, яка знаходиться на праві постійного користування ДНУ відноситься до державної форми власності та її розпорядником є Дніпропетровська обласна державна адміністрація.
Третя особа-3 вказує на те, що рішення Дніпровської міської ради від 23.02.2022 № 161/16 "Про передачу земельної ділянки по проспекту Дмитра Яворницького, 36Г в оренду ТОВ "Артбуд-Проект" прийнято по фактичному розміщенню нежитлової будівлі.
Об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Також, на спірну земельну ділянку присвоєно кадастровий номер: 1210100000:03:325:0151 (0,2633 га), яка входить до загальної площі земельної ділянки 1,4730 га, користувачем якої є ДНУ.
У позовних вимогах ДНУ відсутня інформація стосовно скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастровий номер: 1210100000:03:325:0151 (0,2633 га).
З наведеного слідує, що рішення Дніпровської міської ради від 23.02.2022 № 161/16 "Про передачу земельної ділянки по проспекту Дмитра Яворницького, 36Г в оренду ТОВ "Артбуд-Проект" по фактичному розміщенню нежитлової будівлі прийняте без врахування вищезазначених обставин та норм діючого законодавства.
У підготовче засідання 01.04.2025 треті особи 1,2 та 3 явку повноважних представників не забезпечили. Треті особи 1,2 про причини неявки суд не повідомили.
У підготовчому засіданні 01.04.2025 представник позивача просить задовольнити раніше подане клопотання про призначення повторної судової експертизи.
Прокурор підтримує клопотання позивача.
Представники відповідача-1,2 заперечують проти задоволення вищезазначеного клопотання позивача.
Одночасно, у підготовчому засіданні 01.04.2025 присутні представники сторін не заперечували щодо застосування розумних строків при розгляді даної справи.
Ухвалою суду від 01.04.2025 застосовано розумні строки при розгляді даної справи та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.04.2025.
У підготовчому засіданні, що відбулося 24.04.2025 оголошувалась перерва до 13.05.2025.
24.04.2025 від відповідача-1 до суду надійшли додаткові пояснення по справі.
У підготовче засідання 13.05.2025 треті особи-1,2 явку повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою господарського суду від 13.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача - Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара про призначення у справі повторної земельно-технічної експертизи; закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 16.06.2025.
16.06.2025 позивачем до суду подано додаткові письмові пояснення щодо права ДНУ на подання позову, в яких останній вказує на те, що правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.12.2024 по справі №910/21682/15 (910/17038/21) є нерелевантними для справи №904/9209/21.
Позивач зазначає, що фактичні обставин справи №906/456/22 не є подібними справі №904/9209/21, а відтак правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2025 по справі №906/456/22 також нерелевантні для справи №904/9209/21.
Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що за змістом ст. 396 Цивільного кодексу України не обмежені способи захисту прав особи, яка має право володіння майном. Головним критерієм є саме ефективність обраного способу захисту права і такі способи можуть як співпадати, так і відрізнятися від способів захисту прав власника.
У судовому засіданні, що відбулося 16.06.2025 оголошувалась перерва до 24.06.2025.
У судовому засіданні, що відбулося 24.06.2025 оголошувалась перерва до 26.06.2025.
У судове засідання 26.06.2025 треті особи-1,2 явку повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі представників третіх осіб-1,2.
У судовому засіданні 26.06.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити, представники відповідачів-1,2 проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі, з підстав, викладених у відзивах на позов та запереченнях. Прокурор та третя особа -3 позовні вимоги просили задовольнити.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів-1,2, прокурора та третьої особи-3, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність підстав для визнання недійсним рішень міської ради, скасування рішень приватного нотаріуса, припинення права комунальної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі та припинення права оренди.
Відповідно до п. 1.1 статуту Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара в редакції, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 11.07.2017 № 1004, Університет засновано як Катеринославський університет рішенням Міністерства народної освіти і мистецтв Української держави від 20.08.1918 про затвердження Статуту Катеринославського університету. Згідно з рішенням Катеринославського губернського відділу народної освіти від 24.02.1920 замість Катеринославського університету було створено Катеринославський інститут народної освіти (з 1926 року - Дніпропетровський інститут народної освіти).
Виписом з актів земельної реєстрації на земельну дільницю від 27.06.1934 засвідчено, що зазначену на плані земельну ділянку у м. Дніпропетровську по просп. Карла Маркса, 18 (на даний час - м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 36) площею 1,473 га на підставі картки володіння від 26.08.1924 в реєстрі № 12916/5 надано в користування Інституту Народної Освіти за призначенням - під учбовий заклад, яка використовується за призначенням.
Реєстрацію земельної ділянки затверджено 10.07.1930 за протоколом № 55 засідання Президії Дніпропетровської міської ради ХІІІ скликання та 04.04.1930 за № 1328 і занесено до загального реєстру земельних ділянок по м. Дніпропетровську. На земельній ділянці розташовано будівлі Інституту Народної Освіти літ. А, Б, В, що позначені на плані.
Відповідно до ч. 2 ст. 92 Господарського процесуального кодексу України за заявою особи, яка надала суду оригінал письмового доказу, суд повертає оригінал доказу цій особі після його дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія письмового доказу або витяг з нього.
Господарський суд звертає увагу на те, що проведення огляду картки володіння від 26.08.1924 виявилося неможливим через відсутність вказаного документа у позивача.
У процесі реорганізації навчальних закладів, на виконання Постанови Ради народних комісарів УСРР “Про реорганізацію мережі і системи педосвіти» від 22.07.1930, Дніпропетровський педагогічний інститут Профосвіти з факультетами соціальних наук, біологічних і виробничого навчання з використанням наявної матеріальної бази розміщено в переданому від Інституту народної освіти навчальному корпусі (з допоміжними будівлями і спорудами) у АДРЕСА_2 , що закріплено в “Мережі учбових закладів України на 1930/31 рік» Народного комісаріату освіти УРСР.
Відповідно до Постанови Ради народних комісарів УСРР “Мережа й контингенти державних університетів УСРР» від 21.07.1933, прийнятої на виконання постанови Ради народних комісарів УСРР “Про організацію на Україні державних університетів» від 10.03.1933, основні та допоміжні приміщення у м. Дніпропетровську по просп. Карла Маркса, 18 передані Дніпропетровському державному університету. Зокрема, пунктом 11 розділу V “Про передання державним університетам помешкань» Постанови Ради народних комісарів УСРР “Мережа й контингенти державних університетів УСРР» від 21.07.1933 передбачено не пізніше 15.08.1933 передати університетам всі учбові та спеціального призначення приміщення (так основні, як і допоміжні) що є у віданні фізико-хіміко-математичних інститутів та інститутів профосвіти в містах: Харкові, Одесі, Києві, Дніпропетровську, які покладаються в основу університетів, та приміщення науково-дослідних установ, що передаються університетам.
У п. 90 статуту Дніпропетровського державного університету в редакції, затвердженій наказом Всесоюзного комітету у справах вищої школи при РНК СРСР від 22.08.1939 №У/443, визначене місцезнаходженням навчального закладу - м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 18.
За час користування вказаною земельною ділянкою найменування позивача неодноразово змінювалось.
Указом Президента України “Про надання деяким вищим навчальним закладам статусу національних» від 11.09.2000 № 1059/2000 університету надано статус національного, у зв'язку з чим назву змінено на Дніпропетровський національний університет.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про присвоєння Дніпропетровському національному університету імені Олеся Гончара» від 25.06.2008 № 884-р університету присвоєно ім'я видатного українського письменника, ученого і громадського діяча Олеся Терентійовича Гончара та вирішено в подальшому іменувати його - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара.
Наказом Міністерства освіти і науки України “Про перейменування Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та його структурних підрозділів» від 27.02.2017 № 314 Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара перейменовано у Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.
На земельній ділянці площею 1,473 га у АДРЕСА_1 розташовано об'єкти нерухомого майна, що є державною власністю, знаходяться на балансі Позивача і закріплені за ним на праві господарського відання згідно з наказом Міністерства освіти і науки України “Про закріплення державного майна за Дніпропетровським національним університетом імені Олеся Гончара» від 23.06.2017 № 912.
Поданими до справи документами підтверджено факт реєстрації за державою права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме:
- будівлю навчального корпусу № 2 літ. “А-4» Дніпропетровського державного університету (свідоцтво про право власності від 21.08.1999, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради), зареєстровану 21.08.1999 Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації на праві державної власності за державою в особі Верховної Ради України та записана в реєстрову книгу № 38юн за реєстровим № 1852-107;
- будівлі житлових будинків літ. “Б-1», “В-1» Дніпропетровського державного університету (свідоцтво про право власності від 21.08.1999, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради), зареєстровані 21.08.1999 Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації на праві державної власності за державою в особі Верховної Ради України та записані в реєстрову книгу № 16жю за реєстровим № 980-136.
Перелік та технічні характеристики будівель (споруд) на земельній ділянці наведено в технічному паспорті, складеному Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації станом на 05.05.1988.
У зв'язку зі змінами адреси об'єктів нерухомого майна та земельної ділянки на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міськради від 16.12.1993 № 1213 (території навчального корпусу № 2 присвоєно адресу - просп. Карла Маркса, 36, довідка МДКП “Земград» від 21.05.1999 № 142) та розпорядження Дніпропетровського міського голови “Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська» від 19.02.2016 № 71-р (просп. Карла Маркса перейменовано на просп. Дмитра Яворницького), станом на час розгляду справи основні та допоміжні будівлі і земельна ділянка мають адресу - м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 36.
Вказані об'єкти та земельна ділянка площею 1,473 га у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького, 36 обліковуються у складі належного державі майна в Автоматизованій системі Міністерства освіти і науки України “Юридичні особи» форма № 2б(д).
Отже, наведеними документами в сукупності підтверджено, що земельна ділянка площею 1,473 га у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького, 36 є державною власністю і перебуває у постійному користуванні позивача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007 у справі №39/341-07 за позовом Дніпропетровського національного університету (на даний час - Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара) до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельної фірми “Домобуд» (далі - ТОВ ПБФ “Домобуд») та Товариства з обмеженою відповідальністю “Консоль ЛТД» (далі - ТОВ “Консоль ЛТД») встановлено факт самочинного будівництва на земельній ділянці у м. Дніпропетровську по просп. Карла Маркса, 36 (на даний час - м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 36) будівлі житлового комплексу.
Вказаним рішенням встановлено, що земельна ділянка орієнтованою площею 3,700 кв.м (за результатами вимірювання стрічкою) за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 36 огороджена металевим забором із профільованого листа та використовується ТОВ ПБФ “Домобуд» та ТОВ “Консоль ЛТД» під розміщення будівельного майданчика для будівництва житлового комплексу. Документи на право користування вищенаведеною земельною ділянкою у ТОВ ПБФ “Домобуд» та ТОВ “Консоль ЛТД» відсутні, що суперечить вимогам ст. 125 Земельного кодексу України.
З огляду на вказані порушення та на основі встановлених фактів і обставин, суд вирішив зобов'язати ТОВ ПБФ “Домобуд» та ТОВ “Консоль ЛТД» усунути перешкоди в користуванні Дніпропетровським національним університетом земельною ділянкою за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 36; заборонити ТОВ ПБФ “Домобуд» та ТОВ “Консоль ЛТД» вчиняти будь-які перешкоди в користуванні Дніпропетровським національним університетом земельною ділянкою за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 36; зобов'язати ТОВ ПБФ “Домобуд» та ТОВ “Консоль ЛТД» за свій рахунок знести самочинно збудовані об'єкти на земельній ділянці у м. Дніпропетровську по просп. Карла Маркса, 36.
Додатковим рішенням від 05.09.2007 у справі № 39/341-07 стягнуто солідарно з ТОВ ПБФ “Домобуд» та ТОВ “Консоль ЛТД» користь Дніпропетровського національного університету 700 933,00 грн. збитків.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2009 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007 у справі № 39/341-07 залишено без змін; додаткове рішення від 05.09.2007 змінено в частині стягнення збитків, суд апеляційної інстанції вирішив стягнути солідарно з ТОВ ПБФ “Домобуд» та ТОВ “Консоль ЛТД» на користь Дніпропетровського національного університету 206 409,00 грн. збитків.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує на те, що рішенням Дніпровської міської ради «Про надання ТОВ "Артбуд-Проект" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (Соборний район)» від 02.09.2020 №318/60 Товариству з обмеженою відповідальністю "Артбуд-Проект" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно з доданим графічним матеріалом (п.1 рішення).
За змістом п.2 вказаного рішення, ТОВ "Артбуд-Проект" зобов'язано замовити у суб'єктів господарювання, що є розробниками документації із землеустрою, згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та після його погодження відповідно до чинного законодавства подати цей проект до міської ради для прийняття відповідного рішення. В пп.3.1 п. 3 рішення від 02.09,2020 №318/60 встановлено, що площа та конфігурація земельної ділянки визначаються під час складання проекту землеустрою щодо її відведення.
На підставі вказаного рішення розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
За результатами розгляду поданого проекту землеустрою Дніпровською міською радою прийнято рішення «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (Соборний район) в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 №161/16, згідно з яким вирішено:
1. Зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,2633 га (кадастровий номер 1210100000:03:325:0151). по просп. Дмитра Яворницького, 36Г за Дніпровською міською територіальною громадою, в особі Дніпровської міської ради.
2. Затвердити проект землеустрою, розроблений ФОП Пітьком С.М., щодо відведення земельної ділянки, площею 0.2633 га (кадастровий номер 1210100000:03:325:0151), по АДРЕСА_1 .
3. Передати земельну ділянку (план земельної ділянки додається), площею 0,2633 га (кадастровий номер 1210100000:03:325:0151), по АДРЕСА_1 в оренду строком на десять років ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури).
4. Віднести земельну ділянку (п. 3 цього рішення) за основним цільовим призначенням до категорії «Землі житлової та громадської забудови».
5. Зобов'язати ТОВ "Артбуд-Проект":
5.1. У тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір оренди землі (п. 3 цього рішення).
5.2. Здійснити нотаріальне посвідчення договору (п.5.1 цього рішення) та провести державну реєстрацію прав за цим договором відповідно до вимог чинного законодавства (п.1-5 рішення від 23.02.2022 №161/16).
20.06.2022 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2601188212020 (запис про право власності/довірчої власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №47113075, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022).
На виконання п.5 рішення Дніпровської міської ради «Про передачу земельної ділянки по просп. Дмитра Яворницького, 36Г (Соборний район) в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 №161/16 між Дніпровською міською радою та ТОВ "Артбуд-Проект" було укладено договір оренди землі від 20.06.2022р., який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. (запис про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №47113123, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022) і зареєстрований в реєстрі за №156.
За договором оренди землі від 20.06.2022 передбачено надання в оренду ТОВ "Артбуд-Проект" земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2601188212020 строком на 10 років, дата закінчення дії договору -20.06.2032.
Позивач зазначає, що земельна ділянка площею 1,470 га у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького, 36 перебуває в постійному користуванні Позивача - закладу вищої освіти державної форми власності і відноситься до земель державної власності, що відповідає ч. 1, та п. з) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, а тому Рішення Дніпровської міської ради «Про надання ТОВ "Артбуд-Проект" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (Соборний район)» від 02.09.2020р. №318/60, рішення Дніпровської міської ради «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 №161/16 та договір оренди землі від 20.06.2022 про надання земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 в оренду ТОВ "Артбуд-Проект" підлягають визнанню недійсними, рішення державного реєстратора та здійснена державна реєстрація прав підлягають скасуванню, а зареєстровані на підставі вказаних документів права підлягають припиненню.
Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин, зокрема, належить :
а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу.
За приписами ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;
в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
У ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Згідно з п. з) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти.
Як вбачається з абз. 5 п. 1.1 Статуту Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, університет є вищим навчальним закладом державної форми власності - класичним університетом та підпорядкований Міністерству освіти і науки України, а відтак закріплені за Позивачем земельні ділянки перебувають в державній власності.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч. 3, 4 та 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Стаття 123 Земельного кодексу України визначає, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України “Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
У ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Враховуючи норми чинного законодавства, органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями з розпорядження та вчинення інших дій із земельними ділянками саме комунальної власності, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у п. 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, та її затвердження здійснюються відповідною сільською, селищною, міською радою.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує, що земельна ділянка площею 1,470 га у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького, 36 перебуває в постійному користуванні Позивача - закладу вищої освіти державної форми власності і відноситься до земель державної власності, що відповідає ч. 1, та п. з) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, а тому Рішення Дніпровської міської ради «Про надання ТОВ "Артбуд-Проект" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (Соборний район)» від 02.09.2020р. №318/60, рішення Дніпровської міської ради «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 №161/16 та договір оренди землі від 20.06.2022 про надання земельної ділянки площею 0,2633 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0151 в оренду ТОВ "Артбуд-Проект" підлягають визнанню недійсними, рішення державного реєстратора та здійснена державна реєстрація прав підлягають скасуванню, а зареєстровані на підставі вказаних документів права підлягають припиненню.
Так, рішенням Дніпровської міської ради «Про надання ТОВ "Артбуд-Проект" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (Соборний район)» від 02.09.2020 №318/60 Товариству з обмеженою відповідальністю "Артбуд-Проект" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно з доданим графічним матеріалом.
Частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що способом реалізації компетенції органу місцевого самоврядування є нормативні та інші акти (ненормативні) у формі рішень.
Правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин тощо.
Ненормативними актами є індивідуально-правові акти (юридичні факти), на підставі яких у конкретних суб'єктів правовідносин (фізичних осіб та/чи юридичних осіб приватного права) виникають, змінюються або припиняються конкретні права і обов'язки.
Індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.
Господарський суд звертає увагу на те, що вказане рішення є актом індивідуальної дії, який вичерпало свою дію в наслідок його виконання, що свідчить про відсутність правових підстав для подальшого скасування цього акта.
У свою чергу, зазначене рішення було підставою прийняття іншого акту органу місцевого самоврядування - рішення Дніпровської міської ради «Про передачу земельної ділянки по просп. Дмитра Яворницького. 36Г (Соборний район) в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 №161/16, з якого виникли правовідносини, що мають триваючий характер - зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2633 га кадастровий номер 1210100000:03:325:0151, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2601188212020 (запис про право власності/довірчої власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №47113075, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63922933 від 20.06.2022, та між відповідачем-1 і відповідачем-2 укладено договір оренди земельної ділянки від 20.06.2022 строком на 10 років, дата закінчення дії договору - 20.06.2032.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 03.04.2024 № 922/2737/23 викладено правовий висновок, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанови від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20). Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 21.09.2022 у справі № 908/976/190, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц, від 29.11.2023 у справі № 513/879/19).
За встановлених фактичних обставин визнання недійсним рішення Дніпровської міської ради «Про передачу земельної ділянки по просп. Дмитра Яворницького. 36Г (Соборний район) в оренду ТОВ "Артбуд-Проект", код ЄДРПОУ 41312493, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку» від 23.02.2022 №161/16 від 28.07.2021 № 462/9 є неефективним способом захисту, оскільки не призводить до поновлення порушених прав позивача як користувача земельної ділянки, що є окремою підставою для відмови в частині вказаних заявлених позовних вимог.
Щодо заявлених позивачем вимог в частинах: скасування рішень приватного нотаріуса; припинення права комунальної власності на земельну ділянку; визнання недійсним договору оренди землі та припинення права оренди, господарський суд зазначає наступне.
Як вказувалося вище, позивач є закладом вищої освіти державної форми власності, а тому закріплені за ним земельні ділянки є державної власністю.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Виходячи з положень ст.ст. 12, 13, 17, 122 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування мають повноваження з передачі у власність або користування земельних ділянок комунальної власності відповідних територіальних громад, а функції з розпорядження земельними ділянками державної власності покладено на органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом російської федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.
Доказів передачі у комунальну власність земельної ділянки площею 1,4730 га у м. Дніпро по просп. Дмитра Яворницького, 36 або її частини чи розташованих на ній будівель, споруд, інших об'єктів нерухомого майна державної власності до матеріалів справи не надано.
В свою чергу господарський суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 146)), незалежно від того чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 ЦК України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212 - 1215 ЦК України), чи в порядку примусового виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі №914/2618/16 (пункт 38), від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (провадження №12-10гс21, пункт 5.38)).
Так, за висновками Великої Палати Верховного Суду задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає характеру спірних правовідносин і призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (пункт 125), від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (пункт 146), від 02 липня 2019 року у справі №48/340 (пункт 6.43), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 92), від 16 червня 2020 року у справі №372/266/15-ц (пункт 44)), від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/19 (провадження № 12-10гс21, пункт 5.37)).
Отже, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, якщо право власності неправомірно зареєстроване за відповідачем, то належному способу захисту прав відповідає лише позовна вимога про витребування нерухомого майна від відповідача, а не позовні вимоги про скасування рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності, припинення права власності чи будь-які інші позовні вимоги.
Також суд звертає увагу на те, що належна позовна вимога, тобто вимога про витребування від відповідача, за яким зареєстроване право власності на нерухоме майно, спрямована на захист права того суб'єкта, на чию користь таке майно витребовується. Так, якщо особа, яка звернулась з позовом, вважає, що право власності належить певному суб'єкту права, то належною позовною вимогою є вимога про витребування нерухомого майна на користь власника. Зокрема, якщо суб'єкт права постійного користування земельною ділянкою вважає, що право власності має бути зареєстроване за державою, але воно неправомірно зареєстроване за територіальною громадою, то належною є позовна вимога про витребування земельної ділянки від територіальної громади на користь держави. Ця позовна вимога спрямована на захист прав держави, а не суб'єкта права постійного користування, чиє право незаконною реєстрацією права власності за територіальною громадою не порушується, оскільки не впливає на зміст права постійного користування.
Так, два різних суб'єкти права не можуть мати права на один і той же позов (в матеріальному значенні), оскільки це призвело би до можливості дублювання судових процесів з тим же предметом позову за тих самих обставин з можливістю ухвалення протилежних судових рішень у судових процесах за позовами нібито різних позивачів (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що за протилежного підходу було б можливим ініціювання різних судових процесів щодо одного і того ж предмета, зокрема, з метою поставити учасником товариства (або товариством) під сумнів остаточність та правову визначеність постановленого в межах справи за участю товариства (або його учасника) судового рішення, яким вирішений спір (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 (провадження №12-175гс19, пункт 7.48), від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц (провадження №12-13гс22, пункт 161)).
Отже, оскільки право на позов, спрямований на захист володіння держави, належить саме державі, то суб'єкт права постійного користування не має права звертатися до суду з таким позовом від власного імені.
Крім того, господарський суд вказує на те, що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що і в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.17) і №922/1830/19 (пункт 7.2), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55), від 8 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21 (провадження № 12-36гс22, пункт 35)).
Такий висновок справедливий і щодо господарського процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20, пункт 7.2)).
Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Отже, повноваження представляти державу у спірних правовідносинах належить до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.
Крім того, представляти інтереси держави в суді може прокурор. Для цього прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.38)).
Господарський суд звертає увагу на те, що закон не передбачає права постійного користувача на звернення з похідним позовом на користь держави, чиє право порушене незаконним заволодінням земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності за порушником.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.12.2024 по справі № 910/21682/15 (910/17038/21)
Позов у справі, що розглядається, подав Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара від власного імені.
Оскільки Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара не є належним позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
При цьому, норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості заміни позивача чи залучення як співпозивача.
Якщо позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову. Це є самостійною підставою для відмови в позові. Вказані правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17.
Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
З огляду на викладене, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 07.07.2025.
Суддя І.А. Рудь