02.06.2025 року м.Дніпро Справа № 912/1059/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Кіріченко Т.А., представник;
від третьої особи: Міхальова В.В., представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2024 року у справі №912/1059/24 (суддя Глушков М.С.)
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" (вул. Леніна, 94 а, село Лозуватка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26230)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про визнання недійсними рішень, визнання недійсною нову редакцію статуту фермерського господарства, -
До господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" з вимогами:
- визнати недійсними всі рішення загальних зборів фермерського господарства " ОСОБА_1 ", які оформлені протоколом загальних зборів фермерського господарства б/н від 07.08.2018 року;
- визнати недійсною нову редакцію Статуту фермерського господарства " ОСОБА_1 ", затверджену рішенням загальних зборів фермерського господарства " ОСОБА_1 ", яке оформлене протоколом загальних зборів фермерського господарства б/н від 07.08.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані рішення та нова редакція Статуту підлягають визнанню недійсними, оскільки порушують права та охоронювані інтереси позивача як засновника фермерського господарства.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2024 року у цій справі в задволенні позову відмовлено; скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду від 29.04.2024 року.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що свої права засновника позивач реалізував в повній мірі, в т.ч. шляхом особистої присутності на зборах, прийняття відповідних рішень, підписанням протоколу зборів, Статуту фермерського господарства " ОСОБА_1 ", присутністю у секретаря Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області 07.08.2018 року ОСОБА_3 та вчинення особистих підписів на протоколі зборів і новій редакції Статуту господарства.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що вважає необґрунтованою відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, оскільки на те були поважні причини, а саме - хвороба доньки представника позивача.
Також позивач наголошує на неможливості залучення іншого адвоката у зв'язку з чинністю договірних відносин між позивачем та адвокатом.
За доводами скаржника господарський суд першої інстанції прийняв рішення у справі в першому судовому засіданні з розгляду справи по суті без участі сторін, позбавивши позивача права на правничу допомогу, можливості мати вступне слово, приймати участь в з'ясуванні обставин справи та дослідженні доказів, судових дебатах. Таким чином суд порушив принципи господарського судочинства щодо відкритості і гласності судового процесу.
Апелянт наголошує, що станом на 07.08.2018 року третя особа ОСОБА_2 не належав до органів управління юридичної особи, відповідно, не мав права голосу, будь-які рішення з будь-яких питань діяльності ФГ "Отліванов С.В." мали прийматись одноосібним рішенням позивача ОСОБА_1 .
Позивач свідчить, що 07.08.2018 року за всі три питання порядку денного, вказані в протоколі, голосували дві особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому, оскільки останній станом на дату голосування не належав до вищого органу управління юридичної особи відповідача, протокол від 07.08.2018 року відображає спотворені результати волевиявлення та не міг бути підставою для державного реєстратора для внесення змін до відомостей про юридичну особу - відповідача, які містяться в ЄДРЮОФОПГФ.
На переконання скаржника, першим етапом ОСОБА_1 мав одноосібно створити уставний капітал та визначитись з розподілом часток між засновниками (учасниками) юридичної особи, зареєструвати такі зміни в ЄДРЮОФОПГФ, і лише потім ОСОБА_2 , отримавши права засновника (не раніше державної реєстрації його частки в ЄДРЮОФОПГФ), другим етапом міг голосувати за будь-які інші питання порядку денного, в тому числі за нову редакцію Статуту.
Апелянт зазначає, що з редакції Статуту відповідача від 07.05.2006 року вбачається, що членами господарства можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягли 14-річного віку та інші родичі, які об'єднались для роботи в цьому господарстві. Таким чином, Статут відповідача від 07.05.2006 року передбачає множинність членів фермерського господарства (п. 3.1. Статуту від 07.05.2006 року).
Скаржник зазначає, що з положень Статуту відповідача від 07.05.2006 року (щодо множинності членів фермерського господарства, особистої майнової і трудової участі його членів, участі членів в розподілі доходів у разі припинення юридичної особи) Фермерське господарство "Отліванов Сергій Віталійович" за своїми ознаками є підприємством корпоративного типу з дати заснування 10.05.1995 року, мало майно (складений капітал), весь цей період до 07.08.2018 року (тобто 23 роки 3 місяці) функціонувало на основі майнової та особистої трудової участі позивача ОСОБА_1 , тобто останній фактично володів 100 % корпоративних прав цього фермерського господарства (частка ОСОБА_1 фактично складала 100 %).
На думку позивача помилково вважати, що моментом виникнення корпоративних прав є момент створення статутного капіталу в серпні 2018 року, оскільки це суперечить природі фермерського господарства, статуту фермерського господарства відповідача.
Третя особа згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що доводами апеляційної скарги не спростовані висновки господарського суду Кіровоградської області. Дана обставина свідчить про особисту участь та вільне волевиявлення ОСОБА_1 , як засновника створеної ним юридичної особи, щодо прийнятих в цілому рішень, оформлених у вигляді протоколу загальних зборів Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" від 07.08.2018 року. Відповідно, доводи позивача щодо голосування з питань порядку денного двох осіб, одна з яких є ОСОБА_2 , фактично відображає спотворені результати, суд правомірно визнав такими, що не відповідають дійсним фактам.
Третя особа наголошує, що рішенням зборів від 07.08.2018 року не передбачався продаж чи відступлення частки позивача, а передбачалося створення статутного капіталу за рахунок внесків його засновників на рахунок господарства.
Відповідно, право власності на частки у статутному капіталі Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули після реєстрації нової редакції Статуту та внесення грошових коштів на рахунок господарства.
Згідно відповіді на відзив на апеляційну скаргу апелянт вказує, що на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів діяв статут ФГ від 07.05.2006 року, який не передбачав такого органу управління фермерського господарства, як загальні збори.
Також скаржник вважає, що оскільки ОСОБА_1 передав майнові права постійного користування земельною ділянкою до складеного капіталу ФГ, вартість яких очевидно вища за 490 грн, внесених ним в 2018 році, корпоративні права у нього виникли ще в 1995 році.
На думку апелянта на користь наведеної позиції свідчить п. 9.2. статуту від 07.05.2006 року, який передбачає, що майно господарства, яке припиняє свою діяльність, використовується в першу чергу для розрахунків по оплаті праці найманих осіб, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами. Решта майна залишається у спільній власності членів господарства або розподіляється між ними за домовленістю.
Скаржник наголошує, що оспорюване в цій справі рішення "вищого органу" ФГ було винесене 07.08.2018 року, тож довіреності за період з 2003 по 2016 рік, про які йде мова у оскаржуваному рішенні, на спірні правовідносини взагалі не розповсюджуються.
При цьому, довіреності видавались ОСОБА_2 на окремі повноваження, при тому, що всі функції керівника ФГ виконував позивач.
Апелянт вказує, що про порушення прав позивача як засновника та голови ФГ, фактично усунутого від управління господарством з прийняттям оспорюваних рішення та статуту від 07.08.2018 року, свідчать також заяви ОСОБА_1 від 16.06.2024 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 205-1, 206-2 КК України, подані ним до Кіровоградської обласної прокуратури та в подальшому скеровані обласною прокуратурою разом з додатками до Новоукраїнської окружної прокуратури, яка в свою чергу направила ці заяви ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, а також про це свідчить ухвала Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.10.2024 року № 392/1441/24, відповідно до резолютивної частини якої Відділ поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області був зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень від 16.06.2024 року, що зареєстровані за номерами 4960 та 4961 від 26.06.2024 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 10.02.2025 року на 12:20 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2025 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.06.2025 року об 11:00 год.
У судовому засіданні 02.06.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення Маловисківської районної ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 30.12.1993 року № 153 на ім'я ОСОБА_1 був виданий державний акт серії КР 38 MB на право постійного користування землею, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 88 (далі - Державний акт КР 38 MB) та зареєстрований в районній раді народних депутатів за № 82.
Земельна ділянка площею 50,0000 га на території Лозуватської сільської ради надана ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 28.11.2023 року земельна ділянка має кадастровий номер 3523182800:02:000:0015.
13.12.2018 року право на вказану земельну ділянку зареєстроване за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
10.05.1995 року створене Фермерське господарство "Отліванов Сергій Віталійович" (після отримання ОСОБА_1 в постійне користування вказаної земельної ділянки), дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-піднриємців та громадських формувань (далі - ЄДРЮОФОПГФ) - 12.06.2005 року, номер запису 14311200000000149.
Засновником та єдиним членом Фермерського господарства " ОСОБА_1 " на дату створення був ОСОБА_1 , внеском якого в фермерське господарство були майнові права з постійного користування земельною ділянкою, що підтверджувалось Державним актом КР 38 MB.
07.05.2006 року затверджена нова редакція Статуту відповідача, проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи в ЄДРЮОФОПГФ, номер запису 14311050001000149. Нова редакція Статуту відповідача не змінювала суб'єктний склад засновників Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович".
Статутом Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" (в редакції від 07.05.2006 року) визначено, що членами господарства можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягли 14-річного віку та інші родичі, які об'єднались для роботи в цьому господарстві (п. 3.1. Статуту від 07.05.2006 року).
Відповідно до п. 3.3. Статуту головою господарства є засновник або особа, яка є його правонаступником.
Згідно з п. 5.1. розділу 5 "Майно господарства" Статуту відповідача від 07.05.2006 року у власності особи (осіб), що веде (ведуть) господарство, можуть бути земля, жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім'ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження на земельній ділянці, будівлі і споруди, техніка та обладнання, засоби виробництва, вироблена продукція і доходи від її реалізації, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення сільського господарства і заняття підсобними промислами.
Відповідно до розділу 6 Статуту від 07.05.2006 року господарство здійснює господарську діяльність на умовах самоокупності, всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів, має право самостійно розпоряджатися виробленою ним продукцією.
Згідно з п. 9.2. Статуту від 07.05.2006 року майно господарства, яке припиняє свою діяльність, використовується в першу чергу для розрахунків по оплаті праці найманих осіб, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами. Решта майна залишається у спільній власності членів господарства або розподіляється між ними за домовленістю.
Як зазначає позивач, виходячи з вищенаведеного, в тому числі з положень Статуту відповідача від 07.05.2006 року (щодо множинності членів фермерського господарства, особистої майнової і трудової участі його членів, участі членів в розподілі доходів у разі припинення юридичної особи) з дати заснування 10.05.1995 року до 07.08.2018 року (23 роки 3 місяці) Фермерське господарства "Отліванов Сергій Віталійович" за своїми ознаками є підприємством корпоративного типу, мало майно (складений капітал), весь цей період функціонувало на основі майнової та особистої трудової участі позивача ОСОБА_1 , тобто той фактично володів 100 % корпоративних прав цього фермерського господарства (частка ОСОБА_1 фактично складала 100 %).
07.08.2018 року рішенням загальних зборів Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" код ЄДРЮОФОПГФ 23093211, оформленим протоколом б/н від 07.08.2018 року (а.с. 25-26) (далі - протокол), були вирішені наступні питання порядку денного:
1. Зміни у складі засновників господарства.
2. Створення Статутного капіталу та розподіл його між засновниками господарства.
3. Затвердження нової редакції Статуту.
По першому питанню порядку денного включений в склад засновників фермерського господарства ОСОБА_2 (третя особа).
По другому питанню порядку денного створений статутний капітал фермерського господарства в розмірі 1000,00 грн за рахунок грошових внесків засновників господарства. Засновник ОСОБА_1 вносить до статутного капіталу та володіє 49 % Статутного капіталу, що у грошовому виразі складає 490,00 грн. Засновник ОСОБА_2 вносить до статутного капіталу та володіє 51 % Статутного капіталу, що у грошовому виразі складає 510,00 грн.
По третьому питанню затверджена нова редакція статуту господарства.
За доводами позивача, участь в голосуванні прийняли дві особи, протокол підписаний обома - ОСОБА_1 (позивачем) та ОСОБА_2 (третьою особою); обидва голосували за всі три питання порядку денного загальних зборів.
На підставі заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.08.2018 року та протоколу, 09.08.2018 року державним реєстратором Маловисківської міської ради Сойченко С.В. були внесені відповідні зміни до ЄДРЮОФОПГФ: щодо змін до установчих документів юридичної особи, зміни розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, зміни статутного або складеного капіталу, що підтверджується записом 14311050008000149 в ЄДРЮОФОПГФ (витяг від 28.11.2023 року станом на 09.08.2018 року ( а.с. 57-62).
Станом на 07.08.2018 року Фермерське господарство "Отліванов Сергій Віталійович" діяло на підставі Статуту фермерського господарства від 07.05.2006 року, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи востаннє станом на 07.08.2018 року проведено 07.05.2006 року, номер запису 14311050001000149.
Як зазначає позивач, вказаною редакцією статуту не передбачений такий орган управління господарством, як загальні збори фермерського господарства або загальні збори засновників фермерського господарства. За п. 3.3. цієї редакції Статуту головою господарства є засновник або особа, яка є його правонаступником. Повноваженнями органу управління господарства наділений єдиний засновник Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" - ОСОБА_1 .
Позивач наголошує що, станом на 07.08.2018 року третя особа ОСОБА_2 не належав до органів управління юридичної особи, не мав права голосу та будь-які рішення з будь-яких питань діяльності Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" мали прийматись одноосібним рішенням позивача ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, враховуючи голосування з питань порядку денного двох осіб, одна з яких ( ОСОБА_2 ) не мала права голосу, протокол від 07.08.2018 року відображає спотворені результати, оскільки загальна кількість голосів не може перевищувати 100 %.
На підставі вищевикладеного позивач зазначає, що підставою для переходу права власності на частку (її частину) в статутному (складеному) капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. За таких умов набуття іншою особою статусу учасника товариства шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства не відповідає положенням чинного законодавства. Рішення, не передбачене Статутом фермерського господарства органу управління фермерського господарства - загальних зборів Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" від 07.08.2018 року не є правочином, спрямованим на відчуження корпоративних прав, воно не містить істотних умов передачі частини корпоративних прав від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
На думку позивача, нова редакція Статуту відповідача підлягає визнанню недійсною, оскільки затверджена незаконним рішенням неіснуючого органу управління юридичної особи. Оспорювана редакція Статуту підписана ОСОБА_2 , тобто особою, яка на 07.08.2018 року не належала до органів управління господарства, відповідно, не мала права підписувати установчий документ цієї юридичної особи.
Як зазначає позивач, оскаржуваним рішенням, яке відображено в протоколі, порушені права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 як засновника фермерського господарства, оскільки з дати державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в ЄДРЮОФОПГФ, а саме - з 09.08.2018 року позивач незаконно фактично усунутий ОСОБА_2 від управління юридичною особою.
У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Положеннями статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Відповідно до статтей 12, 15, 16, 20 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права, в тому числі право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права, на власний розсуд. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 83 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
Фермерське господарство є окремою організаційно-правовою формою господарювання, передбаченою, зокрема, статтею 114 Господарського кодексу України. Так, згідно з частиною першою зазначеної статті фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.
Відповідно до частини третьої статті 114 Господарського кодексу України відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.
Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України регулює Закон України "Про фермерське господарство, який є спеціальним нормативним актом і застосовується до спірних правовідносин. Вказаний Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.
Аналіз положень Закону України "Про фермерське господарство" свідчить про відсутність в ньому норм, які б розкривали питання відчуження частки в статутному (складеному) капіталі фермерського господарства, прав, які надаються нею (корпоративні права).
Такі норми також відсутні й у інших нормативно-правових актах, які регулюють відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств.
Отже, наразі питання відчуження частки у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства нормативно не визначене та не урегульоване.
Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.03.2023 року по справі №917/202/21 (917/339/21).
Судова колегія враховує, що зареєстроване як юридична особа фермерське господарство за своє природою є специфічним суб'єктом господарювання, правове регулювання статусу якого має певні, характерні лише для нього, особливості, що відрізняють його від інших суб'єктів господарювання.
Апеляційний господарський суд при цьому бере до уваги те, що у постанові від 21.01.2020 року в справі №908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду вже зазначала про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв'язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом України "Про фермерське господарство".
Аналогічна правова позиція про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв'язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом України "Про фермерське господарство" вказана і у постанові Верховного Суду від 18.01.2022 року в справі №912/96/21.
Відповідно до статті 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа (частина перша статті 114 Цивільного кодексу України).
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників встановлено Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни, дарування або іншого зобов'язального договору. Наслідком відчуження частки є набуття іншою стороною договору права на частку.
Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не вимагається вказувати у статуті товариства склад учасників та розмір належних їм часток. Відповідно, зміна учасників не потребує ні внесення змін до статуту, ні проведення загальних зборів учасників для внесення таких змін. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства (частина друга статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Як свідчать матеріали справи, фермерське господарство " ОСОБА_1 " створене у встановленому законом порядку 10.05.1995 року - дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань 12.06.2005 року, номер запису 14311200000000149.
З часу створення і до даного часу Головою фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович", який діє без доручення від імені господарства є позивач ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2018 року, згідно з протоколом загальних зборів фермерського господарства " ОСОБА_1 ", відповідно до порядку денного зборів були прийняті рішення про:
1. Включення в склад засновників Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" ОСОБА_2 .
2. Створення Статутного капіталу та розподіл його між засновниками господарства.
3. Затвердження нової редакції Статуту Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович".
Відповідно до протоколу від 07.08.2018 року на зборах фермерського господарства " ОСОБА_1 " були присутні засновник: ОСОБА_1 та запрошена особа: ОСОБА_2 .
Як вірно встановлено судом першої інстанції, зі змісту протоколу від 07.08.2018 року зборів Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" вбачається, що його підписано засновником господарства відповідача ОСОБА_1 та запрошеною особою, яка була прийнята до складу засновників, ОСОБА_2 .
Справжність підписів позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на протоколі від 07.08.2018 року засвідчена секретарем Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Собовенко Т.В., зареєстровано у реєстрі за № 47, № 48.
Дана обставина свідчить про особисту участь та вільне волевиявлення ОСОБА_1 , як засновника створеної ним юридичної особи, щодо прийнятих в цілому рішень оформлених у вигляді протоколу загальних зборів Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" від 07.08.2018 року.
Доказів несправжності (підробки) підпису ОСОБА_1 на протоколі загальних зборів від 07.08.2018 року до матеріалів справи не надано.
Посилання скаржника на те, що третя особа ОСОБА_2 не належав до органів управління юридичної особи, відповідно, не мав права голосу на зборах, є безпідствними, оскільки за змістом спірного протоколу ОСОБА_2 був саме запрошеною особою та не приймав участі у голосуванні, голосування здійснювалось засновником господарства, а саме - ОСОБА_1 .
Проставлений в кінці протоколу підпис ОСОБА_4 не свідчить про те, що ним здійснювалось голосування по питанням порядку денного на загальних зборах фермерського господарства, його підпис засвідчує саме його участь у загальних зборах, як запрошеної особи.
Отже, колегією суддів відхиляються доводи скаржника з приводу того, що протокол від 07.08.2018 року відображає спотворені результати волевиявлення у зв'язку з голосуванням ОСОБА_4 .
Щодо питання про відчуження часток майна колегія суддів зазначає наступне:
Так, по питанню другому зборів було вирішено: створити Статутний капітал Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" в сумі 1000,00 грн за рахунок грошових внесків засновників господарства та встановлено, що засновник Фермерського господарства " ОСОБА_1 " ОСОБА_1 вносить до Статутного капіталу та володіє 49% Статутного капіталу, що у грошовому виразі складає 490,00 грн; засновник Фермерського господарства " ОСОБА_1 " ОСОБА_2 вносить до Статутного капіталу та володіє 51% Статутного капіталу, що у грошовому виразі складає 510,00 грн.
При цьому, рішенням зборів від 07.08.2018 року не передбачався продаж чи відступлення частки позивача, а передбачалося створення статутного капіталу за рахунок внесків його засновників на рахунок господарства. Створення статутного капіталу із встановленням часток ОСОБА_1 49%, що відповідає 490,00 грн та ОСОБА_2 51%, що відповідає 510,00 грн, а також внесення ними коштів на рахунок Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" не є тотожним відчуженню частки засновника у статутному капіталі юридичної особи. Право власності на частки у Статутному капіталі Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули після реєстрації нової редакції Статуту та внесення грошових коштів на рахунок господарства.
Грошові кошти на поповнення статутного капіталу одержувача: Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" були сплачені ОСОБА_2 08.08.2018 року відповідно до квитанції № 6781134512 у розмірі 590,00 грн ( а.с. 116) та повернені третій особі у зв'язку з переплатою по видатковому касовому ордеру від 08.08.2018 року у сумі 80,00 грн (а.с. 117).
ОСОБА_1 08.08.2018 року вніс на рахунок Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" грошові кошти у розмірі 490,00 грн на поповнення статутного капіталу господарства.
За наведеного, як вірно встановлено судом першої інстанції, питання щодо продажу чи відступлення частки позивача у наданому до суду протоколі не ставилося, а передбачалося створення статутного капіталу за рахунок внесків його засновників на рахунок господарства. ОСОБА_1 не відчужував ОСОБА_2 частку у статутному капіталі Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович".
Виходячи з наведеного відсутні правові підстави для визнання недійсною нової редакції Статуту фермерського господарства " ОСОБА_1 ".
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника з приводу передачі майнових прав постійного користування земельною ділянкою до складеного капіталу ФГ, оскількив на зборах єдиним засновником було прийнто рішення про визначення саме вказаного вище порядку створення та розподілу часток статутного капіталу господарства. Доказів визначення господарством іншого порядку матеріали справи не містять.
Щодо посилання скаржника на усунення від управління юридичною особою з 09.08.2018 року ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Матеріали справи містяться засвідчені належним чином наступні копії доручень:
- доручення від 05.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Сосновським А.В. зареєстрована у реєстрі за № 973 (а.с.118);
- довіреності від 08.12.2006 року, посвідченої приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Цимбалюком О.М. зареєстрована у реєстрі за № 2909 (а.с.119);
- довіреності від 11.01.2010 року, посвідченої приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Сосновським А.В. зареєстрована у реєстрі за № 11 (а.с.120);
- довіреності від 22.11.2013 року, справжність підпису ОСОБА_1 на якій посвідчена секретарем Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Собовенко Т.В., зареєстровано у реєстрі за № 48 (а.с.118);
- довіреності від 16.11.2016 року, справжність підпису ОСОБА_1 на якій посвідчена секретарем Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Собовенко Т.В., зареєстровано у реєстрі за № 47,
- довіреності від 01.11.2019 року, справжність підпису ОСОБА_1 на якій посвідчена секретарем Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області Собовенко Т.В., зареєстровано у реєстрі за № 44 (а.с.122-123).
За змістом вказаних доручень позивач особисто доручав ОСОБА_2 виконувати обов'язки голови Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович" з відповідними повноваженнями на підставі виданих довіреностей.
Наведене спростовує доводи скаржника стосовно того, що вказані довіреності на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки видавались ОСОБА_2 на окремі повноваження.
Посилання скаржника на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень також відхиляються судом, оскільки внесення відомостей не може свідчити про вчинення особою правопорушення. Такі обставини встановлються виключно вироком суду у кримінальній справі.
З огляду на встановлені обставини є обгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що права та охоронювані законом інтереси позивача, як засновника та голови Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович", не є порушеними.
При цьому, відсутність порушеного права ОСОБА_1 є самостійною підставою для відмови в задоволені його позовних вимог.
Позивач не наводить з підтвердженням належними та достовірними доказами, яке саме його право як засновника Фермерського господарства " ОСОБА_1 ", за захистом якого він звернувся до господарського суду Кіровоградської області, є порушеним. Права засновника юридичної особи та повноваження голови фермерського господарства не є по своїй правовій суті ідентичними та тотожними.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що свої права засновника позивач реалізував в повній мірі, в т.ч. шляхом особистої присутності на зборах, прийняття відповідних рішень, підписанням протоколу зборів, Статуту Фермерського господарства "Отліванов Сергій Віталійович", присутністю у секретаря Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області 07.08.2018 року ОСОБА_3 , коли ним вчинялися особисті підписи на протоколі зборів та новій редакції Статуту господарства.
Посилання скаржника на безпідставну відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи є необгрутованими та відхиляються судом, оскільки явка в судове засідання представників сторін не визнавалась обов'язковою. При цьому, причини, з яких позивач просив відкласти розгляд справи, не є поважними у розумінні статтей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України. Позивач не був позбавлений права надати повноваження на представництво своїх інтересів у цій справі іншому представнику.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями статті 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У силу приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2024 року у справі №912/1059/24 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 08.07.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков