16.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4389/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Мороз В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від Дніпропетровської обласної прокуратури: Риженко В.О. (в залі суду);
від позивача: Ольховська А.М. (власні засоби);
від відповідача: Акулов Є.В. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко О.А. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 (суддя Мельниченко І.Ф., повний текст якої підписаний 21.02.2025) у справі №904/4389/24
за позовом Виконувача обов'язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, припинення права володіння на об'єкт нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна та права оренди на земельну ділянку
07.01.2025 від Криворізької міської ради та 08.01.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" через систему "Електронний суд" до суду надійшли спільні заяви про затвердження мирової угоди, до яких долучено мирову угоду від 27.12.2024, підписану їх повноважними представниками.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 у справі №904/4389/24 задоволено спільні заяви Криворізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" про затвердження мирової угоди.
Затверджено мирову угоду від 27.12.2024, укладену Криворізькою міською радою м.Кривий Ріг та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" місто Кривий Ріг, із викладенням її змісту.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко О.А., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження її розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.
При цьому прокурор наголошує, що предметом розгляду даної справи № 904/4389/24 є позовні вимоги керівника Криворізької східної окружної прокуратури про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованої будівлі магазину та скасування державної реєстрації. Разом з тим, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 затверджено мирову угоду та закрито провадження у справі без надання належної правової оцінки запереченням прокуратури на вказану мирову угоду. Зокрема, судом не прийнято до уваги, що мирова угода не містить жодних умов про знесення самочинно збудованого об'єкту, що виключає виконання мирової угоди щодо основних позовних вимог прокуратури про знесення самочинно збудованої будівлі магазину, як виконавчого документу в порядку ст. 193 ГПК України, та унеможливлює подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованої будівлі магазину.
Вважає, що первинна державна реєстрація права власності на вказану нежитлову будівлю, здійснена за відсутності належних правових підстав, що порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, а тому така державна реєстрація є незаконною. Отже, враховуючи самочинність будівництва та незаконність державної реєстрації, право власності Коломоєць Т.С. не виникло в установлений законом спосіб. Зазначені обставини свідчать про те, що правочини, укладені щодо самочинно збудованого нерухомого майна (в тому числі акт приймання передачі майнового вкладу до статутного капіталу), на яке право власності не набуто, вчинено виключно з метою протиправного заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності, є нікчемними в силу статті 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок.
Водночас, на думку Скаржника, набуття Відповідачем права користування на умовах оренди земельними ділянками у неконкурентний спосіб у порядку абзацу другого частини 2 ст. 134 ЗК України на підставі зареєстрованого права власності на самочинно збудовану будівлю магазину, за жодних обставин не може свідчити про її легітимізацію. Оскільки згідно з приписом частини 2 ст. 376 ЦК України Відповідач не набув право власності на спірний самочинно збудований об'єкт, вказане унеможливлює набуття ним земельної ділянки під цим об'єктам у неконкурентний спосіб на підставі абзацу другого частини 2 ст. 134 ЗК України.
Скаржник наголошує на тому, що при винесенні ухвали про затвердження мирової угоди суд не дослідив правову природу спору у справі № 904/4389/24. Так, Криворізька міська рада у справі № 904/4389/24 не представляє власні інтереси як юридичної особи щодо власного майна, а є представницьким органом територіальної громади м. Кривого Рогу, відповідно до вимог ст. ст. 5, 13, 14 Конституції України, ст. 324 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». При цьому саме територіальна громада м. Кривого Рогу є власником спірних земельних ділянок, від імені якої Криворізька міська рада здійснює права власника в силу вимог ст. ст. 5, 13, 14 Конституції України, ст. 324 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які також містять застереження про здійснення таких повноважень виключно в межах, встановлених Конституцією України. При цьому, господарським судом при затвердженні мирової угоди проігноровано пряму заборону органів, які мають право звертатися до суду в інтересах осіб, на укладення мирових угод, передбачену ч. 2 ст. 55 ГПК України.
Скаржник зазначає, що порушені права значного кола жителів м. Кривого Рогу, які підписали петиції, що свідчить про суперечність волі власника земельних ділянок, тому мирова угода від 27.12.2024 не могла бути укладена між ТОВ «Проект Інвест» та Криворізькою міською радою та не підлягала затвердженню судом. Крім того, мирова угода від імені міської ради підписана начальником юридичного управління Виконкому Криворізької міської ради Кудіним М.В. в умовах зловживання своїми правами та конфлікту інтересів. Так, Кудін М. В. не мав повноважень на підписання мирової угоди, оскільки на пленарному засіданні міської ради рішення відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не приймалося.
Скаржник вважає, що п. п. 3-4 мирової угоди вирішено питання щодо земельної ділянки комунальної власності та встановлено змінену орендну плату за її використання, що є істотною умовою договору оренди, вказане свідчить про наявність виключного повноваження розгляду таких питань саме на пленарному засіданні сесії Криворізької міської ради, в силу вимог п. п. 28, 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України». Однак, ніяких пленарних засідань сесії міської ради з цього питання не розглядалися та не приймалися, що підтверджується інформацією із сайту Криворізької міської ради, згідно із якою рішення міської ради про затвердження мирової угоди від 27.12.2025 відсутні.
На переконання Скаржника при винесенні ухвали про затвердження мирової угоди, судом першої інстанції не дотримано дві імперативні вимоги ч. 5 ст. 192 ГПК України щодо обов'язкових підстав для відмови у затвердженні мирової угоди. Так, доказами у справі підтверджено, що умови мирової угоди суперечать ст. ст. 5, 13, 14 Конституції України, ст. ст. 3, 13, 15, 16, 324, 376, 178, 228, 328, 376 ЦК України, ст. ст. 116, 134, 152, 212 ЗК України, ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 192 ГПК України є обов'язковою самостійною підставою для відмови судом у затвердженні мирової угоди. Разом з тим, сам по собі факт державної реєстрації права власності без наявності відповідних правових підстав, передбачених законодавством не тягне за собою легітимізацію самочинно збудованого майна та набуття права власності на таке майно. Право власності на такий об'єкт, як на об'єкт нерухомого майна не належить жодній особі, що виключає будь-яку добросовісність набуття на нього права власності (постанова Верховного Суду від 01.11.2023 у справі 910/7987/22).
Разом з тим, умови мирової угоди від 27.12.2024 не містять жодних поступок зі сторони ТОВ «Проект Інвест», оскільки фактично, у порушення вимог ст. 376 ЦК України, легалізують самочинно збудовану торгівельні павільйони. Така мирова угода порушує принцип рівності всіх перед законом та створює умови для нечесної економічної конкуренції серед підприємців, оскільки доброчесний підприємець не може проводити незаконну реєстрацію права власності на нерухоме майно з метою обходу процедури земельних торгів та розміщення своїх торгівельних павільйонів у найбільш привабливих з економічної точки зору місцях.
Вважає нерелевантними висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №904/3912/23 у спірних відносинах.
Одночасно у змісті апеляційної скарги викладене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, яке мотивовано отриманням ухвали суду прокуратурою у електронному кабінете в ЄСІТС 21.02.2025 о 18:31 год. (у п'ятницю).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти її задоволення заперечив, ухвалу вважає законною і обґрунтованою, зазначає, що частиною 7 ст. 46 ГПК України, передбачено, що сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
Мирову угоду у даній справі від 27.12.2024, укладену Криворізькою міською радою та ТОВ "Проект Інвест", підписано від імені позивача Криворізької міської ради - Кудіним М.В. та засвідчено печаткою міської ради, від імені відповідача ТОВ "Проект Інвест" - керівником Глевенко С.В. та засвідчено печаткою вказаної юридичної особи. Повноваження представника Криворізької міської ради підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідно до яких Кудін М.В. відповідальний за представництво інтересів Криворізької міської територіальної громади в особі Криворізької міської ради в установленому законом порядку та участь у судових справах у порядку самопредставництва, з правом підпису відповідних документів), копією довіреності № 12/26/540 від 13.12.2024, якою міською радою надано начальнику юридичного управління виконкому міської ради Кудіну М.В. право на ведення всіх справ, у яких міська рада є позивачем з усіма правами, що надані законом позивачу, у тому числі з правом підпису всіх необхідних для виконання цією довіреністю документів, зокрема на укладення мирової угоди. Крім того, відповідно до Положення про юридичне управління виконкому Криворізької міської ради в новій редакції, затвердженої рішенням Криворізької міської ради від 25.03.2015 №3476 основним завданням та функціями Управління є представництво, захист прав і законних інтересів територіальної громади м. Кривого Рогу в особі міської ради та її виконавчих органів (п.п..2.2). Аналогічний припис містить п.п.3.7 Положення яким визначено серед основних обов'язків управління представництво в установленому законом порядку інтересів громади в особі міської ради.
Позивач звертає увагу, що завтерджуючи мирову угоду у справі №904/3912/23 за аналогічними обставинами та правовідносинами Верховним Судом були встановлені повноваження на підписання мирової угоди з боку представника позивача і встановлена правомірність укладення такої угоди.
Крім того зазначає, що нормами ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено повноважень Криворізької міської ради виключно на пленарному засіданні міської ради вирішувати питання процесуального характеру щодо затвердження мирових угод, за якими Криворізька міська рада виступає стороною шляхом прийняття відповідного рішення, отже посилання скаржника на означену норму Закону є безпідставним.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач також проти задовоелння скарги заперечує, ухвалу вважає законою і обгрунтованою, вказує на те, що є добросовісним набувачем майна, при цьому, з матеріалів справи не вбачається, що прокуратурою ставиться питання про незаконність складання і використання у господарській діяльності ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ» вищезазначених правовстановлюючих документів і також не ставиться питання щодо підробки відповідних документів, на підставі яких було здійснено первинну реєстрацію права власності саме за ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ».
Добросовісність набуття права власності на нерухоме майна (шляхом придбання відповідного майна ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ») і як наслідок в подальшому добросовісності прав на набуття земельної ділянки у користування (ч.2 ст. 134 ЗК України) підтверджується первинними документами долученими до матеріалів справи.
Вказує, що ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ» сумлінно дотримується вимог податкового законодавство згідно з яким подає податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки а також податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та сплачує відповідні податки та збори у повному обсязі, що забезпечує надходження грошових коштів до відповідних бюджетів (місцевого та державного) (довідка про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів додається до Відзиву на позовну заяву).
Більш того, наголошує, що втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить ст.388 ЦК України (щодо зобов'язання знести об'єкт нерухомості, який зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат.
Наголошує, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Відповідні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16).
Звертає увагу, що добросовісний набувач не може нести відповідальність через порушення третіх осіб, які були вчинені в межах процедур, призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Теперішній власник ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ» не вчиняв жодних протиправних дій в межах процедур при вчиненні правочинів з нерухомим майном.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що чинне законодавство України не визначає, які саме умови повинні бути застосовані при укладанні мирової угоди (враховуючи виключно предмет спору та/чи виходячи за його межі) та надає право сторонам на власний розсуд виходити за межі предмету спору та погоджувати будь-які інші умови, якщо вони не зачіпають інтереси третіх осіб. Відповідно до вимог чинного законодавства України, умови мирової угоди стосуються прав та обов'язків учасників справи щодо предмета позову. На підставі частини 1 ст. 192 ГПК України сторони погодили умови укладеної між ними (сторонами) угоди. Мирова угода укладена в інтересах учасників справи та не суперечить вимогам чинного законодавства. Погодження умов мирової угоди між ТОВ «Проект Інвест» та КМР є достатніми для її затвердження. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 922/436/22 від 22.05.2024. Більш того, 10.12.2024 за результатами розгляду справи № 904/3912/23 у Верховному Суді було затверджено Мирову угоду, яка укладена між ТОВ «ВЕКТА ЛАЙН» та Криворізькою міською радою. Вказана справа є подібною до цієї справи.
Товариство також вказує на те, що Криворізька міська рада наділена повноваженнями щодо укладання мирової угоди у цій справі, а в свою чергу Прокуратура позбавлена відповідних повноважень на укладання мирової угоди у будь-якій справі де вона діє в інтересах Криворізької міської ради.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 04.03.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
10.03.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2024 (суддя -
Ухвалою суду від 11.03.2025 відхилено клопотання прокурора про поновлення строку, як безпідставне; відкрито апеляційне провадження; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 07.04.2025; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
07.04.2025 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4389/24 у зв'язку з відрядженням судді Верхогляд Т.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025, справу №904/4389/24 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Мороз В.Ф.
04.04.2025 від представника позивача - Ольховської А.М. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
04.04.2025 від представника відповідача адвоката Акулова Євгена Валерійовича до суду через підсистему ЄСІКС "Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки через перебування у відрядженні; до клопотання надані відповідні докази.
Ухвалою від 07.04.2025 клопотання представника відповідача задоволено, розгляд справи відкладений на 16.06.2025.
16.06.2025 до суду від керівника Криворізької південної окружної прокуратури надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного госопдарського суду справи №917/141/24, яке мотивовано принципом правової визначеності та сталості практики.
Розглянувши у судовому засіданні 16.06.2025 зазначене клопотання, колегія суддів протокольною ухвалою відмовила у його задоволенні, з огляду на неподність відносин, зокрема зовсім різні обставини цих справ.
При цьому, у судовому засіданні прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи, пов'язане з розглядом Великою Палатою Верховного Суду справи щодо застосування ч.4 ст.376 ЦК України в контексті визначення належного відповідача у спорах про знесення об'єкта самочинного будівництва: чи є ним особа, яка здійснила самочинне будівництво, або останній набувач такого об'єкта (справа №908/2388/21).
У задоволенні зазначеного клопотання протокольною ухвалою також відмовлено, оскільки норми процесуального законодавства не передбачають такої підстави для відкладення розгляду справи, а по суті заявлене клопотання є клопотанням про зупинення, яке не оформлено належним чином і якого по факту прокурор не заявив.
В судовому засіданні 16.06.2025 оголошені вступна та резолютивна частина постанови у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
04.10.2024 виконувач обов'язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест", в якому просить:
- усунути перешкоди, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" повернути Криворізькій міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва - Косіора) № 31г, шляхом знесення нежитлової будівлі, площею 52,6 кв.м;
- припинити право володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" на об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю, площею 52,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва - Косіора) № 31г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2102060112110) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2102060112110;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, площею 52,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва - Косіора) № 31г шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2102060112110;
- скасувати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва - Косіора) № 31г.
Судові витрати виконувач обов'язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури просить покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги виконувач обов'язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури зазначає про те, що 11.06.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Коломоєць Тетяною Сергіївною на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1-887, дата документа: 09.04.2002, видавник: Криворізька філія товарної біржі "Українська Біржа Нерухомості" вперше зареєстровано право власності на самочинно збудований торгівельний павільйон - нежитлову будівлю, площею 52,6 кв.м., розташований за адресою: вул. Косіора (на теперішній час вулиця Соборності), буд. 31г, м. Кривий Ріг.
Так, відповідно до інформації Комунального підприємства "Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації "Дніпропетровської обласної ради" №877 від 09.09.2024, в архіві за вказаною адресою відсутні будь-які дані, реєстраційна та інвентаризаційна справи не заводились, державна реєстрація права власності не проводилась, а довідки не видавалися.
Крім цього, виконувач обов'язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури зазначає, що згідно з даними, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно для первинної реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомості було надано, зокрема, технічний паспорт від 29.05.2020 року, виконаний ФОП Ткачовим М.Г.
Однак, ФОП Ткачов М.Г. листом від 30.09.2024 повідомив окружну прокуратуру, що ним технічна інвентаризація не проводилася, технічний паспорт від 29.05.2020 не виконувався, матеріали технічної інвентаризації відсутні.
Отже, за твердженням виконувача обов'язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури, право власності на спірний торговий павільйон ніколи не виникало, оскільки відсутня реєстрація права власності на торговий павільйон, реєстраційна справа у КП "Криворізьке РБТІ" ДОР не заводилась.
У подальшому, відповідно до акту приймання передачі майнового вкладу до статутного капіталу від 24.11.2020 № 3046,3047, Коломоєць Тетяна Сергіївна передала вищевказане нерухоме майно ТОВ "ПРОЕКТ ІНВЕСТ", а приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Рисіною С.В. акт посвідчено та зареєстровано право приватної власності за відповідачем.
Вказує виконувач обов'язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури у позовній заяві і про те, що згідно відповіді на запит окружної прокуратури Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 11.09.2024 № 12/26-19/301 повідомлено, що документи, які дають право на виконання будівельних робіт, а також засвідчують прийняття в експлуатацію спірного об'єкту нерухомості відділом не реєструвалися, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області або іншими органами до відділу не передавалися.
Крім того, відповідно до інформації Державної інспекції архітектури та містобудування України від 19.09.2024 № 4871/04/18-24 інформації та документів у паперовій формі за параметрами пошуку - вул. Косіора (на теперішній час вулиця Соборності), буд. 31г, м. Кривий Ріг в розпорядженні останньої не виявлено.
Вказане, на думку виконувача обов'язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури, свідчить про порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо введення в експлуатацію об'єкта самочинного будівництва.
Зазначає прокурор і про те, що згідно інформації Архівного відділу виконкому Криворізької міської ради від 17.09.2024 № 12/25-01/576 в документах архівного фонду рішення про присвоєння поштової адреси спірному об'єкту нерухомого майна - відсутнє.
Вказаний факт підтверджується також інформацією Металургійної районної у місті ради від 27.09.2024 вх. № 12275-24, відповідно до якої виконкомом Металургійної районної у місті ради не приймалось рішення щодо присвоєння поштової адреси: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (Косіора), 31Г, відсутні паспорта прив'язки до тимчасових споруд, що розміщені за цією адресою, звернень ТОВ "Проект Інвест" відносно розміщення тимчасових споруд та нежитлової будівлі (магазину) до виконкому районної у місті ради не надходило.
У подальшому рішенням Криворізької міської ради № 1621 від 23.12.2022 без проведення земельних торгів у порушення статей 134, 135 ЗК України затверджено проект землеустрою щодо відведення у користування відповідачеві земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га для розміщення існуючої нежитлової будівлі (магазину).
Після чого, 24.01.2023 між Криворізькою міською радою та ТОВ "ПРОЕКТ ІНВЕСТ" укладено договір оренди земельної ділянки № 2023053, згідно якого відповідачеві передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га, яка розташована за адресою: вул. Соборності, 31Г в Металургійному районі м. Кривого Рогу для розміщення існуючої нежитлової будівлі (магазину).
Так, прокурор вказує про те, що на теперішній час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про реєстрацію права власності на самочинно збудовану будівлю за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 31Г та право оренди, яке набуто поза межами земельних торгів, земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га.
За твердженням прокурора, спірний об'єкт є самочинно збудованою нежитловою будівлею, при цьому будівництво розпочато без належного дозволу, без затвердженого проекту, без отримання декларації про введення його в експлуатацію, відтак таке будівництво здійснено з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Таким чином, прокурор вказує про встановлення ним факту самочинної забудови м. Кривого Рогу, безпідставної реєстрації права власності, безпідставної передачі в оренду земельних ділянок з порушенням законодавчо встановленої процедури, без проведення земельних торгів під самочинно збудовані об'єкти майна, чим порушено право територіальної громади на дотримання законного порядку користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, належної реєстрації речових прав на нерухоме майно на ній, дотримання законодавства у сфері забудови населених пунктів.
Щодо представництва прокурором інтересів держави останній посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та зазначає про те, що перед поданням позову звертався до позивача із листом (№ 57-7300вих-24 від 17.09.2024), зокрема, про виявлені порушення та щодо надання інформації про вжиті або заплановані міською радою заходи, у тому числі представницького характеру, спрямовані на захист порушених інтересів держави.
Однак, органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення прав територіальної громади на спірну земельну ділянку не вжито, що підтверджується листом Криворізької міської ради № 12/26/6492 від 26.09.2024.
Таким чином, вказує прокурор, зазначене свідчить про нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку. Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Криворізької міської ради.
Разом з позовною заявою прокурором подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га; нежитлову будівлю за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 31Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2102060112110), площею 52,6 кв.м. та заборони суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії; заборони відповідачу - ТОВ "ПРОЕКТ ІНВЕСТ" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо нерухомого майна - спірних земельної ділянки та нежитлової будівлі.
Подана заява мотивована тим, що відповідач, маючи зареєстроване право власності на спірне самочинно збудоване майно, не обмежений в розпорядженні таким майном, відсутність заборони реєстраційних дій щодо вказаного майна, реєстрація права власності на яке оскаржується прокурором, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для забезпечення позову, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 07.10.2024 господарським судом частково задоволено заяву виконувача обов'язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури про забезпечення позову та з метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме, земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:02:016:0176 площею 0,0191 га; нежитлову будівлю за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 31Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2102060112110), площею 52,6 кв.м. В решті вимог, викладених в заяві, - відмовлено.
Ухвалою від 09.10.2024 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4389/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.11.2024.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
01.11.2024 від Криворізької південної окружної прокуратури через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 05.11.2024 господарським судом відкладено підготовче засідання до 04.12.2024.
06.11.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" до суду надійшли заперечення на відповідь прокуратури, аналогічні відзиву на позовну заяву.
12.11.2024 від Криворізької міської ради через систему "Електронний суд" до суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає про те, що рішенню суду щодо знесення самочинно збудованого об'єкту передує невиконання відповідачем припису органу державного архітектурно-будівельного контролю, який має право подати відповідний позов до суду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 320/5528/18, від 28.11.2018 у справі № 815/2311/15, від 09.07.2020 у справі № 463/4564/16-а).
Містять письмові пояснення Криворізької міської ради і клопотання про розгляд даної справи без участі представника позивача.
04.12.2024 господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 08.01.2025 та відкладено підготовче засідання до 08.01.2025, про що постановлено відповідну ухвалу.
26.12.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у задоволенні якого господарським судом відмовлено, про що постановлено ухвалу від 06.01.2025.
07.01.2025 від Криворізької міської ради та 08.01.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" через систему "Електронний суд" до суду надійшли спільні заяви про затвердження мирової угоди, до яких долучено мирову угоду від 27.12.2024, підписану їх повноважними представниками.
Ухвалою від 08.01.2025 за усним клопотанням прокурора відкладено підготовче засідання до 28.01.2025.
24.01.2025 від прокуратури через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява, в якій остання заперечує проти затвердження мирової угоди від 27.12.2024 та зазначає про те, що сторонами при укладенні мирової угоди проігноровано пряму заборону органів, які мають право звертатися до суду в інтересах осіб, на укладення мирових угод, передбачену частиною 2 статті 55 Господарського процесуального кодексу України.
24.01.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у задоволенні якої господарським судом відмовлено, про що постановлено ухвалу від 28.01.2025.
У підготовчому засіданні, що відбулось 28.01.2025, представником відповідача подано спільну з позивачем заяву про затвердження мирової угоди.
Представником відповідача, у підготовчому засіданні, заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення з зазначеними вище запереченнями прокуратури, яке господарським судом задоволено. Ухвалою від 28.01.2025 господарським судом відкладено підготовче засідання до 12.02.2025.
28.01.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через підсистему відеоконференцзв'язку ЄСІТС, яка господарським судом задоволена, про що постановлено ухвалу від 30.01.2025.
Ухвалою від 12.02.2025 господарським судом відкладено підготовче засідання до 20.02.2025.
12.02.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через підсистему відеоконференцзв'язку ЄСІТС, яка господарським судом задоволена, про що постановлено ухвалу від 13.02.2025.
У підготовчому засіданні, що відбулось 20.02.2025, представниками позивача та відповідача викладено незгоду із запереченнями прокуратури проти затвердження мирової угоди у зв'язку з іх необґрунтованістю.
Розглянувши спільну заяву позивача та відповідача про затвердження мирової угоди, господарський суд ухвалою від 20.02.2025 задовольнив спільні заяви Криворізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" про затвердження мирової угоди у справі № 904/4389/24; затвердив мирову угоду від 27.12.2024, укладену Криворізькою міською радою (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1; код ЄДРПОУ 33874388) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" (50005, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ферганська, будинок 29; код ЄДРПОУ 37215206) у справі № 904/4389/24, у наступній редакції:
Мирова угода
у справі № 904/4389/24
м. Кривий Ріг 27 грудня 2024 року
Криворізька міська рада (далі по тексту - позивач) (юридична адреса: 50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Молодіжна, будинок 1; код ЄДРПОУ 33874388), в особі Кудіна Максима Вікторовича, що діє на підставі довіреності, іменована надалі позивач, з однієї сторони, та
Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" (далі по тексту - ТОВ "Проект Інвест" та/або відповідач) (юридична адреса: 50005, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ферганська, будинок 29; код ЄДРПОУ 37215206), в особі директора Глевенко Світлани Володимирівни, що діє на підставі Статуту, іменоване надалі відповідач, з іншої сторони, (спільно іменовані надалі Сторони, а окремо Сторона), уклали цю Мирову угоду у справі № 904/4389/24 про наступне:
1. З метою врегулювання господарського спору у справі № 904/4389/24 за позовом керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до відповідача ТОВ "Проект Інвест" про скасування державної реєстрації права оренди, усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 та припинення володіння нерухомим майном, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Соборності (колишня назва - Косіора), будинок 31Г, та скасування державної реєстрації права приватної власності, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області, Сторони досягли взаємоприйнятної домовленості відносно предмету спору по справі № 904/4389/24.
2. На земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176, розташовується об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, загальною площею 52,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Соборності (колишня назва - Косіора), будинок 31Г, реєстраційний номер 2102060112110, власником якого є ТОВ "Проект Інвест" відповідно до Акту приймання-передачі майнового вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" (ідентифікаційний код 37215206), посвідченого приватним нотаріусом Рисіною С.В. 24.11.2020 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3046, 3047.
3. Криворізька міська рада не заперечує про надання земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 в оренду ТОВ "Проект Інвест", яка вже перебуває в оренді ТОВ "Проект Інвест" під нерухоме майно, та не заперечує проти права власності на майно, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Проект Інвест".
4. ТОВ "Проект Інвест" зобов'язується протягом 36 місяців після затвердження цієї Мирової угоди сплачувати Криворізькій міській раді орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176, на якій розміщено нерухоме майно, визначене у пункті 2 цієї Мирової угоди, у подвійному розмірі та з передплатою на 6 (шість) місяців (звичайний розмір орендної плати встановлений договором оренди земельної ділянки).
5. Після спливу 36 місяців після затвердження цієї Мирової угоди відповідач зобов'язується сплачувати позивачу оренду плату відповідно до умов укладеного договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору, яким буде визначено розмір орендної плати чи іншого платежу за земельну ділянку під нерухомим майном, визначеного у пункті 2 цієї Мирової угоди.
6. Протягом 30 днів з моменту затвердження цієї Мирової угоди Господарським судом Дніпропетровської області ТОВ "Проект Інвест" зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок Криворізької південної окружної прокуратури грошові кошти на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання органами прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Криворізької міської ради позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги, в тому числі і добровільного перерахування сум судового збору, щодо яких судом вже прийняті рішення про їх стягнення.
7. Сторони гарантують та підтверджують, що з дня затвердження Господарським судом Дніпропетровської області цієї Мирової угоди та після виконання всіх умов цієї Мирової угоди Сторони не матимуть і не заявлятимуть в майбутньому одна до одної жодних вимог, претензій, позовів тощо з приводу предмету спору та правовідносин, що випливають та/або пов'язані з цією справою.
8. Сторони цієї Мирової Угоди дійшли згоди, що у разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань, визначених пунктом 4 цієї Мирової угоди, ухвала про затвердження мирової угоди у справі № 904/4389/24 є виконавчим документом згідно ст. 193 Господарського процесуального кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" передається для примусового стягнення в органи ДВС.
9. Сторони заявляють, що ані в процесі укладення цієї Мирової угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть, і не можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси будь-яких третіх осіб. Сторони підтверджують, що ця Мирова угода укладена з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і стосуються виключно прав та обов'язків Сторін, а умови цієї Мирової угоди не суперечать закону, є виконуваними та такими, що не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
10. Сторони з цією Мировою угодою ознайомлені та заперечень не мають. Наслідки укладення цієї Мирової угоди та її затвердження, передбачені статтями 192, 193 та 231 Господарського процесуального кодексу України, Сторонам відомі та зрозумілі. Представники Сторін, що підписали цю Мирову угоду, уповноважені на її підписання/укладання.
11. Ця Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження Господарським судом Дніпропетровської області і є обов'язковою для Сторін по справі.
12. Цю Мирову угоду укладено у трьох примірниках: один примірник залишається у позивача, другий - у відповідача, третій - в матеріалах справи № 904/4389/24.
Криворізька міська рада
50101, Дніпропетровська область,
місто Кривий Ріг, вулиця Молодіжна, 1
код ЄДРПОУ 33874388
тел. 0564-92-13-05
ел. пошта: radakr@kr.gov.ua
підпис/печатка Максим Кудін
Товариство з обмеженою
відповідальністю "Проект Інвест"
50005, Дніпропетровська область, місто
Кривий Ріг, вулиця Ферганська, будинок 29
код ЄДРПОУ: 37215206
засоби зв'язку: +380977552171
підпис/печатка Світлана Глевенко
Провадження у справі № 904/4389/24 закрив. Зазанчив, що ухвала є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", стягувачем за якою є: Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Молодіжна, 1; код ЄДРПОУ 33874388), а боржником: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест" (50005, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ферганська, будинок 29; код ЄДРПОУ 37215206).
Задовольняючи спільні заяви позивача і відповідача, відхиливши заперечення Прокурора про те, що умови мирової угоди суперечать закону, інтересам Відповідача та Держави, господарський суд виходив із того, що мирова угода відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує права третіх осіб, підписана уповноваженими особами та скріплена їх печатками.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Так, оскаржуваною ухвалою закрито провадження у справі у зв'язку з затвердженням мирової угоди. Процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття через це провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 911/918/15 та від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14).
Відповідно до ч. 7 ст. 46 ГПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
Частинами 1, 2 ст. 192 ГПК України визначено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
При цьому затвердження мирової угоди під час розгляду справи має здійснюватися з застосуванням принципу «судового розсуду». Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Водночас, надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов'язковим і для учасників правовідносин, і для суду.
Так, як передбачено ч. 5 ст. 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Тобто, повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.
Відтак, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, є правом сторони, яке, в свою чергу згідно процесуального Закону неможливо реалізувати якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, суд має дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону; перевірити чи не порушує мирова угода права чи охоронювані законом інтереси інших осіб; чи не є її умови невиконуваними; а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють ( подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 911/918/15 та від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14).
Суд установив, що мирову угоду від 27.12.2024 укладено між Позивачем та Відповідачем і підписано від імені Позивача Кудіним М.В. та засвідчено печаткою Криворізької міської ради, від імені Відповідача - керівником Глевенко С.В. та засвідчено печаткою вказаної юридичної особи (ТОВ «Проект Інвест»).
Повноваження представника Криворізької міської ради підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копією довіреності № 12/26/540 від 13.12.2024 (та до заяви надана нова довіреність №1726/49 від 10.01.2025), якою надано право Кудіну М.В., зокрема на укладення мирової угоди.
Повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект Інвест» підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наведені документи не містять даних щодо обмеження права зазначених осіб підписувати та подавати мирові угоди.
Крім того, судом враховується, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2024 у справі № 904/3912/23 були встановленні повноваження на підписання мирової угоди, зокрема, з боку представника позивача - Кудіна М.В. Саме наведеною ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2024 було затверджено мирову угоду між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Векта Лайн" та, відповідно, встановлені обставини правомірності укладення такої угоди.
Відтак, Мирова угода підписана процесуально праводієздатними особами, що мають необхідний для цього обсяг повноважень.
Щодо посилання Прокурора на досудове розслідування кримінального провадження не є належним доказом у справі, оскільки не є остаточним рішенням (вироком), яким завершено кримінальне провадження, а лише відображає проведення досудового розслідування для встановлення певних обставин. Крім того, в процесі проведення досудового розслідування дії, за якими було зареєстровано вказане кримінальне провадження, можуть бути перекваліфіковані, а тому реєстрація кримінального провадження не може вважатись єдиним належним/вирішальним доказом. Тобто при розгляді даної справи необхідно оцінювати всі докази в їх сукупності, що й було зроблено судом першої інстанції. Тобто у розгляді даної справи необхідно оцінювати всі докази в їх сукупності, що й було зроблено судом першої інстанції. Вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14.
Також, необхідно зауважити, що умови Мирової угоди стосуються прав та обов'язків Сторін щодо предмету позову у справі та не є такими, що не можуть бути виконані.
Судом також не встановлено осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок укладення Мирової угоди, а остання не суперечить вимогам чинного законодавства та укладена в інтересах Сторін.
В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 922/436/22 залишено без змін ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 922/436/22, якою затверджено мирову угоду, укладену між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг", та закрито провадження у справі. Водночас у справі № 922/436/22 позов подано керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг" про визнання незаконним та скасування рішення з одночасним припиненням права власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги у справі № 922/436/22 були обґрунтовані самочинним будівництвом на самовільно захопленій земельній ділянці.
Отже, з урахуванням критеріїв подібності, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, суд зазначає, що правовідносини у справах № 904/39/24 та № 922/436/22 є подібними.
Водночас, Верховний Суд у справі № 922/436/22, залишаючи без змін ухвалу апеляційного господарського суду, якою затверджено мирову угоду між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг" та закрито провадження у справі, зазначив, що мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. Крім того, Верховний Суд з посиланням на приписи ст. 376 ЦК України зазначив, що знесення самочинного об'єкта нерухомості є крайньою мірою впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством заходи з метою усунення порушень та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. При цьому Верховний Суд у справі № 922/436/22 зазначив, що керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова подав позов в інтересах власника земельної ділянки - Харківської міської ради. Водночас, висловленим при укладенні мирової угоди волевиявленням Харківська міська рада погодилася з будівництвом відповідачем на земельній ділянці житлового комплексу та з подальшим оформленням прав на земельну ділянку в установленому порядку. Враховуючи правові наслідки надання власником земельної ділянки згоди на її використання та можливість у подальшому визнання права власності на об'єкт, Верховний Суд у справі № 922/436/22, з огляду на приписи статей 375 та 376 ЦК України, визнав надмірними доводи керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про необхідність знесення самочинного будівництва.
Посилання Прокурора на висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки справи, на які посилається Прокурор, суттєво відрізняються за предметом і підставами позовних вимог, установленими фактичними обставинами, змістом правовідносин та їх матеріально-правовим регулюванням від справи, що розглядається.
Натомість, суд погоджується із доводами представника Криворізької міської ради про те, що вирішення питання щодо укладення мирової угоди не є обов'язковим для вирішення на сесії міської ради відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обмеження, передбачені ст. 55 ГПК України на укладення мирових угод стосуються Прокурора, а не Позивача у справі.
Отже, обставини, визначені частиною 5 ст. 192 ГПК України, щодо наявності підстав для відмови у затвердженні мирової угоди, відсутні.
За приписами п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
У ч. 3 ст. 231 ГПК України зазначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Так, в пункті 10 мирової угоди сторони підтвердили, що наслідки укладення мирової угоди та її затвердження судом, передбачені статтями 192, 193 та частиною 3 ст. 231 ГПК України, відповідно до якої повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, сторонам відомі і зрозумілі.
При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою; ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", а також зазначає, що у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень ( на підставі ст. ст. 3, 5 Закону України "Про виконавче провадження" ).
Таким чином, умови мирової угоди стосуються прав та обов'язків учасників справи щодо предмета позову. На підставі частини 1 ст. 192 ГПК України сторони погодили умови укладеної між ними ( сторонами ) угоди. Мирова угода укладена в інтересах учасників справи та не суперечить вимогам чинного законодавства.
Щодо посилання прокуратури на частину 2 статті 55 Господарського процесуального кодексу, як начебто на неможливість підписання мирової угоди зі сторони Криворізької міської ради, а саме що Органи та особи, які відповідно до цього Кодексу мають право звертатися до суду в інтересах осіб, за винятком осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою, не мають права укладати мирову угоду.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку мова саме йде про орган прокуратури, який не має права укладати мирову в інтересах Криворізької міської ради, а не про Криворізьку міську раду, яка відповідно до Господарсько процесуального кодексу України наділена правами на укладання мирової угоди від свого іменні.
Щодо наявності петицій, які підтверджують факт порушення Криворізькою міською радою вимог чинного законодавства України, яким прокурор вважає непідтримання Криворізькою міською радою рішеннями від 27.06.2023 №2055 та №2056 електронних петицій мешканців Кривого Рогу і на цій підставі є порушником у спірних правовідносинах, то колегія суддів зауважує, що ці петиції не стосуються нерухомого майна, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Соборності (колишня назва - Косіора), будинок 31Г, а стосується «усіх мафів Кривого Рогу» без будь-якого уточнення адреси чи інших обставин.
Окрім цього, описуючи передумови для складання відповідних петицій, представник прокуратури посилається на наступні обставини: що у відповідних петиціях жителі міста вимагали від міської ради повернути знесений у травні 2023 році дитячий майданчик та вивезти МАФи (сторінка 10 позовної заяви).
Тобто, мова йде про 2023 рік, в свою чергу, відповідне нерухоме майно перебуває у власності ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ» майже 5 років з 2020 року і, таким чином, відповідне майно не може мати ніякого відношення до відповідних петицій.
Більш того, після розгляду Криворізькою міською радою петицій та прийняття рішень від 27.06.2023 №2055 та №2056, жодних оскаржень відповідних рішень зі сторони будь-якої фізичної чи юридичної особи не відбувалося, тому відповідні рішення набрали законної сили і не підлягають перегляду зі сторони Криворізької міської ради.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості (рішення судів, які набрали законної сили, що мають преюдиційне значення для цієї справи), про вчинення будь-якою особою адміністративного чи кримінального правопорушення, що беззаперечно свідчить про відсутність встановленого факту такого правопорушення зі сторони Криворізької міської ради.
Щодо нерелевантності висновків викладених в ухвалі Верховного Суду у справі №904/3912/23 від 10.12.2024 та постанови Верховного Суду по справі №922/436/22 від 22.05.2024 та необхідності застосуванні висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 по справі №907/825/22, суд зазначає, що у справі №904/4389/24, Криворізька міська рада, після затвердження відповідної мирової угоди Господарським судом Дніпропетровської області, набуває права на майно, а саме грошові кошти, які вносить відповідач за користування земельною ділянкою і тому твердження прокуратури про нерелевантність відповідної справи по відношенню до постанови Верховного Суду по справі №922/436/22 від 22.05.2024 є хибними.
Щодо необхідності застосування висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 по справі №907/825/22 необхідно зазначити, що відповідні висновки є нерелевантними по відношенню до цієї справи, так як у справі №907/825/22 міською радою не приймалося рішення щодо надання відповідної земельної ділянки в оренду особі. Однак, у справі 904/4389/24 Криворізькою міською радою на сесії приймалося рішення щодо надання земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:016:0176 в оренду відповідачу і на підставі, якого в подальшому з ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ» було укладено договір оренди земельної ділянки.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення (ухвали) місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 " Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко О.А. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 у справі №904/4389/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 у справі №904/4389/24 - залишити без змін.
Судові витрати Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко О.А. за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 26.06.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б. Парусніков