26 червня 2025 року м. Харків Справа №922/1813/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників:
від позивача - Чорний І.В.,
від відповідача - Харцизова Т.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (вх.№944Х від 23.04.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2025 у справі №922/1813/23 (м. Харків, суддя Жигалкін І.П., повна ухвала складена 15.04.2025)
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту», м. Харків,
про стягнення 1 258 127,90 грн, -
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.08.2023 у справі №922/1813/23 позов задоволено; ухвалено стягнути з ТОВ «Харківський завод засобів індивідуального захисту» на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) суму штрафних санкцій за договором від 15.07.2022 №311-22 у розмірі 1258127,90грн (де: подвійна облікова ставка НБУ - 787068,49грн; інфляційні нарахування - 382795,30грн; пеня 3% річних - 47224,11грн; пеня 0,1% - 41040грн), а також суму судового збору 18871,92грн.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 09.11.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2023 у справі №922/1813/23 скасував; ухвалив нове рішення, яким в позові відмовив.
На час ухвалення постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у даній справі, Головним державним виконавцем Власик В.А. було відкрито виконавче провадження №72779095 та направлено до АТ КБ «Приватбанк» платіжну вимогу на примусове списання коштів з рахунку відповідача у сумі 1405068,80грн, з яких: - 1258127,90грн стягнута сума за рішенням Господарського суду Харківської області (де: подвійна облікова ставка НБУ 77068,49грн, інфляційні нарахування - 382795,30грн; 3% річних - 47224,11грн; пеня 0,1% - 41040,00грн); 18871,92грн сума судового збору; 127699,98грн сума виконавчого збору; - 369,00грн мінімальні витрати виконавчого провадження.
14.09.2023 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» стягнуто грошові кошти у розмірі 1405068,80грн, що підтверджується платіжною інструкцією №093828397.
У зв'язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою (вх.№31480 та вх.№32065) про здійснення повороту виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2023 у справі №922/1813/23, в якій просило суд:
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» 1276999 (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 82 коп.;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» судові витрати у сумі 113849,99грн, які складаються із витрат на правову (правничу) допомогу адвоката: 50000,00грн основного гонорару та 63849,99грн додаткового гонорару.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» адвоката Харцизової Т.В. про поворот виконання рішення та стягнення правової (правничої) допомоги задоволено частково.
Постановлено здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03 серпня 2023 року у справі №922/1813/23.
Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» 1276999 (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 82 коп.
Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» судові витрати у вигляді правничої допомоги в розмірі 83849,99грн (де: витрат на правову (правничу) допомогу адвоката основного гонорару - 20000,00грн; 63849,99грн додаткова винагорода «гонорар успіху»).
Східний апеляційний господарський суд постановою від 30.01.2024 у справі №922/1813/23 ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/1813/23 в частині задоволення заяви про стягнення правової (правничої) допомоги змінив.
Виклав резолютивну частину ухвали у такій редакції: «Заяву представника ТОВ «Харківський завод засобів індивідуального захисту» адвоката Харцизової Т.В. про поворот виконання рішення та стягнення правової (правничої) допомоги задовольнити частково.
Здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2023 у справі №922/1813/23. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Харківський завод засобів індивідуального захисту» 1276999,82грн.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Харківський завод засобів індивідуального захисту» судові витрати у вигляді правничої допомоги у розмірі 5000,00грн та «гонорар успіху» у розмірі 5000,00 грн. В іншій частині відмовити».
Постановою Верховного Суду від 11.03.2024 касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задоволено частково.
Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі №922/1813/23 в частині відмови у стягненні 27360 грн пені за прострочення поставки товару скасовано.
Прийнято в цій частині нове рішення:
«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 4, ЄДРПОУ 39243307) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 27360 (двадцять сім тисяч триста шістдесят) грн пені за прострочення поставки товару.»
В іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі №922/1813/23 залишено без змін.
Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 4, ЄДРПОУ 39243307) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 409 (чотириста десять) грн 52 коп. за подання позову та у розмірі 819 (вісімсот дев'ятнадцять) грн 04 коп. за подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду у справі №922/1813/23.
11.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якій остання просила суд:
1. Визнати поважними причини та поновити строк на подачу заяви на поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 та призначити вказану заяву (в частині стягнутої суми витрат на правову допомогу адвоката та додаткової винагороди гонорару успіху) - до розгляду.
2. Здійснити поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30 листопада 2023 року у справі №922/1813/23 з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 30 січня 2024 року у справі №922/1813/23 (в частині стягнутої суми витрат на правову допомогу адвоката та додаткової винагороди гонорару успіху).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, буд. 4, код ЄДРПОУ: 39243307) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) 15000,00грн (сума стягнута та сплачена позивачем на рахунок відповідача як витрати на правову (правничу) допомогу адвоката основного гонорару) та 58849,99грн (сума стягнута та сплачена позивачем на рахунок відповідача додаткова винагорода гонорар успіху), а всього: 73849,99грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1813/23.
Відкладено вирішення питань щодо руху заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30 листопада 2023 року у справі №922/1813/23 з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 30 січня 2024 року у справі №922/1813/23 до надходження матеріалів справи.
14.03.2025 справа №922/1813/23 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
17.03.2025 Східним апеляційним господарським судом постановлено ухвалу про повернення без розгляду ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) заяви про поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі №922/1813/23.
Також, у зазначеній ухвалі апеляційною інстанцією визначено наступне: «Враховуючи те, що під час апеляційного провадження до моменту ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови від 30.01.2024 у справі №922/1813/23 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) не було подано заяву про поворот виконання рішення, питання про поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/1813/23 має розглядати Господарський суд Харківської області».
Через систему «Електронний суд» 18 березня 2025 року до Господарського суду Харківської області надійшла заява (вх.№6905) ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якій остання просила суд:
1. Визнати поважними причини та поновити строк на подачу заяви на поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 та призначити вказану заяву (в частині стягнутої суми витрат на правову допомогу адвоката та додаткової винагороди гонорару успіху) - до розгляду.
2. Здійснити поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30 листопада 2023 року у справі №922/1813/23 з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 30 січня 2024 року у справі №922/1813/23 (в частині стягнутої суми витрат на правову допомогу адвоката та додаткової винагороди гонорару успіху).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, буд. 4, код ЄДРПОУ: 39243307) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) 15 000,00грн (сума стягнута та сплачена позивачем на рахунок відповідача як витрати на правову (правничу) допомогу адвоката основного гонорару) та 58 849,99грн (сума стягнута та сплачена позивачем на рахунок відповідача додаткова винагорода гонорар успіху), а всього: 73 849,99грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2025 у задоволенні заяви (вх.№6905 від 18.03.2025) ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про поворот виконання судового рішення відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що оскільки ухвалу суду від 30.11.2023 змінено постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024, то строк відраховується від дати ухвалення відповідного рішення протягом року, тобто від дати ухвалення постанови - 31.01.2024. Місцевий господарський суд встановив, що заявник мав право звернутись з відповідною заявою протягом року, а отже до 30.01.2025. Також суд зазначив, що виходячи зі змісту норми пункту 2 частини першої статті 287 ГПК, постанова Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 оскарженню не підлягає. Враховуючи викладе в постанові Верховного Суду від 11.03.2024 у даній справі, суд вказав, що обчислення річного строку в межах якого заявник може звернутися до суду з відповідною заявою, є строк ухвалення постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024, а не з постанови касаційної інстанції, а отже заява (вх.№ 6905 від 18.03.2025) ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про поворот виконання судового рішення подано з порушенням строку, за межами можливого звернення з зазначеною заявою. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заява (вх.№6905 від 18.03.2025) ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про поворот виконання судового рішення не підлягає задоволенню.
ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить визнати поважними причини (з моменту ознайомлення - 16.04.2025 з повним текстом оскаржуваної ухвали від 10.04.2025) на подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2025 та відкрити апеляційне провадження у справі №922/1813/23; скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2025 у справі №922/1813/23, ухваливши нове судове рішення, яким задовольнити заяву Позивача від 18.03.2025 про поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 та поважними причинами на поновлення строків з моменту ухвалення (в основному спорі) Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2024 у справі №922/1813/23; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору при поданні апеляційної скарги у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) зазначає наступне:
- Господарський суд Харківської області у своїй ухвалі під час відкриття провадження від 20.03.2025 дійшов висновку, що річний строк визначений ч. 10 ст. 333 ГПК України, був пропущений не з вини заявника, а у зв'язку з судовими розглядами справи №922/1813/23, таким чином суд вважав за доцільне поновити строк на звернення з заявою в порядку ст. 333 ГПК України та призначити заяву до розгляду у судовому засіданні. Однак, на противагу та всупереч вищезазначеного, Господарський суд Харківської області постановив ухвалу від 10.04.2025 про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення, зокрема з підстав пропуску річного строку на звернення до суду без врахування клопотання позивача щодо необхідності врахування поважних причин пропуску річного строку;
- судом першої інстанції не здійснено належним чином аналізу доказів, зокрема щодо надання оцінки аргументам позивача щодо поважності причин пропуску строків, які викладені в заяві та додатками неї;
- оскільки основний спір у справі №922/1813/23 розглянуто 11.03.2024 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду (Постанова КГС ВС від 11.03.2024), а щодо касаційної скарги відповідача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі №922/1813/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження також 11.03.2024 (ухвала КГС ВС від 11.03.2024), то заяву про поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/1813/23 з урахуванням Постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 подано з урахуванням поважних причин пропуску річного строку визначеного ч. 10 ст. 333 ГПК України;
- ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі №922/1813/23 роз'яснено Заявнику про його право звернутись з відповідною заявою до Господарського суду Харківської області, що і було зроблено останнім;
- запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами;
- на Державну прикордонну службу України, як правоохоронний орган спеціального призначення, покладається, зокрема, протидія збройній агресії російської федерації проти України, яка почалася 24.02.2022.
Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 для розгляду справи №922/1813/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Сгара Е.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (вх.№944Х від 23.04.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2025 у справі №922/1813/23. Витребувано з Господарського суду Харківської області копії матеріалів справи №922/1813/23, необхідних для розгляду скарги.
30.04.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1813/23 (вх.№5359).
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025 у зв'язку з відпусткою судді Сгари Е.В. для розгляду справи №922/1813/23 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.
За змістом ч.14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України означена зміна складу суду зумовлює новий відлік визначеного ст.273 цього Кодексу процесуального строку розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 призначено апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (вх.№944Х від 23.04.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2025 у справі №922/1813/23 до розгляду на « 22» травня 2025 р. о 10:15 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5998 від 13.05.2025), в якому останнє просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2025 по справі №922/1813/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення; судові витрати покласти на позивача.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу «Харківський завод засобів індивідуального захисту» зазначає наступне:
- дана заява повинна була бути подана позивачем до суду апеляційної інстанції до моменту ухвалення останнім рішення за результатами розгляду апеляційної скарги позивача до 30.01.2024, чого останнім не зроблено;
- ст. 333 ГПК України не передбачено здійснення повороту виконання рішення суду, яке не містить в собі рішення про зменшення позовних вимог;
- виконання позивачем ухвали Господарського суду Харківської області про поворот виконання від 30.11.2023 здійснено у добровільному порядку;
- позивач повинен був скористатися іншим способом захисту своїх прав, а не шляхом подання заяви в порядку ч. 9 ст. 333 ГПК України, що передбачено лише для відповідача;
- інші рішення у даній справі (постанова Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023), не впливали на право позивача на своєчасне подання заяви в порядку ст. 333 ГПК України протягом процесуального строку;
-введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з заявами;
- місцезнаходження Позивача зареєстроване у м. Києві, що не перебуває у зоні бойових дій. Позивач користується особистим кабінетом електронного суду та протягом періоду з 30.01.2024 по 30.01.2025 ним вчинено ряд процесуальних дій, що свідчить про відсутність у останнього об'єктивних обставин для несвоєчасного вчинення процесуальної дії з подання заяви про поворот виконання протягом року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2025 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» - Харцизової Т.В. про її участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/1813/23, яке відбудеться 22.05.2025 о 10:15 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №922/1813/23, яке відбудеться 22.05.2025 о 10:15 год постановлено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» - Харцизової Т.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2025 задоволено клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - Чорного І.В. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/1813/23, яке відбудеться 22.05.2025 о 10:15 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №922/1813/23, яке відбудеться 22.05.2025 о 10:15 год постановлено провести за участю представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - Чорного І.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 оголошено перерву у розгляді справи №922/1813/23 до « 26» червня 2025 р. о 10:45 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.06.2025 представник позивача, підтримав раніше надані пояснення, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення заяви про поворот виконання судового рішення. Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вказує про наступне.
Статтею 15 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Згідно ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 в справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
Вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у господарських справах, унормовано положеннями розділу V ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Водночас законодавець в ГПК України визначив процесуальні наслідки скасування (визнання нечинним) судового рішення, яке на момент його скасування вже було виконано боржником, у вигляді здійснення повороту виконання цього рішення.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02.11.2011 року №3-рп/2011 поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.
Отже, поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту та поновлення прав боржника. Його суть полягає у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Норми статті 333 ГПК України регламентують підстави, порядок та строки вирішення судом питання про поворот виконання рішення, що скасовано (визнано нечинним).
Серед підстав для здійснення повороту виконання рішення закон визначає, зокрема:
- скасування (визнання нечинним) судового рішення судом апеляційної або касаційної інстанцій з одночасним: або закриттям провадження у справі; або залишенням позову без розгляду; або відмовою в позові повністю; або задоволенням позовних вимог в меншому розмірі (частина перша статті 333 ГПК України);
- скасування судового рішення, після його виконання, судом апеляційної або касаційної інстанцій з подальшим направленням справи на новий розгляд, у якому суд: або закриває провадження у справі, або залишає позов без розгляду; або відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (частина друга статті 333 ГПК України).
За змістом частини п'ятої статті 333 ГПК України суд, у передбачених законом випадках, за наявності відповідної заяви сторони вирішує питання про поворот виконання рішення у разі його скасування, якщо це рішення виконано.
Положеннями частини шостої статті 333 ГПК України визначено, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Відповідно до положень частини дев'ятої цієї статті ГПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).
В частині десятій статті 333 ГПК України законодавець визначив строки, протягом яких може бути подана заява про поворот виконання - протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
Тобто, початок перебігу строку протягом якого може бути подана заява про поворот виконання рішення, пов'язується з днем ухвалення судових рішень, про які йде мова в частинах 1 та 2 статті 333 ГПК України.
З огляду на наведені норми ст. 333 ГПК України, законодавець встановив відмінності при визначенні початку перебігу строку для подання стороною заяви про поворот виконання рішення в залежності від того, яке рішення ухвалює суд апеляційної або касаційної інстанції за результатами здійснення апеляційного/касаційного провадження, скасувавши рішення суду першої інстанції: приймає нове рішення - з дня ухвалення відповідного рішення судом апеляційної чи касаційної інстанції; повертає справу на новий розгляд - з дня ухвалення судом рішення при новому розгляді справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/1813/23 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» про поворот виконання рішення та стягнення правової (правничої) допомоги задоволено частково. Здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2023 у справі №922/1813/23. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський завод засобів індивідуального захисту, серед іншого, судові витрати у вигляді правничої допомоги в розмірі 83 849,99 грн. (де: витрат на правову (правничу) допомогу адвоката основного гонорару 20 000,00 грн.; 63 849,99 грн. додаткова винагорода гонорар успіху).
В подальшому, постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі №922/1813/23 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/1813/23 в частині задоволення заяви про стягнення правової (правничої) допомоги змінено, а саме заяву задоволено частково та ухвалено стягнути судові витрати у вигляді правничої допомоги у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. та «гонорар успіху» у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. В іншій частині відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.03.2024 у справі №922/1813/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2024.
Заявником здійснено перерахування коштів на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 30.11.2023, яка в подальшому змінена постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024. Водночас, дана заява про поворот виконання судового рішення подана ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Господарського суду Харківської області через систему «Електронний Суд» 18.03.2025, тобто з пропуском встановленого ч.10 ст.333 ГПК України строку.
Згідно положень ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк.
Скаржник у поданій заяві про поворот виконання просив, зокрема, поновити строк на подання відповідної заяви.
Так, в обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на звернення із заявою про поворот виконання, заявник посилався на наступні обставини.
10.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) в межах річного строку з моменту вирішення спору, а саме з моменту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2024 (в основній справі про стягнення штрафних санкцій) та з моменту ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2024 про відмову у відкритті касаційного провадження щодо оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024, звернулася із заявою про поворот виконання судового рішення до Східного апеляційного господарського суду, яка зареєстрована апеляційним судом 11.03.2025.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі №922/1813/23 заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 10.03.2025 про поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі №922/1813/23 - повернуто без розгляду та роз'яснено заявнику про його право звернутись з відповідною заявою до Господарського суду Харківської області.
Також заявник зазначав про необхідність забезпечення права особи на доступ до суду, наявність об'єктивних перешкод для реалізації свого права на захист в період воєнного стану та вказав про завдання Державної прикордонної служби України як правоохоронного органу спеціального призначення.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі встановив, що заява про поворот виконання судового рішення подана з порушенням строку та дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання. Водночас, колегія суддів зазначає, що процесуальним наслідком пропуску строку на звернення із відповідною заявою є залишення останньої без розгляду.
Дослідивши причини, наведені в обґрунтування поновлення пропущеного строку на подання заяви про поворот виконання, колегія суддів вказує про наступне.
Заява позивача про поворот виконання стосується сум витрат на професійну правничу допомогу, які присуджені до стягнення з позивача за результатами розгляду заяви відповідача про поворот виконання рішення суду першої інстанції в основному спорі у даній справі. При цьому, колегія суддів вказує, що спірні витрати на професійну правничу допомогу включали в себе «гонорар успіху адвоката», який ставився в залежність від стягнутої за судовим рішенням суми.
Відповідно до вищевстановлених обставин справи, основний спір у справі №922/1813/23 розглянуто Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 11.03.2024 в результаті чого касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі №922/1813/23 в частині відмови у стягненні 27 360 грн пені за прострочення поставки товару скасовано та прийнто в цій частині нове рішення про задоволення сказаних вимог.
Також 11.03.2024 постановлено ухвалу Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/1813/23, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду у справі №922/1813/23.
Судом встановлено, що вперше із заявою про поворот виконання та клопотанням про поновлення строку на її подання позивач звернувся до апеляційного господарського суду 10.03.2025, тобто в межах річного строку з моменту остаточних судових рішень у даній справі. Натомість, ухвалою Східного апеляційного господарського суду 17.03.2025 заяву повернуто без розгляду та роз'яснено заявнику про його право звернутись з відповідною заявою до Господарського суду Харківської області.
18.03.2025, тобто на наступний день після повернення без розгляду первісної заяви, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області із даною заявою про поворот виконання.
Колегія суддів вказує, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).
Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває дотепер.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
Відповідно до п. 6 Рекомендацій Ради судді України від 02.03.2022 рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
У даному випадку позивачем є ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). Згідно з статтею 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», одними із обов'язків Державної прикордонної служби України є участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту на державному кордоні України, міжнародного збройного конфлікту та відсічі збройній агресії проти України шляхом безпосереднього ведення бойових дій; участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, протимінної діяльності, а також у заходах з відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України; участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, протимінної діяльності, а також у заходах з відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що пропуск строку на звернення із заявою про поворот виконання є незначним, а тому, за вказаних обставин справи та поточних умов здійснення правосуддя, з огляду на зазначені у клопотанні обставини розгляду даної справи та особливості правового статусу заявника, дію воєнного стану та території України, поновлення зазначеного строку не порушує принципу правової визначеності. Таким чином, з метою дотримання прав особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на звернення із заявою про поворот виконання судового рішення.
Розглянувши наведені ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) підстави в обґрунтування поданої заяви про поворот виконання судового рішення, колегія суддів вказує про наступне.
З аналізу вищенаведених норм процесуального права щодо повороту виконання рішення суду вбачається, що поворот виконання рішення може бути застосовано належним судом якщо буде встановлено, що рішення суду виконано до його скасування.
Апеляційним господарським судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) добровільно виконано ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 по справі №922/1813/23, а саме перераховано ТОВ «Харківський з-д засобів індивід.захисту» грошові кошти у розмірі 1 360 849,81 грн (з яких 83 849,99 грн витрати на професійну правничу допомогу) згідно Рапорту від 23.12.2023 №14/6661/23-ВН. Вказане підтверджується платіжною інструкцією №6526 від 25.12.2023, доданою до заяви про поворот виконання судового рішення на виконання вимог ч.6 ст.333 ГПК України.
Водночас, Східний апеляційний господарський суд постановою від 30.01.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/1813/23 в частині задоволення заяви про стягнення правової (правничої) допомоги змінив та в цій частині присудив до стягнення 10 000,00 грн. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024
В контексті наведеного, судова колегія зазначає, що законодавчо закріпленим спеціальним способом захисту інтересів ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо повернення грошових коштів (витрат на правничу допомогу в розмірі 73 849,99 грн, з яких 15 000,00 грн основного гонорару та 58 849,99 грн додаткова винагорода гонорар успіху) є саме інститут повороту виконання рішення встановлений статтею 333 ГПК України.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» не заперечує отримання грошових коштів від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) за платіжною інструкцією №6526 від 25.12.2023. Доказів повернення апелянту частини витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 73 849,99 грн у зв'язку з ухваленням постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 матеріали справи не містять.
Враховуючи факт виконання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ухвали Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 в частині стягнення 83 849,99 грн судових витрат у вигляді правничої допомоги до моменту її скасування постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024, а також відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем вказаної суми грошових коштів, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/1813/23 з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі №922/1813/23 (в частині стягнутої суми витрат на правову допомогу адвоката та додаткової винагороди гонорару успіху).
При цьому, судова колегія вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність підстав для повороту виконання судового рішення з огляду на добровільність його виконання. Вказане твердження відповідача нівелює основні принципи судочинства та конституційні гарантії щодо обов'язковості судового рішення та його виконання як складової права кожного на судовий захист. Право сторони у добровільному порядку сплатити присудженні до стягнення судовим рішенням суми є безумовним, та не може в подальшому позбавляти особу можливості скористатися інститутом повороту виконання судового рішення.
Стосовно заперечень відповідача про можливість застосування інституту повороту виконання судового рішення до спірних правовідносин та неналежність обраного способу захисту, колегія суддів зазначає про таке.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника, що є можливим лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц).
Виходячи зі змісту статті 333 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що поворот виконання рішення є законодавчо закріпленим спеціальним способом захисту інтересів особи, з якої було стягнуто грошові кошти за судовим рішенням, скасованим у подальшому.
Поворот виконання рішення, постанови - це процесуальна дія, яка полягає в повному або частковому відновленні первісного становища сторони в разі зміни або скасування рішення з прийняттям нового рішення про повну або часткову відмову в позові. Мета повороту виконання рішення - приведення відносин, що склалися між сторонами, у відповідність з новим судовим рішенням шляхом усунення наслідків скасованого повністю або частково рішення.
Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Колегія суддів зазначає, що за встановлених обставин справи, задоволення заяви про поворот виконання рішення призведе до поновлення прав ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення у даній справі №922/1813/23.
Також колегія суддів враховує, що згідно статті 16 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» органами забезпечення Державної прикордонної служби України є підприємства, установи, а також підрозділи технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення її діяльності, які функціонують як самостійно, так і в складі відповідно центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, його територіальних органів, Морської охорони, інших органів охорони державного кордону, навчальних закладів Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», одними із обов'язків Державної прикордонної служби України є участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту на державному кордоні України, міжнародного збройного конфлікту та відсічі збройній агресії проти України шляхом безпосереднього ведення бойових дій; участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, протимінної діяльності, а також у заходах з відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України; участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, протимінної діяльності, а також у заходах з відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України.
Статтею 27 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством.
З наведеного вбачається, що на Державну прикордонну службу України, як правоохоронний орган спеціального призначення, фінансування якого здійснюється з Державного бюджету України, покладається протидія збройній агресії проти України. Таким чином, колегія суддів зазначає, що застосування інституту повороту виконання судового рішення у даному випадку забезпечує майновий захист прав особи, що має особливе значення в умовах воєнного стану.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали та є підставою для її скасування з прийняттям нового рішення про задоволення заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про поворот виконання судового рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту».
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частини 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 06.08.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.04.2025 № 4356-IX).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.п. 1,4 ч.1 ст. 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2025 у справі №922/1813/23 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (вх.№6905 від 18.03.2025) про поворот виконання судового рішення задовольнити.
Здійснити поворот виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/1813/23 (з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі №922/1813/23) в частині стягнутої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський завод засобів індивідуального захисту (61075, Харківська обл., місто Харків, вул. Механізаторів, будинок 4; код ЄДРПОУ 39243307) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 73 849,99 грн (де 15 000,00 грн основний гонорар адвоката та 58 849,99 грн додаткова винагорода гонорар успіху).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський завод засобів індивідуального захисту (61075, Харківська обл., місто Харків, вул. Механізаторів, будинок 4; код ЄДРПОУ 39243307) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 07.07.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук