вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"30" червня 2025 р. Справа№ 910/5831/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
за участю:
секретаря судового засідання Лукінчук І.А.,
представників сторін:
згідно з протоколом судового засідання,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ясочко Ю.О. про прийняття додаткового рішення
при розгляді апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом'янська 20-В» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 (повний текст складено 26.03.2025)
у справі № 910/5831/24 (суддя Васильченко Т.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом'янська 20-В»
про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст і підстави заявлених вимог.
12.06.2025 до апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) адвоката Ясочко Ю.О. надійшла заява про прийняття додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом'янська 20-В» (далі - ОСББ) на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
До поданої заяви долучено копії: договору про надання правової допомоги №01/04 від 01.04.2024 з додатком №1 «Вартість юридичних послуг»; протокол погодження договірної ціни до договору; акта прийому-передачі наданих послуг від 11.06.2025 за договором; детального опису робіт (наданих послуг) від 11.04.2025; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8202/1; ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1885789 від 02.05.2025.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.06.2025 заяву передано колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою від Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ясочко Ю.О. про прийняття додаткового рішення у справі №910/5831/24. Розгляд заяви призначено на 30.06.2025.
Позиції учасників справи.
Від ОСББ будь-яких заяв по суті (заперечення, клопотання тощо) щодо поданої ОСОБА_1 заяви не надійшло.
Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСББ, у якому просила визнати недійсним з моменту прийняття та скасувати рішення Правління ОСББ від 31.07.2020 щодо накладення штрафних санкцій на квартиру АДРЕСА_1 за порушення Правил утримання житлових будинків шляхом підвищення внеску на утримання будинку у 5 разів з 1 серпня до моменту усунення порушень, що оформлене як питання №3 порядку денного Протоколу №14 засідання членів Правління ОСББ від 31.07.2020; зобов'язати Правління ОСББ скасувати нараховані ОСОБА_1 штрафні санкції, накладені з 01.08.2020.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСББ про визнання недійсним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано недійсним з моменту прийняття та скасовано рішення Правління ОСББ від 31.07.2020 в частині щодо ухвалення накладення штрафних санкцій квартирі АДРЕСА_1 за порушення Правил утримання житлових будинків, а саме підвищення внеску на утримання будинку у 5 разів з 1 серпня до моменту усунення порушень, що оформлене як питання №3 порядку денного Протоколу №14 засідання членів Правління ОСББ від 31.07.2020. Стягнуто з ОСББ на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2025, ОСББ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило оскаржуване рішення скасувати в частині визнання недійсним з моменту прийняття та скасування рішення правління ОСББ від 31.07.2020 в частині щодо ухвалення накладення штрафних санкцій квартирі АДРЕСА_1 , що оформлене як питання №3 порядку денного Протоколу №14 засідання членів Правління ОСББ від 31.07.2020, і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ понесені судові витрати.
ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечила.
У поданому відзиві позивачка зазначила, що у зв'язку з розглядом справи вона очікує понести витрати у сумі 20 000,00 грн (витрати на професійну правничу допомогу), та заявила, що докази таких витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення, що зумовлене тим, що кінцева сума витрат залежить від результату судового розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу ОСББ на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі №910/5831/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі №910/5831/24 змінено - виключено із абзацу другого резолютивної частини слова «та скасувати». В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі №910/5831/24 залишено без змін.
12.06.2025 до апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 адвоката Ясочко Ю.О. надійшла заява про прийняття додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з ОСББ на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
З наданих із заявою документів встановлено таке.
01.04.2024 ОСОБА_1 (клієнт) уклала з Адвокатським бюро Юлії Ясочко (далі - Бюро) договір про надання правової допомоги №01/04 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого Бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, в т.ч. представляти інтереси клієнта перед фізичними та юридичними особами, в усіх органах, організаціях і установах, в т.ч. у всіх судових органах, з усіх питань, пов'язаних з представництвом інтересів клієнта, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Під необхідною правничою допомогою та представництвом інтересів клієнта слід розуміти інформаційно-консультативну допомогу, роз'яснення норм чинного законодавства, а також повне і всебічне представництво прав та законних інтересів клієнта.
Відповідно до п. 1.3 договору безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Ясочко Ю.О., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №8202/10 від 16.08.2019, видане Радою адвокатів Київської області.
Згідно з п. 3.2 договору клієнт зобов'язується прийняти належним чином виконану роботу Бюро та оплатити її у розмірі та строки, встановлені в даному Договорі.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 4.1 договору).
За умовами п. 5.1-5.4, 5.7 договору вартість наданих юридичних послуг Бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги. В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов'язань за договором (напр., судовий збір, виконавчий збір тощо).
Оплата за даним договором здійснюється протягом 5-и робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у разі надання відповідної послуги згідно акту (-ів) приймання-передачі наданих послуг та детального опису робіт (наданих послуг). За домовленістю сторін оплата правової допомоги може здійснюватися також у вигляді передоплати або авансу. За результатами надання юридичної допомоги складається акт приймання-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін.
30.04.2025 ОСОБА_1 (клієнт) підписала з Бюро протокол погодження договірної ціни до договору (далі - протокол погодження), згідно з п. 1 якого правнича допомога надається клієнту щодо представництва і захисту її прав та інтересів у судовій справі №910/5831/24, що перебуває на розгляді Північного апеляційного господарського суду.
Сторони досягли згоди щодо договірної вартості за надання юридичних послуг (правничої допомоги), пов'язаних з розглядом справи №910/5831/24 Північним апеляційним господарським судом, враховуючи складність справи, обсяг матеріалів справи і кількість часу, яка необхідна Бюро на виконання відповідних робіт (послуг) та особливе значення справи для клієнта (п. 2 Протоколу погодження).
Відповідно до п. 3-5 Протоколу погодження після надання правової допомоги відповідно до п. 1.1 або за запитом клієнта, або процесуальною необхідністю, Бюро готує та надає на підпис клієнту акт приймання-передачі наданих послуг. Підставою для оплати правової допомоги є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг. Оплата здійснюється клієнтом протягом 5 (п'яти) днів з дня набрання законної сили рішення суду про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що була надана за відповідним актом.
Детальний опис робіт (наданих послуг) від 11.06.2025 свідчить, що Бюро надало такі послуги:
1) аналіз змісту апеляційної скарги ОСББ «Солом'янська 20-В» від 08.04.2025 та підготовка та направлення через Електронний суд відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/5831/24; усна консультація у справі;
2) аналіз змісту відповіді на відзив ОСББ «Солом'янська 20-В» від 22.05.2025 та підготовка і направлення через Електронний суд заперечень на апеляційну скаргу справи №910/5831/24; усна консультація у справі;
3) участь в судовому засіданні 09.06.2025 по справі №910/5831/24, включаючи час очікування та проїзд; усна консультація у справі.
Загальна вартість послуг, наданих Бюро, складає 20 000,00 грн.
11.06.2025 сторони підписали акт прийому-передачі наданих послуг за договором, відповідно до якого Бюро надало, а клієнт прийняла послуги:
1) аналіз змісту апеляційної скарги ОСББ «Солом'янська 20-В» від 08.04.2025 та підготовка та направлення через Електронний суд відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/5831/24; усна консультація у справі; 8 год; 9 000,00 грн;
2) аналіз змісту відповіді на відзив ОСББ «Солом'янська 20-В» від 22.05.2025 та підготовка і направлення через Електронний суд заперечень на апеляційну скаргу справи №910/5831/24; усна консультація у справі; 6 год; 6 000,00 грн;
3) участь в судовому засіданні 09.06.2025 по справі №910/5831/24, включаючи час очікування та проїзд; усна консультація у справі; 4 год; 5 000,00 грн.
Загальна вартість послуг, наданих Бюро, складає 20 000,00 грн.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).
Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
А отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абз. 2 пп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Окрім цього, у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Дослідивши надані заявницею докази понесених витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 20 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції (зазначено в акті від 11.06.2025), отже, їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.
Суд вважає, що справедливим, обґрунтованим та доведеним буде часткове задоволення заяви Бюро частково, у сумі 16 000,00 грн. Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності і ці витрати є співмірними з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.
Зокрема, частина наданих бюро послуг, вартість яких включена до гонорару, не є правничою допомогою у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме - направлення через Електронний суд відзиву та заперечень.
Частиною 6 ст. 6 ГПК України визначено, що адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Згідно з ч. 8 ст. 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Тобто подача документів через електронний суд не є правничою допомогою, а є виконанням адвокатом припису ГПК України.
Тому за послуги з підготовки відзиву на апеляційну скаргу та заперечень відшкодуванню за рахунок ОСББ підлягають 14 000,00 грн (замість 15 000,00 грн).
Щодо послуги «участь в судовому засіданні 09.06.2025 по справі №910/5831/24, включаючи час очікування та проїзд» колегія суддів зазначає, що навіть з урахуванням часу очікування засідання воно тривало 1 год 2 хв, але аж ніяк не 4 год, як це зазначено в акті прийому-передачі наданих послуг та детальному описі робіт (наданих послуг).
Тривалість проїзду до суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1А) від адреси місцезнаходження Бюро (м. Київ, просп. Голосіївський, 95-А) тривалістю 3 год заявниця не підтвердила відповідними доказами. Водночас, за інформацією сервісу «Гугл мепс», пішки цей маршрут можна подолати за 2 год 19 хв, на автомобілі - в середньому за 30 хв, громадським транспортом - за 1 год. Тобто жоден з наведених способів не забирає 3 год часу.
Водночас участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами суду взагалі не потребує участі у судовому засіданні безпосередньо у приміщенні суду та, відповідно, проїзду до нього.
Заявниця не довела необхідності участі у судовому засіданні безпосередньо у приміщенні суду, явка позивача та її представника обов'язковою не визнавалась.
За таких підстав колегія суддів вважає, що участь представника позивачки у судових засіданнях підлягає відшкодуванню частково, у розмірі 2 000,00 грн.
Колегія суддів також відзначає незрозумілу різницю між «тарифами» на послуги (додаток до угоди) і сумами, нарахованими за відповідні послуги адвоката.
З огляду на відсутність доказів оплати правничої допомоги суд звертається до висновку Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19. Так, в абз. 2 та 3 п. 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. А отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що до стягнення з ОСББ на користь ОСОБА_1 підлягають 16 000,00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Крім того, колегія суддів з огляду на відсутність у резолютивній частині постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 висновку щодо розподілу судових витрат (сплаченого ОСББ судового збору за подання апеляційної скарги), керуючись ст. 129 ГПК України, покладає такі судові витрати на ОСББ, у задоволенні апеляційної скарги якого було відмовлено.
Керуючись ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
2. Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ясочко Ю.О. про прийняття додаткового рішення задовольнити частково.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солом'янська 20-В» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 20-В; ідентифікаційний код 43215930) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 16 000 грн 00 коп судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
5. Справу №910/5831/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. ст. 287 - 289 ГПК України.
Пований текст постанови складений 8.07.2025.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова